Постанова

від 22.01.2020 по справі 810/2667/16

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 810/2667/16

Провадження № 11-799апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Жоравське (далі - СТОВ Жоравське ) до Управління Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області (далі - Управління Держгеокадастру) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою СТОВ Жоравське на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (судді Оксененко О. М., Губська Л. В., Федотов І. В.),

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року СТОВ Жоравське звернулось до адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною відмову Управління Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області у видачі СТОВ Жоравське як правонаступнику Колективного сільськогосподарського підприємства Жоравське (далі - КСП Жоравське ), оригіналів примірників державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 26 грудня 1995 року та державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001567 від 26 грудня 1995 року, складених Жоравською сільською радою народних депутатів Яготинського району Київської області, яка викладена у листі № 27-1016-99.4-2898/2-16 від 18 серпня 2016 року;

- зобов`язати Управління Держгеокадастру видати СТОВ Жоравське як правонаступнику КСП Жоравське оригінали примірників державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 26 грудня 1995 року, відповідно до якого КСП Жоравське передано в колективну власність 1643,1 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського виробництва, та державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001567 від 26 грудня 1995 року, відповідно до якого КСП Жоравське надано в постійне користування 294,9 га землі в межах згідно з планом землекористування, складених Жоравською сільською радою народних депутатів Яготинського району Київської області.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що СТОВ Жоравське є повним правонаступником КСП Жоравське та згідно з рішенням загальних зборів від 25 лютого 2000 року отримало в користування в порядку правонаступництва земельну ділянку площею 294,9 га відповідно до державного акта на право постійного користування серії 1-КВ № 001567 від 26 грудня 1995 року та у колективну власність сільськогосподарські угіддя площею 1643,1 га відповідно до державного акта серії КВ, виготовленого на підставі рішення Жоравської сільської ради від 1 грудня 1995 року.

18 липня 2016 року СТОВ Жоравське звернулось до Управління Держгеокадастру із заявою № 40 щодо видачі СТОВ Жоравське як правонаступнику КСП Жоравське примірників державного акта на право постійного користування землею 1-КВ № 001567 та державного акта на право колективної власності серії КВ від 26 грудня 1995 року.

Проте листом від 18 серпня 2016 року № 27-1016-99.4-2898/2-16 відповідач відмовив СТОВ Жоравське у видачі вищезазначених державних актів, мотивуючи свою відмову відсутністю нормативно-правових підстав для їх видачі. Відповідач зазначив, що рішенням Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19 квітня 2000 року № 80-ХІ-ХХІІІ припинено право постійного користування землею КСП Жоравське та жодним судовим рішенням Управління Держгеокадастру не зобов`язано видати СТОВ Жоравське примірники державних актів на право постійного користування та на право колективної власності на землю, виготовлених на ім`я КСП Жоравське .

Під час розгляду справи суд установив, що СТОВ Жоравське зареєстровано Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 28 лютого 2000 року та утворене рішенням загальних зборів членів КСП Жоравське від 25 лютого 2000 року шляхом зміни організаційно-правової форми цього КСП з повним правонаступництвом.

При цьому рішенням Жоравської сільської ради народних депутатів Яготинського району Київської області III сесії XXIIскликання від 1 грудня 1995 року КСП Жоравське передано в колективну власність 1643,1 га земель та надано в постійне користування 294,9 га земель.

На підставі вказаного рішення Жоравською сільською радою народних депутатів Яготинського району Київської області виготовлено:

- державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 26 грудня 1995 року, відповідно до якого КСП Жоравське передано в колективну власність 1643,1 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського виробництва;

- державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 001567 від 26 грудня 1995 року, відповідно до якого КСП Жоравське надано у постійне користування 294,9 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Разом з тим рішенням Жоравської сільської ради від 19 квітня 2000 року

№ 80-ХІ-ХХІІІ Про припинення права постійного користування землею КСП Жоравське у зв`язку з реорганізацією КСП Жоравське , припиненням його діяльності та створенням на його основі СТОВ Жоравське радою вирішено припинити відповідно до статей 27, 29 Земельного кодексу України право користування землею загальною площею 249,9 га. А в подальшому земельні ділянки, що належали КСП Жоравське на праві колективної власності, були розподілені між учасниками КСП Жоравське з визначенням їх меж у натурі та, відповідно, ними були отримані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

Таким чином, після припинення права постійного користування землею КСП Жоравське на підставі рішення Жоравської сільської ради від 19 квітня 2000 року № 80-ХI-ХХIII останньою на виконання Указу Президента України від 12 квітня 2000 року Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи сформовано земельні масиви із земель резервного фонду для надання працівникам соціальної сфери та пенсіонерам з їх числа земельних ділянок.

Тобто на підставі вказаного рішення Жоравської сільської ради було прийнято рішення про сформування резервного фонду, з якого були виділені земельні ділянки у власність та користування іншим громадянам.

З апеляційного провадження вбачається, що ці обставини також підтверджуються довідкою Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 10 липня 2017 року № 153, наданою представником апелянтів під час апеляційного розгляду справи. Указаною довідкою також підтверджено, що земельні ділянки, які отримали апелянти у власність відповідно до державних актів на право власності на землю, знаходяться на землях колишнього КСП Жоравське .

При цьому рішення Жоравської сільської ради від 19 квітня 2000 року № 80-ХІ-ХХІІІ не скасоване та є чинним.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час розгляду справи у судах, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, СТОВ Жоравське подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку проте, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС у зазначеній редакції визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС у редакції Закону № 2147-VIII, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Підставою для звернення СТОВ Жоравське з позовом є те, що внаслідок відмови відповідача у видачі примірників державних актів на право постійного користування землею та на право колективної власності,порушено право позивача на користування та розпорядження землею, оскільки земельні ділянки, що належали КСП Жоравське на праві колективної власності, були розподілені між учасниками КСП Жоравське з визначенням їх меж у натурі та, відповідно, ними були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Проте існування декількох правовстановлюючих актів на одну земельну ділянку за різними особами є неприпустимим.

Тобто правовідносини, що склалися між сторонами, у будь-якому випадку виникли у зв`язку з набуттям третіми особами права власності на земельні ділянки, а тому жодним чином не можуть бути віднесені до публічно-правових та не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у редакції, чинній на час постановлення судами першої та апеляційної інстанцій рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки позовні вимоги заявлено СТОВ Жоравське на захист порушеного, на його думку, права постійного користування землею, на яку фізичні особи (учасники КСП Жоравське ) отримали державні акти, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС у редакції Закону № 2147-VIII,провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, правильно застосував норми матеріального й процесуального права й обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За правилами частини першої статті 350 КАС у чинній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу СТОВ Жоравське слід залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Жоравське залишити без задоволення .

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаО. С. Ткачук В. І. ДанішевськаВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська