Ухвала

від 06.04.2020 по справі 400/1832/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2020 року

Київ

справа №400/1832/19

адміністративне провадження №К/9901/6808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС"

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року

у справі №400/1832/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС"

до Головного управління ДФС у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 17 березня 2020 року.

23 березня 2020 року на адресу Верховного Суду, на виконання ухвали Верховного Суду від 12 березня 2020 року, надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, у якому заявник касаційної скарги просить про відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою, посилаючись на пункт другий частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України за приписами якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права внаслідок вмотивованого обґрунтування скаржником необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Зазначена правова підстава унеможливлює прийняття посилання Товариства на рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №400/2838/19, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2010 року у справі 106121/07, оскільки в пункті другому частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є те, що скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тобто йдеться про необхідність відступу від висновку саме Верховного Суду.

Посилання заявника касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 18 березня 2019 року по справі №804/1351/16, предметом розгляду якої були визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2015 № 0000032204 про збільшення грошового зобов`язання із ПДВ на 73934,00 грн. за основним платежем та на 36967,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0003022201 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за липень 2015 року на 7216,00 грн. є неприйнятним, внаслідок того, що правове регулювання норм Податкового кодексу України стосовно податку на додану вартість жодного відношення не має до регулювання обігу готівки, порушення якого стало підставою застосування штрафу рішенням податкового органу у справі заявленій до касаційного перегляду.

Що стосується оцінки доказів, зокрема письмових доказів, то за результатами касаційного перегляду у справі №804/1351/16, касаційну скаргу Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було задоволено, скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016, якою у задоволенні позову платника податку відмовлено. Висновок суду про відмову у задоволені позову обґрунтований тим, що подані у судовому процесі на підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту документи не відповідають нормам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон № 996-XIV), зокрема щодо розкриття змісту та обсягу послуг, що свідчить про відсутність реального характеру поставки позивачу послуг.

Відтак є неприйнятним доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" основані на висновку Верховного Суду викладеному постановою Верховного Суду від 18 березня 2019 року по справі №804/1351/16, в контексті заявленої до касаційного перегляду правової підстави.

Доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 3.5 Положення №637 основані на тому що недоліки видаткових касових ордерів, які усунуто в ході проведення перевірки, не можуть свідчити про перевищення ліміту готівки в касі у розумінні цього Положення, є неприйнятними з огляду на встановлені частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду судом касаційної інстанції, за якою зокрема Суд немає права додатково перевіряти докази.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права відповідно до пункту другого частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд зазначає, що поза увагою сторін у справі та судів попередніх інстанцій залишена та обставина, що 24 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу №1340/3510/18 предметом якої є вирішення позову про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС від 07.05.2018 №0179981407, №0180001407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12`767`935,00 грн та 1,00 грн, встановлених відповідно абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95) та пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

19 грудня 2019 року справу №1340/3510/18 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до провадження та призначено до судового розгляду, який на час постановлення цієї ухвали триває.

Станом на 06 квітня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №400/1832/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер