Ухвала

від 05.02.2020 по справі 592/12311/19

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/12311/19

Провадження № 2-п/592/8/20

УХВАЛА

05 лютого 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Олійник В. О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» Чеснокова Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

09.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів (вхідний № 42678/19 від 09.08.2019 року) (а. с. 1 - 5) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.08.2019 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів. Ухвала набрала законної сили 13.08.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84653444) (а. с. 24) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року було постановлено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів розглянути заочно. Ухвала набрала законної сили 26.09.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84689602) (а. с. 35) .

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів було задоволено. Було ухвалено розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року, укладений між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу, що перебуває на обліку ГСЦ МВС за реєстраційним № 4607 від 14.06.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» та ОСОБА_1 . Було ухвалено стягнути з суб`єкта господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу, що перебуває на обліку ГСЦ МВС за реєстраційним № 4607 від 14.06.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» (код ЄДРПОУ 34013447, місце знаходження: вул. Білопільське шосе, буд. 28, м. Суми) , на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплачених за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року коштів в розмірі 35000,00 грн. . Було ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» (код ЄДРПОУ 34013447, місце знаходження: вул. Білопільське шосе, буд. 28, м. Суми) на користь держави судовий збір в розмірі 1921,00 грн. . Заочне рішення набрало законної сили 29.10.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84689538) (а. с. 37 - 40) .

16.12.2019 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» Чесноков Роман Юрійович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про перегляд заочного рішення, із змісту якої вбачається, що заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року у справі № 592/12311/19 було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів, вирішено розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року та стягнуто з відповідача на користь позивача 35000,00 грн. сплачених за договором коштів (далі - заочне рішення) . При проголошенні рішення відповідач присутній не був, копію судового рішення поштою не отримував. Про дану судову справу та прийняте судом рішення відповідачу стало відомо лише коли в процесі примусового виконання даного заочного рішення державним виконавцем було накладено арешт на рахунок відповідача, а саме 06.12.2019 року. У зв`язку із цим 09.12.2019 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про отримання копії судового рішення. Копію рішення суду відповідачем отримано 13.12.2019 року. Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Враховуючи, що відповідач при проголошенні рішення присутній не був, а копію повного тексту рішення йому було вручено лише 13.12.2019 року, звертаючись із даною заявою з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 284 ЦПК України граничного терміну, відповідач просить поновити пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Поважність причин неявки в судове засідання відповідача та не повідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву полягає в тому, що відповідачем жодного разу протягом розгляду справи не було отримано судових повісток про дату та розгляд справи. До 06.12.2019 року відповідач взагалі не знав про наявність даної судової справи та прийняте у ній рішення. Виходячи з матеріалів справи, поштова служба УДППЗ «Укрпошта» повертала рекомендовані повідомлення, якими суд направляв відповідачу повістки, до суду з відміткою про їх неотримання відповідачем із зазначенням причин: «інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» . Що саме являють собою такі «інші причини» , із довідок Ф20 Укрпошти, встановити неможливо. Він вважає, що недоставлення поштових відправлень з повідомленнями суду про розгляд даної справи відповідачу є наслідком неналежної роботи поштової служби. Враховуючи те, що відповідачу не було відомо про розгляд даної справи, він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права: надати відзив та докази в обґрунтування своїх заперечень, прийняти участь в судових засіданнях у справі, надати свої пояснення суду. Разом з тим, проти задоволених судом позовних вимог відповідач заперечує, та має докази, відсутні в матеріалах справи, що обґрунтовують його позицію, і мають істотне значення для правильного вирішення даної справи: 1. Відповідач заперечує проти тієї обставини, що позивач виконав умови договору купівлі-продажу в частині оплати вартості транспортного засобу в сумі 35000,00 грн. . Суд в рішенні дійшов висновку про сплату позивачем відповідачу коштів в сумі 35000,00 грн. , керуючись поясненнями самого позивача. При цьому жодних доказів оплати даної суми коштів відповідачу позивач не надав. Відповідно до п. 31 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою КМУ № 1200 від 11.11.2009 року (далі - Порядок № 1200) , «Розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери» . Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу ч. 2 ст. 692 покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Позивач посилався на те, що розрахувався із відповідачем в повному обсязі готівковими коштами. Виходячи із змісту вищенаведених норм, належним доказом здійснення оплати за договором в даному випадку є виключно розрахунковий документ. Проте, копії розрахункового документа про оплату відповідачу суму коштів в розмірі 35000,00 грн. позивач суду не надав. В той же час, договором купівлі-продажу також не підтверджується сплата коштів. П. 2.1. договору, на який посилався позивач, регулює порядок передачі-прийняття транспортного засобу, і не підтверджує її здійснення. Підписанням договору автоматично не підтверджується виконання сторонами своїх обов`язків, зокрема обов`язку відповідача сплатити визначену п. 3.1. договору суму коштів. Такі обставини підлягають доказуванню в загальному порядку. Насправді, позивач свого обов`язку з повної оплати товару в сумі 35000,00 грн. , передбаченого п. п. 3.1, 5.1. договору та ч. 2 ст. 692 ЦК України, перед відповідачем не виконував, натомість розрахувався безпосередньо з комітентом (представником власника транспортного засобу за довіреністю) . На підтвердження даного факту додається: - копія виписки з банківського рахунку відповідача за 28.05.2019 року, відповідно до даної виписки відсутні надходження на рахунок в сумі 35000,00 грн. від позивача; - довідка відповідача щодо відкритих банківських рахунків та довідку про відкриття рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» , дані довідки підтверджують наявність тільки одного банківського рахунку у відповідача; - довідка відповідача щодо нездійснення готівкових розрахунків. Даною довідкою підтверджується, що приймання коштів здійснюється відповідачем виключно в безготівковій формі шляхом оплати їх на банківський рахунок відповідача через банківські установи або перерахування з банківського рахунку покупця. Відповідно до п. 1 абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у визначених випадках покупець має право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Отже, навіть в разі наявності підстав для розірвання договору відповідно закону, поверненню покупцю підлягає не зазначена в договорі ціна товару, а реально сплачена ним на користь продавця сума. При цьому сплата позивачем коштів безпосередньо комітенту (власнику товару) не створює для відповідача обов`язку повертати такі кошти позивачу. В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Саме на позивача в даному випадку покладається обов`язок довести факт оплати суми коштів, які він просить повернути в разі задоволення позовних вимог про розірвання договору. Разом з тим жодних належних доказів здійснення оплати заявленої суми в 35000,00 грн. позивач суду не надав. Окрім того, даний факт спростовується наданими відповідачем поясненнями та доказами. 2. Відповідач заперечує проти того, що він в даному випадку є відповідальним перед позивачем за виявлені дефекти товару. Як зазначив суд в рішенні, регулювання спірних відносин здійснюється на підставі загального законодавства, що регламентовано ЦК України, та спеціального, зокрема Порядку № 1200. При укладенні договору купівлі-продажу позивач був попереджений про те, що продавець є комісіонером та діє на підставі договору комісії № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року, про що зазначено в преамбулі, п. 1.1. договору купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 ст. 1028 законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна. Такі особливості встановлені Порядком № 1200. Згідно п. 54 Порядку № 1200 відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом. Отже, комісіонер (продавець) несе відповідальність перед покупцем лише у разі неналежного виконання комісіонером обов`язків, визначених п. 48 Порядку № 1200. В той же час свої обов`язки відповідно до п. 48 Порядку відповідач виконав в повному обсязі та належним чином. Так, відповідно до п. 48 Порядку № 1200 комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: - зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідно територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі; - складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6) . Акт складається в письмовій формі у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу. Комісіонер невідкладно вносить до електронного реєстру акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. Усі перелічені п. 48 обов`язки відповідач виконав належним чином: 1) Документи, надані комітентом, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) , довіреність, що уповноважувала довірену особу ОСОБА_2 на укладення відповідного договору від імені власника ОСОБА_3 , паспорт представника, комісіонер (відповідач) ретельно перевірив. Вони відповідали за обсягом і змістом вимогам законодавства. Представники комісіонера звірили відповідність записів щодо номеру кузову в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу фактичному ідентифікаційному номеру, нанесеному в установленому місці на кузові транспортного засобу, вони співпадали. Будь-яких ознак підроблення документів, номерів складових частин комісіонер не виявив та не міг виявити з огляду на наступне. Відповідно до п. 22 Порядку № 1200 працівники суб`єкта господарювання, які здійснюють огляд транспортних засобів і звіряння ідентифікаційних номерів, повинні мати відповідну підготовку. Так, при прийнятті ТЗ на комісію, огляд був здійснений в складі комісії за участі суб`єкта оцінювальної діяльності зі спеціалізацією оцінка дорожніх транспортних засобів ОСОБА_4 . Його кваліфікація підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача № МФ 6541 від 13.12.2008 року. Так, відповідно до п. 5.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту від 24.11.2003 року № 142/5/2092 під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах. Отже, суб`єкт оціночної діяльності з відповідною спеціалізацією має відповідну та належну кваліфікацію для виконання обов`язку комісіонера із огляду транспортних засобів і звіряння ідентифікаційних номерів. В акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 28.05.2019 року № 4607/19/001912, міститься підпис ОСОБА_4 Ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) - структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником КТЗ з метою його ідентифікації - п. 1.6. розд. 1 наказу Мінюсту від 24.11.2003 року № 142/5/2092. Відповідно, звіряння згідно п. 48 Порядку № 1200 передбачає співставлення відповідності літературно-цифрових позначень, вказаних в технічному паспорті на в установлених місцях на складових частинах транспортного засобу. Такі позначення повністю співпадали. Таким чином, будь-які ознаки підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами були відсутні. В той же час, виявлення заміни номеру кузову потребує спеціальних знань судового експерта з відповідною спеціалізацією та є предметом судово-криміналістичної експертизи. Як з`ясувалось після проведення експертного дослідження старшим судовим експертом Сумського НДЕКЦ МВС України Кальченко О. В. згідно висновку № 19/5946/2Д від 29.05.2019 року, номер кузова транспортного засобу, що був предметом договору купівлі-продажу, піддавався змінам шляхом видалення первинного маркування номерного майданчика, та вварюванням, саморобним способом, на його місце металевої пластини з нанесеним на ній номерним позначенням кузова « 12313012145624» саморобним способом. Після цього, в рамках кримінального провадження було призначено та проведено ще одну експертизу, відповідно до якої старшим експертом криміналістом Сумського НДЕКЦ МВС України надано висновки, що первинний ідентифікаційний номер кузова досліджуваного транспортного засобу змінювався способом видалення частини номерного елемента з початковим номером кузова та послідуючим вварюванням не заводським способом частини номерного елемента розміром 780/130 мм з вибитим номером кузова « 12313012145624» , який нанесено заводським способом. Тобто, експертизою було встановлено, що сам номер кузова нанесений на транспортному засобі заводським, а не кустарним (саморобним) способом. А тому, виявити ознаки його підробки не експертним шляхом відповідач не мав реальної можливості. Таке виявлення експерт здійснив тільки після зняття лакофарбового покриття спеціальним хімічним розчином, з використанням збільшувальної оптики, застосуванням методу електрохімічного травлення (стор. 3-5 з 11 Висновку експерта) . Відповідач не має компетенції, а також не має відповідного права проводити такі операції з майном комісіонера, що передається на продаж. В той же час, обов`язок встановлювати факт, чи відсутнє вварювання не заводським способом окремих частин кузова, зокрема тих, де нанесений номер кузова, на комісіонера (відповідача) законом не покладений. Мати в своєму штаті судового експерта-криміналіста ні обов`язку, ні реальної можливості відповідач також не має. Без спеціальних знань та компетенції, які мають виключно експерти-криміналісти відповідного напрямку підготовки, здійснити виявлення прихованого вварювання деталей кузову неможливо. Разом з тим, обов`язок звіряння ідентифікаційних номерів на транспортному засобі та у відповідних документах, відповідачем був виконаний належним чином. Сам позивач, підписуючи договір, згідно п. 1.3. підтвердив, що він оглянув та ознайомився із майном, яке зазначено у п. 1.1. договору, претензій до продавця (відповідача) щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу не має. Позивач був не позбавлений можливості оплатити та замовити експертний огляд транспортного засобу експертами-криміналістами НДЕКЦ МВС з метою попередження скритого підроблення ідентифікаційних номерів транспортного засобу перед його придбанням. 2) Передбачений п. 48 Порядку № 1200 акт технічного стану ТЗ в двох примірниках та акт огляду реалізованого транспортного засобу комісіонер склав у визначеному порядку та за встановленою формою. Відповідну інформацію відповідач вніс до Журналу обліку надходження і реалізації транспортних засобів та їх складових частин 28.05.2019 року, що комітент та покупець засвідчили своїм підписом (копія додається) . 3) Після складення актів відповідач вніс інформацію про їх складення до електронного реєстру, що підтверджується роздруківкою з програмного забезпечення відповідача про дату та час такого внесення (додається) , а також наявними в матеріалах справи доказами, а саме п. 10 Результатів перевірки за Єдиним державним реєстром МВС (ст. 2 арк. 9 справи) . Отже, жодних порушень п. 48 Порядку № 1200 відповідач не допускав, а тому в силу п. 54 даного Порядку відповідач не є відповідальним за невиконання даного пункту перед позивачем. В іншій частині, зокрема за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу в силу вказаної спеціальної норми п. 54 Порядку перед покупцем має відповідати комітент - власник транспортного засобу. Отже, ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» за даним позовом не є належним відповідачем, і не відповідає перед позивачем за виявлений скритий дефект транспортного засобу. Таким чином, додані до даної заяви нові докази підтверджують факти, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме факт несплати позивачем визначеної договором купівлі-продажу суми коштів відповідачу, а також той факт, що відповідач в силу законодавства не відповідає за виявлений позивачем дефект транспортного засобу, натомість належним відповідачем є власник транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 284, 285, 288 ЦПК України, він просив скасувати заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року у справі № 592/12311/19 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (вхідний № 62993/19 від 16.12.2019 року) (а. с. 50 - 52) .

05.02.2020 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чуяшенко Дмитро Олександрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на заяву про перегляд заочного рішення по справі № 592/12311/19, із змісту якого вбачається, що 04.02.2020 року сторона позивача отримала копію заяви про перегляд заочного рішення по справі № 592/12311/19. Він та позивач вважають доводи, зазначені в заяві необґрунтованими та такими, що суперечать як наявним в справі матеріалам так і нормам матеріального права. Обґрунтування заперечень. 28.05.2019 року між ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» (далі - відповідач) та ОСОБА_1 (далі - позивач) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 (далі - договір) . Згідно умовам договору відповідач, який є комісіонером та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року, зобов`язувався передати після повної оплати у власність позивачу транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель 300 СЕДАН-В, 1979 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 . Згідно п. 1.2. договору продавець виконав передпродажну підготовку транспортного засобу, який зазначений у п. 1.1. договору. Відповідно до п. 3.1. договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складала 35000,00 грн. . Вартість договору також підтверджує сам відповідач, долучаючи скриншоти документів реалізації транспортних засобів. Взагалі відповідач не заперечує факту укладання угоди, а саме головне підтверджує про її повне виконання. Натомість намагається перекласти свою провину та порушення умов договору на іншу сторону - на продавця транспортного засобу. Згідно п. 2.1. договору передача транспортного засобу продавцем (відповідачем) і прийняття його покупцем (позивачем) здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. Покупець набуває право власності на Транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу (п. 2.2. договору) . Відповідач є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року. Під час укладення договору було укладено акт огляду реалізованого транспортного засобу (далі - акт) за участю продавця та покупця (що визнається відповідачем) . Згідно акту значиться: суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами є ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» , покупцем транспортного засобу є ОСОБА_1 , власником транспортного засобу (у разі здійснення комісійної торгівлі) є ОСОБА_3 . Відповідно до акту відомості про транспортний засіб: MERCEDES-BENZ 300 СЕДАН-В, тип кузова седан-В, колір синій, рік випуску 1979, VIN НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 03.07.2003 року, дата набуття покупцем права власності на ТЗ 28.05.2019 року. Під час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року та акту огляду реалізованого транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року факт заміни (саморобним способом) , без дозволу відповідних органів, номерної панелі з первинним номером кузова транспортного засобу марки « MERCEDES-BENZ 300» СЕДАН-В, 1979 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , не зазначався у документах та не повідомлявся позивачу. Хоча відповідач визнає те, що що огляд здійснювався відповідачем в складі комісії за участі спеціаліста ОСОБА_4 , який має належну кваліфікацію для виконання обов`язку комісіонера із огляду транспортних засобів і звіряння ідентифікаційних номерів, тобто визнає про огляд автомобілю спеціалістом, залученим відповідачем та зазначає про те, що спеціаліст не зміг виявити заміну кузову (оскільки має іншу спеціалізацію ніж потрібно) . Зазначене підтверджує неналежне виконання відповідачем вимог договору та п. 48 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, відповідач повинен був залучити відповідних спеціалістів або експертів з метою попередження скритого підроблення ідентифікаційних номерів автомобілю під час прийняття його на реалізацію чи під час самої реалізації покупцю. У своїй заяві відповідач перекладає відповідальність щодо ретельної перевірки документів, ідентифікаційних номерів складових частин автомобіля на позивача (зазначаючи про те, що позивач міг додатково замовити експертний огляд транспортного засобу експертами НДЕКЦ МВС) , але це суперечить умовам договору та Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200. Позивач 28.05.2019 року під час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 передав представникам відповідача ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» в рахунок оплати вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ 300 СЕДАН-В, 1979 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_2 , 35000,00 грн. , а останній передав позивачу вказаний автомобіль. Відповідач зазначає про те, що що позивачем не було долучено копію розрахункового документу про сплату коштів за автомобіль та те, що відповідач приймає тільки кошти безготівково та те, що позивач не сплачував йому коштів за транспортний засіб. Вищезазначене спростовується наступним: - відповідач долучає до заяви виписку по рахунку з 27.05.2019 року по 31.05.2019 року, в якій взагалі не містяться відомості про зарахування комісійної винагороди 28.05.2019 року (день укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу) , але це не є доказом неотримання цих коштів готівкою в сумі, зазначеній в умовах договору; - договір купівлі-продажу транспортного засобу від 28.05.2019 року не містить вказівок та обов`язку розрахунку за договором в безготівковому порядку, навіть не містить банківського рахунку для перерахування коштів безготівково покупцем; - згідно п 2.1. договору передача транспортного засобу продавцем (відповідачем) і прийняття його покупцем (позивачем) здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу (п. 2.2. договору) . Саме після сплати коштів представнику відповідача та підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 28.05.2019 року позивачу були передані всі документи для реєстрації придбаного автомобіля та переоформлення документів на своє ім`я в Регіональному сервісному центрі МВС України в Сумській області, ключі від транспортного засобу та сам транспортний засіб. Враховуючи зазначене, без фактичного розрахунку за автомобіль, відповідач не передав його позивачу (крім того відсутні в договорі вказівки на розстрочку сплати вартості автомобіля, навпаки зазначено що передача транспортного засобу здійснюється після повної оплати вартості в момент підписання цього договору) ; - відповідач взагалі приховує також обставину, що згідно Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, відповідач зобов`язаний за договором комісії (а він укладався 28.05.2019 року під № 4607/19/001912 між відповідачем та ОСОБА_5 , як продавцем, що було зазначено в угоді купівлі-продажу транспортного засобу від 28.05.2019 року) : укласти від свого імені договір купівлі-продажу з покупцем на придбання останнім ТЗ; не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця коштів, як оплату за відчуження ТЗ, виплатити комітенту належну частину цих коштів за винятком комісійної плати, податків, компенсації додаткових витрат комісіонера (п. 2.1.3. , п. 2.1.4. договору комісії, копія додається) . Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації) , зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів. Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі. Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) . При укладені між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 300 СЕДАН-В, 1979 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, не оформлялися та не видавалися, експертиза автомобіля не проводилася. Відповідно до ст. 655 ЦК України договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні) , а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки) , дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки) , дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності) ; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності) , - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу. Згідно п. 15 Правил під час проведення державної реєстрації (перереєстрації) , зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС. Державна реєстрація (перереєстрація) , зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться. Не допускається державна реєстрація (перереєстрація) , зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом) . Під час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року марки MERCEDES-BENZ, модель 300 СЕДАН-В, 1979 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , був зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 . Продаж цього автомобіля було здійснено комісіонером ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» , шляхом укладення договору купівлі-продажу на ім`я позивача та фактичної передачі автомобіля без зняття його з реєстрації. При реєстрації позивачем придбаного автомобіля та переоформлення документів на своє ім`я в Регіональному сервісному центрі МВС України в Сумській області, експертом центру під час огляду вказаного автомобіля було виявлено неправомірну заміну ідентифікаційного номеру кузова проданого транспортного засобу, що стало причиною того, що позивач не зміг зняти автомобіль з реєстрації. Таким чином, оскільки в автомобілі MERCEDES-BENZ, модель 300 СЕДАН-В, 1979 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_4 , проводилась заміна ідентифікаційного номеру кузова, то відповідно до чинного законодавства України державна реєстрація (перереєстрація) вказаного автомобіля не проводиться. За п. 42 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200, на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента. Відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом (п. 54 Порядку) . Згідно п. 48 Порядку, здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери встановлено, що комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідному територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі. Під час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року та акту огляду реалізованого транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року факт заміни (саморобним способом) , без дозволу відповідних органів, номерної панелі з первинним номером кузова транспортного засобу марки « MERCEDES-BENZ 300» СЕДАН-В, 1979 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , не зазначався у документах та не повідомлявся позивачу. Тобто відповідно до вимог законодавства відповідач повинен був, під час приймання на комісію автомобілю, ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідні органи. Визначених законом обов`язків відповідач не здійснив та приховав від позивача факт заміни номерної панелі кузова транспортного засобу (хоча повинен був це встановити та повідомити про це відповідні органи, а не реалізовувати зазначений транспортний засіб) . Отже, вищенаведені обставини свідчать про продаж позивачу товару неналежної якості. Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 9 постанови «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року, товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, вимогам, які до нього пред`являються, або наданій щодо нього виробником чи продавцем інформації. Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Відповідно до ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. п. 4 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року саме на продавця, виконавця покладено обов`язок довести, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування ним або його зберігання. Отже, міжнародними правовими актами, які є частиною національного законодавства України, передбачено, що споживач перебуває у нерівних умовах порівняно із виконавцем послуг, а тому саме на відповідача покладено обов`язок по доведенню факту належного виконання ним взятих на себе зобов`язань та по спростуванню вимог споживача, висунутих у претензії. Враховуючи встановлені вище обставини справи, відсутність належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та порушення ним Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача. На підставі вищевикладеного, він просив в задоволенні заяви директора ТОВ «АВТОТРЕЙД-СУМИ» про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 у справі № 592/12311/19 відмовити (вхідний № 5877 від 05.02.2020 року) (а. с. 69 - 71) .

У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

05.02.2020 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чуяшенко Дмитро Олександрович надали до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій вони просили розглядати заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі № 592/12311/19 від 26.09.2019 року без їхньої участі, проти задоволення заяви заперечують, оскільки вона є необґрунтованою (вхідний № 5951 від 05.02.2020 року) (а. с. 73) .

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви (а. с. 66) .

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із заявою директора товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» Чеснокова Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із змісту листу-узагальнення Верховного Суду України «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» від 01.05.2007 року вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення, не переконавшись, чи є достатні для цього підстави, передбачені законодавством. Деякі суди не проводять оцінки поважності причин неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі (опублікування в періодиці: Бізнес: законодавство та практика, 2007, 00, № 17, Вісник Верховного Суду України, 2007, 00, № 10) .

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоч п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив про те, що хоч п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, оцінивши надані представником відповідача докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, судом не було встановлено, що докази, на які представник товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки доводи заяви про перегляд заочного рішення, наведені представником товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» на обґрунтування наявності підстав для скасування заочного рішення, зокрема, що суд не в повному обсязі встановив та з`ясував обставини спірних правовідносин за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 4607/19/001912 від 28.05.2019 року, не можуть бути підставами для скасування заочного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, відтак суд дійшов висновку про те, що заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» Чеснокова Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року слід залишити без задоволення, роз`яснивши йому про те, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 268, 280 - 289, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРЕЙД-СУМИ» Чеснокова Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Г. Бичков