Ухвала

від 07.02.2020 по справі 420/3277/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2020 року

Київ

справа №420/3277/19

адміністративне провадження №К/9901/3360/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/3277/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТМАРИН" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАФТМАРИН" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 24.05.2019 №0023731409, №0023721409, №0023701409, №0023741409, №0023711409, №0023681409;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок від 23.05.2019 №0014921307;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.05.2019 №0014911307;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0014891307, №0014881307, №0014871307;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №0014901307.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 відмовлено в задоволенні позововних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 27.01.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Самопредставництво Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області може бути здійснено особами, які визначені частиною третьою статті 55 КАС України. У разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути зазначені у законі, статуті, положенні, трудовому договорі (контракті).

Касаційну скаргу у справі №420/3277/19 підписано представником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - М. Яківцем. На підтвердження повноважень представником надано оригінал довіреності від 03.04.2019 №194/9/15-32/10-06-37, однак жодних доказів, що М. Яківець діє в порядку самопредставництва суду касаційної інстанції надано не було.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким Конституцію доповнено статтею 131-2.

Частиною третьою статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Таким чином, з 01.01.2020 представництво органів державної влади у справах, провадження в яких розпочато після 30.09.2016, здійснюється виключно адвокатом.

Частиною другої статті 57 КАС України встановлено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 відкрито провадження у справі №420/3277/19, а розгляд справи здійснювався у порядку загального позовного провадження.

Отже, вказані обставини свідчать про те що, провадження у справі №420/3277/19 розпочате після 30.09.2016, а спір у справі не є малозначним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку, що право на представництво в суді касаційної інстанції у справі №420/3277/19 має лише адвокат.

Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Зазначене дає підстави вважати, що статус особи, як адвоката може посвідчуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Однак, жодних документів на підтвердження наявності статусу адвоката у представника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області М. Яківця суду не надано.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області підписана представником заявника за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/3277/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТМАРИН" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та податкової вимоги - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду