УХВАЛА
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5097/19
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019
та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Житлобудінвест"
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради
про визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок укладеними,
ВСТАНОВИВ:
04.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (повний текст складено 12.12.2019) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 у справі № 910/5097/19, подана разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження через апеляційний господарський суд 03.01.2020.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що була чинною на момент подання касаційної скарги, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
За змістом частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 18.12.2019 N 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Одночасно згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Касаційну скаргу від імені Київської міської ради підписано С. Тхориком. При цьому на підтвердження повноважень діяти від імені ради заявником додано до касаційної скарги лише копію довіреності № 225-КМГ-7129 від 03.12.2019.
Таким чином, враховуючи неподання заявником належних доказів на підтвердження наявності повноважень у С. Тхорика діяти від імені ради на умовах або самопредставництва органу місцевого самоврядування, або представництва, передбачені статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає про наявність підстав для залишення вказаної касаційної скарги без руху.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що була чинною на момент подання касаційної скарги, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Житлобудінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Київської міської ради про: 1) визнання укладеною з дати набрання законної сили рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.10.2007, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Житлобудінвест", зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 09.10.2007 за № 82-6-00451, у редакції, наведеній в позові; 2) визнання укладеною з дати набрання законної сили рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.10.2007 укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Житлобудінвест", зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 09.10.2007 за № 82-6-00450, у редакції, наведеній в позові (дві немайнові вимоги).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлювався у розмірі 2 102,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн (2 102,00 грн * 2 * 200%).
Однак, заявником до касаційної скарги додано копію платіжного доручення від 12.12.2019 № 1475 про сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн.
Отже, зазначене платіжне доручення не може вважатися доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що була чинною на момент подання касаційної скарги, у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Київській міській раді необхідно надати Касаційному господарському суду: 1) належні докази на підтвердження наявності у представника повноважень діяти від імені ради, передбачені статтею 56 Господарського процесуального кодексу України; 2) докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 724,00 грн, що складає різницю між сумою, яку необхідно було сплатити при поданні касаційної скарги (8 408,00 грн) та сумою судового збору, сплата якої підтверджується наданою копією платіжного доручення (7 684,00 грн), за наведеними нижче реквізитами.
Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 у справі № 910/5097/19 залишити без руху до 12.03.2020, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Зуєв
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2020 |
Номер документу | 87559776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні