Ухвала

від 30.01.2020 по справі 640/3526/16-к

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/3526/16-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/264/20 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: ст. 212 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харкова, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ Компані Плазма, -

визнано невинуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.212 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В задоволенні цивільного позову прокурора відмовлено.

Скасовано запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді застави, вжитий ухвалою слідчого судді від 16.12.2015 року.

Грошові кошти в сумі 97 440,00 грн. (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок), які сплачені 18.12.2015р. заставодавцем ОСОБА_9 в якості застави на депозитний рахунок ТУ ДСА в Харківській області (р/р 37318008000164 , МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249 отримувач ТУ ДСА , банк ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід) за ОСОБА_7 ухвалено повернути заставодавцю ОСОБА_9 (код платника НОМЕР_1 ).

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз віднесено за рахунок держави.

Згідно вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що в період часу з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року він одночасно виконував функції засновника, директора та бухгалтера ТОВ Компані Плазма, та був відповідальним за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.

ОСОБА_7 , будучи службовою особою підприємства, у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, маючи в період з 2014 року по 2015 рік умисел на ухилення від сплати податків, при складанні податкових звітних документів з податку на прибуток ТОВ Компані Плазма за 2014 рік та податку на додану вартість за жовтень 2014 року - січень 2015 року умисно завищив валові витрати підприємства та податковий кредит з ПДВ, ухилившись таким чином від сплати зазначених податків на загальну суму 4 159 503, 85 грн.

Так, директор ТОВ Компані Плазма ОСОБА_7 з метою ухилення від сплати податку на прибуток, шляхом штучного збільшення валових витрат, достовірно знаючи, що між ТОВ Компані Плазма та ТОВ Сейф Тайм в період з 01.09.2014 р. по 01.03.2015 р. фінансово-господарських взаємовідносин фактично не було, діючи умисно, безпідставно збільшив витрати підприємства у розмірі 8229 728,47 грн., не маючи при цьому в наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів, отриманих від ТОВ Сейф Тайм за договорами №011093 від 01.10.2014 р., №011021 від 01.10.2014 р., №011136 від 01.11.2014 р., №011106 від 01.11.2014 р. товару, обладнання, отримання послуг з ремонту твердопаливного котла, технічного обслуговування водоохолоджуючих установок для поліграфічних ліній, дослідження ринку сульфату натрію, дослідження ринку харчової соди.

Виконуючи вищезазначені злочинні дії ОСОБА_7 у вказаний період використав у податковому та бухгалтерському обліку податкові та видаткові накладні з реквізитами підприємства з ознаками фіктивності - ТОВ Сейф Тайм.

Крім того, директор ТОВ Компані Плазма ОСОБА_7 , з метою ухилення від сплати податку на прибуток, шляхом штучного збільшення валових витрат, достовірно знаючи, що між ТОВ Компані Плазма та ТОВ Інвест Консалт Компані в період з 01.09.2014 р. по 01.03.2015 р. фінансово-господарських взаємовідносин фактично не було, діючи умисно, безпідставно збільшив витрати підприємства у розмірі 2 286 954,03 грн., не маючи при цьому в наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів, отриманих від ТОВ Інвест Консалт Компані та підтверджуючих ТОВ Компані Плазма право на формування валових витрат по придбанню обладнання у підприємства ТОВ Інвест Консалт Компані за договором поставки продукції (товару) №011145 від 01.10.2014 р.

Виконуючі зазначені вище злочинні дії ОСОБА_7 протягом вказаного періоду використав у податковому та бухгалтерському обліку податкові та видаткові накладні з реквізитами підприємства з ознаками фіктивності ТОВ Інвест Консалт Компані.

В подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, умисно та протиправно, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах в порушення вимог п.138.2., п.138.4. ст. 138, п. 139.1. ст. 139, п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, вніс 10.04.2015 року недостовірні данні в декларацію по податку на прибуток підприємства № 9081776863 від 10.04.2015 року, а саме в рядку № 05.1. декларації умисно та незаконно зависив Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік на загальну суму 10820682,50 грн. відповідно занизив об`єкт оподаткування по податку на прибуток у сумі 1893002,85 грн.

Зазначену декларацію для обчислення податку на прибуток за 2014 рік ОСОБА_7 за допомогою електронної пошти направив 10.04.2015 року до ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Згідно висновку судово-економічної експертизи, проведеної Харківським НДІ судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса від 18.11.2015р. № 10588, підтверджується донарахування податку на прибуток в частині взаємовідносин з ТОВ «Сейв тайм» та ТОВ «Інвест консалт компані» , у сумі 1893002, 85 грн.

Крім того, директор ТОВ Компані Плазма ОСОБА_7 , маючи умисел на ухилення упродовж 2014-2015 років очолюваного ним ТОВ Компані Плазма від сплати податку на додану вартість, шляхом штучного збільшення податкового кредиту з ПДВ, достовірно знаючи, що між ТОВ Компані Плазма та ТОВ Сейф Тайм в період з 01.09.2014 р. по 01.03.2015 р. фінансово-господарських взаємовідносин фактично не було, діючи умисно, безпідставно збільшив податковий кредит з ПДВ підприємства у розмірі 1 645 945,56 грн., не маючи при цьому в наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських і податкових документів, отриманих від ТОВ Сейв Тайм та підтверджуючих право ТОВ Компані Плазма на формування податкового кредиту з ПДВ по придбанню у підприємства ТОВ Сейв Тайм за договорами №011093 від 01.10.2014 р., №011021 від 01.10.2014 р., №011136 від 01.11.2014р., №011106 від 01.11.2014 р. товару, обладнання, отримання послуг з ремонту твердопаливного котла, технічного обслуговування водоохолоджуючих установок для поліграфічних ліній, дослідження ринку сульфату натрію, дослідження ринку харчової соди.

Виконуючи вищезазначені злочинні дії ОСОБА_7 використав у податковому та бухгалтерському обліку податкові накладні з реквізитами підприємства з ознаками фіктивності ТОВ Сейв Тайм.

Крім того, директор ТОВ Компані Плазма ОСОБА_7 , з метою ухилення від сплати податку на додану вартість шляхом штучного збільшення податкового кредиту з ПДВ, достовірно знаючи, що між ТОВ Компані Плазма та ТОВ Інвест Консалт Компані в період з 01.09.2014 р. по 01.03.2015 р. фінансово-господарських взаємовідносин фактично не було, діючи умисно, безпідставно збільшив податковий кредит з ПДВ підприємства у розмірі 620555,95 грн., не маючи при цьому в наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів, отриманих від ТОВ Інвест Консалт Компані та підтверджуючих ТОВ Компані Плазма право на формування податкового кредиту з ПДВ по придбанню обладнання у підприємства ТОВ Інвест Консалт Компані за договором поставки №011145 від 01.10.2014 року.

Виконуючи вищезазначені злочинні дії ОСОБА_7 у період з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року використав у податковому та бухгалтерському обліку податкові накладні з реквізитами підприємства з ознаками фіктивності ТОВ Інвест Консалт Компані.

Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, умисно та протиправно, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах в порушення вимог п. 198.6. ст. 198, п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, вніс 19.11.2014 року недостовірні дані в декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року № 9067385416 від 19.11.2014, а саме: в рядку №17 Декларації Усього податковий кредит умисно та незаконно зависив податковий кредит підприємства з ПДВ на суму 479 392,00 грн., відповідно в графі №25 занизив податкові зобов`язання з ПДВ на зазначену суму.

22.12.2014 року в рядку №17 Усього податковий кредит декларації з ПДВ за листопад 2014 року №9074189690 ОСОБА_7 умисно та незаконно зависив податковий кредит підприємства з ПДВ на суму 421 064,00 грн., відповідно в графі №25 занизив податкові зобов`язання з ПДВ на зазначену суму.

20.01.2015 року в декларації з ПДВ за грудень 2014 року №9078865253 в рядку №17 декларації Усього податковий кредит ОСОБА_7 умисно та незаконно зависив податковий кредит підприємства з ПДВ на суму 1 202 880,00 грн., відповідно в графі №25 занизив податкові зобов`язання з ПДВ на зазначену суму.

24.02.2015 року в рядку № 17 декларації Усього податковий кредит декларації з ПДВ за січень 2015 року №9022614524 ОСОБА_7 умисно та незаконно зависив податковий кредит підприємства з ПДВ на суму 163 165,00 грн., відповідно в графі №25 занизив податкові зобов`язання з ПДВ на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_7 умисно та незаконно зависив податковий кредит з ПДВ на загальну суму 2 266 501,00 грн. та відповідно занизив податкові зобов`язання з ПДВ на зазначену суму.

Згідно висновку судово-економічної експертизи, проведеної Харківським НДІ судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса від 18.11.2015р. №10588, підтверджується донарахування податку на прибуток в частині взаємовідносин з ТОВ «Сейв тайм» та ТОВ «Інвест консалт компані», у сумі 2266501.00 грн.

Враховуючи викладене, директор ТОВ Компані Плазма ОСОБА_7 в період часу з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року, умисно ухилився від сплати до бюджету податку на прибуток підприємства в сумі 1 893 002,85 грн. та податку додану вартість в сумі 2 266 501,00 грн., а всього на загальну суму 4159503,85 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах (т.6 а.с. 107-114).

Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах.

Суд, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 за ч.3 ст. 212 КК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що вироки, відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про визнання їх винними за ч.1 ст.205 КК України, були ухвалені судами вже після того, як підприємства ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані мали господарські взаємовідносини з ТОВ Компані Плазма, а на час їхньої співпраці вказані підприємства були зареєстровані в установленому законом порядку, при цьому, стороною обвинувачення не доведено наявність узгоджених дій між обвинуваченим ОСОБА_7 та особами, що діяли в інтересах ТОВ Сейв Тайм і ТОВ Інвест Консалт Компані, які свідчили б про існування схеми зменшення податкових зобов`язань.

У вироцісуд вказав,що висновокексперта №271від 18.06.2015року,складений зарезультатами почеркознавчоїекспертизи,не підтверджуєвину ОСОБА_7 ,оскільки немістить відомостейпро те,що підписина первиннихбухгалтерських документахТОВ ІнвестКонсалт Компаніта ТОВСейв Таймвиконані обвинуваченим,в тойже час,стороною обвинуваченняне наданоналежних тадопустимих доказів,які свідчилиб,що ОСОБА_7 було відомо,що вказаніпервинні документипідписані іншимиособами.

Крім того, податкова перевірка ТОВ Компані Плазма, результати якої оформлено актом від 31.07.2015 року та судова економічна експертиза, що проводилась на підставі постанови слідчого, і результати якої викладено у висновку судової економічної експертизи №10588 від 18.1.2015 року, проводились в умовах безпідставного неврахування первинної бухгалтерської документації по взаємовідносинам ТОВ Компані Плазма з ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані.

Разом з тим, відповідно до висновку повторної судової економічної експертизи від 19.12.2017 року, не підтвердилися висновки акту податкової перевірки від 31.07.2015 року щодо заниження ТОВ Компані Плазма податку на прибуток та податку на додану вартість, та як наслідок ненадходження коштів до бюджету, що виключає можливість кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч. 3 ст. 212 КК України, та призначити йому покарання, враховуючи положення ч. 2 ст. 53 КК України, у вигляді штрафу, що дорівнює розміру майнової шкоди, завданої злочином 4 159 503,85 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна (т.6 а.с. 126-156).

При цьому, просить цивільний позов задовольнити у повному обсязі, а судові витрати у сумі 37 644 грн. стягнути з ОСОБА_7 .

Крім того, просить повторно допитати свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та дослідити письмові докази:

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.06.2015 р.;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.06.2015 р.;

-висновок експерта №271 від 18.06.2015 р.;

-копію акту від 31.07.2015 р. «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Плазма»;

-висновок судової економічної експертизи №10588 від 18.11.2015 р.;

-копію вироку Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2015 р.;

-копію вироку Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2015 р.;

-копії ухвал Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 р. про проведення обшуків;

-протоколи обшуків від 05.06.2015 р., від 08.06.2015 р.;

-протокол огляду реєстраційних документів ТОВ «Компані «Плазма» від 30.11.2015 р.;

-протокол огляду автомобілю марки «МАЗ» від 26.10.2015 р.;

-протокол огляду податкових звітних документів ТОВ «Компані «Плазма» від 16.11.2015;

-протокол огляду DVD-R дисків від 28.01.2016 р.;

-договори між ТОВ «Компані «Плазма» та ТОВ «Сейв тайм», ТОВ «Інвест консалт компані»,

-видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг;

-копії податкових звітних документів ТОВ «Компані «Плазма»,

-відомості щодо реєстрації податкових накладних;

-лист ТОВ «Наталі» від 13.10.2015 р.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що суд:

1. Не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинули на його висновки, а саме:

- вирок Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2015 року стосовно ОСОБА_10 , в якому зазначено, що ТОВ «Інвест Консалт Компані» здійснювало фіктивне підприємництво та документально оформляло фіктивні фінансово-господарські операції у період з листопада 2014 року до березня 2015 року, тобто безпосередньо у той самий період взаємовідносин з ТОВ «Компані «Плазма», яке очолював обвинувачений ОСОБА_7 ;

