Постанова

від 27.05.2021 по справі 400/1832/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №400/1832/19

адміністративне провадження №К/9901/10751/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року (судді: Стас Л.В., Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТД "КВАДРО ПЛЮС", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач), правонступником якого є Головне управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00041751406 від 03.06.2019р, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 307 360 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таку постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що недоліки видаткових касових ордерів, які можуть бути усунуті товариством самостійно, не можуть свідчити про перевищення ліміту готівки в касі у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (далі - Положення № 637). Також зауважує, що на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Положення №637 втратило чинність, що є самостійною підставою для скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 КС України, -застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 по справі №804/1351/16.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом начальника ГУ ДФС у Миколаївській області від 02.05.2019 № 965 на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД "КВАДРО ПЛЮС", за результатами якої складено Акт від 15.05.2019 №0112/14/29/14/38012080.

В ході означеної перевірки встановлено, що позивачем порушено п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3 Положення №637, внаслідок встановлення понадлімітного залишку готівки, наявної в касі підприємства 18.08.2016 і 19.08.2016, яка станом на кінець дня не була здана в порядку та строки, встановлені таким Положенням.

Як вбачається з Акту перевірки видатковий касовий ордер від 18.08.2016 №1 на загальну суму 80 000 грн та видатковий касовий ордер від 19.08.2016 №2 на суму 80 000 грн, які були виписані від імені підприємства, не були засвідчені підписом фактичного отримувача готівкових коштів - ОСОБА_1 . Як наслідок, податковим органом встановлено понадлімітну готівку в касі підприємства станом на кінець дня 18.08.2016 та 19.08.2016.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2019 №00041751406, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 307360 грн на підставі абз.2 ч.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відсутність підпису ОСОБА_2 як отримувача коштів на видатковому касовому ордері не може свідчити про наявність факту перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки в касах.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення № 637, а сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, та є понадлімітною.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою на час виникнення спірних правовідносин було визначено Положенням № 637.

За змістом пункту 2.8 Положення № 637 встановлено заборону для підприємств тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.8 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Відповідно до пункту 3.5 Положення № 637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до п. 3.4. вказаного Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

До того ж, у відповідності до п. 7.24 гл. 7 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення № 637, а сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, та є понадлімітною.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 року по справі № 2а-6843/10/0470 та постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року по справі № 815/6669/15.

В ході судового розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що в наявних в матеріалах справи видаткових касових ордерах від 18.08.2016 року №1 та від 19.08.2016 року № 2 відсутній підпис одержувача коштів.

Оцінюючи наведені вище письмові докази суд першої інстанції дійшов висновку, що механічне помилкове непроставлення ОСОБА_2 підпису як отримувача коштів на видатковому касовому ордері не може свідчити про наявність факту перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки.

Поряд із цим, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зауважено, що вимогами Положення № 637 та Указу № 436/95 не передбачено звільнення від відповідальності за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах внаслідок незаповнення графи підпис одержувача у видатковому касовому ордері.

В свою чергу, суд касаційної інстанції зауважує, що відсутність підпису одержувача у видатковому ордері є істотним дефектом офіційного документа, оскільки заважає ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як наслідок, такий видатковий ордер не може бути прийнятий як доказ виведення залишку готівки, а сума за таким видатковим ордером має бути додана до ліміту каси.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що відсутність у видатковому касовому ордері або видатковій відомості на видачу готівки підпису одержувача коштів є порушенням вимог пунктів 3.5 Положення № 637, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі абз. 2 статті 1 Указу № 436/95.

Посилання позивача на втрату чинності Положенням № 637 як самостійну підставу до скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порушення, які виявив відповідач, допущені позивачем у 2016 році, тобто під час дії такого Положення, вимогами якого ТОВ "ТД "КВАДРО ПЛЮС" повинно було керуватись в зазначений період, а, відтак, подальша зміна правового регулювання ведення касових операцій не впливає на вирішення спірних правовідносин.

У касаційній скарзі позивач також ставить питання про необхідність врахування під час вирішення даної справи правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №1340/3510/18 з приводу можливості застосування положень Указу № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Однак висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду означеної вище справи, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосувалися лише можливості застосування штрафних санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, в той час як в даному випадку штрафні санкції були застосовні на підставі другого абзацу статті 1 Указу №436/95.

З аналогічних підстав також не підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 по справі №804/1351/16, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними.

Стосовно доводів позивача про невідповідність реквізитів видаткових касових ордерів, наявних в матеріалах справи, реквізитам таких документів вказаних судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, колегія суддів зауважує, що такі недоліки судового рішення можуть бути усунуті шляхом постановлення ухвали про виправлення описки та не впливають на правильність вирішення справи по суті.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованими, відповідає нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС", - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська