Рішення

від 23.01.2020 по справі 369/14488/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14488/18

Провадження № 2/369/425/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїка О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Литвиненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 про усунення перешкод у користуванні машиномісцем,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю НАО СІСТЕМ - 1 , в якому просив усунути йому перешкоди в користуванні машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , які чинить Товариство з обмеженою відповідальністю НАО СІСТЕМ - 1 шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю НАО СІСТЕМ - 1 демонтувати огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , та привести частину приміщення підземної автостоянки до попереднього стану.

В подальшому позивач подав до суду заяву про доповнення підстав позову, в якій позивач вказав додаткові підстави для задоволення своїх позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належить машиномісце АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою загальною площею 13,4 кв.м. (далі - Машиномісце), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.08.2011р..

Позивач стверджував, що декілька років він не може вільно в повній мірі володіти і користуватися належним йому машиномісцем, оскільки в захисній зоні належного йому машиномісця відповідачем ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 незаконно встановлено металеву огороджувальну конструкцію, що створює незручності в користуванні машиномісцем, обмежує розміщення та обслуговування транспортного засобу позивача.

Позивач ОСОБА_1 зазначав, що жодної огороджувальної конструкції поруч з належним йому машиномісцем АДРЕСА_1 технічною документацією не передбачено і не проектувалось, а придбав позивач машиномісце АДРЕСА_1 у свою власність саме з тих причин, що поряд з одного боку машиномісця АДРЕСА_1 була відсутня будь-яка огорожа або перешкода, що давало позивачеві можливість для здійснення безпечного маневру на своєму транспортному засобі.

Позивач вважав, що умови користування позивачем належним йому машиномісцем через дії відповідача змінились та погіршились в порівнянні з тим, якими ці умови були на момент придбання позивачем машиномісця АДРЕСА_1.

Позивач наполягав, що відповідачем встановлено металеву огороджувальну конструкцію без дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил, що порушує не тільки права позивача, як власника машиномісця, але й права інших власників машиномісць та користувачів автостоянкою, створює реальну небезпеку для оточуючих.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам від 15.05.2018р., згідно якого улаштування огороджувальних конструкцій поряд з Машиномісцем нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва -не відповідає, а також виконано з порушенням ДБН В.2.3.-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

Крім того, позивач посилався на норми Закону України Про благоустрій населених пунктів , Цивільного кодексу України, Державних будівельних норм України, а саме: ДБН В..2.3.-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , затверджених Наказом Мінбуду України від 07.02.2007р. №44, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 визнав, що металева огорожа була встановлена співробітниками ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 у межах виконання своїх повноважень по утриманню приміщення автосервісу та критої автостоянки. Дана огорожа розташована поза межами паркомісця АДРЕСА_1 , яке належить позивачу, а позивач користується своїм машиномісцем виключно в межах площі, яка визначена Технічним паспортом.

Представник відповідача стверджував, що жодні права позивача не порушені та просив не приймати до уваги Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам від 15.05.2018р..

В межах підготовки справи до судового розгляду ухвалою від 13.03.2019р. судом витребувано у відповідача ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 належним чином завірені копії правовстановлюючих документів, які підтверджують право і межі на встановлення ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 металевої огорожі в захисній зоні (розриви наближення) машиномісця АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали і просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником машиномісця АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою загальною площею 13,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.08.2011р..

У 2016 році в захисній зоні машиномісця АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою Товариством з обмеженою відповідальністю НАО СІСТЕМ - 1 було встановлено металеву огороджувальну конструкцію.

Представник відповідача ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 визнав, що металева огорожа була встановлена співробітниками ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 у межах виконання своїх повноважень по утриманню приміщення автосервісу та критої автостоянки.

Відповідач підтвердив, що не є власником жодного машиномісця у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, а лише надає послуги з утримання машиномісць.

На неодноразові звернення позивача до відповідача останній жодних обгрунтованих пояснень щодо своїх дій по встановленню металевої огорожі не надав та порушення прав відповідача не визнав.

Відповідач правовстановлюючих документів, які підтверджують право і межі на встановлення ТОВ НАО СІСТЕМ - 1 металевої огорожі в захисній зоні (розриви наближення) машиномісця АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , не надав.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів елементами благоустрою є малі архітектурні форми.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою, до якого належить огорожа, ворота чи грати.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно вимог ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам від 15.05.2018р., наданого спеціалістом (експертом) ОСОБА_3 ., встановлено, що улаштування огороджувальних конструкцій поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 виконано з порушенням, а саме:

-Порушено норми ДБНВ.2.3.-15::2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

-Під час проведення монтажних робіт було обмежено доступ до частини систем протидимної вентиляції та димовідведення, що не дає можливості її періодичного обслуговування.

У Звіті спеціалістом (експертом) були дані рекомендації по усуненню недоліків шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки і приведення частини приміщення підземної автостоянки до попереднього стану.

В обов`язковому Додатку Б Основні терміни та визначення понять до Державних будівельних норм України, а саме: ДБН В..2.3.-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , затверджених Наказом Мінбуду України від 07.02.2007р. №44, визначено, що машиномісце (на автостоянці або в гаражі) - площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається із площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (захисних зон) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.

Габарити наближення (захисні зони) автомобілів і ширини внутрішнього проїзду в приміщеннях їхнього зберігання та на постах ТО і ТР визначені в обов`язковому Додатку Є до Державних будівельних норм України, а саме: ДБН В..2.3.-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , затверджених Наказом Мінбуду України від 07.02.2007р. №44.

Згідно з додатком Є таблиці Є.1 ДБН В..2.3.-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , габарити наближення (захисні зони) - це відстань між автомобілями та елементами будівельних конструкцій будинків і споруд.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист права усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 33 постанови Пленуму № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд врішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивач надав суду належні і допустимі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, і тому позов позивача підлягає задоволенню, та слід усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 , які чинить Товариство з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 , шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 демонтувати огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , та привести частину приміщення підземної автостоянки в попередній стан.

Керуючись ст. ст. 13, 41, 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів , п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , ст. ст. 13, 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 259, 264, 268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 про усунення перешкод у користуванні машиномісцем задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 , які чинить Товариство з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 , шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 демонтувати огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем АДРЕСА_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , та привести частину приміщення підземної автостоянки в попередній стан.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп..

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 , Код ЄДРПОУ 40253596, адреса місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Печерська, буд. 26, прим. 1.

Повне рішення суду складено 07 лютого 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.