- вирок Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2015 року стосовно ОСОБА_11 , в якому зазначено, що ТОВ «Сейв Тайм» здійснювало фіктивне підприємництво та документально оформляло фіктивні фінансово-господарські операції у період з серпня 2014 року до січня 2015 року, тобто безпосередньо у той самий період взаємовідносин з ТОВ «Компані «Плазма», яке очолював обвинувачений ОСОБА_7 ;

- висновок судово-почеркознавчої експертизи №271 від 18.06.2015 року, який у сукупності з вироками стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також протоколами допитів цих же осіб у якості свідків від 13.06.2015 року підтверджує факт фіктивності фінансово-господарських операцій за участю ТОВ «Інвест Консалт Компані» та ТОВ «Сейв Тайм»;

- акт від 31.07.2015 року «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та висновок судової економічної експертизи №10588 від 18.01.2015 року, що проведені за дорученням прокурора та слідчого, які в свою чергу, дотримуючись вимог КПК України, вказали про фактичну фіктивність фінансово-господарських операцій між ТОВ «Компані «Плазма» та ТОВ «Сейв Тайм», ТОВ «Інвест Консалт Компані»;

- журнали обміну повідомленнями «Skype» та текстовий файл «Инструкция для клиентов.docx2, однак вони є непрямими доказами, що підтверджують фіктивність операцій між ТОВ «Компані «Плазма» та ТОВ «Сейв Тайм», ТОВ «Інвест Консалт Компані»;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 13.06.2015 року, які доводять вину обвинуваченого ОСОБА_7 .

2. Призначаючи під час розгляду справи судову економічну експертизу щодо підтвердження висновків Акту перевірки, судом безпідставно та незаконно надано експертній установі лише первинні бухгалтерські і податкові документи ТОВ «Компані «Плазма» по взаємовідносинах з ТОВ «Сейв Тайм», ТОВ «Інвест Консалт Компані» та не зважено на докази, надані стороною обвинувачення;

3. Судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про призначення комісійної судової економічної експертизи, яка могла б усунути протиріччя у попередніх висновках експертиз;

4. При постановленні вироку суд не навів мотивів прийняття до уваги висновку судової економічної експертизи №21870 від 19.12.2017 року та неврахування висновку судової економічної експертизи №10588 від18.11.2015 року;

5. Вирок суду, усупереч вимогам ст.374 КПК України, не містить відомостей щодо освіти обвинуваченого ОСОБА_7 , рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, порядок отримання копій вироку.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 зазначив, що судом першої інстанції було ретельно досліджено усі докази по даній справі та постановлено законне й обґрунтоване рішення.

Захисник вказав, що суд першої інстанції дослідивши вироки Галицького районного суду м.Львова від 27.07.2015 року стосовно ОСОБА_10 та Залізничного районного суду м.Львова від 18.09.2015 року стосовно ОСОБА_11 , надав їм належну правову оцінку й зазначив, що вони жодним чином не доводять наявність в діях ОСОБА_7 ознак складу злочину за ч.3 ст. 212 КК України.

Дослідивши висновок почеркознавчої експертизи №271 від 18.06.2015 року, суд дійшов висновку, що даний доказ так само не підтверджує вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, оскільки зазначений висновок експерта не містить відомостей про те, що підписи на первинних бухгалтерських документах ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані» виконані обвинуваченим, а прокурором не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б, що ОСОБА_7 при їх отриманні було відомо, що первинні документи ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані» підписані іншими особами.

Судом обґрунтовано визнано неповним акт «Про результати проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» та висновок судово-економічної експертизи, що проводилася на підставі постанови слідчого, так як при їх проведенні не були враховані первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах даного товариства з ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані».

Відповідно до висновку повторної судової економічної експертизи від 19.12.2017 року, висновки акту податкової перевірки щодо заниження ТОВ «Компані «Плазма» податку на прибуток та податку на додану вартість, та як наслідок ненадходження коштів до бюджету, не підтверджуються, що включає можливість кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст. 212 КК України.

Іншими учасниками кримінального провадження даний вирок не оскаржувався.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити та скасувати виправдувальний вирок у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне рішення.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили апеляційний суд залишити оскаржуваний вирок без змін, вказавши, що він є законним й обґрунтованими, а апеляційні доводи прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідно доп.1ч.3ст.374КПК України,у мотивувальнійчастині вирокузазнається формулюванняобвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним,а такожпідстави длявиправдання обвинуваченогоз зазначенняммотивів,з якихсуд відкидаєдокази обвинувачення.

Цих вимог закону, як вважає колегія суддів, суд першої інстанції дотримався.

При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував вимоги ч.3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Аналогічна вимога міститься і в ч.3 ст. 373 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В апеляційній скарзі прокурор, окрім апеляційних вимог, заявив клопотання про повторний допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та дослідження письмових доказів, оскільки суд безпідставно не взяв до уваги зазначені доказ, які істотно могли вплинули на його висновки.

Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню в частині повторного дослідження письмових доказів, на які вказав прокурор. Стосовно повторного допиту свідків, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції вони були допитані, сторони кримінального провадження мали можливість допитувати свідків, будь-якихобмежень з боку суду під час допиту вказаних свідків для сторін кримінального провадження не встановлювалось.

Крім того, прокурор не пояснив які саме нові відомості належить перевірити шляхом допиту вказаних свідків. Фактів неповного або з порушенням дослідження показів свідків судом першої інстанції прокурором не наведено.

У зв`язку з частковим задоволенням клопотання прокурора, апеляційним судом було повторно досліджено наявні у матеріалах кримінального провадження докази, на які прокурор посилався як на підставу для визнання винуватості та скасування виправдувального вироку, на підставі яких дійшов висновку, аналогічного тому, що і суд першої інстанції щодо допустимості таких, однак з точки зору доведеності ними вини обвинуваченого саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України вважає такі доводи апеляційної скарги неспроможними.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції обвинувачений вину не визнав та пояснив, що дійсно він є директором ТОВ «Компані Плазма». Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства. Подробиць укладення та виконання правочинів з ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані він на сьогоднішній день вже не пам`ятає, враховуючи те, що пройшло багато часу, однак жодних дій, спрямованих на ухилення від сплати податків, інших обов`язкових платежів він не вчиняв, товари (роботи, послуги) відповідно до умов укладених договорів надавались на адресу ТОВ Компані Плазма в повному обсязі, документи, що відображають господарські взаємовідносини з ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані оформлювались відповідно до вимог чинного законодавства.

Про те, що первинні бухгалтерські документи від імені ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Консалт Інвест Компані могли підписувати не директори, а інші особи, йому нічого не відомо. Він, як директор ТОВ Компані Плазма, не може нести відповідальності за можливі протиправні дії своїх контрагентів. Для нього важливо, щоб умови договорів виконувались належним чином, а документи були оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Жодних нарікань до якості виконаних робіт (наданих послуг) на адресу ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані у нього не було.

Судом першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону під час судового розгляду було ретельно перевірено та надано належну оцінку всім доказам по справі, а саме:

- показам свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також свідченням судових експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_17 ,

- акту «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» від 31.07.2015 р.;

-висновку судової економічної експертизи №10588 від 18.11.2015 р.;

- висновку експерта №271 від 18.06.2015 р.;

-змісту вироку Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2015 р.;

-змісту вироку Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2015 р.;

-ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 р. про проведення обшуків;

-протоколам обшуків від 05.06.2015 р. та від 08.06.2015 р.;

-протоколу огляду реєстраційних документів ТОВ «Компані «Плазма» від 30.11.2015 р.;

-протоколу огляду автомобілю марки «МАЗ» від 26.10.2015 р.;

-протоколу огляду податкових звітних документів ТОВ «Компані «Плазма» від 16.11.2015р. та іншим фінансовим документам.

Крім того, під час розгляду справи в суді, було призначено та проведено повторну судово-економічну експертизу в повному обсязі документів, з наданням експертам первинної бухгалтерської та податкової документації, висновок якої також досліджувався в судовому засіданні.

З мотивувальної частини оскаржуваного вироку, видно, що суд першої інстанції повно, в логічній послідовності зазначив фактичні дані, які стосуються доказуваної обставини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, зазначив обставини, які спростовуються або підтверджуються, а також надав остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності й достатності.

Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неналежну оцінку зібраних доказів, що у своїй сукупності призвело до необґрунтованого виправдання ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212 КК України, не можна визнати обґрунтованими.

За змістом ст. 212 КК України відповідальність настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. Отже, суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов`язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Із змісту апеляційної скарги прокурора вбачається, що всі доводи на підтвердження винуватості ОСОБА_7 стосуються контрагентів ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані» та їхньої господарської діяльності.

Так, вимагаючи скасувати виправдувальний вирок, прокурор виходив з того, що районним судом, в порушення ст. 129 Конституції України, ст. 21, 90 КПК України, не надано належної оцінки доказам, які мають преюдиціальне значення для суду змісту вирокам Галицького районного суду м. Львова та Залізничного районного суду м.Львова, в яких встановлені і зафіксовані факти здійснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, отримання грошових коштів на рахунки ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані» від суб`єктів підприємницької діяльності, в результаті проведення фіктивних фінансово-господарських операцій за нібито поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, створення видимості фінансово-господарської діяльності. Як наголошує прокурор, фіктивні фінансово-господарські операції вказані вище товариства здійснювали у той самий період коли ТОВ «Компані «Плазма» на чолі з ОСОБА_7 співпрацювало з ними.

Дане твердження прокурора колегія суддів вважає безпідставним, оскільки районний суд в повніймірі дослідиввироки стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,надав їмналежну правовуоцінку тавизнав,що вонижодним чиномне доводятьнаявність вдіях ОСОБА_7 ознак складузлочину зач.3ст.212КК України.

Апеляційний суд підтримав мотиви, наведені судом першої інстанції, та зазначив, що вказані вироки не містять відомостей про фіктивність господарських операцій саме між ОСОБА_7 чи ТОВ «Компані «Плазма» з ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані».

Більш того, колегія суддів звертає увагу й на те, що в матеріалах справи наявні копії вищевказаних вироків, наданих раніше прокурором, однак у вказаних копіях постановлена відмітка про те, що вказані вироки ще не набрали законної сили, що дає окрему підставу не приймати їх зміст на підтвердження винуватості виправданої особи.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями прокурора ще й з огляду на те, що згідно зі ст. 90 КПК преюдиціальне значення має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а у зазначених вироках таких порушень не встановлено.

З урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в поставі від 03.12.2019 року по справі №320/2921/14-к, апеляційний суд зазначає, що вирок Галицького районного суду м. Львова стосовно ОСОБА_10 та вирок Залізничного районного суду м.Львова стосовно ОСОБА_11 , у розумінні ст. 84 КПК України, не є доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні (справа «Булвес АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року) констатував, що наслідки для добросовісних платників податків через порушення з боку їх контрагентів не повинні наставати і вони не можуть бути притягнені до відповідальності за неправомірні дії свого контрагента.

Таким чином, прямі докази на підтвердження обізнаності обвинуваченого ОСОБА_7 у фіктивності господарської діяльності своїх контрагентів в матеріалах кримінального провадження відсутні та не надані прокурором під час апеляційного розгляду.

Крім того, апеляційний довід прокурора щодо безпідставного неврахування судом першої інстанції висновку експерта №271 від 18.06.2015 року, як доказ фіктивності фінансово-господарських операцій за участю ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані», є необґрунтованими, оскільки суд надав йому відповідну юридичну оцінку, з якою погоджуються колегія суддів.

Так, висновок почеркознавчої експертизи №271 від 18.06.2015 року не містить відомостей про те, що підписи на первинних бухгалтерських документах ТОВ Інвест Консалт Компані та ТОВ Сейв Тайм виконані обвинуваченим ОСОБА_7 . В той же час, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б, що обвинуваченому ОСОБА_7 при отриманні даних документів було відомо, що первинні документи ТОВ Інвест Консалт Компані та ТОВ Сейв Тайм підписані не ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а іншою особою.

Не заслуговують уваги доводи прокурора і про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки Акту «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 31.07.2015 року та висновку судово-економічної експертизи №10588 від 18.01.2015 року, які істотно могли вплинути на висновки суду, оскільки це не відповідає дійсності.

Як встановлено в ході дослідження Акту перевірки під час апеляційного розгляду, і що вірно встановив суд першої інстанції, позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Компані «Плазма» проведено посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі постанови прокурора від 12.06.2015 року, і в ході перевірки не враховувались та не приймались до уваги первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ТОВ Компані Плазма з ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані, що свідчить про неповноту та необ`єктивність даної перевірки (т.2 а.с. 27-51).

При цьому, колегія суддів зазначає, що КПК України, в редакції, що діяла до 15.07.2015року,передбачав повноваження прокурора і слідчого «призначати ревізії і перевірки». Однак, підпунктом 12 пункту 5Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру»(в редакції Закону№578-VIIIвід 02.07.2015 р.) з переліку повноважень прокурора і слідчого воно було виключено.

Крім того, на підставі вказаного Закону внесено зміни до ст. 87 КПК України, згідно пункту 2 частини 3 якої визнаються недопустимими докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Таким чином, колегія суддів вважає Акт «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який складено 31.07.2015 року (тобто після набрання чинності нової редакції ст. 87 КПК України) недопустимим доказом, що отриманий внаслідок «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії.

Разом з тим, перевіряючи в суді апеляційної інстанції висновок судово-економічної експертизи №10588 від 18.01.2015 року, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції стосовно його неповноти та необ`єктивності з очевидних причин.

Так, під час проведення судово-економічної експертизи, експертом ОСОБА_13 , було заявлено клопотання слідчому про надання додаткових матеріалів, однак у відповідь отримав матеріали в 1 пакеті, із зазначенням необхідності проведення дослідження в обсязі наданих документів та врахування вихідних даних, а саме: поставка товарів робіт та послуг на адресу ТОВ Компані Плазма фактично не здійснювалось, документи щодо господарських документів за період з 01.09.2014 по 01.03.2015 з контрагентами ТОВ Сейв Тайм та ТОВ Інвест Консалт Компані не мають юридичної сили та не підлягають врахуванню у складі податкового обліку (т.2 а.с.53-70).

Тобто, експертом, враховуючи вихідні дані, які були зазначені слідчим, та обсяг наданих документів, було складено висновок про підтвердження факту донарахування податку на прибуток в частині взаємовідносин вказаних підприємств у суму 2266501,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в цій же сумі за період жовтень 2014 р. січень 2015 р. та ненадходження коштів до бюджету.

Проте, колегія суддів зазначає, що встановлення факту несплати податку (заниження податкових зобов`язань) на додану вартість ТОВ Компані Плазма можливе лише за умови доведеності безтоварності операцій між вищевказаними підприємствами. Матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності фактичних поставок товарів, робіт та послуг на адресу ТОВ Компані Плазма, і таких доказів не надано суду прокурором, а показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не спростовують даних на підтвердження реальності поставок, розрахунків з контрагентами та оприбуткування отриманих товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, допитаний в суді першої інстанції, експерт ОСОБА_13 пояснив, що у випадку не обмеження слідчим у вихідних даних, висновок експертизи міг бути іншим.

В апеляційнійскарзі прокурорзазначає,що судомпершої інстанціїбезпідставно танезаконно призначеноповторну судово-економічнуекспертизу щодопідтвердження висновківакту позаплановоїдокументальної перевіркивід 31.07.2015року.На обґрунтуванняданого доводупрокурор вказав,що доекспертної установи,не зважаючина доказинадані стороноюобвинувачення,були наданілише первиннібухгалтерські іподаткові документи ТОВ «Компані «Плазма» по взаємовідносинах з ТОВ «Сейв Тайм», ТОВ «Інвест Консалт Компані», поставивши питання врахувати лише ці документи.

Колегія суддів вважає доводи прокурора неспроможними, оскільки із змісту ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 року (т.5 а.с.133) встановлено, що в розпорядження експертів надано матеріали кримінального провадження №640/3526/16-к в 5-х томах, а також зобов`язано ОСОБА_7 та прокурора, у разі необхідності за клопотанням експерта, надати додаткові документи, необхідні для проведення експертизи.

На вирішення експертів поставлені питання: чи підтверджуються документально висновки Акту перевірки від 31.07.2015 року, з урахуванням документів, наявність яких підтверджено зазначеним Актом перевірки; чи спричинено збитки державі фінансово-господарськими відносинами «ТОВ «Компані «Плаза» з ТОВ «Сейв Тайм» та ТОВ «Інвест Консалт Компані» за період з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року у формі заниження суми податків, що підлягає сплаті в бюджет; якщо висновки Акту №2152/20-31-22-03-08/36226451 від 31.07.2015 року не підтверджуються, то чим це обумовлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначаючи повторну експертизу, районний суд дотримався загальних засад кримінального провадження, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на упередженість суду першої інстанції, і на підтвердження цього посилається на безпідставну відмову в задоволенні клопотання щодо призначення комісійної судової економічної експертизи, яка могла б усунути протиріччя у попередніх висновках експертиз.

Апеляційним судомвстановлено,що дійсноухвалою Київськогорайонного судум.Харковавід 15.11.2018року відмовленов задоволенні клопотання прокурора щодо призначення по даній справі комісійної судово-економічної експертизи, проте вказана ухвала є цілком обґрунтованою та вмотивованою і колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ній.

Так, допитані в судовому засіданні експерти чітко вказали, що протиріччя в їх висновках обумовлені, тим що за вказівкою органу досудового розслідування експерт ОСОБА_13 не враховував первинні документи, складені від імені ТОВ «Інвест консалт компані» та ТОВ «Сейв тайм», а експерт ОСОБА_19 досліджувала всі документи, які містяться в матеріалах справи.

Не зважаючи на це, прокурор в своєму клопотанні знову вважав необхідним обмежити експертів в частині дослідження документів, складених від імені ТОВ «Інвест консалт компані» та ТОВ «Сейв тайм», які на його прокурора не мають юридичної сили.

За таких обставин, проведення комісійної судово-економічної експертизи не дало б об`єктивних та повних висновків щодо підтвердження, або спростування висновків акту податкової перевірки.

Крім того, колегія суддів підтримує мотиви, наведені в оскаржуваному вироці щодо неприйняття в якості належних та допустимих доказів журналу обміну повідомленнями «Skype» та текстового файлу «Инструкция для клиентов.docx2.

При оцінці доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

В суді апеляційної інстанції був повторно досліджений висновок судової економічної експертизи №21870 від 19.12.2017 року, відповідно до якого, висновки акту податкової перевірки від 31.07.2015 року в частині заниження податку на прибуток ТОВ Компані Плазма за 2014 рік: в сумі 1014418,04 грн. документально не підтверджуються, в сумі 146848,59 грн. не підтверджуються, в сумі 878584,81 грн. підтвердити не виявилося можливим з причин, викладених у дослідженні.

Заниження ТОВ Компані Плазма податку на додану вартість в сумі 1024102,79 грн. - документально не підтверджується, в сумі 1242 398,21 грн. документально підтвердити не виявилося можливим з причин, викладених у дослідженні.

Також, висновки акту податкової перевірки про заниження ТОВ Компані Плазма податків, що підлягають до сплати в бюджет за 2014 рік: в сумі 1014418,04 грн. документально не підтверджуються, в сумі 146 848,59 грн. не підтверджуються, в сумі 878584,81 грн. підтвердити не надається можливим з причин, викладених у дослідженні.

Заниження ТОВ Компані Плазма податку на додану вартість в сумі 1024102,79 грн.- документально не підтверджується, в сумі 1242398,21 грн. документально підтвердити не надається можливим з причин, викладених у дослідженні.

Крім того, в обсязі наданих на дослідження документів, виходячи з того, що матеріали справи не містять судових рішень стосовно визнання наданих для проведення дослідження документів ТОВ Компані Плазма по господарським операціям з ТОВ Сейв Тайм недійсними, а ухвала від 12.10.2017 року не містить вихідних даних, що передбачають неврахування при проведенні експертизи вказаних документів, висновки акту податкової перевірки №2152/20-31-22-03-08/36226451 від 31.07.2015 року про заниження ТОВ Компані Плазма податку на прибуток за 2014 рік: в сумі 1014418,04 грн. документально не підтверджуються, в сумі 146848,59 грн. не підтверджуються, в сумі 878584,81 грн. підтвердити не надається можливим з причин, викладених у дослідженні

Заниження ТОВ Компані Плазма податку на додану вартість в сумі 1024102,79 грн. - документально не підтверджується, в сумі 1 242 398,21 грн. документально підтвердити не надається можливим з причин, викладених у дослідженні.

Відповідно до примітки ст.212 КК України, під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які в п`ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Враховуючи приписи п.5 перехідних положень Податкового кодексу України кваліфікувати кримінально каране діяння особи за ч.3 ст. 212 КК України можливо за умови завдання збитків обвинуваченим у розмірі не менше ніж 3045000,00 грн.

Таким чином, факт заниження ТОВ Компані Плазма податку на прибуток та податку на додану вартість, та як наслідок ненадходження коштів до бюджету, не підтверджуються наявними у справі та дослідженими під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції доказами, а стороною обвинувачення жодним чином не доведено, що обвинувачений ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Компані «Плазма», вчинив умисні дії з метою ухилення від сплати податків, що виключає можливість кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення не надано допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, відтак, судом першої інстанції ухвалено вмотивований вирок, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, належним чином надано у вироку оцінку кожного доказу та прийнято обґрунтоване процесуальне рішення про виправдання ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано органом досудового розслідування, за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок, у відповідності з положеннями ст.ст.373, 374 КК України, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень, допущених судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду.

Процесуальних порушень, які б могли бути підставою для скасування виправдувального вироку в ході розгляду апеляційної скарги прокурора, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Виправдувальний вирок Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року по справі щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.

Касаційна скарга на судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4