Постанова

від 13.02.2020 по справі 400/1832/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1832/19 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача -Марченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товаристо з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" ( далі - Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області ( далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00041751406 від 03.06.2019р, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 307 360 грн. на підставі абз.2 ч.1 Указу Президента України « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача, викладене в наказі № 965 від 02.05.2019 про проведення фактичної перевірки, прийнято з порушенням порядку перевірки. При проведенні перевірки позивачем були надані всі документи, які повинні були бути враховані відповідачем. Позивач не допускав порушення п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.06.2019р. № 00041751406.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, контролюючий орган зазначив, що при проведені перевірки встановлено понадлімітну готівку, яка перебувала в касі підприємства 18.08.2016 року та 19.08.2016 року станом на кінець дня, та не була здана в порядку та строки, встановлені Положенням №637.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказом начальника ГУ ДФС у Миколаївській області № 965 від 02.05.2019 було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Торговий дім «Квадро плюс» на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

За наслідками фактичної перевірки ТОВ «Торговий дім «Квадро плюс» щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництво та обігу підакцизних товарів, контролюючим органом складено акт від 15.05.2019 №0112/14/29/14/38012080.

Актом перевірки встановлено, що позивачем порушено п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: перевіркою було встановлено понадлімітну готівку, яка перебувала в касі підприємства 18.08.2016 і 19.08.2016 та станом на кінець дня не була здана в порядку та строки, встановлені Положенням № 637.

Перевіркою встановлено, що видатковий касовий ордер від 18.08.2016 №1 на загальну суму 80 000 грн. та видатковий касовий ордер від 19.08.2016 №2 на суму 80 000 грн., які були виписані від імені підприємства не були засвідчені підписом фактичного отримувача готівкових коштів - ОСОБА_1 . При проведенні перевірки встановлено понадлімітну готівку, яка перебувала в касі підприємства 18.08.2016 та 19.08.2016 станом на кінець дня та не була здана в порядку та строки, встановлені Положенням № 637. Ліміт залишку готівки в касі на 2016 становить 3160 грн. 19.08.2016 : 80 000 грн. залишок на кінець дня - 3160 (встановлений ліміт залишку готівки в касі) = 76840грн. (понадлімітна готівка). 18.08.2016 : 80 000 грн. залишок на кінець дня - 3160 (встановлений ліміт залишку готівки в касі) = 76 840грн.(понадлімітна готівка). Загальна сума понадлімітної готівки становить 153 680грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 00041751406 від 03.06.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 307360 грн. на підставі абз.2 ч.1 Указу Президента України « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, помилкове не зазначення ОСОБА_2 підпису, як отримувача коштів на видатковому касовому ордері не може свідчити, про наявність факту перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки в касах, інших доказів стосовно цього правопорушення, відповідачем не надано.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі - Положення № 637).

За змістом пункту 2.8 Положення № 637 встановлено заборону для підприємств тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.8 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Норми, закріплені у пункті 3.5 Положення № 637, регламентують порядок здійснення видачі готівки з каси підприємства.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до п. 3.4. вказаного Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

До того ж, у відповідності до п. 7.24 гл. 7 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення № 637, а сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, та є понадлімітною.

Підставою для задоволення позову стали висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 механічно поставив підпис у видаткових касових ордерах № 1,2 лише напроти Керівник і Касир , та пропустив рядок Підпис одержувача . При цьому отримувач власне не заперечує факту отримання коштів, особа отримувача співпадає з особою Керівника, і її підпис наявний у видатковому касовому ордері. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображені у касовій книзі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками судів, оскільки в наявних в матеріалах справи видаткових касових ордерах від 18.08.2016року, 18.08.2026 року № 1,2 відсутній підпис одержувача коштів, що є порушенням вимог п. 3.5 Положення № 637, тому у відповідності до п. 7.24 гл. 7 Положення № 637 сума готівки за таким видатковим документом має додаватися до залишку готівки в касі в день та є понадлімітною, отже відповідачем правомірно за встановлене порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 на підставі абз. 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 до позивача застосовані штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція вже була викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 року по справі № 2а-6843/10/0470, постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року по справі № 815/6669/15.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вимогами Положення № 637 та Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 не передбачено звільнення від відповідальності за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у зв`язку з механічною помилкою, яка виявилась шляхом не заповнення графи підпис одержувача у видатковому касовому ордері, до речі бланки видаткового касового ордеру містять окремі графи, які заповнюються окремо керівником та окремо одержувачем.

У зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 13.02.2020р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.