Постанова

від 18.02.2020 по справі 918/404/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 918/404/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи:

позивача- не з`явився,

відповідача - Маринич С.М., Конончук Л.В., Поляниця І.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2019р., пов-ний текст якого складено 14.08.2019р., у справі №918/404/19 (суддя Качур А.М.)

за позовом Релігійної організації Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української

Православної церкви (Православної церкви України) ( Управління

Рівненсько-волинської єпархії УПЦ (ПЦУ) ) м.Рівне

до Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-

Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви м.Рівне

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,-

У червні 2019 року Релігійна організація Управління Рівненсько-Волинської єпархії Укра-їнської православної церкви (Православної церкви України) ( Управління Рівненсько-Волинської єпархії УПЦ (ПЦУ) (надалі в тексті - Релігійна організація ) звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом з позовом про усунення перешкод Релігійною громадою парафії Святого Миколая Чудотворця Рівненсько-Волинської Єпархії Української Автокефальної Право-славної Церкви (надалі в тексті - Релігійна громада) про усунення перешкод у користуванні май-ном шляхом виселення з незаконно займаної частини нерухомого майна що знаходиться за адре-сою: м.Рівне, вул.Словацького, буд.12 .(арк.справи 3-8).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2019р. у справі №918/404/19 задоволено позов та вирішено виселити Релігійну організацію Релігійна громада парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви з частини нерухомого майна, а саме: №6 (кабінет) площею 14,5 м 2 ; №7 (зал) та №8 (зал) загальною площею 64,9 м 2 ; №1 (вхід до підвалу) площею 7 м 2 ; №2 (підвал) площею 10 м 2 ; №3 (коридор) площею 14 м 2 ; №9 (умивальник) площею 1,6 м 2 ; №10 (туалет) площею 1,1 м 2 ; №11 (склад) площею 5,9 м 2 , яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Словацького,12. Рішення вмоти-воване тим, що Відповідач тривалий час користується частиною приміщень у будівлі Позивача. З приводу користування приміщеннями у Позивача та Відповідача наявний спір, а Відповідач ко-ристується цим майном на час подання позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Пози-вач через дії Відповідача позбавлений можливості в повній мірі отримувати корисні властивості свого майна. Між сторонами у справі відсутні договірні орендні правовідносини, що свідчить про можливість застосування обраного Позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунен-ня перешкод у здійсненні ним права користування (негаторний позов). Суд першої інстанції не встановив обставин, що свідчили б про правомірність користування спірним приміщенням Відпо-відачем.(арк.справи 65-71).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення від 12.08.2019р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позові.(арк.справи 94-100).

Обґрунтовуючи скаргу Релігійна громада зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд помилково визнав встановленими обставини щодо неправомірно-го користування Відповідачем, спірними приміщенням, а також наявності права власності у Пози-вача на будівлю, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12. Спірний будинок ніко-ли не належав Позивачеві, оскільки станом на 10 грудня 2001 року Єпархії релігійної організації УАПЦ в Рівненській області зареєстровано ще не було, відтак, передача у власність спірного будинку неіснуючій, як юридична особа, релігійній організації - Єпархії є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству. Помилково зазначено, що факт неправомірного користування спірним приміщенням підтверджується постановою Північно-західного апеляційного господарсь-кого суду від 13.03.2019р. у справі №918/255/17, з огляду на те, що Відповідач набув право корис-тування спірним приміщенням на законних підставах за рішенням (указом) Позивача від 2004 року. Крім того, Відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, а тому 12.08.2019 року для участі у судовому розгляді справи №918/404/19 не з`явився, Відповідачу взагалі не було відомо про відкриття провадження у справі №918/404/19, а тому Відповідач був позбавлений можливості надати пояснення у справі та докази на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог Позивача, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019р. поновлено скаржнику строк на оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито провадження за скар-гою Відповідача.(арк.справи 93).

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.01.2020р. Крім того, у зв`язку з поданням Відповідачем заяв про відвід головуючого судді Грязнова В.В. та судді Розізнаної І.В. розгляд справи призначено на 18.02.2020р.(арк.справи 130, 131,134-136, 140-143, 148-151, 172-177, 178-181, 184-187).

У день судового засідання 18.02.2020р. Скаржник подав пояснення, у яких доповнює апе-ляційну скаргу та додатково обґрунтовує безпідставність ухвалення постанови ПЗАГС від 13.03. 2019року у справі №918/255/17.(арк.справи 194-214).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 16 та 20 січня 2020р., 18 лютого 2020р. предс-тавники Відповідача підтримали апеляційну скаргу, а також просили суд прийняти до уваги по-дані пояснення у зв`язку із неможливістю їх подання до суду першої інстанції.

Колегія суддів у судовому засіданні 18.02.2020р. вирішила долучити до матеріалів справи пояснення Відповідача з додатковими доказами з огляду на те, що Відповідач не був у судових засіданнях першої інстанції та зміг скористатися своїм правом подати свої пояснення.

Позивач не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судові засідання 16 та 20 січня 2020р. і 18 лютого 2020р., однак напередодні кожного судового засідання подавав заяви про розгляд справи без участі представника.(арк.справи 126, 133, 193).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, в тому числі подані до суду апеляційної інстанції, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2011р. Консисторії (єпархіальному управлінню) Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви на підставі розпо-рядження міського голови від 11.07.2011р. №659-р видано свідоцтво про право власності на бу-дівлю площею 159,9 м 2 , яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12.(арк.справи 12, 211, 212).

20.05.2019р. право приватної власності на будівлю площею 159,9 м 2 , яка знаходиться за адресою: м. Рівне , вул.Словацького, 12 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на неру-хоме майно за Управлінням Рівненсько-Волинської єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України), код ЄДРПОУ 23303677.(арк.справи 13).

Крім того, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 року у справі №918/255/17 Релігійній громаді парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви відмовлено у задоволенні позову до Консисторії (єпархіального управління) Рівненсько-Волинської єпархії Української Авто-кефальної Православної Церкви про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Підставою відмови у позові стало те, що починаючи з 2007 року між Консисторією (єпархіальним управлінням) Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Право-славної Церкви та Релігійною громадою парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Во-линської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви неодноразово виникали конф-лікти, Консисторія приймала ряд рішень та Указів щодо звільнення Релігійною громадою нерухо-мого майна, неодноразово вказувала на неправомірність користування спірним приміщенням. Так, одною з основних ознак можливості набуття права власності на нерухоме майно є добросовісність, однак існування конфліктів між сторонами про добросовісність не свідчить.

Листом від 25.05.2019р. Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української православ-ної церкви (Православної церкви України) ( Управління Рівненсько-волинської єпархії УПЦ (ПЦУ ) просило Релігійну громаду парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви звільнити незаконно зайняту частину приміщення по вул.Словацького, 12 у м.Рівне.(арк.справи 44-45).

Крім того, матеріали справи містять подані до суду апеляційної інстанції Скаржником:

- копію мирової угоди від 26.02.2018р. у справі №918/255/17.(арк.справи 102).

- Рішенням Рівненської міської ради від 10.12.2001р. №567 Рівненсько-Волинському єпар-хіальному управлінню Української Автокефальної Православної Церкви передано у власність бу-динок загальною площею 158,2 м 2 , який знаходиться у місті Рівному по вулиці Словацького, 12. (арк.справи 104).

- свідоцтво про реєстрацію статуту управління Рівненської єпархії Української православної церкви від 30.03.1992р.(арк.справи 200-201).

- копію довідки Державного архіву Рівненської області від 05.04.1996р. №80, що згідно книг реєстрації нерухомості по місту Рівному за 1935-1939 роки кам`яний одноповерховий будинок з 4 кімнат і 2 кухонь, а також земельна ділянка загальною площею 1 400 м 2 , розташовані у місті Рівному по вулиці Словацького, 12, належали Парафії Православній.(арк.справи 202).

- лист відповідь Української Автокефальної Православної Церкви парафіянці м.Рівного ОСОБА_1 від 13.06.1997р.(арк.справи 203).

- відповідь Державного комітету у справах релігії від 30.10.2001р. на адвокатський запит, що на території області діють три православні єпархіальні управління: Рівненське єпархіальне управління УПЦ-КП, Управління Рівненської єпархії УПЦ, Управління Сарненської єпархії УПЦ., а також лист архієпископу Макарію аналогічного змісту від 07.02.2002р. (арк.справи 204-205).

- Розпорядження міського голови м.Рівного від 05.04.2002р. №795-Р Про оформлення права власності на будівлю по вул.Словацького, 12 в м.Рівне , яким вирішено оформити право колективної власності на будівлю загальною площею 158,2 м 2 за Українською Автокефальною Православною Церквою (Рівненсько-Волинська єпархія) і доручено Комунальному підприємству Рівненське міське бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію цього права та видати свідоцтво про право власності. На підставі вищенаведеного розпорядження 08.04.2002р. Україн-ській Автокефальній Православній Церкві (Рівненсько-Волинська єпархія) видано свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно, про що внесено в Реєстрову книгу №8 реє-стровий запис за номером 119-906. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2008р. у справі №2-а-3151/08 визнано недійсним розпорядження міського голови міста Рівного від 05.04.2002р. №795-Р та видане РМБТІ свідоцтво про право власності від 08.04.2002р. Постанову окружного суду скасовано ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009р., провадження у справі закрито.(арк.справи 206-207, 209-210).

- копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.09. 2017р. з якого вбачається, що за Релігійною громадою парафії Святого Миколая-Чудотворця Рів-ненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви зареєстровано на праві приватної власності 60/100 частки будівлі площею 159,9 м 2 , яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Словацького,12 на підставі рішення у справі №918/255/17. (арк.справи 213).

- копія першої сторінки статуту Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.(арк.справи 208).

- висновок Рівненського МБТІ про можливість оформлення права власності будівлі за ад-ресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12 за Українською автокефальною православною церквою (Рів-ненсько-Волинська єпархія).(арк.справи 214).

Як зазначалось вище, господарський суд Рівненської області рішенням від 12.08.2019р. позов задоволив.(арк.справи 65-71).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволен-ню з огляду на наступне:

Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів зауважує, що за приписами статті 269 Господар-ського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посила-ються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою Відповідач наголошує, що не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції повважав, що про місце дату та час розгляду справи 12.08.2019р. сторони повідомлені належним чином, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень, які були надіслані на адреси зазначені в реє-стрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та які повернулись до суду як не вручені.

При цьому, відповідно до ст.120, ч.11 ст.242 ГПК України - суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в папе-ровій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дослідивши матеріали справи №918/404/19, колегія суддів встановила, що аркуш справи 63 містить повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.07.2019р. із зазначенням Відповідача - Релігійна громада парафії Святого Миколая , адреса: вул.Словацього, буд.12, Рів-не, 33028. Проте, дане поштове повідомлення 16.07.2019р. отримано особою - Кризина .

Колегія суддів встановила, що прізвищем Кризина Я.В. підписано позовну заяву, а згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад-ських формувань - Кризина Ярослав Васильович є керівником (відповідно до Статуту) Релігійної організації Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української Православної церкви (Право-славної церкви України) ( Управління Рівненсько-Волинської єпархії УПЦ (ПЦУ) ) - тобто Пози-вача у даній справі, а не Відповідача.(арк.справи 8, 15, 63).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що про дату та час розгляду спра-ви, а також про ухвалення судового рішення Відповідач у встановленому порядку повідомлений не був, що позбавило його можливості скористатися своїми процесуальними правами учасника справи, наданими ГПК України.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`яз-ковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на те, що апелянт обґрунтовує скаргу неналежним повідомленням про час та дату засідання, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2019р. у справі №918/404/19 належить скасувати через порушення норм процесуального права під час його прийняття. Натомість, спір необхідно розглянути по суті з урахуванням усіх наявних у справі доказів та пояснень, в тому числі поданих до суду апеляційної інстанції.

Предметом даного спору є усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Звертаючись із позовом Релігійна організація Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) ( Управління Рівненсько-Волин-ської єпархії УПЦ (ПЦУ) наголошує, що є власником будівлі загальною площею 159,9 м 2 за ад-ресою: м.Рівне, вул.Словацього,12. Позивачем у 2011 році оформлено та зареєстровано право при-ватної власності на вказане нерухоме майно. Однак Відповідач - Релігійна громада парафії Святого Миколая Чудотворця Рівненсько-Волинської Єпархії УАПЦ незаконно, без правових підстав та всупереч волі власника майна використовує частину приміщень, саме: №6 (кабінет) площею 14,5 м 2 ; №7 (зал) та №8 загальною площею 64,9 м 2 ; №1 (вхід у підвал) площею 7 м 2 ; №2 (підвал) пло-щею 10 м 2 ; №3 (коридор) площею 14 м 2 ; №9 (умивальн.) площею 1,6 м 2 ; №10 (туалет) площею 1,1 м 2 ; №11 (склад) площею 5,9 м 2 . На підтвердження незаконного використання майна Позивач поси-лається на обставини встановлені апеляційним судом у справі №918/255/17, предметом спору у якій було визнання за Відповідачем у даній справі права власності на частину спірної будівлі. Крім того, Позивач надсилав лист Відповідачеві з пропозицією звільнити займану частину нерухомого приміщення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнан-ня або оспорювання.(ст.15 ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання пра-вочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припи-нення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шко-ди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу міс-цевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Належним в розумінні ст.16 ЦК України є спосіб захисту внаслідок застосування якого відновлюються порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічно врегульовано способи захисту свого порушеного права у статті 20 Господар-ського кодексу України (надалі в тексті - ГК України). Так, кожний суб`єкт господарювання та спо-живач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбаче-них законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'-єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його пору-шення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністратив-но-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; інши-ми способами, передбаченими законом.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряд-жатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно поз-бавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршу-вати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Із змісту положень ст.ст.317, 319 ЦК України вбачається, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зо-крема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не вип-ливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які пере-бувають у власності, не встановлені судом. В силу приписів ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення пе-решкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законо-давством встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер пору-шення та дає можливість захистити порушене право.

При цьому, колегія суддів зауважує, що під час розгляду позову про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном позивач насамперед має підтвердити право власності на спірне майно та надати суду відповідні докази.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (на-приклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості корис-туватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володін-ням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі, якщо право володіння належить не влас-никові, то позов має право подавати володілець майна, а власник може звернутися з таким позо-вом лише після припинення у володільця згаданого права на володіння.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами

Колегія суддів звертає увагу, що визначальною ознакою негаторного позову є індивідуально визначене майно.

Матеріали справи свідчать, що 13.07.2011р. Консисторії (єпархіальному управлінню) Рів-ненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви на підставі розпоряд-ження міського голови від 11.07.2011р. №659-р видано свідоцтво про право власності на будівлю площею 159,9 м 2 , яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12.(арк.справи 12, 211, 212). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2019р. за Управлінням Рів-ненсько-Волинської єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України), код ЄДРПОУ 23303677 зареєстровано право приватної власності на зазначену будівлю.(арк.справи 13).

Колегія суддів зауважує, що за умовами п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєст-рацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (надалі - ПЗАГС) від 13.03.2019 року у справі №918/255/17 Релігійній громаді парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви від-мовлено у задоволенні позову до Консисторії (єпархіального управління) Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви про визнання права власності на неру-хоме майно за набувальною давністю.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що будучи власником усієї будівлі загальною площею 159,9 м 2 за адресою: м.Рівне, вул.Словацього,12 - Позивач право-мірно звернувся до суду за захистом свого права із негаторним позовом до Відповідача.

При цьому, колегія суддів вважає доведеним факт перебування Відповідача у спірній будів-лі за адресою: м.Рівне, вул.Словацього,12, що підтверджується реєстрацією місця знаходження Релігійної громади парафії Святого Миколая Чудотворця Рівненсько-Волинської Єпархії Україн-ської Автокефальної Православної Церкви, обставинами встановленими ПЗАГС у справі №918/255/17, зокрема, те, що починаючи з 2007 року між Консисторією (єпархіальним управлін-ням) Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви та Релігій-ною громадою парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви неодноразово виникали конфлікти, Консисторія приймала ряд рішень та Указів щодо звільнення Релігійною громадою нерухомого майна, неодноразово вка-зувала на неправомірність користування спірним приміщенням.

Крім того, у письмових і усних поясненнях Відповідач підтверджує, що перебуває в будівлі за адресою: м.Рівне, вул.Словацього,12 і проводить там богослужіння у неділю та святкові дні.

Враховуючи, що жодні договірні відносини між сторонами у даній справі відсутні і Пози-вач листом від 25.05.2019р. просив Відповідача звільнити безпідставно зайняту частину приміщен-ня по вул.Словацького, 12 у м.Рівне (арк.справи 44-45), колегія суддів дійшла висновку про обґ-рунтованість заявленого позову та безпідставність апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними і посилання Скаржника на докази, додані до пояснень 18.02.2020р.(арк.справи 194-214).

Так, мирова угода від 26.02.2018р. у справі №918/255/17 (арк.справи 102) не може бути прийнята до уваги, оскільки в її затвердженні суд відмовив ухвалою у справі №918/255/17 від 13.03.2019р.

Рішення Рівненської міської ради від 10.12.2001р. №567 про передачу у власність Рівнен-сько-Волинському єпархіальному управлінню Української Автокефальної Православної Церкви будинку загальною площею 158,2 м 2 у місті Рівному по вулиці Словацького, 12 (арк.справи 104) оскаржувалось Відповідачем у даній справі - Релігійною громадою та рішенням господарського суду Рівненської області від 09.07.2010р. у справі №2/55, за наслідками розгляду якої в задово-ленні позову відмовлено.

Подане Відповідачем розпорядження міського голови м.Рівного від 05.04.2002р. №795-Р Про оформлення права власності на будівлю по вул.Словацького, 12 в м.Рівне , яким вирішено оформити право колективної власності на будівлю загальною площею 158,2 м 2 за Українською Автокефальною Православною Церквою (Рівненсько-Волинська єпархія) і доручено Комунально-му підприємству Рівненське міське бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію цього права та видати свідоцтво про право власності. На підставі вищенаведеного розпорядження 08.04. 2002р. Українській Автокефальній Православній Церкві (Рівненсько-Волинська єпархія) видано свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно, про що внесено в Реєстрову книгу №8 реєстровий запис за номером 119-906. Постановою Рівненського окружного адмініст-ративного суду від 10.11.2008р. у справі №2-а-3151/08 визнано недійсними розпорядження місь-кого голови міста Рівного від 05.04.2002р. №795-Р та видане РМБТІ свідоцтво про право влас-ності від 08.04.2002р. Проте, зазначену постанову окружного суду скасовано ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009р., провадження у справі закрито.(арк.справи 206-207, 209-210).

Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.09.2017р., з якого вбачається, що за Релігійною громадою парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на підставі судового рішення у справі №918/255/17 зареєстровано на праві приватної власності 60/100 частки будівлі площею 159,9 м 2 , яка знаходиться за адресою: м.Рівне , вул. Словацького , 12.(арк.справи 213) - не приймає-ться до уваги з огляду на скасування зазначеного рішення суду першої інстанції постановою ПЗАГС від 13.03.2019р. у справі №918/255/17.

Свідоцтво про реєстрацію Статуту управління Рівненської єпархії Української православної церкви від 30.03.1992р.(арк.справи 200-201), довідка Державного архіву Рівненської області від 05.04.1996р. №80, що згідно книг реєстрації нерухомості по місту Рівному за 1935-1939 роки кам'-яний одноповерховий будинок з 4 кімнат і 2 кухонь, а також земельна ділянка загальною площею 1 400 м 2 , розташовані у місті Рівному по вулиці Словацького, 12, належали Парафії Православ-ній.(арк.справи 202), лист-відповідь Української Автокефальної Православної Церкви парафіянці м. Рівного ОСОБА_1 від 13.06.1997р.(арк.справи 203), відповідь Державного комітету у спра-вах релігії від 30.10.2001р. на адвокатський запит, що на території області діють три православні єпархіальні управління: Рівненське єпархіальне управління УПЦ-КП, Управління Рівненської єпархії УПЦ, Управління Сарненської єпархії УПЦ, а також лист архієпископу Макарію анало-гічного змісту від 07.02.2002р.(арк.справи 204-205), копія першої сторінки статуту Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автоке-фальної Православної Церкви.(арк.справи 208), висновок Рівненського МБТІ про можливість оформлення права власності будівлі за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12 за Українською автокефальною православною церквою (Рівненсько-Волинська єпархія).(арк.справи 214). Вказанні документи і відомості, зазначені в них не є визначальними на переконання колегії суддів з огляду на наявність законного власника цього майна, не свідчать про правомірність перебування Відпо-відача у спірній будівлі і не спростовують одноосібного права власності Позивача - Релігійної організації Управління Рівненсько-Волинської єпархії Української Православної церкви (Право-славної церкви України) ( Управління Рівненсько-волинської єпархії УПЦ (ПЦУ) ) на будівлю за адресою: м.Рівне, вул.Словацького, 12.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апе-ляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які поля-гають у неналежному повідомленні Відповідача про дату, час і місце засідання суду, що позбавило останнього можливості скористатися своїми процесуальними правами, передбаченим ГПК Украї-ни.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування у суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через не-правильне застосування норм процесуального права, що призвело до порушення прав Відпові-дача.

Однак, розглянувши спір по суті, колегія суддів вважає позов обґрунтованим з підстав, які встановлені судом апеляційної інстанції.

Крім того, з огляду на те, що спір виник з вини Відповідача, жодних дій щодо досудового врегулювання спору Відповідач не вчинив, колегія суддів дійшла висновку, що витрати зі сплати судового збору за розгляд позову та апеляційної скарги покладаються на Релігійну громаду пара-фії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Пра-вославної Церкви на підставі статті 129 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 34, 86, 120, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2019р. у справі №918/404/19 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2019р. у справі №918/404/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким задоволити позов Релігійної організації Управління Рів-ненсько-Волинської єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) ( Управління Рівненсько-волинської єпархії УПЦ (ПЦУ) ) до Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

4. Виселити Релігійну організацію Релігійна громада парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви м.Рівне, вул. Словацького,12 (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул.Словацького, будинок 12, код ЄДРПОУ 35307906) з частини нерухомого майна, а саме: №6 (кабінет) площею 14,5 м 2 ; №7 (зал) та №8 (зал) загальною площею 64,9 м 2 ; №1 (вхід до підвалу) площею 7 м 2 ; №2 (підвал) площею 10 м 2 ; №3 (коридор) площею 14 м 2 ; №9 (умивальник) площею 1,6 м 2 ; №10 (туалет) площею 1,1 м 2 ; №11 (склад) площею 5,9 м 2 , що знаходиться за адресою: місто Рівне, вул.Словацького, будинок 12.

5. Надати доручення місцевому господарському суду про видачу відповідного наказу.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

7. Матеріали справи №918/404/19 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.