Рішення

від 29.01.2020 по справі 914/1725/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 справа № 914/1725/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Фермерського господарства Агро Захід Буг , с. Ленарівка, Буський район, Львівська область,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент , м. Львів,

про стягнення 664597,04 грн.

За участю представників:

від позивача: Шнир Я.Б. - адвокат,

від відповідача: Костур Р.В. - адвокат,

Суть спору: Фермерське господарство Агро Захід Буг , с. Ленарівка, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аве Львів , м. Львів, яке у подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент , 529508 грн. заборгованості за договором про надання послуг, 25815,72 грн. трьох процентів річних, 63895 грн. пені та 45378,32 грн. інфляційних нарахувань.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе за Договором № 30/09/2016 про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів від 30 вересня 2016 р. зобов`язань з своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг. Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги пункту 4.1. Договору, тому у нього виникло право вимагати стягнення з відповідача заборгованості, передбаченої п. 5.6. Договору пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на норми ст. 193 ГК України, ст. 509, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 903 ЦК України.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві (том справи ІІ, а.с. 98-103) просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, виходячи з такого.

Відповідач вважає, що Договору, на який посилається позивач у позові, у його розпорядженні немає, існують об`єктивні сумніви, що ОСОБА_1 цей договір підписував, а підпис, що міститься на договорі не належить іншій особі.

Між позивачем та відповідачем 15.03.2018 року укладено інший договір № А-3/010318-ТР про надання транспортних послуг. Позивач вже звертався до суду із позовом про стягнення коштів з відповідача за надання послуг по цьому договору. Господарська справа № 914/1860/18 розглядалася судами неодноразово, судові рішення у справі першої та апеляційної інстанції скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Львівської області та призначена до розгляду.

Позивач у справі № 914/1860/18 заявив до стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги за період з червня по вересень 2018 р. У справі № 914/1725/19 позивач заявляє до стягнення суми заборгованості за надані послуги за період з травня 2018 по червень 2018 року. Отже, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення сум заборгованості за надані послуги по різних договорах, однак, за один і той же період, при цьому ці послуги перевезення надавалися одними і тими ж транспортними засобами.

На думку відповідача, надання позивачем послуг відповідачеві не підтверджується належними письмовими доказами. Додані до позовної заяви копії товаро-транспортних накладних та актів наданих послуг, не підтверджують факт надання послуг, не відповідають вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Товаро-транспортні накладні не містять відомостей щодо кількості товару, його маси, відомостей щодо водія транспортного засобу. Зі змісту наданих позивачем товарно-транспортних накладних вбачається, що автомобільним перевізником є ФГ Агро Захід Буг , замовником та вантажовідправником є ТОВ Аве Львів , вантажоодержувачем - ТОВ ІнвестДніпроконсалтинг 2012 .

Відповідач не укладав договору на перевезення із ТОВ ІнвестДніпроконсалтінг 2012 . Позивач не подає договору із зазначеним вантажоодержувачем, якщо б такий був укладений. Відповідно до п. 3.1.7 договору № 30/09/2016, позивач зобов`язувався забезпечити доставку вантажу по маршруту, узгодженому сторонами та його передачу підряднику, що здійснює захоронення.

Відповідач, на підставі проведеного візуального аналізу поданих копій актів, вважає, що підпис директора позивача, пана Триструги М.І., відрізняється від підпису пана Триструги М.І. на позовній заяві. Тому не можна стверджувати про підписання первинного документу уповноваженою особою.

Згідно з положеннями п. 4. 3 договору № 30/09/2016, підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товаро-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і Акт наданих послуг, підписаний уповноваженими особами. Подані позивачем акти містять посилання на інший договір.

У тексті позовної заяви, в Актах наданих послуг та в назві договору зазначено різні номери, що вказує на суттєву розбіжність в поданих документах на обґрунтування наданих послуг.

Враховуючи все, наведене вище, відповідач зазначає, що у нього є об`єктивні сумніви щодо автентичності договору № 30/09/2016 від 30.09.2016 року; позивачем не доведено факт надання послуг, ця обставина не підтверджується належними письмовими доказами, зокрема належним чином оформленими первинними документами. Відповідно, заявлений позов є необґрунтований та безпідставний, а відтак не підлягає до задоволення.

Крім цього, у відзиві відповідач повідомляє суд про зміну назви Товариства.

Стислий виклад відповіді позивача на відзив (том справи ІІ, а.с. 130-133).

Позивач вважає, що заперечення відповідача є взаємовиключними. Відповідач заперечує існування договору, а потім надає йому оцінку та сам посилається на умови договору.

Позивач наполягає, що Договір, доданий до позовної заяви, є у сторін спору, він був належним чином укладений ними. Аргумент щодо букви у номері Договору не свідчить про його відсутність чи укладення іншого договору, не спростовує реальності наданих послуг, виконання договору, проведених оплат і отриманих відповідачем відшкодувань з бюджету за надані послуги.

Заперечення відповідача щодо фактичного надання послуг та того, що надання послуг відповідачеві не підтверджується належними письмовими доказами, спростовується підписаними і скріпленими печатками сторін Актами наданих послуг. У кожному Акті вказано Згідно Договору № 30/09/2016 від 30 вересня 2016 року про надання послуг перевезення та захоронення відходів , а також те, що Замовник претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (наданих послуг) не має .

Відповідач отримав з бюджету грошове відшкодування/компенсацію за вивіз цих відходів за період з травня по червень 2018 р., відповідно до податкових накладних позивача, сформував податковий кредит і використав його. Усі товарно-транспортні накладні подано відповідачем Обласній адміністрації для перерахунку нею бюджетного відшкодування за вивіз відходів. Отримавши бюджетне відшкодування за вивіз твердих побутових відходів, відповідач заперечує факт надання цих послуг позивачем для відповідача.

Усі товарно-транспортні накладні оформлялись відповідачем. Докази повернення позивачем відповідачу твердих побутових відходів відсутні. Відповідач, не оспорюючи достовірності актів виконаних робіт, факту відвантаження побутових відходів, вважає, що такі від нього не вивозились, що суперечить здоровому глузду.

Припущення відповідача про те, що позивачем не надавались послуги, спростовуються подальшим відшкодуванням відповідачем з обласного бюджету фактичних його витрат на вивезення та перевезення побутових відходів з м. Львова (понад 40 000 000 грн. за 2018 р.), а також поданими на підтвердження цих витрат документами.

Стислий виклад додаткових пояснень по справі від 14.11.2019 р. відповідача.

Позивачем оформлялись різні товарно-транспортні накладні на одне і те ж перевезення, в одному і тому ж напрямку.

Позивач дублював первинні документи на одну і ту ж господарську операцію.

Відомості, які відображені у товарно-транспортних накладних згідно з даними системи моніторингу руху транспорту, є недостовірними.

Відповідач зазначає, що суд повинен дослідити всі обставини справи та перевірити фактичне виконання умов договору сторонами.

Відповідач вважає за необхідне повідомити суд, що обставини підписання актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних пов`язані з протиправними діями колишніх посадових осіб Відповідача (колишнього директора ТОВ АВЕ Львів Романа Демця, інших посадових осіб, що відповідали за фінансово-господарську діяльність Відповідача) та посадових осіб Позивача. У провадженні слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження №12019110100001106 за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України. Це підтверджується витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2019 року.

Відповідач вважає, що отримання ним бюджетного відшкодування за вивіз твердих побутових відходів не має відношення до справи, так як предметом позову є стягнення коштів за послуги з організації захоронення, а не перевезення.

Стислий виклад пояснень позивача, наданих у заяві про долучення доказів.

Позивач повідомляє, що він не мав можливості формувати звітність, подану відповідачем у обласну державну адміністрацію для відшкодування витрат, позивач немає доступу до системи і її пристроїв, можливості перевіряти справність датчиків, чи змінювати їхні дані.

Усі товарно-транспортні накладні оформлялись відповідачем, ним вносились до них відомості щодо номерів транспортних засобів, докази повернення відходів відповідачу відсутні.

Відповідач у запереченнях на заяву позивача про долучення доказів також зазначає, що позивачем допущено помилки, змінено період розрахунку втрат від інфляції.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2019 р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні, призначеному на 16.10.2019 р., оголошувалась перерва до 28.10.2019 р.

Ухвалою суду від 28.10.2019 р. за клопотанням відповідача продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання в зв`язку, у тому числі, з неявкою позивача.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 20.11.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про об`єднання в одне провадження справ № 914/1725/19 та № 914/1680/18, а також про витребування доказів від 20.11.2019 р.

Судове засідання, призначене на 09.12.2019 р., не відбулось в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бортник О.Ю., що підтверджується наявним у матеріалах справи листком непрацездатності.

Ухвалою суду від 10.12.2019 р. підготовче засідання призначено на 18.12.2019 р.

Ухвалами суду від 18.12.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.12.2019 р. про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті, яке відбулось 20.01.2020 р., оголошувалась перерва до 29.01.2020 р.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін та третьої особи у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

З огляду на підстави позовних вимог та висловлені відповідачем заперечення проти позову, застосуванню підлягають норми ст.ст. 509, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 902 та 903 ЦК України. Відповідно до цих правових норм, Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування зокрема таких обставин: факту укладення між сторонами спору Договору на надання послуг та правочину у письмовій формі щодо стягнення неустойки за порушення взятих на себе зобов`язань за договором; факту належного виконання позивачем умов цього Договору; факту порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати наданих йому позивачем послуг; факту обґрунтованості розрахунків позивача в частині вимог щодо трьох процентів річних, інфляційних та пені тощо, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має протилежний до позивача процесуальний інтерес у справі.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони у справі підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено сторонами в додатках до поданих ними клопотань та заяв процесуального характеру у справі.

Суд визнає встановленими або спростованими з огляду на більшу вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Між сторонами у справі 30 вересня 2016 р. укладено Договір № 30/09/2016-А про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів.

Відповідно до розділу 1, цього Договору (Предмет Договору), позивач зобов`язувався від свого імені та за рахунок відповідача організувати та виконати перевезення твердих побутових відходів (надалі - вантаж) автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні та надати послуги з перебки (очевидно, переробки), сортування, захоронення отриманих до перевезення відходів.

В силу приписів п. 9.1. Договору він пролонговувався на кожний наступний рік з 01 січня по 31 грудня включно. У матеріалах справи немає доказі припинення дії цього Договору до 2018 р.

Позивач в інтересах Відповідача мав, зокрема здійснювати перевезення відходів: розробляти та узгоджувати із відповідачем маршрут перевезення; у випадку неможливості самостійно виконати перевезення здійснювати пошук перевізника; організовувати забезпечення відправлення та одержання вантажу; здійснювати пошук підрядника для захоронення відходів; надавати підготовлений автотранспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надавати інші допоміжні та супутні перевезенням послуги по організації перевезення вантажу, що передбачені Договором і не суперечать чинному законодавству України.

Вказане встановлено судом на підставі наявної у матеріалах справи належно завіреної копії Договору № 30/09-2016-А (том справи І, а.с. 30-34). При цьому відповідачем визнано та повідомлено суд про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Аве Львів змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент .

Доводи відповідача про те, що Договору, на який посилається позивач у позові, у його розпорядженні немає, існують об`єктивні сумніви, що ОСОБА_1 цей договір підписував, а підпис, що міститься на договорі належить іншій особі, судом до уваги не беруться як такі, що не підтверджені жодними наявними у матеріалах справи доказами. Та обставина, що позивач у тексті позовної заяви помилився у номері Договору, не свідчить про відсутність самого Договору, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, і долучає його до матеріалів справи. Позивачем долучено до матеріалів справи Договір № 30/09/2016-А про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів, укладений із відповідачем 30.09.2016 р. Дата укладення цього Договору, предмет Договору та його зміст відповідають тим, які наведено позивачем у тексті позовної заяви.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не підписував згаданий Договір і підпис на ньому належить іншій особі, не підтверджені відповідачем жодними доказами.

Суд встановив на підставі наявних у матеріалах справи Актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, податкових накладних та квитанцій про отримання цих податкових накладних і доставку їх до центрального рівня Державної податкової служби України (том справи І, а.с. 40-250, том справи ІІ, а.с. 1-70), що позивачем у період часу з 03.05.2018 р. по 03.06.2018 р. надано відповідачу на підставі Договору, на який посилається позивач у позовній заяві, послуги з організації захоронення твердих побутових відходів. Загальна вартість цих послуг становила 1399152 грн.

При цьому суд встановив, що позивач у позовній заяві, при визначенні загальної суми боргу, помилково виходив з того, що вартість наданих ним послуг, підтверджених актом № 355/1 від 25.05.2018 р., становить 30772 грн., тоді як у самому акті та у податковій накладній від 25.05.2018 р. (том справи І, а.с. 212, 216) ця сума становить 30372 грн. Вказане усно визнано представником позивача у судовому засіданні.

Укладаючи Договір № 30/09/2016-А, сторони у нормах розділу 4 цього Договору (том справи І, а.с. 32) погодили, що відповідач оплачує фактично надані позивачем послуги протягом п`яти банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів документів (Акт виконаних робіт, Товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок).

Підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і Акту наданих послуг, підписаних уповноваженими особами.

Позивач в Акті про виконання послуг по перевезенню, організації перевезення та захоронення відходів зобов`язаний вказати дату кожного перевезення, реєстраційний номер автотранспорту, об`єм автотранспорту, вартість кожного перевезення та загальну вартість послуг по організації перевезення та захоронення відходів.

Акт про виконання послуг підписується Сторонами після фактичного надання позивачем послуг.

Таким чином, відповідно до наведених вище умов Договору, сторони погодили, що вартість послуг за Договором погоджується Сторонами при підписанні Актів про виконання послуг. Відповідно до наведених положень пунктів 4.3. (їх два у Договорі), наявними у матеріалах справи актами наданих послуг (том справи І, а.с. 40-250, том справи ІІ, а.с. 1-70) підтверджується фактичне надання позивачем послуг відповідачу на загальну суму 1399152 грн., до підписання цих Актів.

Суд встановив, що відповідач у відзиві допустив помилку в частині номеру справи, яка розглядалась Господарським судом Львівської області у складі судді Синчука М.М. Суддею Синчуком розглядалась справа № 914/1680/18, а не № 914/1860/18, як зазначає відповідач. Позивач та відповідач сторонами справи № 914/1860/18 не були.

На підставі наявної у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 914/1680/18 та відомостей системи Діловодство Господарського суду , суд встановив, що стягнення 21036 грн. на підставі Акту наданих послуг № 379/2 від 03.06.2018 р. (том справи ІІ, а.с. 60) не було предметом спору у справі № 914/1680/18, стягнення 54000 грн. на підставі Акту виконаних робіт № 350/1 від 01.06.2018 р. у справі № 914/1680/18 не належить до предмету позову у справі № 914/1725/19.

Суд встановив, що за надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши з липня по вересень 2018 р. на рахунок позивача загалом 870044 грн. в рахунок оплати за організацію захоронення згідно договору № 30/09/2016-Ф від 30.09.2016 р. Наведене підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку від 25.10.2018 р. (том справи І, а.с. 35-39).

Суд дійшов висновку, що Акти виконаних робіт та Товарно-транспортні накладні отримано відповідачем в момент їх підписання. Наявні у матеріалах справи податкові накладні з відміткою Документ доставлено контрагенту засвідчують можливість безперешкодного отримання цих накладних відповідачем з моменту реєстрації їх у ЄРПН. Факт отримання цих податкових накладних та включення суми податку на додану вартість по цих податкових накладних у склад податкового кредиту підтверджується заявою свідка - ОСОБА_1 (директор відповідача) від 12.12.2019 р.

Факт надання відповідачем позивачу вищезгаданих послуг, на суму, зазначену у Актах наданих послуг, та визнання цього факту відповідачем опосередковано підтверджується умовами Договору № 20, поданими відповідачем Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, реєстрами товарно-транспортних накладних за період з 01.05.2018 р. по 20.05.2018 р., у яких виконавцем послуг зазначено позивача, доказами відшкодування відповідачу із бюджету його фактичних витрат на вивезення твердих побутових відходів (том справи ІІ, а.с. 141-151), а також актами звіряння взаємних розрахунків за травень, червень 2018 р., які підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання встановленої Договором оплати наданих ним послуг. Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню частково, в сумі 529108 грн. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на їхню безпідставність та необґрунтованість.

Вирішуючи спір у справі в частині стягнення заборгованості за Договором, суд виходить з того, що помилки позивача та відповідача щодо номеру Договору (у актах наданих послуг та у призначеннях платежів сторони вказують номер Договору 30/09/2016-Ф замість № 30/09/2016-А), за відсутності фактично укладеного між сторонами 30.09.2016 р. Договору № 30/09/2016-Ф про надання послуг перевезення та захоронення відходів, не спростовує факту надання позивачем відповідачу послуг за Договором № 30/09/2016-А та здійснення відповідачем часткової оплати цих послуг.

Доводи відповідача про те, що позивач не укладав договору із ТОВ ІнвестДніпроконсалтінг 2012 , а також, що вказане товариство не захоронювало протягом всього 2018 р. твердих побутових відходів, оскільки відповідно до Довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 21.11.2019 р. № 14-21/3654-19, воно не подавало звіт за формою № 1 - відходи (річна) Утворення та поводження з відходами за 2018 р., не спростовують факту надання позивачем відповідачу послуг.

Вказана Довідка, в сукупності із наявними у матеріалах справи підписаними сторонами Актами наданих послуг, актами звіряння розрахунків, доказами включення відповідачем, по оформлених позивачем податкових накладних сум податку на додану вартість за ці послуги, до податкового кредиту, який відображено у декларації відповідача з ПДВ, в сукупності з доказами отримання відповідачем з бюджету відшкодування додаткових фактичних витрат на перевезення позивачем твердих побутових відходів, відсутністю доказів надання позивачу згаданих послуг іншими виконавцями у цей період часу, відсутністю доказів здійснення захоронення відходів відповідачем самостійно, власними силами, не є належним, допустимим, вірогідним та достатнім доказом, який спростовує факт надання позивачем відповідачу у травні та на початку червня 2018 р. послуг з організації захоронення твердих побутових відходів. Зазначена Довідка з достовірністю підтверджує лише факт неподання ТОВ ІнвестДніпроконсалтінг 2012 звітності у 2018 р. Однак, ця обставина не належить до предмета доказування у справі.

Порушення законодавства при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача не спростовують факту надання позивачем відповідачу послуг, передбачених Договором № 30/09/2016-А, а особливо з урахуванням п.п. 3.2.1., 5.5. Договору, та тих обставин, що відповідач передав позивачу для організації захоронення тверді побутові відходи. Ця обставина не спростовується наявними у матеріалах справи доказами і не заперечується відповідачем. Вказані відходи позивачем відповідачу після цього не повертались, відповідач після передачі відходів позивачу жодного відношення до цих відходів не мав та докази їх захоронення відповідачем самостійно, за рахунок власних коштів, відсутні.

Реєстрація кримінального провадження, на яке посилається відповідач, не є доказом підробки директорами позивача та відповідача актів наданих послуг, актів звіряння розрахунків, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, декларації з ПДВ відповідача, документів, поданих відповідачем для отримання бюджетного відшкодування, а є лише доказом реєстрації такого провадження, результати якого станом на день вирішення справи невідомі.

З огляду на усе вище викладене, а також відсутність у справі доказів на підтвердження решта доводів відповідача, суд не може взяти до уваги й решта аргументів відповідача.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних, інфляційних та пені, то відповідно до приписів зазначеної вище статті 625 ЦК України, статей 546-549, 611 ЦК України та п. 5.6. Договору позивач має право на їх стягнення з відповідача, враховуючи порушення відповідачем встановлених Договором строків оплати наданих послуг. Здійснивши перерахунок трьох процентів річних, інфляційних та пені, з урахування дати виникнення грошового зобов`язання з оплати послуг за кожним актом наданих послуг, часткових оплат відповідача наданих позивачем послуг, періоду часу, за який позивач здійснив ці нарахування, суд встановив, що законними є позовні вимоги в частині стягнення 25622,27 грн. трьох процентів річних, 45378,32 грн. інфляційних та 63855,72 грн. пені.

Cуд дійшов висновку, що при обчисленні інфляційних позивачем допущено помилки. Проте, за окреслений позивачем у позові період нарахування інфляційних втрат, позивач має право заявити до стягнення інфляційні у більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві. При обчисленні пені та трьох процентів річних позивачем допущено арифметичні помилки, помилки при визначенні дати, з якої починається прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання (позивач помилково вважає, що строк на оплату послуг становить 5 календарних днів), не враховано тих обставин, що сума заборгованості зменшувалась у день часткової оплати боргу тощо. З наведених підстав, позовні вимоги в частині решти пені та трьох процентів річних не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Агро Захід Буг" (80513, Львівська область, Буський район, село Ленарівка, код ЄДРПОУ 33963488) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 176, код ЄДРПОУ 33951598) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 176, код ЄДРПОУ 33951598) на користь Фермерського господарства "Агро Захід Буг" (80513, Львівська область, Буський район, село Ленарівка, код ЄДРПОУ 33963488) 529108 грн. основного боргу, 25622,27 грн. 3% річних, 63855,72грн. пені, 45378,32 грн. інфляційних та 9959,46 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.02.2020 р.

Суддя Бортник О.Ю.