Постанова

від 30.01.2020 по справі 308/7108/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7108/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 січня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря - Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2017 року (головуючий суддя Світлик О.М.) у частині задоволення вимог зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в тому числі як фізичної особи-підприємця, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи: Приватне підприємство Піраміда , Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради, КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода та ОСББ 8 , про визнання співвласником будинку та усунення перешкод у користуванні будинком шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування в частині рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа: Приватне підприємство Піраміда , про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні будинком по АДРЕСА_1 , як окремим об`єктом права власності, що належить на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир у ньому, шляхом: визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 274 від 25.07.2007 в частині видачі приватному підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва на право власності на 16-ти квартирний будинок по АДРЕСА_1 , в цілому та реєстрації за ним цього права; визнання незаконним та скасування виданого Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Поляку А.І. свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 від 28.11.2011; скасування реєстрації за ним права власності на цей будинок.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 13.09.2017 (а.с. 105-112, т. 2) та остаточно просила:

визнати її співвласником 16-ти квартирного будинку АДРЕСА_1 , як учасника спільної діяльності, внаслідок якої утворився об`єкт права власності - вказаний будинок;

усунути їй, як співвласнику будинку, перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом: визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - 16-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого виконкомом Ужгородської міської ради 28.11.2011 одноособово фізичній особі ОСОБА_2 без належної правової підстави; скасування державної реєстрації одноособового права власності фізичної особи ОСОБА_2 на 16-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , вчиненої на підставі безпідставно виданого виконкомом Ужгородської міської ради 28.11.2011 свідоцтва про право власності на нього; визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 274 від 25.07.2007 в частині видачі приватному підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва на право власності на 16-ти квартирний будинок по АДРЕСА_1 , в цілому та реєстрації за ним цього права. Також просила стягнути на її користь судові витрати у справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано, зокрема тим, що 07.12.2005 між замовником - приватним підприємцем ОСОБА_2 , та підрядником -приватним підприємством Піраміда , було укладено договір підряду № 7/п-05, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати відповідно до умов договору будівництво 66-ти квартирного будинку в мікрорайоні Боздош у м. Ужгороді. 13.01.2006 між приватним підприємцем ОСОБА_2 , приватним підприємством Піраміда та ОСОБА_1 було укладено договір про дольову участь у будівництві житлового будинку, згідно якого останню прийнято у будівництво квартири на 5-му поверсі, під`їзд 1, позиція за генеральним планом забудови №201. ОСОБА_1 зобов`язалася своєчасно фінансувати будівництво в обумовлених розмірах (76 895,00 доларів США) та по закінченні будівництва і здачі в експлуатацію прийняти трикімнатну квартиру за теперішньою адресою АДРЕСА_2 . Вказувала, що ОСОБА_1 було сплачено кошти у розмірі 34 000,00 доларів США, однак квартиру їй не передано.

02.02.2017 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гончаров В.В., подано зустрічний позов до ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно (а.с. 160-162, т. 1).

У зустрічному позові ФОП ОСОБА_2 , вказував на обставини, встановлені рішеннями судів у інших справах, що набрали законної сили. Зокрема те, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 777325 на квартиру АДРЕСА_3 , видане ОСОБА_1 . Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 20.02.2008 - визнано недійсним, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права користування і розпорядження квартирою та зобов`язано ОСОБА_1 звільнити квартиру; правовстановлюючі документи попередніх власників цієї квартири і реєстрація їх права на квартиру скасовані; замовник - ФОП ОСОБА_2 - є власником спірного будинку в цілому, а його право власності на таку квартиру оспорює та не визнає ОСОБА_1 . Посилаючись на дані обставини просив: визнати право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ; у позові ОСОБА_1 - відмовити повністю; стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по 1252,07 грн. з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задоволено. Визнано право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2504 гривень 14 коп.

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та, відкликавши апеляційну скаргу в частині вирішення її вимог за первісним позовом, остаточно просила переглянути рішення місцевого суду в частині задоволення вимог зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 06.03.2018 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2017 в частині відмови у задоволенні первісного позову - відмовлено. Прийнято відкликання ОСОБА_1 від апеляційної скарги в цій частині.

Таким чином, Закарпатський апеляційний суд переглядає рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2017 у частині задоволення вимог зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , не роблячи висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що на виконання умов договору про дольову участь у будівництві житлового будинку від 13.01.2006 нею сплачено 34 000,00 доларів США, а також витрачено на ремонт спірної квартири 294 430,00 грн. (еквівалент 36836,00 доларів США); вона має майнові права на цю квартиру; відповідач є власником лише будинку в цілому, а не спірної квартири, як окремого об`єкта права власності; у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутній договір про дольову участь у будівництві цього будинку, який необхідний, на її погляд, для набуття права власності на спірну квартиру.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.12.2005 між замовником - приватним підприємцем ОСОБА_2 , та підрядником - приватним підприємством Піраміда , було укладено договір підряду № 7/п-05, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати відповідно до умов договору будівництво 66-ти квартирного будинку в мікрорайоні Боздош у м. Ужгороді.

13.01.2006 між ПП ОСОБА_2 , ПП Піраміда та ОСОБА_1 було укладено договір про дольову участь у будівництві житлового будинку, згідно умов якого, відповідно до укладеного договору підряду № 7/п-05 від 07.12.2005 між замовником приватним підприємцем ОСОБА_2 та підрядником приватним підприємством Піраміда , ОСОБА_1 прийнято у будівництво квартири на 5-му поверсі, під`їзд 1, позиція за генеральним планом забудови №201, у житловому будинку, який являє собою першу чергу (16-квартирна блок-секція) забудови.

Згідно цього договору ОСОБА_1 зобов`язалася своєчасно фінансувати будівництво в обумовлених розмірах та по закінченні будівництва і здачі в експлуатацію прийняти трикімнатну квартиру за теперішньою адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29.05.2012 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 , ПП Піраміда , третя особа: КП БТІ м. Ужгорода про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 01.08.2012.

Цими судовими рішеннями встановлено, що за своєю правовою природою трьохсторонній договір, укладений 13.01.2006 між ПП ОСОБА_2 , як Замовником , ПП Піраміда як Підрядником та ОСОБА_1 , є договором на здійснення інвестування будівництва житлового будинку в дольовій участі окремого приміщення на п`ятому поверсі, загальна площа якого становить 118.3 м.кв. і його зміст відповідає вимогам Закону України Про інвестиційну діяльність .

Ч.1 ст. 9 Закону України Про інвестиційну діяльність закріплено, що основним правовим документом який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

За змістом досягнутої трьохсторонньої угоди, зокрема п.4, врегульований наступний порядок передачі об`єкта, що будується, між сторонами угоди: прийняття-передача об`єкта, що будується, здійснюється трьохсторонньою комісією, що складається із представників сторін; об`єкт, що будується повинен бути переданий ПП Піраміда та прийнятий ОСОБА_1 протягом тридцяти днів з моменту здачі будинку в експлуатацію; ПП ОСОБА_2 приймає участь у прийнятті-передачі та підписує акт; при передачі об`єкта, що будується, складається акт передачі-приймання, який підписується членами трьохсторонньої комісії; об`єкт, що будується вважається переданим з моменту підписання акту передачі-приймання.

Всупереч вищезазначеним умовам договору, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, ОСОБА_1 не надано відповідні докази на підтвердження виконання суб`єктами інвестиційної діяльності п.4 вказаного договору. Крім того суд констатував, що є встановлений факт порушення ОСОБА_1 і пункту 3 вказаного договору щодо порядку проведення розрахунків між сторонами, зокрема, щодо внесення нею протягом 60 календарних днів з моменту здачі квартири в експлуатацію решту суми, обумовленої договором.

Також цими судовими рішеннями констатовано, що матеріли справи свідчать, та попередніми судовими рішеннями, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення по даній справі, встановлено, що саме замовник, прийнявши від підрядника виконанні роботи за актом та здійснивши повний розрахунок за вказану квартиру - набув права власності на вказану квартиру АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 146-149).

ОСОБА_1 , не розрахувавшись за квартиру, зареєструвалася в квартирі АДРЕСА_4 та отримала в БТІ свідоцтво на право власності на цю квартиру.

Однак, рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 17.12.2009 позов приватного підприємства Піраміда - задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 777325 - на квартиру АДРЕСА_3 - видане ОСОБА_1 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 20.02.2008 (т. 2 а.с. 47-49).

Дане рішення апеляційного суду залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2012 (т. 2 а.с. 50-53).

Цими судовими рішеннями встановлено, що виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було безпідставно, без відповідної правової підстави, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі скасованого рішення органу місцевого самоврядування та безпідставно зареєстровано право власності на указану квартиру за ОСОБА_1 в органах бюро технічної інвентаризації.

На підставі даного рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 17.12.2009 виконком Ужгородської міської ради рішенням від 08.12.2011 № 449 скасував видане ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на квартиру та реєстрацію її права власності на квартиру, і водночас видав свідоцтво про право власності на цю квартиру ОСОБА_3 , зобов`язавши КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода внести відповідні зміни до реєстру прав власності на об`єкти нерухомого майна. На підставі такого рішення виконкому і виданого ОСОБА_3 нового свідоцтва про право власності на квартиру таке право було зареєстроване за ОСОБА_3 , що стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 907/1080/15 за позовом ФОП ОСОБА_2 до виконкому Ужгородської міської ради визнано незаконним і скасоване вказане рішення виконкому від 08.12.2011 № 449 в частині оформлення за ОСОБА_3 права власності на квартиру та визнано недійсним і скасоване видане ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру (а.с.39-42 т. 1).

Відтак, реєстрація права власності на квартиру як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 скасована, що стверджується Інформаційною довідкою № 58007498 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 23.04.2016 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом O.A., з якої слідує, що відомості про власника квартири у цьому Реєстрі відсутні.

Крім того, у листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 зверталася до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 306 від 22.08.2007 в частині скасування п. п. ІІ та ІІ.13 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 274 від 25.07.2007 Про затвердження акту державної приймальної комісії, реєстрації права власності щодо доручення комунальному підприємству БТІ м. Ужгорода завести інвентарну справу на даний об`єкт, видати свідоцтво про право власності та зареєструвати квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 125,3 кв.м. за ОСОБА_1 . Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2013, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013, у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактично рішення відповідача не порушує будь-яких прав та інтересів позивача, при цьому остання не має відношення до квартири АДРЕСА_4 . Судами також встановлено, що позивач ОСОБА_1 не набула права власності на квартиру АДРЕСА_4 , та оскільки ОСОБА_1 не відноситься до учасників розглядуваних правовідносин, спірне рішення виконавчого комітету не зачіпає будь-яких її прав та інтересів як власника спірної квартири, а тому правові підстави оспорювати в судовому порядку спірне рішення виконкому у позивача є відсутніми.

Також рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30.09.2011, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права користування і розпорядження квартирою АДРЕСА_4 та зобов`язано ОСОБА_1 звільнити вказану квартиру (т. 1 а.с. 172-176)

Постановами Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2008 у справі №2/191 (залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, а.с.166-167 т. 1) і Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі №907/1080/15 (а.с.39-42 т. 1)встановлено, що ОСОБА_2 саме у якості підприємця є власником спірного багатоквартирного житлового будинку на підставі ст.876 ЦК України.

Провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/10237/17 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ПП Піраміда , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - про зобов`язання вчинити певні дії. У цій справі ОСОБА_1 , посилаючись на положення договору про дольову участь у будівництві житлового будинку, просила зобов`язати відповідачів передати їй у власність вільну квартиру АДРЕСА_4 по акту прийому-передачі, підписаному 3-ма сторонами договору про дольову участь у будівництві житлового будинку, склавши відповідний акт прийому-передачі та надавши необхідні документи на неї, із сприянням позивачці в оформленні права власності на квартиру. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 червня 2019 у справі № 308/10237/17, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.11.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Отже, преюдиційними рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 не розрахувалася за квартиру АДРЕСА_4 , не виконала належним чином умов договору про дольову участь у будівництві житлового будинку 13.01.2006, видане їй свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 777325 на цю квартиру від 20.02.2008 - скасовано, саме замовник ПП ОСОБА_2 на підставі договору підряду, прийнявши від підрядника виконані роботи за актом та здійснивши повний розрахунок за вказану квартиру, набув права власності на вказану квартиру АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 Р ОСОБА_6 оспорює та не визнає права власності фізичної особи-підпрмємця ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановивши, що замовник ПП ОСОБА_2 прийняв від підрядника виконані роботи за актом та здійснив повний розрахунок за спірну квартиру, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірне набуття фізичною особою-підпрмємцем ПП ОСОБА_2 права власності на спірне майно і це право підлягає захисту у зв`язку з його невизнанням ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутній договір про дольову участь у будівництві є необгрунтованими, оскільки замовник став власником на підставі іншого правочину - договору підряду.

За таких обставин, рішення місцевого суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2017 року у частині задоволення вимог зустрічного позову - залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2017 року у частині задоволення вимог зустрічного позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2020 року.

Головуюча:

Судді: