УХВАЛА
07 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13411/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020
у справі № 910/13411/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-Ко"
про зобов`язання внести зміни до особового рахунку,
ВСТАНОВИВ:
05.08.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/13411/19. Крім того у касаційній скарзі Залізниця просить поновити строк на касаційне оскарження постанови.
За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1 921 грн.
Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання даної касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 3 842, 00 грн. (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб x 200%).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
В обґрунтування своєї правової позиції Залізниця у касаційній скарзі посилається на те, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на обставинах справи, оскільки підстави звільнення від плати за користування вагонами є вичерпними та передбачено статтею 121 Статуту залізниць України. Але при цьому не здійснює посилання на жодну з підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених відповідними пунктами частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено конкретні підстави касаційного оскарження з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Суд зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Залізниці на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
У свою чергу клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження має бути залишено без вирішення з огляду на залишення касаційної скарги без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/13411/19 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Українська залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити акціонерному товариству "Українська залізниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2020 |
Номер документу | 91340970 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Колос І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні