Постанова

від 05.02.2020 по справі 826/9725/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9725/15 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Лесечка О.М.,

представника відповідача Пущука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.05.2015 № 0015021502, № 0015031502 та № 0015041502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про відсутність господарських операцій позивача з придбання цілісного майнового комплексу. Так, виявлені під час перевірки недоліки, допущені суб`єктами господарювання при укладанні та виконанні договорів, не є підставою для визнання таких правочинів безтоварними за умови непідтвердження належними доказами. При цьому, позивачем під час перевірки надавались документи, які підтверджують здійснення господарських операцій щодо набуття цілісного майнового комплексу та основних засобів виробництва. Відтак, доводить, що товариством правомірно сформовано податковий кредит за спірними операціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 12 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року позовну заяву задоволено повністю.

Разом з цим, постановою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року зазначені судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що судами не взято до уваги посилання податкового органу на те, що зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків та свідчить про бажання сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету.

Також Верховний Суд вказав на необхідність під час нового розгляду перевірити та оцінити такі доводи контролюючого органу та перевірити належними та допустимими доказами обставини щодо реального руху активів по всьому ланцюгу постачання з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків, в тому числі і факти, встановлені у судових рішеннях при вирішенні справ, предметом дослідження яких було питання обґрунтованості набуття права власності на спірні активи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Такий висновок судом зроблено на підставі аналізу первинних документів, які підтверджують наявність господарських операцій позивача, зокрема, щодо набуття права власності на цілісний майновий комплекс та основні засоби виробництва, подальше використання його у власній господарській діяльності.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги акти перевірок контрагента позивача - ТОВ Трейдагропостач - 61 та ТОВ СГП Козин (попереднього власника земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс), якими, зокрема, встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Трейдагропостач - 61 з позивачем за листопад 2014 року щодо реалізації майнового комплексу та інших товарів у зв`язку із непідтвердженням факту придбання останніх.

Також, апелянт наголошує, що судом залишено поза увагою посилання на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.08.2015 в справі № 925/1006/15, яким, зокрема витребувано у ТОВ Трансджейнт 8 та передано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку, розташовану за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1970.

Відтак, контролюючий орган доводить, що операції з продажу ТОВ Трейдагропостач - 61 на користь позивача спірних активів не спричиняють настання реальних наслідків, адже позивач скористався технічним податковим кредитом з податку на додану вартість отриманим від контрагента, а наданні позивачем первинні документи щодо підтвердження використання у своїй діяльності придбаних основних фондів не засвідчують факт здійснення таких операцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Додатково зазначає, що позивач придбав у власність цілісний майновий комплекс, а також земельну ділянку, на якій він знаходиться, що підтверджується матеріалами справи. Отже, в силу вимог ч. 1 ст. 377 ЦК України він є добросовісним набувачем і має право на відшкодування ПДВ, у тому числі за земельну ділянку.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив судове рішення залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що в період з 20.04.2015 по 21.04.2015 посадовою особою відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 з питань законності декларування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 20 155 749, 00 грн та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24) в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2014 року в сумі 20 155 749, 00 грн, за січень 2015 року в сумі 20 151 653, 00 грн та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (рядок 30) в податковій декларації за лютий 2015 року в сумі 18 617 860, 00 грн, за результатами якої складено акт від 24.04.2015 № 2455/26-51-15-02-07/39432828.

Перевіркою встановлено порушення позивачем

- п.п. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 статті 48, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.3 та п. 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 20 155 749, 00 грн;

- абз. б п. 200.4 статті 200 ПК України, п.п. 3, 4, 5, 6, 7 п. 5 Порядку № 966, що призвело до завищення суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 20 155 749, 00 грн, за січень 2015 року на суму 20 151 645, 00 грн;

- п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, а саме заниження суми, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за січень 2015 року на суму 4 104, 00 грн;

- п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, п.п. 1, 3, 7, 8 п. 6 Порядку № 966, за лютий 2015 року завищена сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 18 617 860, 00 грн, завищена сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 219 986, 00 грн а занижена сума, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 313 799, 00 грн.

Такі висновки контролюючим органом зроблено на підставі неправомірного формування позивачем податкового кредиту за наслідками безтоварних господарських операцій на підставі договорів від 21.11.2014 щодо придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдагропостач-61 основних засобів, нерухомого майна (майновий комплекс за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, 5) та земельної ділянки площею 22,1994 га (кадастровий номер 7120381000:02:001:1970).

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на те, що згідно з результатами позапланової невиїзної перевірки Ірпінською об`єднаної державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдагропостач-61 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 (акт від 19.03.2015 №371/22-4/34979368) встановлено відсутність операцій щодо придбання активів між контрагентами у листопаді 2014 року з огляду на непідтвердження руху таких активів у ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015:

- № 0015021502, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 18 617 860, 00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 4 654 465, 00 грн;

- № 0015031502, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 41 527 380, 00 грн;

- № 0015041502, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 397 078, 75грн, у тому числі: за основним платежем в сумі 317 903, 00 грн та за штрафними санкціями в сумі 79 475, 75 грн.

Позивач, вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт власних повноважень не довів перед судом, що відносини позивача з наведеним контрагентом мали фіктивний характер, а надані позивачем докази на підтвердження реального характеру здійснених операцій оформлені належним чином та повною мірою доводять рух активів між суб`єктами господарювання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Абзацом 1 пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Відповідно до статті 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, а також податковий кредит є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і далі у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, у період, що був предметом перевірки, спірні показники податкової звітності ТОВ Трансджейнт 8 сформовані ним на підставі операцій з придбання активів ТОВ Трейдагропостач - 61 .

Між наведеними суб`єктами господарювання були укладені:

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.11.2014 № 406 до якого складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2014 та зареєстровано право власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.11.2014 (а.с. 41-42, 43, 44-46 т. 1 відповідно);

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2014 № 407, до якого складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.11.2014 та здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.11.2014 (а.с. 47-48, 49, 50 т. 1 відповідно);

- договір купівлі-продажу основних засобів та зернових культур (згідно з переліком) від 21.11.2014, до якого складено акт приймання-передачі основних засобів від 21.11.2014 (а.с. 51-53, 54-55 т. 1 відповідно).

За результатом виконання зобов`язання перед позивачем ТОВ Трейдагропостач-61 виписано податкові накладні: від 21.11.2014 № 1 на загальну суму 23 816 761 грн 22 коп., у тому числі ПДВ - 3 969 460 грн 20 коп. (а.с. 62-63 т. 1); від 21.11.2014 № 2 на загальну суму 913 727 грн 30 коп., у тому числі ПДВ - 152 287 грн 88 коп. (а.с. 66 т. 1); від 21.11.2014 № 3 на загальну суму 1 464 951 грн 73 коп., у тому числі ПДВ - 244 158 грн 62 коп. (а.с. 69-70 т. 1); від 21.11.2014 № 4 на загальну суму 3 865 911 грн 95 коп., у тому числі ПДВ - 644 318 грн 60 коп (а.с. 73-74 т. 1); від 21.11.2014 №5 на загальну суму 1 411 531 грн 19 коп., у тому числі ПДВ - 235 255 грн 20 коп. (а.с. 77-78 т. 1); від 21.11.2014 № 6 на загальну суму 1 068 084 грн 01 коп., у тому числі ПДВ - 178 014 грн (а.с. 81-82 т. 1); від 21.11.2014 № 7 на загальну суму 5 280 135 грн 88 коп., у тому числі ПДВ - 880 022 грн 65 коп. (а.с. 85-86 т. 1); від 21.11.2014 № 8 на загальну суму 9 448 602 грн 96 коп., у тому числі ПДВ - 1 574 767 грн 16 коп. (а.с. 89-90 т. 1); від 21.11.2014 № 9 на загальну суму 7 782 153 грн 98 коп., у тому числі ПДВ - 1 297 025 грн 66 коп. (а.с. 92-93 т. 1); від 21.11.2014 № 10 на загальну суму 1 063 828 грн 78 коп., у тому числі ПДВ - 177 304 грн 80 коп. (а.с. 96-97 т. 1); від 21.11.2014 № 11 на загальну суму 4 667 221 грн 99 коп., у тому числі ПДВ - 777 870 грн 33 коп. (а.с. 100-101 т. 1); від 21.11.2014 № 12 на загальну суму 4 511 509 грн 60 коп., у тому числі ПДВ - 751 918 грн 27 коп. (а.с. 104-105 т. 1); від 21.11.2014 № 13 на загальну суму 5 419 687 грн 61 коп., у тому числі ПДВ - 903 281 грн 27 коп. (а.с. 108-109 т. 1); від 21.11.2014 № 14 на загальну суму 1 203 118 грн 50 коп., у тому числі ПДВ - 200 519 грн 75 коп. (а.с. 112-113 т. 1); від 21.11.2014 № 15 на загальну суму 1 118 404 грн 07 коп., у тому числі ПДВ - 186 400 грн 68 коп. (а.с. 116-117 т. 1); від 21.11.2014 № 16 на загальну суму 1 064 293 грн 25 коп., у тому числі ПДВ - 177 382 грн 21 коп. (а.с. 120-121 т. 1); від 21.11.2014 № 17 на загальну суму 590 812 грн 16 коп., у тому числі ПДВ - 98 468 грн 69 коп. (а.с. 124 т. 1); від 21.11.2014 № 18 на загальну суму 129 800 грн 72 коп., у тому числі ПДВ - 21 633 грн 45 коп. (а.с. 127-128 т. 1); від 21.11.2014 № 19 на загальну суму 121 200 грн 20 коп., у тому числі ПДВ - 20 200 грн 03 коп. (а.с. 131-132 т. 1); від 21.11.2014 № 20 на загальну суму 573 613 грн 20 коп., у тому числі ПДВ - 95 602 грн 20 коп. (а.с. 135 т. 1); від 21.11.2014 № 21 на загальну суму 33 913 грн 70 коп., у тому числі ПДВ - 5 652 грн 28 коп. (а.с. 138-139 т. 1); від 21.11.2014 № 22 на загальну суму 38 065 315 грн 94 коп., у тому числі ПДВ - 6 344 219 грн 32 коп. (а.с. 142 т. 1); від 21.11.2014 № 23 на загальну суму 865 568 грн, у тому числі ПДВ - 144 261 грн 33 коп. (а.с. 145 т. 1); від 21.11.2014 № 24 на загальну суму 1 834 776 грн, у тому числі ПДВ - 305 796 грн (а.с. 148 т. 1); від 21.11.2014 № 25 на загальну суму 2 926 959 грн 11 коп., у тому числі ПДВ - 487 826 грн 52 коп. (а.с. 151 т. 1); від 21.11.2014 № 25 на загальну суму 2 926 959 грн 11 коп., у тому числі ПДВ - 487 826 грн 52 коп. (а.с. 151 т. 1); від 21.11.2014 № 26 на загальну суму 1 592 616 грн, у тому числі ПДВ - 282 102 грн 67 коп. (а.с. 154 т. 1).

Оплату за проданий Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдагропостач-61 товар у загальному розмірі 120 934 493, 55 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Згідно з поданою ТОВ Трансджейнт 8 до відповідача податковою декларацією з ПДВ за листопад 2014 року та додатками (від 19.12.2014 № 9073817447) сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає у розмірі 20 155 749, 00 грн (рядок 19 Декларації).

Згідно з поданою позивачем до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року та додатками (від 19.01.2015 № 9078230892) сума залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року відображеного у рядку 24 складає в сумі 20 155 749, 00 грн.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року та додатками (від 21.02.2015 №9020294748) сума залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2015 року відображеного у рядку 24 складає в сумі 20 151 653, 00 грн.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 року та додатками (від 20.03.2015 № 9045450906) з врахуванням уточнюючого розрахунку від 02.04.2015 № 9057427991 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року відображеного у рядку 30 складає в сумі 18 617 860, 00 грн.

У відповідності до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 43 ГК України встановлює свободу підприємницької діяльності, вказуючи, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

А отже, суб`єкти господарювання здійснюють господарську діяльність в залежності від специфіки роботи підприємства та на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище, визначення господарської операції пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції слушно послався на лист Вищого Адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-1, в якому зазначено, що метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість є, у тому числі, результати здійснення подальшої діяльності підприємством набувачем господарських операцій, що вказують на використання у своїй діяльності придбаних основних фондів.

Так, подальше використання придбаних активів у власній господарській діяльності позивач підтверджує:

- договором купівлі-продажу № 5 від 15.01.2015, укладеним з ТОВ Сафарі Плюс , за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця свиней живою вагою у кількості у кількості, яка визначається на підставі виставлених рахунків та видаткових накладних на умовах само вивозу (а.с. 136 т. 3). Виконання сторонами своїх договірних зобов`язань підтверджується виписаною видатковою накладною № 1 від 15.01.2015 та прийняттям товару згідно прийомної квитанції № 0000005 від 16.01.2015 (а.с. 137, 139 т. 3).

- договором купівлі-продажу від 17.02.2015 № 0217-3, укладеним з ТОВ Йозера України , за яким позивач придбав премікси для свиней та ВРХ (вітамінно-мінеральні добавки, кормові добавки, замінник цільного молока та інше). Асортимент товарів визначено в прайс-листі, який наведено у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 102-104, т. 3).

- договором купівлі-продажу № 1/17/02-15 від 17.02.2015, укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця свиней живою вагою у кількості, яка визначається на підставі виставлених рахунків та видаткових накладних на умовах самовивозу (а.с. 141 т. 3). Придбання товару за цим договором підтверджується виписаною позивачем видатковою накладною № 1 від 17.02.2015, товарно-транспортною накладною № 2 від 17.02.2015 та довіреністю від 17.02.2015 на отримання цінностей.

- договором купівлі-продажу № 2/17/02-15 від 17.02.2015, укладеним з ТОВ Євро-Комерс , за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця свиней живою вагою у кількості, яка визначається на підставі виставлених рахунків та видаткових накладних на умовах самовивозу (а.с. 119 т. 3). На виконання умов цього договору позивачем було видано видаткові накладні № 2 від 19.02.2015, № 4 від 20.02.2015, № 1 від 03.03.2015 та № 8 від 09.05.2015 (а.с. 120, 124, 128, 132 т. 3) та прийнято товар покупцем за приймальними квитанціями № 029721 від 19.02.2015, № 029722 від 20.02.2015, № 029747 від 03.03.2015 та № 029899 від 09.05.2015 (а.с. 121, 125, 129, 133 т. 3).

- договором купівлі-продажу № 1/19/02-15 від 19.02.2015, укладеним з ТОВ Київська м`ясна технологічна компанія , за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця свиней живою вагою у кількості, яка визначається на підставі виставлених рахунків та видаткових накладних на умовах самовивозу (а.с. 146 т. 3), на підставі якого було видано видаткову накладну № 3 від 20.02.2015 (а.с. 147 т. 3).

- договором поставки № 1/19/02-15 від 19.02.2015, укладеним з ТОВ Голбинський м`ясокомбінат , за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця худобу живою вагою, на виконання умов якого позивачем видано видаткову накладну № 7 від 19.03.2015 та прийнято товар покупцем за приймальною квитанцією № 02383 від 19.03.2015 (а.с. 111-117 т. 3)

- договором від 16.03.2015 № 1 на постачання племінного поголів`я свиней Danbred, укладеним з Breeders of Denmark A/S (Данія), за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцеві племінних свиней у віці, кількості і за цінами, вказаними в Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 78-95, 96-98 т. 3).

Про реальність здійснення господарської діяльності з використанням придбаних основних засобів у вигляді майнового комплексу у господарській діяльності позивача, свідчить і ветеринарне свідоцтво Державного комітету ветеринарної медицини України та договір про надання ветеринарних послуг № 4 від 17 лютого 2015 року (а.с. 149-152 т. 3).

Слід зазначити, що законодавством не встановлено конкретного переліку документів, які мають слугувати підставою для формування даних податкового обліку, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші господарські операції, з огляду на різноманітність змісту та форм економічної діяльності та порядку її документування. Відповідність задекларованих платником операцій критерію документального підтвердження вимагає подання платником документів, які містять достатні відомості про зміст господарської операції, порядок її виконання та учасників; документи, якими має оформлюватися господарська операція, визначаються з урахуванням законодавчих вимог та звичаєвої практики щодо оформлення певного виду господарської операції.

З сукупного аналізу наданих первинних документів вбачається наявність господарських операцій позивача, зокрема, щодо набуття права власності на цілісний майновий комплекс та основні засоби виробництва, подальше використання його у господарській діяльності підприємства.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем в повному обсязі підтверджено та відображено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, встановлено спеціальну правосуб`єктність учасників господарських операцій та встановлений зв`язок між фактами купівлі-продажу майна, супроводження основних фондів, понесення інших витрат в процесі господарської діяльності платника податків.

В апеляційній скарзі податковий орган посилається на наявність рішення Господарського суду Черкаської області від 19.08.2015 в справі № 925/1006/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016.

Так, зазначеним рішенням задоволено позов прокурора Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління державного земельного агентства у Черкаській області (замінено на правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області), внаслідок чого витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 та передано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку, розташовану за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1970. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин та передано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 131) земельну ділянку, розташовану за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 24,2345 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1971.

Також, судом вказано про наявність рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2017 в справі № 925/989/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017, яким зобов`язано ТОВ Трансджейнт 8 не чинити перешкоди та надати можливість ліквідатору арбітражному керуючому товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Валява Кандауровій Анні Павлівні провести інвентаризацію обладнання ТОВ СГП Валява згідно договору фінансового лізингу № 10-11-8 стбст-пл/118 від 08.02.2011, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, за встановленими обставинами в зазначених господарських справах заборгованість ТОВ СГП Валява перед державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг виникла внаслідок укладення додаткового договору № 319 від 10.08.2012 до договору фінансового лізингу №10-11-8 стбст-пл/118 від 08.02.2011. Відповідно до умов даного договору товариству СГП Валява було передано майно (свиновідгодівельний комплекс) на загальну суму 41 202 392, 00 грн в лізинг.

Майно на загальну суму 41 202 392, 00 грн належить Державному публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Украгролізинг на підставі права власності. Отже, спірне майно є власністю державного підприємства.

Дане майно було передано за адресою: 19520, Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 13.08.2012, а саме:

1. комплект обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 (8541*585) кількість од. -1;

2. комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (17438*1050) кількість од. -1;

3. комплект обладнання для утримання маточного поголів`я свиней в групових станках ОМС-Г (1276*3954) кількість од. - 1;

4. комплект обладнання для утримання маточного поголів`я свиней в індивідуальних станках ОМС-1 (761*6125) кількість од. -1;

5. комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами ОПСП (552*14814) кількість од. -1.

Відповідно до умов договору лізингу, майно повинно було знаходитись за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

29.09.2015р. ліквідатором та представником державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг було здійснене виїзд для проведення інвентаризації майна банкрута за адресою Черкаська область, Городищенський район, село Валява, вул. Жовтнева, буд. 5, за якою мало знаходитись спірне майно. На підприємстві нікого не було, всі приміщення були закриті.

25.03.2016 під час повторного виїзду ліквідатором та представником державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг було для проведення інвентаризації майна банкрута за адресою Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5 було з`ясовано, що за даною адресою зареєстроване інше підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 , і все майно, що знаходиться на свинофермі, - належить ТОВ Трансджейнт 8 .

В якості доказу надано фотокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 29862318 від 21.11.2014, який містить відомості про продаж комплексу за адресою: 19520, Черкаська область, Городищенськи район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд. 5.

На думку ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Валява , факт продажу комплексу (як об`єкта нерухомості) іншому підприємству не спростовує те, що предмет лізингу - обладнання для свиней не знаходиться за адресою свиноферми. Єдину інформацію, яку надає витяг, це те, що майновий комплекс свиноферма змінила трьох власників (ТОВ СГ Валява , ТОВ ТРЕЙДАГРОПОСТАЧ-61 , та тепер належить ТОВ Трансджейнт 8 . Обладнання для свиней знаходилось в одному з приміщень майнового комплексу і працівниками ТОВ Трансджейнт 8 не було надано жодних доказів чи пояснень, що обладнання для свиней, отримане в лізинг банкрутом ТОВ СП Валява - не знаходиться на свинофермі.

Разом з цим, 04.03.2013 постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 13/5026/1248/2012 за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області до Городищенської РДА та до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Валява визнано недійсними розпорядження Городищенської районної державної адміністрації, а саме:

- № 358 від 14.08.2008 Про надання дозволу ТОВ СП "Валява на виготовлення технічної документації із землеустрою ;

- № 164 від 07.04.2010 Про затвердження документації із землеустрою ТОВ СП Валява ;

- № 178 від 15.04.2010 Про внесення змін до розпорядження від 07.04.2010 № 164 Про затвердження документації із землеустрою ТОВ СП Валява .

Також визнано недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Валява (19520, Черкаська область, Городищенський район, с.Валява, вул. Жовтнева, 5, код ЄДРПОУ 35870914) 15.04.2010, а саме:

- ЯЛ № 535467 на земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га, зареєстрований в Книзі запасів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021078000003;

- ЯЛ № 535468 на земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 24,2345 га, зареєстрований в Книзі запасів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021078000004.

Зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Валява повернути земельні ділянки загальною площею 46,4339 га, а саме:

- земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1970;

- земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 24,2345 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1971.

На підставі вищевказаної постанови господарський суд Черкаської області видав наказ по справі № 13/5026/1248/2012 від 29.10.2013, яким було зобов`язано ТОВ СП Валява повернути вищезазначені земельні ділянки загальною площею 46,4339 га.

За доводами прокурора, державним виконавцем 11.11.2013 відкрито виконавче провадження № 40659463, копії постанов якого направлено сторонам 06.12.2013 та направлено боржнику зобов`язання щодо повернення вищевказаних земельних ділянок у встановлений законом термін зі строком виконання 24.01.2014.

Натомість, замість виконання судового рішення, згідно протоколу № 1/29/08-13 від 29.08.2013 рішенням загальних зборів учасників ТОВ СП Валява , земельні ділянки загальною площею 46,4339 га (кадастровий номер 7120381000:02:001:1971, 7120381000:02:001:1970) внесені до статутного капіталу ТОВ СП Козин з боку учасника цього товариства ТОВ СП Валява .

Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Городищенського РУЮ 16.10.2013 за № 6830019 та 18.11.2013 за № 805100 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ СП Козин на вищевказані земельні ділянки. Вказане товариство не перевірило походження земельних ділянок та їх обтяження судовим рішенням на користь держави. Також в ході розгляду справи цим товариством спір не було врегульовано у добровільному порядку.

29.11.2013 приватним нотаріусом зареєстровано договір купівлі - продажу земельної ділянки № 2327, відповідно до якого ТОВ СП Козин відчужено шляхом продажу земельну ділянку кадастровий номер якої 7120381000:02:001:1970 на користь ТОВ Трейдагропостач-61 . Після чого 21.11.2014 вказану земельну ділянку згідно договору купівлі - продажу № 407 передано у власність ТОВ Трансджейнт 8 код ЄДРПОУ 39432828, адреса Україна, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20.

На даний час, титульними власниками спірних земельних ділянок являється ТОВ СП Козин відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна індексний номер: 38817754 від 10.06.2015 (номер запису про право власності: 3424525) та ТОВ Трансджейнт 8 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна індексний номер: 38814976 від 10.06.2015 (номер запису про право власності: 7786790).

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Необізнаність стосовно наявності обтяжень щодо земельної ділянки, яка є предметом договору купівлі-продажу від 21.11.2014 № 407, за умови підтвердження виконання умов договору сторонами і фактичного відчуження майна, не може свідчити про недійсність такого правочину.

Оскільки в межах даної справи спірним є зменшення суми бюджетного відшкодування внаслідок формування позивачем податкового кредиту за рахунок, на думку контролюючого органу, безтоварних операцій, то правомірність набуття земельної ділянки не може бути предметом судової перевірки за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту наведених рішень господарських судів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Трансджейнт 8 є добросовісним набувачем земельної ділянки за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1970.

В той же час, недобросовісність продавця не може обмежувати добросовісного набувача в одержані податкової вигоди з огляду на принцип індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 06 лютого 2020 року.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк