Постанова

від 04.02.2020 по справі 913/685/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа № 913/685/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання - Марченко В.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О., посвідчення №053701 від 03.09.2019

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області (вх. №156Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.12.2019 у справі №913/685/19 (суддя Смола С.В., повний текст ухвали підписано 20.12.2019)

за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті", м. Київ

про стягнення 1.146.454,99 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.12.2019 у справі №913/685/19 позовну заяву заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ТОВ "БС Проперті" з усіма додатками направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01030).

Заступник прокурора Луганської області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого суду від 20.12.2019 про передачу позовної заяви заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області за підсудністю до Господарського суду м. Києва скасувати та направити справу для судового розгляду до Господарського суду Луганської області. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що на його думку ухвалу суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 181 ЦК України та з порушенням норм процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 справу №913/685/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури Луганської області та призначено справу №913/685/19 до розгляду на 04.02.2020.

Представники позивача та відповідача не скористалися процесуальним правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, відзив на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 було своєчасно направлено всім сторонам по справі за юридичними адресами, при цьому, в ухвалі апеляційний господарський суд зазначав, що інформацію у справі можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/ . Явка представників не визнавалась обов`язковою.

Таким чином, Східним апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

До того ж, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції обмежений тридцятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі.

Отже, колегія суддів, врахувавши рівень складності та обставини справи, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Заступник прокуратура Луганської області 17.12.2019 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ТОВ "БС Проперті" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди землі від 19.01.2010 №041041900075 у сумі 1.146.454,99 грн .

19.01.2010 між ТОВ "Амстор" та Сєвєродонецькою міською радою укладений договір оренди землі №041041900075 відносно земельної ділянки площею 3,4014 га, що знаходиться за адресою: проспект Космонавтів, буд.28, мікрорайон 73, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

У подальшому згідно з даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2019 №164539985 право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - торгівельний центр "Амстор", загальною площею 11 642,7 кв.м, що знаходиться за адресою: проспект Космонавтів, буд.28, м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстровано за ТОВ "БС Проперті".

Право власності на зазначене нерухоме майно виникло у ТОВ "БС Проперті" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2016 №2128, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Посилаючись на приписи ст.337 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" та практику Верховного Суду прокурор зазначив, що договір оренди землі від 19.01.2010 №041041900075 не був припинений повністю 28.12.2016, а припинився лише щодо зобов`язань для ТОВ "Амстор", тому відповідач фактично став стороною вказаного договору оренди землі, за яким у нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до листа Сєвєродонецької міської ради від 27.11.2019 №6216 ТОВ "БС Проперті" з 28.12.2016 по 31.08.2017 використовувало земельну ділянку та не сплачувало орендну плату за договором оренди землі від 19.01.2010 №041041900075, що стало підставою для звернення до господарського суду із позовом про стягнення з підприємства-відповідача суми заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.

Господарський суд позовну заяву заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ТОВ БС Проперті з усіма додатками направив за підсудністю до Господарського суду міста Києва, тобто за місцезнаходженням підприємства відповідача. Такого висновку місцевий господарський суд дійшов враховуючи загальні правила підсудності, згідно якого позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи проживанням відповідача.

Відповідно до ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України , абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.11.2011 №9-рп/2011 ).

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна юрисдикція (підсудність) господарських справ визначена §3 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позов заступника прокуратура Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області заявлений до ТОВ "БС Проперті".

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: вул. Січових стрільців, буд.1-5, м. Київ, 04053.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за користування нерухомим майном згідно з договором оренди за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по сплаті орендних платежів.

У частині першій статті 29 ГПК України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

За таких підстав правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 03.06.2019 у справі №903/432/18.

У відповідності до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи, що предметом спору за даним позовом є стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою за договором від 19.01.2010 №041041900075, апеляційний господарський суд погоджується із висновком, що даний спір не є спором з приводу нерухомого майна, тому відносно нього не діють правила виключної підсудності, визначені ч.3 ст.30 ГПК України, а отже і компетентний господарський суд за цим позовом має визначатися за загальними правилами визначення територіальної юрисдикції (підсудності), встановленими ст.ст.27, 29 ГПК України.

З приводу доводів, наведених прокурором в апеляційній скарзі щодо того, що даний спір має розглядатись господарським судом за місцем виконання договірних зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Договір оренди земельної ділянки від 19.01.2010 №041041900075 не містить прямої вказівки на місце його виконання , в той час як виконання договору оренди орендарем полягає у сплаті орендної плати.

В п.11 договору оренди землі вказано, що орендна плата вноситься на бюджетний рахунок: 33218812700080 Місцбюджет м. Сєвєродонецьк, 13050200, код ОКПО 24046627, код платежу 13050200 в УДК в Луганській області, МФО 804013. Вказана умова договору визначає банківські реквізити, на які має бути здійснена сплата орендної плати і не свідчить про те, що орендар зобов`язаний її сплатити саме в м. Сєвєродонецьку. Сплата орендної плати за земельну ділянку, може здійснюватися орендарем, зокрема, шляхом сплати орендної плати з використанням банківської системи у будь-якому місці України.

Відповідно до статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Луганської області від 20.12.2019 про передачу справи №913/658/19 за підсудністю до Господарського суду міста Києва - відсутні.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.12.2019 у справі №913/685/19 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 20.12.2019 у справі № 913/658/19 направити до Господарського суду Луганської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.02.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко