Ухвала

від 26.08.2020 по справі 369/14488/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 369/14488/18

провадження № 61-12575ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 (далі - ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 ) про усунення перешкод у користуванні машиномісцем,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 , в якому просив:

- усунути йому перешкоди в користуванні машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою по АДРЕСА_1 , які чинить ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 , шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою;

- зобов`язати ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 демонтувати огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою по

АДРЕСА_1 та привести частину приміщення підземної автостоянки до попереднього стану.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою по АДРЕСА_1 , які чинить ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 , шляхом демонтажу огороджувальної конструкції у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою.

Зобов`язано ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 демонтувати огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки поряд з машиномісцем № НОМЕР_1 у підземній автостоянці з приміщеннями автосервісного пункту та критою автостоянкою, по АДРЕСА_1 та привести частину приміщення підземної автостоянки в попередній стан.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Місцевий суд, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження існування реальної небезпеки порушення його права власності.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки власником підземної автостоянки з приміщенням автосервісного пункту та критою автостоянкою є товариство з обмеженою відповідальністю Укргаз , а ТОВ НАО-СІСТЕМ-1 надає лише послуги з утримання машиномісць і встановило огороджувальну конструкцію у вигляді зварної сітки за дорученням власника.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження , містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НАО-СІСТЕМ-1 про усунення перешкод у користуванні машиномісцем відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов