Постанова

від 06.02.2020 по справі 758/9495/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 лютого 2020 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи 758/9495/19

Апеляційне провадження №22-ц/824/3304/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Білич І.М., Музичко С.Г.

при секретарі: Макаровій К.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5

на ухвалу Подільського районного суду м. Києва постановленої 16 серпня 2019 року в приміщенні суду під головуванням судді Ларіонової Н.М.,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 поділ майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю

24 липня 2019 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по вказаній справі. Так, заявник просив, забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частини будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 18053146); гаражний бокс (ряд 4) в ОК ГБК Керамблоки плюс , гараж 1 за адресою: м АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 1748077180000), також, просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_5 проводити будь-які дії пов`язані з відчуженням майна, а саме: 1/2 частини будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 18053146); гаражний бокс (ряд 4) а ОК ГБК Керамблоки плюс , гараж 1 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 1748077180000).

В обґрунтування вимог заяви заявник вказує на те, що з 12 грудня 2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилась дочка. Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, спільними зусиллями подружжя набуто 1/2 частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 та гаражний бокс (ряд 4) в Обслуговуючому кооперативі (ГБК Керамблоки плюс , гараж 1, за адресою: АДРЕСА_2 .

Тому, позивач вважає, що заходи забезпечення позову, а саме, накладення арешту на нерухоме майно, зареєстроване за Відповідачем, є співмірними із заявленими Позивачем вимогами та не є забороненими законом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю - задоволено.

Накладено арешт на 1/2 частини будинку, яка належить на спільній приватній власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер майна 18053146); гаражний бокс (ряд 4) який належить на приватній власності ОСОБА_5 в Обслуговуючому кооперативі ГБК Керамблоки плюс , гараж 1, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748077180000).

Заборонено ОСОБА_5 та особам, що мають повноваження державного реєстратора, вчинення дій, спрямованих на відчуження, розпорядження та (або) реєстрацію, перереєстрацію зареєстрованого за ОСОБА_5 на праві спільної власності 1/2 частки будинку та на праві власності гаражний бокс (ряд 4), також вчиняти будь-які дії щодо 1/2 частини будинку, яка належить на спільній приватній власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 18053146); гаражного боксу (ряд 4) який належить на приватній власності ОСОБА_5 в Обслуговуючому кооперативі ГБК Керамблоки плюс , гараж 1, за адресою: м. Київ , вул . Нижньоюрківська 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748077180000) та будь-які дії щодо внесення записів про припинення/ зміну/ скасування/поновлення та інші дії, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та прийняти нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства. Вказує, що всупереч вимог ст.151 ЦПК України стороною позивача не наведено обґрунтованих доводів необхідності забезпечення позову, а також не надала суду належних та допустимих доказів на їх підтвердження щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову. Також, вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вийшов за межі вимог заяви, чим порушив норми процесуального права.

Від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Представник відповідача у суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.

Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 ; поділити майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; в порядку поділу майна подружжя, визнати за позивачем та відповідачем право власності по 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 ; визнати за позивачем та відповідачем по 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 ; визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по1/4 частини будинку 69 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за сторонами по 1/2 частині гаражного боксу (ряд 4) який належить на приватній власності ОСОБА_5 в Обслуговуючому кооперативі ГБК Керамблоки плюс , гараж 1, за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за сторонами право власності по 1/2 частині транспортного засобу форд куга 2010 року випуску, а також просила визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частини майнових прав на набуття у власність квартири за адресою: АДРЕСА_7 (двокімнатна квартира) згідно договору про участь у фонді фінансування будівництва.

Враховуючи, що предметом спору є зокрема визнання права власності частину будинку, яка належить на спільній приватній власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та на частину гаражного боксу (ряд 4) який належить на приватній власності ОСОБА_5 в Обслуговуючому кооперативі ГБК Керамблоки плюс , гараж 1, за адресою: АДРЕСА_2 , томуапеляційний суд вважає, що обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на житлове приміщення, яке належить на праві власності відповідачу, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.

Також, не заслуговують на увагу посилання скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач має намір відчужити майно. Проте апеляційний суд не приймає до уваги такі твердження з огляду на те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним.

На думку апеляційного суду, в частині вимог заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії задоволенню не підлягає, оскільки застосований судом вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами, а відтак немає необхідності у забезпеченні позову шляхом заборони вчиняти дії, тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню та відмові у цій частині .

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч.2 ст.376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року в частині заборони вчиняти дії скасувати та в цій частині відмовити у задоволенні заяви.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 11 лютого 2020 року.

Головуючий суддя:

Судді: