Постанова

від 04.02.2020 по справі 913/396/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа № 913/396/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (вх. №3703 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у справі № 913/396/19, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Шеліхіною Р.М., повний текст складено - 14.11.2019

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1) Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

2) Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк

про визнання договору на оренду нежитлового приміщення продовженим,

та за зустрічним позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк

до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Сєвєродонецьк

про виселення із займаного приміщення

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2019 року Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області та до Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання договору оренди нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецьк Луганської області за №9/166 від 01.04.2013 - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область. м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40А/97, загальною площею 102,6 кв.м, вартістю за незалежною оцінкою 168442,00 грн, укладений між Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", як орендарем, та Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, як орендодавцем, продовженим на той самий строк, на якій він був укладений, а саме - 2 роки 11 місяців, починаючи з 01.03.2019 до 28.02.2022.

У серпні 2019 року Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про виселення Луганської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта із займаних приміщень загальною площею 102,6 кв.м, яке знаходиться за адресою: Луганська область. м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40А.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у справі №922/396/19 відмовлено у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання договору оренди нежилого приміщення від 01.04.2013 №9/166 продовженим. Задоволено зустрічний позов Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області про виселення із займаного приміщення. Зобов`язано Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" звільнити та повернути займані приміщення загальною площею 102,6 кв.м, які знаходяться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк , пр. Гвардійський , 40 А, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

Вказане рішення в частині первісних позовних вимог мотивовано тим, що Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області доведено належними та допустимими доказами факт повідомлення Луганської дирекції АТ "Укрпошта" у встановлений законом та договором термін, що він не бажає та заперечує проти продовження строку дії договору на оренду нежилого приміщення від 01.04.2013 №9/166. Право відповідача-2 отримати предмет оренди з найму та пропонувати це майно в оренду на умовах конкурсу іншим претендентам, в тому числі позивачеві за первісним позовом, чітко визначено в законі. Такому праву відповідача-2 кореспондує законний обов`язок позивача за первісним позовом повернути майно по закінченню строку договору найму і прийняти участь у конкурсі з іншими претендентами. У разі досягнення домовленості з усіх істотних умов договору, сторони укладають новий договір оренди між орендарем та орендодавцем. Адже, в разі недосягнення сторонами відповідної домовленості переважне право припиняється (пункт 3 частини 1 статті 777 ЦК).

В частині зустрічного позову рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не спростовано той факт, що Луганська дирекція АТ "Укрпошта" в порушення ч. 1 ст. 785 ЦК України орендоване майно відповідачу-2 не повернула, акт приймання-передачі майна не підписала та продовжує користуватися приміщенням загальною площею 102,6 кв.м, яке знаходяться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, 40А.

Позивач за первісним позовом з рішенням суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у справі №913/396/19 та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати договір оренди нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецьк Луганської області за №9/166 від 01.04.2013 - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область. м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40А/97, загальною площею 102,6 кв.м, вартістю за незалежною оцінкою 168442,00 грн, укладений між Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", як орендарем, та Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, як орендодавцем, продовженим на той самий строк, на якій він був укладений, а саме - 2 роки 11 місяців, починаючи з 01.03.2019 до 28.02.2022;

- сплачений Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" судовий збір за позовною заявою в сумі 2526,63 грн, а також судовий збір за апеляційною скаргою у розмірі 3789,95 грн стягнути з відповідачів на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 21796581, ІПН №215600426655);

- зустрічний позов Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про виселення із займаного приміщення - залишити без задоволення та стягнути судові витрати за цим позовом з Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ Укрпошта вказує на таке:

1) відмова у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" призведе до припинення діяльності ВПЗ Сєвєродонецьк-11, що негативно відобразиться на діяльності національного оператора поштового зв`язку в Луганській області та інтересах громадян, оскільки населення матиме труднощі з отримання послуг поштового зв`язку;

2) лист відповідача-2 від 08.02.2019 №01.01-10/05/127 про закінчення строку дії договору 28.02.2019 не містить жодних відомостей про намір відповідача-2 розірвати договір, заперечень проти його продовження на підставі пункту 10.4 договору або про намір останнього провести конкурс, а отже, на думку апелянта, змісту цього листа не свідчить, що будуть застосовуватися приписи ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 777 ЦК України та п.10.4 договору. Водночас, вказує на те, що Луганська дирекція Акціонерного товариства "Укрпошта", як орендар, в порядку приписів ч. 1 ст. 777 ЦК України та пункту 10.4 договору звернулась до відповідача-2 з листом від 14.02.2019 №05-349 з пропозицією продовжити дію договору або укласти новий договір, а отже вважає, що позивач за первісним позовом скористався переважним правом на укладення договору на новий строк. Ну думку скаржника, на підставі п. 10.4 договору оренди, ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди нежитлового приміщення є таким, що продовжений на той самий строк і на тих самих умовах;

3) за твердженням апелянта, оскільки договір оренди є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, то Луганська дирекція Акціонерного товариства "Укрпошта" не підлягає виселенню зі спірного орендованого приміщення;

4) вважає, що зустрічний позов відповідача-2 не є взаємопов`язаним з первісним позовом, а тому не підлягав спільному розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №913/396/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 04.02.2020.

21.01.2020 від Сєвєродонецької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апелянтом не наведено жодних підстав, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 без змін.

23.01.2020 від Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення просить залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.02.2020 представник позивача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, навів відповідні пояснення, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у даній справі, та задовольнити первісні позовні вимоги, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Представник 1-го відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, навів пояснення щодо її безпідставності, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводів апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.04.2013 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради (орендодавець, Фонд) та Луганською дирекцією акціонерного товариства "Укрпошта" укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.04.2013 №9/166, за умовами п.1.1. якого, орендодавець на підставі протоколу від 18.03.2013 №1 засідання конкурсної комісії щодо надання в оренду комунального майна, в тому числі і нерухомого, що є власністю територіальної громади м. Сєвєродонецька Луганської області передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, інв.№10300335/1, за адресою Гвардійський пр. 40-а, загальною площею 102,6 м2, яке знаходиться на балансі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради для надання послуг поштового зв`язку.

Згідно п.2.2. договору, передача нежилого приміщення в оренду не тягне за собою передачі орендареві права власності на це приміщення. Власником нежилого приміщення залишається територіальна громада м.Сєвєродонецька, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами п.2.4. договору, коли закінчується термін оренди, а також у випадку дострокового розірвання договору, або банкрутства орендаря, він повертає орендодавцю приміщення у стані, що не погіршує конструктивні та технологічні якості приміщення у порівнянні зі станом на момент передачі його в оренду. Орендар передає орендодавцю приміщення протягом 5-ти днів з моменту припинення договору оренди. На протязі цього строку орендар зобов`язаний звільнити орендоване приміщення і підготувати його до передачі орендодавцю. В момент підписання акту приймання-передачі орендар передає орендодавцю ключі від об`єкту оренди. Приміщення вважається повернути орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийняття-передачі.

Розділом 3 договору визначено обов`язки сторін. Обов`язком орендодавця є надати орендареві вказане у п1.1 цього договору приміщення з моменту підписання сторонами акту прийняття-передачі у технічному стані, яке відображено у Акті. Серед обов`язків орендаря визначено, зокрема, такі: використовувати орендоване приміщення тільки по прямому призначенню, обумовленому у договорі; вчасно здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення, а також усувати пошкодження як у орендованому приміщенні, так і у інших місцях, що виникли з вини орендаря без відшкодування орендодавцем витрачених коштів на ремонт тощо.

Розділом 5 договору визначено порядок нарахування та оплати орендної плати. Орендна плата за нежитлове приміщення визначається на основі п. 10 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецька Луганської області , яка затверджена рішенням 8-ї сесії міської ради 5-го скликання від 14.09.2006 року № 348 та встановлюється у розмірі 8 відсотків вартості цього приміщення, визначеної експертним шляхом. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, при внесенні змін до Методики її розрахунку, у разі зміни централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця на рахунок Фонду. По закінченню строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем по день фактичої здачі приміщення за актом.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він діє з моменту підписання по 30 березня 2016 року.

Договір припиняється по закінченню строку, на який він був укладений. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.10.4. договору).

За актом приймання-передачі від 01.04.2013 спірне приміщення передано орендарю, поточний стан - задовільний (а.с. 136 т.1).

До вказаного договору між сторонами було укладено шість додаткових угод, які містяться в матеріалах справи (а.с. 17-18, 149-157), зокрема, щодо внесення змін до преамбули договору щодо зміни особи орендаря, щодо особи орендодавця (додаткова угода №1).

Також, додатковою угодою від 31.03.2016 №2 до договору від 01.04.2013 №9/166, сторони уточнили посаду особи та на підставі чого вона діє від імені орендодавця, доповнили договір п.3.2.11., виклавши його в наступній редакції: "Виконати за рахунок власних коштів експертну оцінку, яка необхідна для визначення орендної плати згідно діючого законодавства по 31 грудня 2016 року."

Крім цього, п.5.4. доповнили словами: "Призупинити на 2016 рік індексацію орендної плати" відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у пункті 6.2. передбачили, що орендоване приміщення підлягає обов`язковому страхуванню орендарем на користь Фонду на весь термін дії договору та у п.10.1. договору дійшли згоди про продовження дії договору до 28.02.2019 (а.с.18).

Додатковою угодою №3 сторони змінили розрахунок орендної плати.

Додатковою угодою №4 сторони знов змінили преамбулу та внесли зміни до акту приймання-передачі, який є додатком №1 до договору, внесли зміни до п. 1.1 договору, до додатку №2 щодо уточнення адреси нежитлового приміщення.

Додатковою угодою №5 сторони змінили пункти 3, 5.1, 7.3 договору, та внесли зміни до додатку №1.

Додатковою угодою №6 сторони змінили п. 3.2.7, п. 5.4 та розділ Юридичні адреси сторін .

З матеріалів справи вбачається, що до закінчення терміну дії договору (28.02.2019), орендодавець листом від 08.02.2019 №01-01-10/05/127 повідомив орендаря - АТ "Укрпошта", що строк дії спірного договору закінчується 28.02.2019 і орендоване приміщення необхідно повернути по акту прийняття-передачі у строк до 06.03.2019 (а.с.20).

У відповідь на вказаний лист, АТ "Укрпошта" у листі від 14.02.2019 №05-349 не погодилось щодо закінчення терміну дії договору оренди від 01.04.2013 та просило Фонд продовжити дію договору.

15.02.2019 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради (замовник), ПАТ Укрпошта (орендар) та ПВКП Квартал (оцінювач) укладений договір №11-ОР на проведення оцінки нерухомого майна, зокрема і приміщення, яке є предметом спірного договору (а.с.21).

Метою проведення оцінки є визначення ринкової вартості нерухомого майна та укладення договору оренди та розрахунків розміру орендної плати (п. 1.3. договору).

22.02.2019 орендодавець звернувся до орендаря з листом №01.01-10/05/158, в якому повідомив, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача в оренду комунального майна здійснюється на конкурсних засадах та запропонував орендарю прийняти участь у конкурсі (а.с.23 т.1).

Листом від 21.03.2019 АТ "Укрпошта" на адресу Фонду направило звіти про оцінку нежитлових приміщень (а.с.22).

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв участь у конкурсі на право оренди нерухомого майна (зокрема і спірного), оголошеного наказом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради №60-КС від 26.03.2019 року. За результатами розгляду конкурсною комісією документів, серед яких був пакет документів АТ "Укрпошта", щодо надання в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, Гвардійський пр. 40-а, загальною площею 102,6 м2, переможцем конкурсу визнано ТОВ "Омега Вертикаль", яке запропонувало найбільший розмір стартової орендної плати.

Листом від 07.05.2019 №01.01-10/05/343 Фонд зобов`язав АТ "Укрпошта" повернути орендоване приміщення по акту прийняття-передачі у строк до 13.05.2019 (а.с.26).

У відповідь на це, АТ "Укрпошта" надіслало на адресу Фонду лист від 11.05.2019 №18-935, в якому просило Фонд відмінити результати конкурсу в частині визначення ТОВ "Омега Вертикаль" переможцем та укласти з АТ "Укрпошта" договір на оренду спірного нерухомого майна строком на 2 роки 11 місяців (а.с. 27-30).

На вказаний лист Фонд повідомив, що під час проведення конкурсу він діяв в межах та у спосіб передбачений ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування", тому вважає вимоги про скасування результатів конкурсу такими, що не відповідають чинному законодавству (лист Фонду від 28.05.2019 №3200).

З матеріалів справи вбачається, що орендар після закінчення строку дії договору продовжував користуватися спірним приміщенням і сплачувати орендну плату (платіжні доручення від 21.03.2019 №1485 та від 09.07.2019 №3362 а.с.24-25).

Підставою звернення позивача з даним позовом є порушення орендодавцем переважного права АТ Укрпошта , як орендаря, за спірним договором оренди, адже ним дотримані приписи частини 1 статті 777 ЦК України, та висловлено орендодавцю свій намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі за первісним позовом зазначали, що відповідно до ст.ст. 759, 763, 764 ЦК України, ст.ст.283, 284, 291 ГК України, норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.10.4 договору, після закінчення строку дії договору та за наявності заперечення Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, позивач ПТ Укрпошта мав повернути об`єкт оренди, а реалізація переважного права на укладення договору оренди на новий строк позивачем за первісним позовом можлива лише за наявності домовленості обох сторін договору, заяви від орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору саме на новий строк, а не про продовження дії існуючого договору, не надходило.

Звертаючись із зустрічними позовними вимогами до АТ Укрпошта про виселення із займаного приміщення, Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради, зазначив, що спірний договір закінчив свою дію 28.02.2019, про що повідомлено орендаря - АТ Укрпошта , останній своєчасно не звільнив займане нежитлове приміщення, а тому продовжує ним користуватись безпідставно.

АТ Укрпошта заперечуючи проти зустрічного позову, зазначає, що будь-яких відомостей про розірвання договору, або заперечень щодо його продовження, у відповідності до п. 10.4 договору, або про намір провести конкурс від Фонду не надходило. Також АТ Укрпошта вважає, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним з первісним, тому відсутні підстави для його розгляду в рамках даної справи.

Розглянувши рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у справі № 913/396/19 на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які регулюють орендні правовідносини, а також спеціальні норми Закону України Про оренду державного та комунального майна (у редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (аналогічні умови містяться у пункті 10.4. спірного договору).

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також визначені у статті 764 Цивільного кодексу України.

Суть продовження договору оренди згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець 08.02.2019 повідомив орендаря про закінчення договору оренди та про повернення орендованого майна орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно з ч.1 ст.285 ГК України, орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Крім того з частини 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

При цьому суттю переважного права є укладення договору найму (оренди) на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку дії договору.

У разі, якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого переважного права.

З матеріалів справи вбачається, що орендар листом від 14.02.2019, заперечуючи проти припинення орендних правовідносин, про що орендодавцем повідомлено орендаря у листі від 08.02.2019, повідомив орендодавця щодо свого наміру продовження орендних правовідносин за договором від 01.04.2013 №9/166 на той самий строк - 2 роки та 11 місяців.

Відповідно до умов оголошеного наказом №60-КС конкурсу на право оренди, зокрема, і спірного нежитлового приміщення (додаток №2 до наказу), організатором проведення конкурсу серед інших визначено, що строк дії договору оренди, який буде укладений з переможцем конкурсу - 2 роки 11 місяців, найбільший запропонований розмір орендної плати - порівняно зі стартовим.

В позовній заяві АТ Укрпошта просить визнати продовженим договір оренди на строк - 2 роки 11 місяців. Враховуючи, що строк оренди, який визначений в конкурсній пропозиції також 2 роки 11 місяців, колегія суддів вважає, що орендодавцем не заперечується укладення наступного договору оренди на строк 2 роки 11 місяців.

Колегія суддів розцінює вказаний лист, як вчинення орендарем дій щодо реалізації свого переважного права на укладення договору, оскільки, хоча вказаний лист і містить формулювання щодо саме продовження договору, але не містить намір орендаря продовжувати договір на тих самих умовах і на той самий строк , адже конкурсною пропозицією орендодавцем передбачено укладення майбутнього договору оренди на строк 2 роки 11 місяців. У вказаному листі орендар фактично заперечує проти припинення орендних правовідносин з орендодавцем. Вказаний лист направлено орендодавцю після його заперечень щодо продовження строку дії спірного договору та до закінчення строку дії договору від 01.04.2013 №9/166, що узгоджується з приписами частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, орендарем реалізоване своє переважне право на укладення договору оренди спірного приміщення.

Крім того, необхідною умовою застосування положень ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є належне виконання умов договору оренди з боку орендаря. В матеріалах справи відсутні докази порушення орендарем умов спірного договору оренди в частини цільового призначення орендованого приміщення, своєчасного внесення орендної плати тощо. Зазначене також підтверджено поясненнями сторін в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Положення ч.1 ст.41 Конституції України, ч.ч.1,2 ст.319 Цивільного кодексу України свідчать, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним, однак, обмеженим вимогами законодавства (ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Разом з тим, застосування положень ч.1 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України про те, що орендар має переважне право перед іншими особами, свідчить, що переважне право може бути лише в разі наявності інших осіб, що мають намір взяти в оренду той самий предмет, і волі та бажання орендодавця передати даний предмет в оренду.

За наявності наміру передати майно в оренду та наявності попереднього орендаря, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, за інших рівних умов право вибору орендодавцем орендаря прямо обмежено передбаченим ч.1 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України переважним правом такого попереднього орендаря.

Матеріалами справи підтверджується намір орендодавця, в подальшому - після закінчення дії спірного договору від 01.04.2013 №9/166 - 28.02.2019, передати спірне майно в оренду, адже наказом від 26.03.2019 №60-КС Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради оголошено конкурс на право оренди, зокрема і спірного нежитлового приміщення (п. 20 переліку нерухомого майна, що передається в оренду на конкурсних засадах Додатку 31 до наказу).

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Пунктом 2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3), зокрема, передбачено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Як зазначає позивач за первісним позовом, Фондом 15.02.2019 погоджено проведення оцінки нежитлового приміщення з боку орендаря. Зазначене підтверджується укладеним між Фондом, АТ Укрпошта та оцінювачем договору про проведення оцінки від 15.02.2019, метою проведення оцінки, згідно умов цього договору, є визначення ринкової вартості майна та укладення договору оренди.

Таким чином колегія суддів вважає дії Фонду щодо укладення 15.02.2019 договору про проведення оцінки та оголошення 26.03.2019 конкурсу на право оренди спірного нежитлового приміщення суперечливими, та свідчать про неоднозначність у своїх намірах.

Крім того, оцінюючи дії орендаря щодо його участі у конкурсі на право оренди спірного нежитлового приміщення, колегія суддів зазначає, з обставин даної справи вбачається, що станом на час прийняття участі орендарем в оголошеному конкурсі, вже настало порушення орендодавцем переважного права орендаря.

Тобто, вчинені орендодавцем бездіяльність щодо не погодження з орендарем умов договору, що має бути з ним укладений, у відповідності до ч.3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна як з особою, яка має переважне право на укладення договору оренди та дії щодо оголошення конкурсу на право оренди нежитлового приміщення для всіх бажаючих, є первинними та передували діям орендаря щодо участі в оголошеному конкурсі.

До того ж, сама участь орендаря в оголошеному конкурсі, не передбачає втрати останнім свого переважного права, оскільки ним були вчинені всі необхідні дії щодо його реалізації.

Як зазначив представник АТ Укрпошта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підставою прийняття участі у конкурсі на право оренди нежитлового приміщення стала усна пропозиція з боку орендодавця, що не спростовано представником 1-го відповідача. Також, представником Сєвєродонецької міської ради, як розпорядником спірного приміщення, не надано вичерпну відповідь на запитання суду щодо підстав закінчення орендних правовідносин із АТ Укрпошта та оголошення 26.03.2019 конкурсу на право оренди спірного нежитлового приміщення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Отже, реалізація наданих відповідачу Законом України "Про оренду державного та комунального майна" прав, зокрема права на пролонгацію договору, повинна гарантувати йому вільне володіння тими майновими правами, яких він уже набув в силу закону, що сприятиме юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси сторін спору та відповідатиме принципам застосування статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України та яка захищає майнові інтереси сторін до тієї ж міри, як право власності на речові права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 910/321/18.

Для застосування частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визнання за орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідно встановити такі юридичні факти: закінчення терміну договору оренди; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; власник майна не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору не повідомив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб.

При цьому, на виконання викладених вимог суд встановлює, з якою метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору. Ця обставина, у разі з`ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Неврахування судом переважного перед іншими особами права наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, на укладання договору найму на новий строк, свідчить про ігнорування національними судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ятрідіс проти Греції", заява № 311107/96, п. 54).

Крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов`язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність, тощо), власність у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є оренда майна. Так, у справі "Меллахер та Інші проти Австрії (1989 року)", ЄСПЛ вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування), і тому дане право є одним із аспектів права власності.

Зокрема, у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", ЄСПЛ дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Аналогічні правові позиції викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 909/794/15, від 22.02.2017 у справі № 920/132/16, від 17.05.2017 у справі № 914/433/16, у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 925/1223/17, від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 02.05.2018 у справі № 920/3633/16, від 18.01.2018 у справі № 910/12017/17.

Колегія суддів зазначає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Однак, порушенням переважного права орендаря буде також і укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря.

Сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового. Це право прямо передбачено ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України.

Але ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиняється.

Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що:

власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк;

орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №910/12017/17 (постанова від 18.01.2018).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що орендарем реалізовано свої переважне право на оренду спірного нежитлового приміщення шляхом надіслання орендодавцю листа від 14.02.2019, однак, орендодавцем таке право орендаря проігноровано, з умовами договору, за якими орендодавець бажав би укласти наступний договір оренди до АТ Укрпошта він не звертався, натомість наказом №60-КС оголошено конкурс на право оренди спірного майна для всіх бажаючих.

Зазначене є порушенням переважного права АТ Укрпошта на укладення договору оренди.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обрана позивачем форма позовної вимоги визнати договір продовженим, а не укладеним, не відповідає положенням ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України. При цьому, в резолютивній частині первісного позову позивач просить визнати договір продовженим на той самий строк, однак не на тих самих умовах, тобто інші умови договору, окрім строку його дії, можуть бути встановлені за погодженням сторін.

Як зазначалось, за умовами оголошеного 26.03.2019 конкурсу, переможці уклали би з орендодавцем договір оренди спірного нежитлового приміщення на строк 2 роки та 11 місяців, тому орендодавцем не заперечується укладення наступного договору оренди на строк 2 роки 11 місяців, на такий же строк позивач за первісним позовом просить визнати договір продовженим.

Положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, в свою чергу, не передбачено, що строк і умови нового договору обов`язково, а не лише за домовленістю сторін, мають відрізнятися від попереднього.

Правовим обґрунтуванням позову АТ Укрпошта є застосування до спірних правовідносин, разом з іншими, і положення ст. 777 ЦК України та ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тож, з урахуванням обставин встановлених у даній справі, належним способом захисту порушеного права позивача за первісним позовом в даному випадку є позов про визнання укладеним договору оренди шляхом укладення додаткової угоди в судовому порядку, адже вимога про продовження договору оренди спірного нежитлового приміщення не відповідає сутності встановлених обставин та положенням частини 1 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , зокрема, щодо наявності заперечень з боку орендодавця продовжувати на таких же умовах орендні правовідносини з орендарем за договором №9/166.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод особи, правомірність вимог якої встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

За таких обставин, відмова в позові лише з невірності зазначення слова "продовженим" замість "укладеним" буде простим формалізмом та суперечитиме передбаченій ч.1 ст.2 та ч.3 ст.236 Господарського процесуального кодексу України головній меті господарського судочинства, а саме, ефективному захисту порушених прав, та принципу верховенства права, з огляду також і на те, що судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги встановлено порушення орендодавцем переважного права орендаря на право оренди спірного нежитлового приміщення, за захистом якого орендар звернувся до суду.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №910/12017/17 (постанова від 18.01.2018).

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у такій формі, як вони сформульовані у позові, адже строк дії договору запропонований орендодавцем у конкурсних умовах та погоджений орендарем у позові, а інші умови, зокрема, щодо розміру орендної плати підлягають узгодженню сторонами договору шляхом окремих домовленостей та укладення додаткових угод.

Що ж до зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно п.1 ч.2 ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які є підставою для задоволення первісних позовних про продовження договору оренди, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про виселення АТ Укрпошта із орендованого за договором №9/166 нежитлового приміщення.

Зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про виселення АТ Укрпошта із займаного приміщення загальною площею 102,6 кв.м, яке знаходиться за адресою: Луганська область. м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40А.

У частині першій статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, зокрема, право кожної особи на повагу до свого житла. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) Кривіцька та Кривіцький проти України від 02 грудня 2010 року зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо тільки воно не ухвалене згідно із законом , не переслідує одну із законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8, і не вважається необхідним у демократичному суспільстві .

З матеріалів даної справи не вбачається наявність суспільного інтересу у спірних правовідносинах, а також необхідність виселення орендаря з нежитлового приміщення в силу закону.

У справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні Серявін та інші проти України (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не дотримано вимог статей 76, 77 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності; судом надано неповну юридичну оцінку доказам у справі, не з`ясовано усіх фактичних обставин справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, зокрема не було належним чином встановлено та надано правової оцінки тому, чи скористався позивач переважним правом на укладення нового договору оренди майна після спливу строку договору; чи дотримано позивачем порядку повідомлення орендодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди; чи належним чином виконував орендар свої обов`язки за договором; чи повідомляв орендодавець майна орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб (або інших потреб) і з якою саме метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору у подальшому; коли саме було досягнути згоди на укладання договору оренди з третьою особою і на яких умовах, та чи були прийнятними ці умови для позивача. Ці обставини є визначальними під час розгляду даної справи, не встановлення та не з`ясування їх в порушення норм процесуального права, призвело до передчасних висновків суду першої інстанцій у цій справі.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи є підставою для задоволення апеляційної скарги АТ Укрпошта та скасування оскаржуваного судового рішення повністю.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 у справі №913/396/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Задовольнити первісні позовні вимоги.

Визнати договір оренди нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецьк Луганської області за №9/166 від 01.04.2013 - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область. м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40А/97, загальною площею 102,6 кв.м, вартістю за незалежною оцінкою 168442,00 грн, укладений між Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", як орендарем, та Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, як орендодавцем, продовженим на той самий строк, на якій він був укладений, а саме - 2 роки 11 місяців, починаючи з 01.03.2019 до 28.02.2022.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.02.2020

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Шевель