Ухвала

від 10.02.2020 по справі 918/404/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"10" лютого 2020 р. Справа № 918/404/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Розізнана І.В.

розглянувши заяву Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волин-ської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви про відвід суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19

за позовом Релігійної організації "Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української

Православної церкви (Православної церкви України) ("Управління

Рівненсько-волинської єпархії УПЦ (ПЦУ)") м.Рівне

до Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-

Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви м.Рівне

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019р. відкрито апеляційне провадження за скаргою Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на рішення гос-подарського суду Рівненської області від 12.08.2019р. у справі №918/404/19.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 16.01.2020р. представник Відповідача заявив усну заяву про відвід судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В.

Колегія суддів оголосила перерву до 20.01.2020р. об 11:00 год. для надання Відповідачеві можливості подати заяву про відвід у письмовому вигляді.

Під час перерви 17.01.2020р. через канцелярію суду Позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

У день судового засідання 20.01.2020р. о 10:41 Відповідач подав заяву про відвід від участі у справі №918/404/19 суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В.

Ухвалою від 20.01.2020р. вказану заяву визнано необґрунтованою. Провадження у справі №918/404/19 зупинено на підставі статті 39 ГПК України в чинній на 20.01.2020р. редакції та передано справу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою від 23.01.2020р. відмовлено у задоволенні заяви Релігійної громади парафії Свято-го Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православ-ної Церкви про відвід суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В. від участі у даній справі.

Ухвалою від 24.01.2020р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.02.2020р. о 16:30 год.

10.02.2020р. через канцелярію суду надійшла повторна заява Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Правос-лавної Церкви про відвід суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19.

Заява обґрунтована тим, судом було проігнороване клопотання про відкладення справи і прохання про перенесення розгляду справи було відхилено. Крім того, судді Грязнов В.В. та Розізнана І.В. брали участь в розгляді іншої справи №918/255/17, що підтверджується постано-вою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 року.

Скаржник наголошує, що при розгляді справи №918/255/17 Північно-західний апеляційний господарський суд допустив ряд порушень норм матеріального та процесуального права: судо-ву повістку було направлено за невірною адресою, що в свою чергу потягло невручення такої повістки і її повернення з відміткою "а зазначеною адресою церкви не значиться", суд від-мовив в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_1 , суд не врахував докази, які встановлюють обставини у справі №918/255/17, а також норми права спеціального закону щодо релігійних організацій. Крім того, заявник наголошує, що у справі №918/255/17 суд не дотримався вимог закону щодо дослідження наявних у матеріалах справи доказів, доказі відповідача у зазначені справі детально оцінено, натомість докази позивача неправомірно оціне-ні чи взагалі не оцінені. Заявник також посилається на ряд інших порушень Північно-західним апеляційним господарським судом при ухваленні постанови у справі №918/255/17.

Підставою подання повторної заяви про відвід суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19 зазначає відмову у задоволенні заяви про відвід, поданої 20.01.2020 року.

Розглянувши заяву Відповідача про відвід судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України в чинній редакції, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про від-від судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого від-воду і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді на-дійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення право-суддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скориста-тися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відпо-відно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні га-рантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'-єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які пород-жують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному сус-пільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з уста-леною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рі-шення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єк-тивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору сторон-нього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єк-тивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це вислов-лена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачу-ха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усинов-лений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учас-ників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розгля-дав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомо-гу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи ро-дичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах , висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу .

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасу-вання рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рі-шення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстан-цій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виклю-чними обставинами у цій справі.

Розглядаючи заяву Відповідача про відвід судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19 необхідно зазначити, що заява ґрунтується на припущеннях та суб`єктивній думці заявника, не підтверджена жодними доказами.

При цьому, посилання заявника на відмову у перенесенні розгляду справи, а також участь у іншій справі №918/255/17 судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. вже розглянуті та ухвалою від 23.01.2020р. відмовлено у задоволенні попередньої заяви Відповідача, поданої з аналогічним обґрунтуванням.

Колегія суддів наголошує, що доповнення повторної заяви Відповідача про відвід судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. зводиться лише до розширення підстав незгоди із постановою у справі 3918/255/17. При цьому, сам заявник вказує на те що звернувся із даною заявою, оскільки ухвалами від 20.01.202р. та 23.01.2020р. йому відмовлено у задоволенні заяви про відвід, поданої 20.01.2020р.

Так, участь судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. у справі №918/255/17, постанова апеляційної інстанції в якій є чинною на даний час - не може бути підставою для відводу в си-лу статті 35 ГПК України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями в іншій спра-ві є підставою для оскарження такого судового рішення, у даному випадку в касаційному по-рядку, але не може бути підставою для відводу у даній справі.

Враховуючи викладені вище обставини та з огляду на приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені Відповідачем в заяві про відвід судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. обставини та доводи у її обґрунту-вання, базуються на припущеннях, не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставою для відводу суддів в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не під-лягає задоволенню.

Враховуючи викладене, вирішення питання про відвід буде здійснюватися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначатиметься у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу Украї-ни, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви про відвід суддів Грязнова В.В. та Ро-зізнаної І.В. від участі у справі №918/404/19 - визнати необґрунтованою.

2. Передати справу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заяви про відвід суддів Грязнова В.В. та Розізнаної І.В.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.