Рішення

від 22.01.2020 по справі 910/13411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2020Справа № 910/13411/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко"

(вул. Джона Маккейна, буд. 12, м. Київ, 01042)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

(03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)

в особі Філії Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою № 184/09/19 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця про зобов`язання внести зміни до особового рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Акціонерного товариства "Українська залізниця" не виконало взяте на себе зобов`язання за Договором про надання послуг №09690/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/13411/19 від 30.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко" залишено без руху.

07.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/13411/19 від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.11.2019.

В судове засідання, призначене на 06.11.2019 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про відкладення підготовчого засідання. В судовому засіданні ухвалено задовольнити клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подачу відзиву, задовольнити клопотання про відкладення та відкласти підготовче засідання на 04.12.2019 о 10:00.

Під час судового засідання, призначеного на 04.12.2019 судом долучено відзив відповідача до матеріалів справи, ухвалено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 24.12.2019.

В судове засідання, призначене на 24.12.2019, з`явились представники позивача та відповідача. Представником позивача надано пояснення стосовно поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог. Судом задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Під час судового засідання, призначеного на 24.12.2019 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 22.01.2020.

В судове засідання, призначене на 22.01.2020 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 22.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзернотранс-КО (далі - Замовник) укладено Договір про надання послуг №09690/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажних вагонів для перевезення та надавання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору, перевезення - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язаний доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 із змінами та доповненнями (далі - Статут), Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів).

Разом з цим, надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 Договору).

На виконання п. 2.3.3. Договору Перевізником відкрито для Замовника особовий рахунок з наданням коду платника №8210922 та присвоєно код вантажовідправника/вантажоодержувача №0590-щля проведення розрахунків і обліку сплачених сум.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або Перевізника, надавати вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно з інформацією АС Месплан , доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього Договору.

Пунктом 2.1.6. Договору Замовник прийняв на себе зобов`язання оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.

Сторони домовились, що розрахунки за цим Договором здійснюються через Філію Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця (далі - філія ЄРЦ ). При цьому, оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок Замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), про що зазначено в пунктах 4.1.-4.3, 4.5. Договору.

Пунктом 12.1. визначено, що Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієнт УЗ , або вчинення Замовником будь- якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018, при цьому Договір продовжує дію, якщо жодна із Сторін письмово за один місць до закінчення дії Договору не звернеться до іншої сторони з пропозицією про його припинення.

Окрім цього, між ПАТ Укрзалізниця , (далі - Залізниця) та ТОВ Укрзернотранс-КО (далі - Відправник) укладено Договір з надання послуг по накопиченню вагонів на станційних коліях для формування маршруту №ПЗ/М- 175395/НЮ від 08.12.2017 (Далі Договір №ПЗ/М-175395/НЮ від 08.12.2017), предметом якого є надання Залізницею за рахунок Відправника послуг, пов`язаних з накопиченням рухомого складу зерновози (надалі - вагони) під навантаження, формування відправницьких маршрутів з вантажем Відправника, у т.ч. по станції Попільня Південно-Західної залізниці, код 343102 (далі - станція Попільня ), про що зазначено в п.1.1. цього Договору в редакції, викладеній в додатковій у угоді до нього №5 від 26.10.2018 (далі - Додаткова угода №5).

Відповідно до п.2.1.3. Договору в редакції Додаткової угоди №5 Залізниця прийняла на себе зобов`язання здійснювати в інтересах Відправника послуги, пов`язані з накопиченням рухомого складу, перелік та оплата яких визначена окремо по кожній станції у додатках №1-№5 до даного Договору.

Сторони домовились, що розмір оплати визначається виходячи із фактичних послуг, наданих Залізницею Відправнику, перелік і вартість яких визначається у Протоколі узгодження договірної вартості послуг, додатки №1-№5 (п.п.3.1., 3.7. Договору). Зокрема, по станції Попільня - в додатку №4 в редакції викладеній в додатковій угоді №6 від 08.02.2019 до Договору №ПЗ/М-175395/НЮ від 08.12.2017. При цьому, час на навантаження маршруту складає 48 годин і його облік починається з фактичної подачі вагонів на під`їзну колію та закінчується часом оформлення перевізних документів, а у разі, якщо з вини Відправника не відбулось навантаження у відведений час, подальші розрахунки проводяться згідно з Тарифним керівництвом №1 (п.п.3.3., 3.4. Договору, рядок 8 таблиці у Додатку №4 до Договору).

Оплата за послуги, пов`язані з накопиченням рухомого складу (додаткові станційні збори), здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок Відправника. В подальшому Залізниця відображає відповідні суми оплати за фактично надані послуги, в особовому рахунку Відправника на підставі накопичувальних карток (п.п.3.2., 3,5. Договору).

Пунктом 8.1. визначено, що даний Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Однак, у випадку коли за ЗО календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявила про припинення відносин, він вважається щорічно пролонгованим, про що зазначено в п. 8.3 Договору.

За твердженням позивача, в межах виконання зазначених договорів, ТОВ Укрзернотранс-Ко відправило у квітні 2019 року маршрути за накладними №32959108 від 11.04.2019, №33157603 від 25.04.2019, №33180308 від 27.04.2019, №33101429 від 21.04.2019, №33128802 від 23.04.2019, навантаження яких виконувалось на під`їзній колії, що належить ТОВ Сігнет-Центр , умови користування якою визначено Договором про експлуатацію під`їзної колії при станції Попільня Південно- Західної залізниці №3102 від 01.10.2014, укладеним між Державним територіально-галузевим об`єднанням Південно-Західна залізниця та ТОВ Сігнет- Центр .

Під час проведення розрахунків за надані послуги по зазначеним накладним, відповідачем неправомірно нараховано і списано з нашого особового рахунку №8210922 плату за користування вагонами у сумі, яка на 26 131 грн. 60 коп. (у т.ч. 20% ПДВ - 5226,32 грн. ), більше, ніж вартість фактично наданих послуг. Тобто, позивач стверджує, що відбувся перебор грошових коштів, зокрема:

2 309,04 грн. (ПДВ - 384,84грн.) за накладною №32959108;

5 333,28 грн. (ПДВ - 888,88 грн.) за накладною №33157603;

15 668,64 грн. (ПДВ - 2 611,44 грн.) за накладною №33180308;

1 522,20 грн. (ПДВ - 258,70 грн.) за накладною №33101429;

1 297,44 грн. (ПДВ - 216,24 грн.) за накладною №33196965;

(2 309,04 + 5 333,28 + 15 668,64 + 1 522,20 + 1 297,44 = 26 130,60 грн.), що підтверджується доданими до позову Відомостями плати за користування вагонами Форми ГУ-46 №12040006, №25040008, №27040009, №21040007 і Переліками №20190413, №20190426, №20190428, №20190423, №20190430, а також актами загальної форми ГУ-23, які знаходяться у відповідача.

Пунктом 7.1. Договору про надання послуг №09690/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 визначено, що усі спірні питання з виконання умов цього Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку, відповідачу було пред`явлено претензії, зокрема:

№156/07/19 від 19.07.2019 за накладною №32959108 від 11.04.2019 року на суму 2 309,04 грн. (вх. №ЦТЛ-171652 від 22.07.2019 р.);

№157/07/19 від 19.07.2019 за накладною №33157603 від 25.04.2019 року на суму 5 333,28 грн. (вх. №ЦТЛ-171650 від 22.07.2019 р.);

№158/07/19 від 19.07.2019 за накладною №33180308 від 27.04.2019 року на суму 15 668,64 грн. (вх. №ЦТЛ-171651 від 22.07.2019 р.);

№159/07/19 від 19.07.2019 за накладною №33101429 від 21.04.2019 року на суму 1 522,20 грн. (вх. №ЦТЛ-171649 від 22.07.2019 р.);

№160/07/19 від 19.07.2019 за накладною №33196965 від 28.04.2019 року на суму 1 297,44 грн. (вх. №ЦТЛ-171653 від 22.07.2019 р.) з вимогою повернути на особовий рахунок нашого підприємства необґрунтовано списані грошові кошти, що підтверджується їх копіями з відбитком штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно нараховано і списано з нашого особового рахунку №8210922 грошові кошти у сумі 26 130 грн. 60 коп. (у т.ч. 20% ПДВ - 5 226 грн. 32 коп.).

Відбувся перебор грошових коштів, зокрема:

2 309,04 грн. (ПДВ - 384,84 грн.) за накладною №32959108;

5 333,28 грн. (ПДВ - 888,88 грн.) за накладною №33157603;

15 668,64 грн. (ПДВ -2 611,44 грн.) за накладною №33180308;

1 522,20 грн. (ПДВ - 258,70 грн.) за накладною №33101429;

1 297,44 грн. (ПДВ - 216,24 грн.) за накладною №33196965;

(2 309,04 + 5 333,28 + 15 668,64 + 1 522,20 + 1 297,44 = 26 130,60 грн.).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд приймає про надання послуг №09690/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 та Договір з надання послуг по накопиченню вагонів на станційних коліях для формування маршруту №ПЗ/М- 175395/НЮ від 08.12.2017 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина 6 статті 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться і в ст. ст. 909, 919 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно п. 62 Статуту та п. 1.1. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644) порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

У відповідності до п. 2.6. Правил № 644 розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Факт списання спірних коштів за перевезеннями, здійсненими за вказаними вище залізничними накладними відповідачем не заперечується.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, відповідачем неправомірно списано з його особового рахунку плати за використання вагонів, як за вагони перевізника, тоді як відповідач вважає, що ним правомірно стягнуто плату за перевезення вагонів у порожньому стані та плату за використання вагону, оскільки спірні вагони є власністю відповідача у розумінні укладеного між сторонами договору.

Суд дослідив доводи обох сторін та докази, подані останніми на підтвердження своїх вимог та заперечень та дійшов наступних висновків.

При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов`язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору (зі змінами та доповненнями) з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.

Однак, як вказує відповідач, та не заперечує позивач звертаючись із заявою про зменшення позовних вимог, відповідачем 26.09.2019 здійснено часткове повернення коштів у сумі 9 402,48 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача частину суми основної заборгованості.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Отже надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9 402,48 грн.грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково задоволено позовні вимоги і повернуто 26.09.2019 року на особовий рахунок позивача грошові кошти у сумі 9 402,48 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 1 567,08 грн.) у якості плати за користування вагонами по накладній №33180308 від 27.04.2019 року.

Таким чином, із заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог судом встановлено, шо після повернення вказаної суми розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 16 728,12 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 3 659,24 грн.): 26 130,60 грн. - 9 402,48 грн. = 16 728,12 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми переборів платежів, сплачених при відправленні вантажу, суд встановив, що розраховані позивачем суми таких переплат узгоджуються як з залізничними накладними, так і відповідають нарахованим та списаним відповідачем (філією ЄРЦ) відповідно до переліків сумам додаткових зборів з урахуванням ПДВ, відтак загальна сума грошових коштів за перевезеннями у спірних вагонах, яка підлягає поверненню позивачеві становить 16 728,12 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

У п. 4.10. Договору про надання послуг передбачено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.

Застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом внесення змін до особового рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) на ньому спірних грошових коштів відповідатиме способам захисту, як визначених спеціальним нормами права (п. 62 Статуту та Правилам № 644), умовам укладеного між сторонами договору, так і узгоджуватиметься із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2018 року у справі № 914/873/17.

Верховний Суд у своїй Постанові від 30.01.2018 року у справі № 914/873/17 висловив правову позицію, щодо ефективного способу захисту порушеного права у спорі з Укразалізницею , що виник з приводу неправомірного списання грошових коштів з особового рахунку замовника: п. 23. Отже, спосіб захисту майнових прав шляхом відновлення запису на особовому рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) суми здійсненої ним передоплати відповідатиме способам захисту, визначеним спеціальними нормами права, та буде узгоджуватися із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до статей 55,124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у пункті 27 Постанови від 27.08.2019 року у справі №910/9794/18.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко" про стягнення 122 218 грн. 10 коп. підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1229,77 грн. Інша частина сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко" задовольнити частково.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, Код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця (03150, Україна, м. Київ, вул. Федорова, 32, Код ЄДРПОУ філії: 40123465) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернотранс-КО (Код ЄДРПОУ 40267677, Код вантажовідправника/вантажоодержувача 0590) № 8210922, відкритого на підставі договору про надання послуг №09690/ЦТЛ- 2018 від 14.02.2018 року, шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошових коштів у сумі 16 728,12 грн.

3. Провадження у справі в частині 9 402 грн. 48 коп. закрити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, Код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця (03150, Україна, м. Київ, вул. Федорова, 32, Код ЄДРПОУ філії: 40123465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернотранс-КО (вул. Джона Маккейна, буд. 12, м. Київ, 01042, Код ЄДРПОУ 40267677) суму судового збору в розмірі 1229 грн.77 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.02.2020.

Суддя М.О. Лиськов