Постанова

від 03.02.2020 по справі 922/2741/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. Справа № 922/2741/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Гончарова О.В.

за участі представників:

позивача- Сосунов Є.В., довіреність № б/н від 03.02.20 р., посвідчення адвоката 5306 від 26.12.18, свідоцтво серії ДН №5306 від 25.12.2018

відповідача- Кальницький О.К., директор, паспорт серії НОМЕР_1 від 27.04.06

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав Сіті", м. Харків (вх. № 3675 Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19 (суддя Лавренюк Т.А. , повний текст рішення складено та підписано 30.10.2019)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав Сіті", м. Харків

про стягнення 27623,86 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Сав Сіті" штраф в сумі 12 721,54грн. та пеню в розмірі 14 902,68грн. за період з 01.03.2019 по 21.05.2019, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору № 80-4/1292-18 від 10.09.2018 (виконання робіт з капітального ремонту виробничих приміщень будівлі ЗПК ПС 750 кВ "Донбаська" інв. № 158013 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сав Сіті" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 14 902,37 грн. пені, 12 721,54грн. штрафу, 1 921,00грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 0,31грн. відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що станом до теперішнього часу відповідачем не отримано позовної заяви з додатками від "Північна ЕС", оскільки позивачем лист відправлення 6100351924698 було спрямовано на адресу: вул. Академіка Проскури, 5, м. Харків, тоді як згідно з даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою відповідача є: вул. Академіка Проскури, 5-Д, кв. 8, м. Харків .

Також вказує на те, що ТОВ "САВ СІТІ" мало право зупиняти виконання робіт, що передбачено п.5.4.3. договору. До того ж, відповідно до п.5.1.8. договору, позивач зобов`язаний негайно у письмовій формі повідомляти ТОВ "САВ СІТІ" про виявлені в роботі недоліки. Станом на даний час від позивача не надходило жодного офіційного письмового повідомлення про виявлені в роботі недоліки. Матеріали судової справи також не містять офіційного письмового повідомлення про виявлені в роботі недоліки та/або копії такого повідомлення та/або будь-яких доказів про існування такого повідомлення про виявлені недоліки.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки фактам порушення договору зі сторони "Північна ЕС", в тому числі: ТОВ "САВ СІТІ" спрямувало 30.01.2019 року офіційну пропозицію продовжити строк виконання робіт, натомість "Північна ЕС" умисно затягувало час та вичікувало коли закінчиться строк виконання робіт і лише 18.03.2019, тобто на 46-й день, що більш ніж вдвічі перевищує передбачені строки, спрямувало відповідь №07/9310 в порушення п.11.2.3. Договору. Саме з вини посадових службових осіб "Північна ЕС" розпочалися спірні відносини по договору, що в подальшому призвели до судового розгляду.

Також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 11.3.1. договору ТОВ "САВ СІТІ" одночасно з підписанням договору надав "Північна ЕС" забезпечення виконання у вигляді грошового завдатку у розмірі 23640 (двадцять три тисячі шістсот сорок) гривень 01 копійка. Відповідно до п.11.3.2. договору строк дії забезпечення виконання договору не менший ніж строк дії договору. Відповідно до п.11.3.4. договору "Північна ЕС" повертає ТОВ "САВ СІТІ" забезпечення виконання Договору після виконання останнім Договору, оскільки не надходило жодного офіційного письмового повідомлення про виявлені в роботі недоліки, "Північна ЕС" розірвало договір 21.05.2019 року за власною ініціативою згідно листа №07/17778 від 17.05.2019 року, ТОВ "САВ СІТІ" вважає, що забезпечення виконання договору повинно бути повернуто.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено ТОВ "Сав Сіті" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сав Сіті" на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19 та ухвалено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено сторонам по справі строк до 15.01.2020 для подання заяв, клопотань, тощо.

14.01.2020 ТОВ "Сав Сіті" (скаржник) звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням ( вх. №331 від 14.01.2020) в якому, посилаючись на обсяг та характер правовідносин сторін, ігнорування судом першої інстанції доказів та фактів, наданих ТОВ "Сав Сіті" на підтвердження своїх доводів під час розгляду справи судом першої інстанції, а також факт того, що вирішення справи має виняткове значення для ТОВ "Сав Сіті", просив суд здійснювати розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 задоволено клопотання ТОВ "Сав Сіті" про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 03.02.2020 о 12:15 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2020 підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що твердження відповідача в апеляційній скарзі про неотримання документів щодо позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу є необґрунтованими, так як позивачем надано докази відправлення матеріалів відповідачу на його адресу, яка вказана в реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в свою чергу в договорі відповідач навмисно спотворив інформацію в розділі Банківські реквізити сторін, вказавши недостовірну інформацію про свою юридичну та фактичну адреси.

Також зазначає, що згідно з умовами п. 4.1.1 договору строк виконання робіт встановлено протягом 150-ти календарних днів, але не пізніше 31.12.2018, строк дії цього Договору становить до 28.02.2019. Відповідно до умов додаткової угоди №1 до Договору 80-4/1292-18 від 27.12.2018 у п. 4.1.1 внесено зміни, строк виконання робіт продовжено до 28.02.2019, з строк дії договору - 30.04.2019. При цьому, строк дії договору (30.04.2019), не є датою виконання зобов`язань в частині виконання ремонтних робіт за договором ( 28.02.2019), як помилково вважає відповідач. Згідно з актом форми КБ-2В від 31.01.2019, підписаного сторонами, замовником прийнято частково виконані роботи на суму 291 064,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем виконання зобов`язання позивачем було нараховано штрафні санкції згідно з вимогами пунктів 6.6.1 та 6.28 договору та закону, а саме; роботи було виконано із простроченням з 01.03.2019 по 21.05.2019 на 82 календарних дні, сума невиконаного зобов`язання з 01.03.2019 по 21.05.2019 становить 181 736,18 грн. з ПДВ (181736,18 грн. * 7% = 12 721,54 грн.).

Крім того, звертає увагу на те, що відповідач звернувся з листом № 09/12 від 07.12.2018 до позивача з пропозицією внести зміни до договору в частині подовження строків виконання робіт (з вказанням конкретних дат), посилаючись на те, що при виготовленні дверних блоків виникли виробничі затримки та погодні умови для демонтажу старих дверей є несприятливими, відповідач не зможе у строк, встановлений договором, виконати ремонтні роботи. Погодившись з доводами відповідача, сторони уклали додаткову угоду від 27.12.2018 та продовжили строки виконання робіт, на яких наполягав відповідач. Таким чином, як стверджує позивач, посадові особи замовника зробили все для як найшвидшого та повного виконання ремонтних робіт на об`єкті, що підтверджено наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача та позивача, заслухавши усні пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 10.09.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система", замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сав Сіті", підрядником, було укладено договір № 80-4/1292-18 (далі договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався у 2018 на свій ризик власними силами з власних матеріальних ресурсів виконати роботи відповідно до Технічних умов, Акту дефектів (додатки 2, 3 до договору), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи: ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 Виконання робіт з капітального ремонту виробничих приміщень будівлі ЗПК ПС 750 кВ "Донбаська" інв. № 158013 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

За умовами пункту 1.2 договору відповідач повинен виконати будівельні роботи, а позивач зобов`язався надати відповідачу будівельний майданчик та передати іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 2.2 договору вартість робіт є твердою і становить 472 800,18грн.

Порядок проведення розрахунків за виконані роботи сторони передбачили у п.3.2.1 договору, відповідно до якого оплата здійснюється на умовах часткової попередньої оплати в межах фінансових можливостей позивача на поточний рік, протягом 25 банківських днів з дати надання відповідачем рахунку-фактури.

Розмір попередньої оплати становить 20% від загальної вартості робіт (п.3.2.2 договору).

Згідно з п. 3.2.3 договору подальша оплата за виконані роботи здійснюється позивачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами Актів виконаних робіт (ф.КБ-2в, довідка ф. КБ-3) за наданим відповідачем оригіналом рахунку-фактури із зазначенням номеру договору та описом виконаних робіт.

За умовами п.4.1.1 договору строк виконання робіт сторонами встановлено протягом 150-ти календарних днів, але не пізніше 31.12.2018.

27.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду до № 1 до спірного договору, якою сторони змінили п.п.1.2, 4.1.1 та 9.1 договору.

Згідно з умовами пункту 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 до цього договору відповідач, серед іншого, зобов`язався у 2018-2019 роках на свій ризик власними силами з власних матеріальних ресурсів виконати роботи відповідно до Технічних умов, Акту дефектів (додатки 2, 3 до договору), а позивач- прийняти та оплатити такі роботи.

У п.4.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 до нього, сторони змінили початок та закінчення всіх видів робіт, а саме: роботи за цим договором здійснюються відповідачем з моменту укладання договору по 28.02.2019 (включно).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, надання забезпечення договору і діє до 30.04.2019, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п.9.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 до договору).

Сторони у розділі 6 договору встановили відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором.

Так, у п.6.6.1 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання відповідачем зобов`язань, останній зобов`язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів відповідач зобов`язався додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

До договору сторонами були підписані додатки: № 1 звіт про використання авансового платежу, № 2 Технічні умови "ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 Виконання робіт з капітального ремонту виробничих приміщень будівлі ЗПК ПС 750 кВ "Донбаська" інв. № 158013 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація", Акт дефектів від 16.07.2018, № 4 договірна ціна на будівництво, за якою сума робіт за договором становить 472 800,18грн., тощо.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 20% попередньої оплати в розмірі 94 560,04грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 26.09.2018 по 26.09.2018 наявною в матеріалах справи.

11.10.2018 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика підрядній організації.

Відповідач зобов`язання за договором виконав частково, виконавши перший етап робіт за договором на суму 291 064,00грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року.

Позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 07/17778 від 17.05.2019, в якому повідомив відповідача про розірвання договору № 80-4/1292-18 від 10.09.2018, у зв`язку із закінченням строку його дії 30.04.2019.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем було виконано роботи із простроченням на 82 календарних дні, що становить період з 01.03.2019 по 21.05.2019, та сума невиконаного зобов`язання за вказаний період складає 181 736,18грн., таке невиконання відповідачем підрядних робіт у передбачені договором строки стало підставою звернення позивача з позовом до суду у цій справі про стягнення з відповідача пені в розмірі 14 902,68грн. та штрафу в сумі 12 721,54грн. за порушення строку виконання робіт.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що :

- за умовами п.4.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 до договору відповідач зобов`язався виконати роботи до 28.02.2019, проте у визначений договором строк, взяті на себе зобов`язання не виконав, роботи, передбачені умовами договору, в повному обсязі не здійснив, отже відповідно до пункту 6.6.1 договору він має сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів відповідач зобов`язався додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної суми;

- перевіривши правомірність нарахування пені, здійснивши свій розрахунок, судом встановлено, що за період з 01.03.2019 по 21.05.2019 розмір пені складає 14 902,37грн.

На підставі зазначеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 902,37 грн.;

- перевіривши правомірність нарахування стягнення 7% штрафу за період з 01.03.2019 по 21.05.2019, суд першої інстанції дійшов висновку, що таке нарахування передбачено умовами спірного договору, відповідає наданому розрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі;

- в обґрунтування несвоєчасного виконання робіт за спірним договором, відповідач посилається на обставини, що виникли не з його вини, а, як зазначає відповідач, створені штучно з вини посадових осіб позивача, проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували викладені відповідачем обставини. При цьому, строк виконання робіт за спірним договором вже переносився сторонами з 31.12.2018 на 28.02.2019 згідно з додатковою угодою № 1 від 27.12.2018, проте роботи у погоджений сторонами строк відповідачем також виконані не були;

- посилання відповідача на його звернення до позивача з пропозицією про продовження строку виконання робіт до 30.04.2019 та порушення, на його думку, позивачем умов п.11.2.3 договору щодо несвоєчасного повідомлення відповідача про відмову продовжити строк виконання робіт є безпідставними, так як подовження строку виконанян робіт є правом сторони за договором, а не її обов`язком.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як правильно встановив місцевий господарський суд, за своєю правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під регулюється нормами глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, за умовами п.4.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 до договору відповідач зобов`язався виконати роботи до 28.02.2019, проте у визначений договором строк, свої зобов`язання не виконав, оскільки роботи, передбачені умовами договору, в повному обсязі не здійснив.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є державним підприємством.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.6.1 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання відповідачем зобов`язань, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань, за кожний день просрочення, а за прострочення понад 30 днів відповідач зобов`язався додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6.6.28 договору за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного позивач за період з 01.03.2019 по 21.05.2019 нарахував відповідачу пеню 0,1% на суму невиконаного зобов`язання 181 736,18грн., яка складає 14 902,68грн., а також штраф 7% за прострочення понад 30 днів з моменту кінцевого троку виконання робіт в розмірі 12 721,54грн.

Перевіривши правомірність нарахування пені, колегія суддів погоджується із перерахунком пені, здійсненим судом першої інстанції, відповідно до якого за період з 01.03.2019 по 21.05.2019 розмір пені складає 14 902,37грн.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 14 902,37грн.

Перевіривши правомірність нарахування, 7% штрафу за період з 01.03.2019 по 21.05.2019, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що таке нарахування передбачено умовами спірного договору, відповідає наданому розрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі на те, що обставини порушення договору виникли не з його вини, а, як зазначає відповідач, створені штучно з вини посадових осіб позивача, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, за ініціативою відповідача строк виконання робіт за спірним договором вже переносився сторонами з 31.12.2018 на 28.02.2019, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 27.12.2018, проте роботи, у погоджений сторонами строк, відповідачем також виконані не були.

Крім того, відповідач посилається на те, що на початку 2019 року працівники позивача у виробничих приміщеннях будівлі ЗПК ПС кВ "Донбаська" відмовились приймати вхідні двері, мотивуючи це тим, що нібито двері порушують загальний архітектурний облік будівлі. Як зазначає відповідач, останній засобами поштового зв`язку багаторазово повідомляв позивача про неналежну поведінку службових посадових осіб, однак позивачем вказані порушення усунуті не були.

Проте такі твердження відповідача є необгрунтованими, виходячи з такого.

За приписами ст.847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

За умовами п.4.1.13 договору відповідач взяв на себе зобов`язання щомісячно інформувати позивача, зокрема, про хід виконання робіт та загрозу виконанню договору з вини позивача.

Відповідач до закінчення виконання робіт (28.02.2019) жодного разу не звернувся до позивача з повідомленням про порушення з боку позивача (його посадових осіб) умов договору, про тиск з їхнього боку на відповідача та здійснення перешкод для своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Твердження відповідача про багаторазове повідомлення позивача засобами поштового зв`язку про неналежну поведінку службових осіб позивача та необхідність якісного виконання робіт не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Відповідачем надано суду лист за вих. № 07/19927 від 03.06.2019, який було надіслано позивачу з повідомленням щодо порушення антикорупційних умов за спірним договором, проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач з даним повідомленням звернувся на адресу позивача вже після закінчення строку для виконання підрядних робіт та припинення дії цього договору.

Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на його звернення з пропозицією про продовження строку виконання робіт до 30.04.2019 та порушення, на його думку, позивачем умов п.11.2.3 договору щодо несвоєчасного повідомлення відповідача про відмову продовжити строк виконання робіт, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 5.4.8 підрядник має право, зокрема, ініціювати внесення змін до договору.

Пунктом 11.2.1 договору встановлено, що внесення змін до цього договору чи його розірвання допускається за згодою сторін та з оформленням додаткової угоди, за винятком випадків, передбачених договором, чинним законодавством.

Відповідно до пункту 11.2.2 цього договору сторона, яка вважає за необхідне внести зміни у договір чи розірвати його, надсилає відповідну пропозицію іншій стороні в порядку та строки, передбачені актами чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 11.2.3 договору сторона, яка одержала пропозицію про внесення зміни до договору чи його розірвання, повинна протягом двадцяти днів повідомити іншу сторону про своє рішення. За інших обставин (як-то: відсутність відповіді, відсутність згоди, недосягнення згоди) заінтересована сторона вправі звернутися до суду за підсудністю та в порядку згідно з господарським процесуальним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористався своїм правом звернення до суду щодо внесення зміни до договору в частині продовження строків виконання робіт, а тому його посилання на порушення позивачем умов п.11.2.3 договору щодо несвоєчасного повідомлення відповідача про відмову продовжити строк виконання робіт є безпідставним.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що відповідно до пункту 11.3.1. договору ТОВ "САВ СІТІ" одночасно з підписанням договору надав "Північна ЕС" забезпечення виконання у вигляді грошового завдатку у розмірі 23640 (двадцять три тисячі шістсот сорок) гривень 01 копійка. Відповідно до п.11.3.2. договору строк дії забезпечення виконання договору не менший ніж строк дії договору. Відповідно до п.11.3.4. договору "Північна ЕС" повертає ТОВ "САВ СІТІ" забезпечення виконання договору після виконання останнім договору. Оскільки не надходило жодного офіційного письмового повідомлення про виявлені в роботі недоліки, "Північна ЕС" розірвало договір 21.05.2019 року за власною ініціативою згідно листа №07/17778 від 17.05.2019 року, ТОВ "САВ СІТІ" вважає, що забезпечення виконання договору повинно бути повернуто.

Однак, колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки відповідач не звертався із зустрічним позовом до позивача про повернення забезпечення виконання договору, а тому зазначене питання не входить до предмета дослідження у даній справі. Крім того, дане твердження відповідача про необхідність повернення йому суми забезпечення виконання не може розцінюватися як заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки таке зарахування є виключно інститутом матеріального права, який регулюється статтями 601-603 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим здійснюється лише в рамках матеріально правових відносин сторін, а не в судовому процесі.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав Сіті" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 у справі № 922/2741/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.02.2020

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль