Ухвала

від 29.01.2020 по справі 490/11584/16-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 6/490/117/2020 Справа № 490/11584/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

за участю секретаря Дудник Г.С.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про розшук боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. звернувся до суду з даним поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє подання мотивував тим, що у нього на виконанні знаходиться виконавчий лист №490/11584/16-ц, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Міжнародна інноваційна група боргу в загальному розмірі 308 622,00 грн. Неможливість встановити фактичне місце проживання (перебування) ОСОБА_1 перешкоджає виконавчому провадженню у справі, позбавляє боржника можливості користуватись правами, наданими Законом України "Про виконавче провадження", обмежує право стягувача на своєчасне виконання судового рішення в розумний строк.

Приватний виконавець до судового засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій пояснила, що вона не приховується, за межі міста та країни не виїжджала, листи за адресою АДРЕСА_1 не отримує, оскільки не зареєстрвоана та не проживає за вказаною адресою. Також зазначила, що на даний момент заставне майно продано та рішення суду виконано в повному обсязі.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності приватного виконавця.

Вивчивши доводи подання та дослідивши додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.07.2018 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К/81/1401 від 25 грудня 2007 року у загальному розмірі 308 622 грн., яка складається з: 209498 грн. 38 коп. заборгованості за кредитом, 78440 грн. 54 коп. заборгованості зі сплати процентів та 17 445 грн. 17 коп. пені, - звернуто стягнення в межах заборгованості на предмет іпотеки однокімнатну квартиру за номером АДРЕСА_2 , загальною площею 37,8 кв.м, житловою площею 19,00 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Договру дарування , посвідченеого приватним нотаріусом Миколаївського МНО Рябоконь К.Л. 17 грудня 2007 року за № 2303 , шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів , в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки на цей вид майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міжнародна інноваційна група» 1378 грн. судових витрат. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, апеляційні скарги ТОВ Міжнародна інноваційна група та ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.07.2018 р. - без зміни.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року залишено без змін.

Постановою від 21.12.2018 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №490/11584/16-ц.

21.12.2018 року приватним виконавцем Куліченко Д.О. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , що підтверджується постановою про арешт майна боржника.

22.12.2018 року на адресу боржника: АДРЕСА_3 направлено вимогу надати доступ 27.12.2018 року о 09.00 год. до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.12.2018 р., ОСОБА_1 у власності має нерухоме майно.

27.12.2018 року приватним виконавцем складено два акти, в яких відсутнє вказання часу, відповідно до яких боржник ОСОБА_1 відсутня в квартирі АДРЕСА_5 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. про розшук боржника ОСОБА_1

31.10.2019 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4 , за яким встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив, доступ не надано. Сусіди повідомили, що боржник не проживає за вказаною адресою більше 8 років.

За п. 9 ст. 129 Конституції України , до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст.10 Закону України Про виконавче провадження визначено перелік заходів щодо примусового виконання рішення суду, одним з яких є розшук боржника.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст.36 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Згідно з ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до п.1 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02 квітня 2012 року № 512/5 , ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII Про виконавче провадження , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 4 розділу IХ Інструкції за неможливості з`ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Отже, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону N 1404-VIII , державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини.

Звертаючись до суду з поданням про розшук боржника державний виконавець повинен надати докази щодо того, що ним з`ясовувалось місцезнаходження боржника, але вони не дали позитивних результатів. Такими доказами можуть бути: а) отриманні відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримана інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірка наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримана інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримана інформації про боржника з інших джерел.

Відповідно до п.14 ч.2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування заявлених вимог покладено на сторону, яка звернулась до суду.

За такого, оскільки місцезнаходження боржника відоме, і він не ухиляється від виконання рішення суду, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного подання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 18, 36 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 259, 260, 438 Цивільного процесуального права України, суд,-

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про розшук боржника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя О.А. Гуденко