Ухвала

від 07.02.2020 по справі 640/16802/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 лютого 2020 року м. Київ № 640/16802/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 26.09.2019 про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕТЛЕД доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби України провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕТЛЕД (далі - позивач або ТОВ ЛЕТЛЕД ) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або Київська міська митниця ДФС України), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/300036/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2019/00236, прийняті Київською міською митницею ДФС 13.02.2019 за митною декларацією №/2019/118238.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

26.09.2019 через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 13.02.2019, а провадження у даній справі відкрито 10.09.2019, що на переконання відповідача вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом. Крім того, заявник стверджує, що 25.04.2019 позивач звертався до митного органу із заявою, а не зі скаргою в порядку частини восьмої статті 55 МК України, однак, якщо теоретично, як зазначає відповідач, уявити, що між сторонами було застосовано процедуру досудового врегулювання спору, то строк звернення до суду з цим позовом, за його твердженням, сплив 12.08.2019.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У частинах восьмій та дев`ятій статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк, протягом якого особа може звернутися до суду з позовом на захист свої прав, свобод та законних інтересів.

При цьому, обчислення зазначеного строку розпочинається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, свобод або законних інтересів

Разом з тим, МК України визначено спеціальні гарантії захисту прав осіб, якими здійснено імпортування товару на митну територію України, після подання митної декларації та коригування контролюючим органом заявленої митної вартості товару.

Так, статтею 55 МК України визначено термін до 90-та днів, протягом якого триває процедура митного оформлення товару, у продовж якого декларант має право отримати товар у вільний обіг та при цьому продовжувати протягом 80-ти днів надання митному органу додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

При застосуванні такої процедури рішення про коригування митної вартості набуває статусу остаточного лише за результатами прийнятого митним органом рішення за наслідками розгляду поданих додаткових документів, яким митний орган може сам скасувати своє рішення про коригування заявленої митної вартості.

Перевіряючи доводи відповідача, викладені в його клопотанні, суд звертає увагу на те, що 25.04.2019, після випуску товару у вільний обіг, позивач скористався наданим йому правом та звернувся до митниці з відповідною заявою та додатковими документами на підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів за ціною контракту.

Листом вих. № 4418/10/26-70-19-01 від 06.05.2019 відповідач повідомив ТОВ ЛЕТЛЕД про відсутність підстав для скасування раніше прийнятого ним рішення про коригування митної вартості.

Вказаний лист Київської міської митниці ДФС України позивачем отримано 13.05.2019.

Тобто, 13.05.2019, позивач, використавши всі вищенаведені гарантії захисту, дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів, а тому саме з цієї дати розпочинається відлік строку на оскарження ним прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості та картки відмови, який складає шість місяців.

З даною позовною заявою ТОВ ЛЕТЛЕД звернулося до суду 04.09.2019, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, доводи відповідача про те, що позивач застосував процедуру досудового оскарження рішення митниці, після чого строк звернення до суду відповідно до частини четвертої Статті 122 КАС України становить три місяці, є необґрунтованими, оскільки, як зазначається самим же відповідачем, позивач звертався до митниці не зі скаргою, а із заявою, застосувавши процедуру уточнення митних формальностей.

Крім того, за вказаною нормою КАС України, на яку посилається відповідач, відправною датою для відліку тримісячного строку звернення до суду є вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги , однак у даному випадку, як відзначено вище, позивач зі скаргою не звертався (звертався із заявою) і відповідачем жодного рішення за результатами розгляду скарги не приймалося, а натомість направлено позивачу лист про результати розгляду його заяви і поданих документів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, слід виокремити, що частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні заявленого відповідачем клопотання суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі Bellet v. France ( Беллет проти Франції ) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 27.06.2000 у справі Ілхан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні від 13.01.2000 по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та в рішенні від 28.10.1998 по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства " (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 26.09.2019 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко