Ухвала

від 19.02.2021 по справі 826/9725/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2021 року

Київ

справа №826/9725/15

адміністративне провадження №К/9901/3785/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Трансджейнт 8'' до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, позов задоволено.

02.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС на вище зазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, однак, не зазначає, які норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) судами попередніх інстанцій і щодо яких Верховний Суд наразі не зробив висновок.

Доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини у справі (не взяли до уваги обставини, встановлені в акті перевірки).

Доводи щодо неправильного встановлення обставин у справі внаслідок неправильної оцінки доказів, як підстава касаційного оскарження, можуть заявлятися у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно з частиною другою статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Встановлені наведеними нормами підстави касаційного оскарження судового рішення передбачають зазначення у касаційній скарзі, зокрема, які докази суд не дослідив або клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд відхилив.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у травні 2015 року.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить 1 вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015031502 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість) та вимоги майнового характеру на загальну суму 23 669 403,75 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини першої статті 4 цього Закону в редакції, чинній станом на травень 2015 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 встановлений у сумі 1218,00 грн.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 4 945,08 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 9 890,16 грн. (4 945,08 *200%).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

ГУ ДПС у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку, встановленого статтею 329 КАС, однак, вона була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.08.2020. Повторно ГУ ДПС подало касаційну скаргу 02.02.2021.

Посилаючись на право повторно звернення з касаційною скаргою після її повернення, ГУ ДПС просить поновити строк на касаційне оскарження.

При цьому, відповідач у клопотанні про поновлення строку не вказує жодної причини, через яку касаційну скаргу після її повернення згідно з ухвалою від 05.08.2020 повторно подано тільки 02.02.2021.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для такого поновлення; документ про сплату судового збору.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті, частиною четвертою статті 330, частинами другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду