Постанова

від 13.02.2020 по справі 905/2064/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа № 905/2064/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод", Донецька область, м.Запоріжжя, (вх.№3692 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19 (суддя Величко Н.В., постановлену в м.Харків, час постановлення ухвали - не зазначено, дата складення повного тексту - не зазначено)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод", Донецька область, м.Запоріжжя,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МК2016", Донецька область, м. Маріуполь,

про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "МК2016" заборгованості за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в розмірі 120474,85грн. (у тому числі: 31971,50грн. - заборгованість за договором; 43001,67грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 35200,73грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції; 10300,95грн. - 20% річних від суми простроченого платежу), крім того, судовий збір у розмірі 192,10грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в частині своєчасного розрахунку за договором.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК2016" 43001,67грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р., з тих підстав, що заявлена вимога про стягнення пені за судовим наказом, є такою, що не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Запорізький ливарно - механічний завод" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ "МК2016" пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. у розмірі 43001,67грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції було порушено приписи господарського процесуального законодавства, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення пені за судовим наказом.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що законодавець не обмежував поняття "грошової заборгованості", визначеної статтею 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, пеня може бути грошовою сумою, яка у даній справі визначена договором поставки у відсотках від суми зобов`язання, та має грошове вираження.

З огляду на те, що у межах даної справи ТОВ "ЗЛМК" було заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "МК2016" грошової заборгованості, що виникла внаслідок невиконання ТОВ "МК2016" договору поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р., на думку апелянта наявні всі правові підстави для стягнення пені за судовим наказом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19; встановлено боржнику строк до 27.12.2019р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; вирішено розпочати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19 розпочати з 10.12.2019р. без повідомлення учасників справи, зважаючи на положення частини 10 статті 270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в зазначеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, вказана апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи, зважаючи на приписи частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "МК2016" заборгованості за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в розмірі 120474,85грн. (у тому числі: 31971,50грн. - заборгованість за договором; 43001,67грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 35200,73грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції; 10300,95грн. - 20% річних від суми простроченого платежу), крім того, судовий збір у розмірі 192,10грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в частині своєчасного розрахунку за договором.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягувачем було заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК2016" грошових зобов`язань, що виникли внаслідок невиконання ним договору поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в частині своєчасного розрахунку за договором.

Судова колегія при розгляді даної справи також враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2018р. у справі №903/125/18 щодо можливості стягнення у наказному провадженні як суми основного боргу, так і трьох відсотків річних, індексу інфляції та пені за відсутності доказів існування спору між сторонами з цього приводу.

Як було зазначено вище, частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в порядку наказного провадження здійснюється розгляд справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

При цьому, законодавець не обмежував поняття "грошової заборгованості", визначеної статтею 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості- сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" звернулось з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК2016" заборгованості за договором поставки №981/2017/46 від 05.02.2017р. в розмірі 120474,85грн. (у тому числі: 31971,50грн. - заборгованість за договором; 43001,67грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 35200,73грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції; 10300,95грн. - 20% річних від суми простроченого платежу).

Доказів наявності спору щодо заявленої до стягнення суми, матеріали справи не містять.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відмови у видачі наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК2016" пені у розмірі 43001,67грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга "Запорізький ливарно - механічний завод" підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи №905/2064/19 направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі статей 147-159 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 147-159, 280 - 284, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно - механічний завод" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 11.11.2019р. у справі №905/2064/19 скасувати.

Матеріали справи направити до господарського суду Донецької області.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна