Постанова

від 28.01.2020 по справі 911/48/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа№ 911/48/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.01.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 (повний текст складено і підписано 16.10.2019)

у справі №911/48/19 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київщина-Житло

до Української міської ради,

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Київщина-Житло (далі, позивач або ТОВ Київщина-Житло ) звернулось до Господарського суду Київської області із позовом (із урахуванням заяви про зміну підстав позову в частині від 27.02.2019) до Української міської ради (далі, відповідач або Рада) про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.06.2008 між ТОВ Київщина-Житло та Українською міською радою, який посвідчений Щур Н.Р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим номером №4706 від 27.06.2008, а додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною в запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Київщина-Житло вчинило дії, передбачені частинами 1-4 статті 33 Закону України Про оренду землі , своєчасно звернувшись до відповідача із листом щодо поновлення дії договору оренди, до якого долучило проект додаткової угоди про поновлення дії договору, але орендодавець зволікав із виконанням своїх обов`язків, визначених частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , та у місячний строк після звернення орендаря до нього рішення щодо поновлення або відмову в поновленні договору оренди не прийняв. 24.12.2018 сплив строк дії Договору оренди земельної ділянки. Після закінчення строку дії договору позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, акт прийому-передачі земельної ділянки не підписаний, позивач продовжує охорону земельної ділянки і сплату орендної плати, а отже додаткова угода про поновлення договору оренди має бути визнана укладеною, а договір поновленим в силу положень частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19 позов задоволено повністю.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 27.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київщина-Житло та Українською міською радою, який посвідчений Щур Н.Р., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим номером №4706 від 27.06.2008, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки визнано укладеною у редакції, визначеній у пункті 2 резолютивної частини рішення.

Присуджено до стягнення з Української міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київщина-Житло судові витрати 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

Приймаючи вказане рішення, судом було встановлено, що позивач завчасно, до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, звернувся до відповідача із листом-повідомленням та доданою до нього відповідною додатковою угодою про поновлення договору оренди землі, а відповідач із значним порушенням встановлених положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі строків розглянув такий лист-повідомлення та додаткову угоду та без будь-яких обґрунтувань заперечив щодо її укладення і повідомив позивача про таке рішення. У свою чергу, у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували належне - у порядку та на підставі положень договору та частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі повідомлення ним позивача про наявність заперечень у поновленні договору оренди земельної ділянки від 27.06.2008, укладеного між ТОВ Київщина-Житло та Українською міською радою, - в термін протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Київщина-Житло до Української міської ради Обухівського району Київської області відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- приймаючи оскаржуване рішення, суд не звернув уваги на всі обставини справи, не оцінив докази, надані відповідачем, та формально підійшов до прийняття рішення, розглянувши справу лише через призму ненадання в місячний строк відповідачем відповіді на звернення позивача стосовно продовження терміну дії договору;

- між сторонами у справі велася переписка щодо узгодження істотних умов договору та відповідності вимогам закону проекту додаткової угоди. Предметом розгляду численних засідань постійної депутатської комісії з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Ради був також лист-повідомлення ТОВ Київщина-Житло від 26.07.2018 вх. № 1671/0/1-18 з доданим до нього проектом додаткової угоди. Зокрема, на засіданнях комісії 01.08.2018 та 07.08.2018 не було погоджено поновлення Договору оренди, тобто фактично у місячний строк, як вимагає діюче законодавство, профільною депутатською комісією міської ради було розглянуто надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди. Про прийняті рішення позивачу було достеменно відомо, оскільки в кожному засіданні брав участь генеральний директор ТОВ Київщина-Житло . При цьому, відповідач посилається на положення Регламенту Української міської ради VII скликання, відповідно до яких винесенню на розгляд пленарного засідання ради для прийняття не процедурного рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання;

- після прийняття 02.11.2018 кінцевого рішення постійною депутатською комісією про непогодження поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло це питання було включено в порядок денний засідання п`ятдесят першої сесії УМР VII скликання. Відповідно до протоколу пленарного засідання п`ятдесят першої сесії Української міської ради сьомого скликання від 06.12.2018 за результатами голосування рішення Про поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло прийнято не було. Таким чином, відповідачем у місячний строк (перше засідання профільної комісії з розгляду листа-повідомлення відбулося 01.08.2018) було розглянуто лист-повідомлення позивача та 06.12.2018 обґрунтовано було прийнято рішення про ненадання згоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло ;

- листами вих. №3737/0/3-18 від 18.12.2018 та вих. №3803/0/3-18 від 28.12.2018 Українська міська рада звернулася до ТОВ Київщина-Житло з повідомленням про непродовження терміну дії Договору оренди та з проханням повернути земельну ділянку, кадастровий номер 3223151000:01:029:0016, згідно акту прийому-передачі земельної ділянки. Проте, ТОВ Київщина-Житло проігнорувало дані листи, акт не підписало, ділянку не повернуло та звернулося до суду із позовом у даній справі про визнання договору оренди продовженим.

Отже, Українська міська рада заперечувала проти поновлення договору оренди і нею були дотримані вимоги статті 33 Закону Про оренду землі , що дозволяє стверджувати про відсутність підстав для такого поновлення.

- відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що підставою для непродовження договору оренди земельної ділянки стало невиконання позивачем передумов рішення Української міської ради шістнадцятої сесії п`ятого скликання від 21.08.2007 щодо передачі у комунальну власність частини квартир для отримання службового житла медичними працівникам м. Українка та ін.; неукладення договору про внесення змін до Договору оренди щодо збільшення орендної плати на виконання рішення Української міської ради №61/0/7-17 від 09.03.2017; невиконання позивачем своїх обов`язків щодо мети використання переданої в оренду земельної ділянки під забудову - протягом 10 років до забудови позивач так і не приступив.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 26.11.2019, зазначає наступне:

- правозастосовчою формою щодо визначених законами питань регулювання земельних відносин є прийняття у відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на пленарних засіданнях міської ради саме відповідних рішень індивідуального характеру з викладенням результатів щодо задоволення або відмови в задоволенні питання, яке розглядається. Розгляд відповідного питання на засіданнях комісії не свідчить про прийняття рішення Радою по суті розгляду такого питання;

- розгляд Радою питання про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки на засіданні Ради 06.12.2018 відбувався за межами встановленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі місячного строку, а саме рішення за змістом не відповідає вимогам законодавства щодо його обґрунтованості;

- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт належного виконання позивачем умов укладеного із відповідачем договору оренди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі №911/48/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Української міської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19; справу призначено до розгляду на 10.12.2019.

10.12.2019 представник апелянта подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 клопотання Української міської ради про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №911/48/19 відкладено на 24.12.2019.

У судове засідання, призначене на 24.12.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд у судовому засідання 24.12.2019 перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №911/48/19 оголошено перерву до 28.01.2020.

За результатами проведеного у справі 28.01.2020 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 28.01.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні 28.01.2020 заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача, просили їх відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

27.06.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі, Договір), згідно з умовами пункту 1.1. якого орендодавець, Українська міська рада, в особі міського голови Козирева Павла Генріховича, на підставі рішення 27 сесії Української міської ради V скликання від 12 червня 2008 року, передає, а орендар, ТОВ Київщина-житло в особі Генерального директора, Бойка Володимира Олександровича, приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку для будівництва багатоповерхового житлового комплексу (розміщення багатоповерхових житлових будинків, оздоровчо-спортивного центра, об`єктів транспортно-гаражної інфраструктури) в м. Українка по вулиці Київська (біля районної лікарні) Обухівського району Київської області.

Згідно з пунктом 1.4. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7 гектарів.

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоповерхового житлового комплексу.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (пункт 2.1.2. Договору).

У пункті 2.2.1. Договору сторони погодили, що він укладається на термін 5 років, починаючи з дати його реєстрації.

Після закінчення терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення (пункт 2.2.2. Договору).

Пунктом 7.1. Договору визначено строк його дії, згідно з яким цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації протягом 5-ти років.

Вказаний Договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. та зареєстровано в реєстрі за №4706.

27.08.2008 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку для будівництва багатоповерхового житлового комплексу в м. Українка, по вул. Київська, Обухівського району Київської області.

10.09.2008 вказаний Договір було зареєстровано у Обухівському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2008 №040833100013.

25.02.2009 між позивачем та відповідачем було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким підпункт 2.3.1. пункту 2.3. Договору викладено у новій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції .

24.12.2013 між позивачем та відповідачем було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами пункту 2 якого сторони дійшли згоди викласти положення договору у наступній редакції: Сторони вирішили продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, визначений у п. 2.2. договору оренди земельної ділянки на 5 років. .

Вказаний договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. та зареєстровано в реєстрі за №3710.

24.12.2013 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. було зареєстровано право оренди позивача за вказаним договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що підтверджується витягом №15722450 від 30.12.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявним у матеріалах справи.

Рішенням Ради від 10.06.2016 Про внесення змін до договору оренди ТОВ Київщина-Житло затверджено технічну документацію щодо поділу орендованої ТОВ Київщина-Житло земельної ділянки загальною площею 2,7000 га, кадастровий номер 3223151000:01:029:0006 на дві окремі земельні ділянки: 1) земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га; 2) земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:01:029:0016, площею 2,2709 га. Припинено право користування ТОВ Київщина-Житло земельною ділянкою кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га, та зараховано її до земель запасу Української міської ради відповідної категорії. У зв`язку із поділом земельної ділянки загальною площею 2,7000 га, кадастровий номер 3223151000:01:029:0006 на дві окремі земельні ділянки та припиненням права користування ТОВ Київщина-Житло земельною ділянкою кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га, вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки.

29.07.2016 було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами пункту 1 якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1.4. Договору у наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка площею 2,2709 га, кадастровий номер - 3223151000:01:029:0016. .

29.07.2016 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку площею 2,2709 га кадастровий номер - 3223151000:01:029:0016, для будівництва багатоповерхового житлового комплексу в м. Українка, по вул. Київська, Обухівського району Київської області.

09.03.2017 Радою було прийнято рішення Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок ТОВ Київщина-Житло , яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки, викладено підпункт 1.5 пункту 1 в такій редакції: 3.1. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-1003-0.3-124/2-17 від 18.01.2017, виданого Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. 3223151000:01:029:0016 становить 7 011 558,17 грн .

20.02.2018 Виконавчий комітет Української міської ради звернувся до позивача із листом №462/0/3-18 від 14.02.2018, у якому просив останнього на підставі рішення Української міської ради від 09.03.2017 невідкладно укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки землі.

У лютому 2018 року у відповідь на лист №462/0/3-18 від 14.02.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №044 від 25.04.2018, у якому, розглянувши лист відповідача щодо укладення додаткової угоди до договору, враховуючи отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №580 від 06.02.2018, просив внести зміни до рішення Української міської ради від 09.03.2017 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло та у зв`язку із закінченням вищевказаного договору оренди в 2018 році просив цією ж додатковою угодою також продовжити дію договору оренди землі від 27 червня 2008 року на той самий термін та на тих самих умовах.

11.07.2018 Виконавчий комітет Української міської ради звернувся до позивача із листом №851/0/1-18 від 26.04.2018, у якому повідомив останнього, що його звернення про внесення змін винесено на розгляд відповідної постійної комісії ради.

26.07.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №095 від 25.07.2018, у якому просив останнього внести зміни в договір оренди та поновити договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах договору та на той же строк шляхом укладення додаткової угоди. До даного листа позивачем було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

06.12.2018 на засіданні Української міської ради за результатами голосування по питанню Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ Київщина-Житло рішення не прийнято.

26.12.2018 позивач отримав від відповідача лист №3737/0/3-18 від 18.12.2018, у якому відповідач повідомив останнього, що на засіданні Української міської ради за результатами голосування по питанню Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ Київщина-Житло рішення не прийнято, у зв 'язку з чим, зазначив, що договір оренди земельної ділянки припиняється зі спливом строку, на який його було укладено, що обумовлює обов 'язок орендаря повернути орендодавцю відповідну земельну ділянку.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача та безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору, яка, фактично, є документальним оформленням прав позивача на використання земельної ділянки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга Української міської ради не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено поновлення договору оренди землі в наступному порядку.

Відповідно до частин 1-4 статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-9 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин (виникнення права на продовження дії договору) та на момент розгляду справи судом, прямо встановлено можливість автоматичного поновлення договорів оренди та обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

За змістом вказаної статті 33 Закону України Про оренду землі законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди.

Відповідні положення статті 33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Правову позицію щодо розрізнення підстав поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України Про оренду землі сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 29.11.2018 у справах №920/752/17, №920/737/17, № 920/747/17, №920/751/17, №920/746/17, №920/744/17, №920/748/17, №920/749/17, від 16.01.2019 у справах №920/738/17, №920/743/17, від 20.03.2019 у справі №905/240/18.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 та частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі, у тому числі продовжує приймати, як належну, сплату орендної плати. Відсутність такого заперечення може мати прояв у мовчазній згоді . Отже, у такому випадку має місце добросовісне та належне виконання орендарем умов договору оренди та одночасне безумовне прийняття такого виконання орендодавцем.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Матеріалами справи підтверджується, що право оренди земельної ділянки площею 2,7000 га за кадастровим номером 3223151000:01:029:0006 для будівництва багатоповерхового житлового комплексу на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 3710, виданий 24.12.2013, видавник приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Н.Р.Щур, за ТОВ Київщина-Житло було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2013. Строк дії речового права до 24.12.2018.

Тобто, строк дії Договору оренди закінчувався 24.12.2018.

Як вже зазначалось, 09.03.2017 Радою було прийнято рішення Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок ТОВ Київщина-Житло , яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки, викладено підпункт 1.5 пункту 1 в такій редакції: 3.1. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-1003-0.3-124/2-17 від 18.01.2017, виданого Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. 3223151000:01:029:0016 становить 7 011 558,17 грн .

20.02.2018 Виконавчий комітет Української міської ради звернувся до позивача із листом №462/0/3-18 від 14.02.2018, у якому просив останнього на підставі рішення Української міської ради від 09.03.2017 невідкладно укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки в частині нормативної грошової оцінки землі.

У лютому 2018 року у відповідь на лист відповідача №462/0/3-18 від 14.02.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №044 від 25.04.2018, у якому, розглянувши лист відповідача щодо укладення додаткової угоди до договору про внесення змін у частині зазначення в договорі нормативної грошової оцінки, враховуючи отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №580 від 06.02.2018, просив внести зміни до рішення Української міської ради від 09.03.2017 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло , яке стосувалося нормативної грошової оцінки земельної ділянки к.н. 3223151000:01:029:0016, та у зв`язку із закінченням вищевказаного договору оренди в 2018 році просив цією ж додатковою угодою продовжити дію договору оренди землі від 27 червня 2008 року на той самий термін та на тих самих умовах.

11.07.2018 Рада звернулася до позивача із листом №851/0/1-18 від 26.04.2018, у якому повідомила останнього, що його звернення про внесення змін винесено на розгляд відповідної постійної комісії ради.

Позивач, посилаючись на положення частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , звернувся до відповідача із листом №095 від 25.07.2018 (отриманий відповідачем 26.07.2018), у якому просив Раду внести зміни в Договір оренди з урахуванням Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, враховуючи закінчення у 2018 році строку дії Договору, поновити Договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той же строк шляхом укладення додаткової угоди. До листа позивачем був доданий проект додаткової угоди про поновлення договору оренди. Також позивач зазначив, що належним чином виконує всі обов`язки згідно умов укладеного договору.

Як уже зазначалось вище, відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Колегія суддів наголошує, що обрана законодавцем дефініція лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення свідчить про встановлений законом обов`язок орендодавця саме повідомити орендаря про прийняте ним рішення і саме протягом одного місяця з моменту отримання від орендаря листа-повідомлення з проектом додаткової угоди.

Щодо дотримання орендодавцем вказаних положень законодавства стосовно строків направлення листа-повідомлення про прийняте рішення колегією суддів встановлено наступне.

26.12.2018 позивач отримав від відповідача лист №3737/0/3-18 від 18.12.2018, у якому відповідач повідомив останнього, що на засіданні 51-ї сесії Української міської ради VII скликання Обухівського району Київської області від 06.12.2018 за результатами голосування по питанню Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ Київщина-Житло рішення не прийнято, у зв 'язку з чим відповідач зазначив, що договір оренди земельної ділянки припиняється зі спливом строку, на який його було укладено, що обумовлює обов 'язок орендаря повернути орендодавцю відповідну земельну ділянку. До вказаного листа додано Протокол поіменного голосування з питання Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ Київщина-Житло .

На думку відповідача, він виконав належним чином вимоги чинного законодавства стосовно висловлення заперечень у поновленні спірного договору, а тому підстави позивача розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необґрунтовані.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , яка регулює переважне право орендаря на поновлення дії договору, визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення . Наведені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Як встановлено судом, позивач скористався своїм переважним правом на поновлення спірного Договору, оскільки вперше листом №044 від 25.04.2018 (отриманий відповідачем 26.04.2018), а вдруге листом №095 від 25.07.2018 (отриманий відповідачем 26.07.2018), тобто більше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору, як це передбачено пунктом 2.2.2. останнього, направив відповідачу листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі. До листа №095 від 25.07.2018 позивачем був доданий проект відповідної Додаткової угоди про поновлення Договору оренди.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця, як це передбачено умовами Договору та частинами другою, третьою статті 33 Закону України Про оренду землі , про своє бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.

У свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов`язаний був відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.

Оскільки лист №095 від 25.07.2018 із проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди був отриманий відповідачем 26.07.2018, місячний строк на його розгляд та прийняття відповідного рішення для відповідача сплив 26.08.2018.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушений місячний термін для повідомлення позивача про прийняте рішення.

Поруч із цим, судом встановлено, що на засіданні 51-ї сесії Української міської ради VII скликання Обухівського району Київської області від 06.12.2018 за результатами голосування по питанню Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ Київщина-Житло рішення не прийнято , що підтверджується протоколом №53 засідання 51-ї сесії Української міської ради VII скликання від 06.12.2018 та протоколом поіменного голосування 51-ї сесії Української міської ради VII скликання від 06.12.2018 (том 1, а.с. 203).

Про вказане зазначає сам відповідач у листі від 18.12.2018 №3737/0/3-18: Під час розгляду дане питання не отримало необхідної більшості голосів на підтримку, тому відповідно до частини 2 статті 75 Регламенту Української міської ради VII скликання вважається неприйнятим .

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для висновку про те, що питання щодо поновлення договору оренди, порушене позивачем на підставі частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , було вирішено Радою, оскільки ні рішення про поновлення договору, ні про відмову у його поновленні із обґрунтуванням причин такої відмови відповідачем по суті та у встановлені частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі строки прийнято не було.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що насправді питання щодо

узгодження істотних умов договору та відповідності вимогам закону проекту додаткової угоди було предметом розгляду численних засідань постійної депутатської комісії з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища та що заперечення щодо поновлення договору оренди були висловлені ним ще 01.08.2018 під час першого засідання профільної комісії з розгляду листа-повідомлення позивача про поновлення договору та лише після прийняття 02.11.2018 кінцевого рішення постійною депутатською комісією про непогодження поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ Київщина-Житло це питання вже було включено в порядок денний засідання п`ятдесят першої сесії УМР VII скликання.

Таким чином, як стверджує скаржник, ним у місячний строк з моменту звернення позивача від 26.07.2018 був розглянутий лист позивача про поновлення дії договору оренди та висловлені відповідні заперечення щодо такого поновлення.

Вказані доводи скаржника є безпідставними, оскільки згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, правозастосовчою формою щодо визначених законами питань регулювання земельних відносин є прийняття у відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на пленарних засіданнях міської ради відповідних рішень індивідуального характеру з викладенням результатів щодо задоволення або відмови в задоволенні питання, яке розглядається.

Відтак, розгляд у відповідності до положень Регламенту Української міської ради VII скликання питання щодо узгодження істотних умов договору та відповідності вимогам закону проекту додаткової угоди на засіданнях постійної депутатської комісії з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (копії протоколів засідань додані до відзиву на позовну заяву), не може свідчити про прийняття Радою відповідного рішення у встановленому законом порядку. Постійні комісії ради здійснюють лише попередній розгляд відповідного питання перед включенням його до порядку денного та винесення на розгляд пленарного засідання ради.

Отже, відповідачем не було виконано установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та повідомити позивача про прийняте ним рішення, у зв`язку з чим поведінку орендодавця у даному випадку не можна визнати добросовісною.

При цьому добросовісність, як один із принципів цивільного права згідно статті 3 Цивільного кодексу України, який спрямований, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права, означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. Однак, у спірних правовідносинах саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Водночас, як уже зазначалося вище, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, передбачено можливість автоматичного поновлення договорів оренди на той самий строк та на тих самих умовах у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається.

Колегією суддів встановлено, що після закінчення 24.12.2018 строку дії Договору оренди у передбачений частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі місячний строк Українська міська рада жодних заперечень проти поновлення Договору не висловила, лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачу не направляла. Доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

Лист відповідача від 18.12.2018 вих.№3737/0/3-18, отриманий позивачем 26.12.2018, не може бути оцінений судом як висловлене відповідачем заперечення проти поновлення строку дії договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду , оскільки такий лист надісланий позивачу за результатами розгляду його звернень у порядку частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач в апеляційній скарзі посилається також на лист вих. №3803/0/3-18 від 28.12.2018, яким, як він зазначає, Українська міська рада зверталася до ТОВ Київщина-Житло з повідомленням про непродовження терміну дії Договору оренди та з проханням повернути земельну ділянку, однак у матеріалах справи оригінал або належним чином завірена копія вказаного листа відсутні.

При цьому, матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку Договору оренди землі (після 24.12.2018), про що свідчить відсутність відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, право оренди спірної земельної ділянки зареєстроване за ТОВ Київщина-Житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже позивач, за відсутності своєчасних заперечень відповідача, висловлених у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення Договору оренди.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача після закінчення строку дії Договору оренди із вимогами про звільнення земельної ділянки матеріали справи не містять.

Із приводу доводів скаржника про неналежне виконання позивачем умов Договору оренди як підстави для відмови у його поновленні колегією суддів встановлено наступне.

У період дії Договору оренди та у місячний строк після його закінчення відповідач жодного разу не звертався до позивача із претензіями щодо неналежного виконання ним умов Договору, у тому числі, щодо сплати орендної плати, нездійснення забудови у встановлений договором строк тощо.

Поруч із цим, надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо посилання скаржника на невиконання ТОВ Київщина-Житло умов, за яких Рада приймала рішення від 21.08.2007 про виділення спірної земельної ділянки позивачу, а саме про передачу у комунальну власність частини квартир для отримання службового житла медичними працівникам м. Українка, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.10.2007 між позивачем і виконавчим комітетом Української міської ради Київської області був укладений Договір про пайову участь у будівництві об`єкту з додатковою угодою №1 від 16.05.2008, за яким ТОВ Київщина-Житло брало на себе зобов`язання передати виконкому певну кількість збудованих квартир, а також сплатити вартість ремонту та оснащення поліклінічного відділення Української районної лікарні.

Водночас, згідно з положеннями частини 7 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

У зв`язку зі зміною законодавства і обов`язковим приведенням договорів про пайову участь до вимог законодавства, пайова участь була замінена на грошову виплату, яка повністю сплачена ТОВ Київщина-Житло .

Вказані обставини підтверджуються листом ТОВ Київщина-Житло на адресу Ради вих.№004 від 11.01.2016, у якому позивач просив привести договір від 10.10.2007 у відповідність до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , рішенням восьмої сесії сьомого скликання Української міської ради від 10.03.2016 №133/0/7-16 Про становлення розміру пайової участі ТОВ Київщина-Житло у розвитку інфраструктури населеного пункту з додатками 1, 2, угодою від 28.03.2016 про внесення змін до договору на пайову участь у будівництві об`єкту від 10.10.2007 з додатками 1, 2, платіжним дорученням №952 від 29.12.2015 про сплату 1 567 966 грн. 44 коп. пайової участі.

Щодо посилань скаржника на тривале невикористання земельної ділянки для забудови, колегія суддів зазначає наступне.

Метою використання переданої в оренду позивачу земельної ділянки згідно умов Договору є будівництво багатоповерхового житлового комплексу, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Ради від 10.06.2016 Про внесення змін до договору оренди ТОВ Київщина-Житло затверджено технічну документацію щодо поділу орендованої ТОВ Київщина-Житло земельної ділянки загальною площею 2,7000 га, кадастровий номер 3223151000:01:029:0006 на дві окремі земельні ділянки: 1) земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га; 2) земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:01:029:0016, площею 2,2709 га. Припинено право користування ТОВ Київщина-Житло земельною ділянкою кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га, та зараховано її до земель запасу Української міської ради відповідної категорії. У зв`язку із поділом земельної ділянки загальною площею 2,7000 га, кадастровий номер 3223151000:01:029:0006 на дві окремі земельні ділянки та припиненням права користування ТОВ Київщина-Житло земельною ділянкою кадастровий номер 3223151000:01:029:0017, площею 0,4291 га, вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки.

29.07.2016 було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами пункту 1 якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1.4. Договору у наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка площею 2,2709 га, кадастровий номер - 3223151000:01:029:0016. .

Як зазначає позивач, прийняття Радою рішення від 10.06.2016 обумовлено тим, що ТОВ Київщина-Житло було побудовано один з трьох будинків (перша черга), що підтверджується рішенням виконавчого комітету Української міської ради від 28.01.2016 №17 Про присвоєння адреси багатоповерховому житловому будинку по вул. Київська в м. Українка ТОВ Київщина-Житло , сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відповідність закінченого будівництвом об`єкта від 29.12.2015, актом готовності об`єкта до експлуатації.

Вказаним спростовуються твердження відповідача щодо тривалого невикористання позивачем земельної ділянки для забудови.

Стосовно посилань скаржника на те, що сторони за договором у 2017 році не досягли домовленості щодо орендної плати, оскільки позивач самоусунувся від підписання договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2008 , колегія суддів зазначає, що невнесення з січня 2017 року змін до договору оренди земельної ділянки у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки не свідчить про недосягнення домовленості між сторонами щодо розміру орендної плати. Так, у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення позивача проти внесення до договору оренди відповідних змін, натомість зі змісту листа позивача до відповідача №044 від 25.04.2018, вбачається, що позивач проти укладення додаткової угоди із урахуванням в ній нової нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не заперечував.

При цьому, з січня 2017 року, тобто з часу, коли змінилася нормативна грошова оцінка земель в Обухівському районі, ТОВ Київщина-Житло сплачує орендну плату за нормативною грошовою оцінкою, визначеною з 2017 року.

Належне виконання Договору оренди в цій частині підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями про сплату орендної плати, листом ГУ ДФС у Київській області №5885/10/10-36-55-07 від 20.02.2018, згідно якого станом на 31.12.2019 за ТОВ Київщина-Житло відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за землю.

Отже, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на відсутність відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин, посилання скаржника на неналежне виконання позивачем умов договору оренди.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Враховуючи вищевикладене, дія договору оренди земельної ділянки від 27.06.2008, укладеного між ТОВ Київщина-Житло та Українською міською радою, підлягає поновленню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а саме строком на 5 років, з 25.12.2018 на підставі та у відповідності до положень частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Позовна вимога ТОВ Київщина-Житло до Української міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та укладеною додаткової угоди до договору оренди у запропонованій позивачем редакції є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.

Обраний позивачем спосіб захисту за своєю правовою природою відповідає характеру порушеного права, про яке зазначає позивач у позові, та узгоджується з передбаченими законом способами захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовуються висновків суду щодо задоволення позовних вимог у даній справі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги Української міської ради не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Української міської ради є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №911/48/19 залишити без змін.

Матеріали справи №911/48/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко