УХВАЛА
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа №520/3904/19
адміністративне провадження №К/9901/3918/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/3904/19 за позовом Приватного підприємства "Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Адоніс" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Близнюківському, Лозівському, Первомайському районах з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - Іщенко Олександра Вікторовича, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
10.02.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/3904/19.
Так, як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявник просив поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копія оскаржуваного судового рішення отримана ним лише 10.01.2020, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі, копія якого додається.
Водночас, частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку, вказаного у цій правовій нормі процесуального закону, пов`язано саме з днем вручення судового рішення учаснику справи.
Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані статтею 251 КАС України, частинами 6, 7 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відмітка ж про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у розумінні названих вище положень процесуального закону не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
При цьому, скаржник може підтвердити дату отримання ним копії оскаржуваного рішення, надавши поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором (копію чи оригінал) та роздруківку з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження даного поштового відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором.
Таким чином, вказані заявником доводи, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 329 КАС України.
За правилами пункту третього частини першої статті 333 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо підстави, вказані скаржником у заяві, визнані судом неповажними.
Крім того, при вивченні вказаної касаційної скарги було також виявлено, що вона не оформлена згідно вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вказаною правовою нормою процесуального закону встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, а її частиною четвертою передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У даному ж випадку, вказані приписи КАС України скаржником не виконано, документ про сплату судового збору до касаційної скарги не долучено.
Так, за приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Так, згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання адміністративного позову), за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921, 00 грн.
Позовна заява подана позивачем - суб`єктом владних повноважень у 2019 році та заявлено 1 вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, за подання касаційної скарги сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 3842,00 грн. (1921,00 грн. - судовий збір за одну вимогу немайнового характеру; таким чином, ставка судового збору за звернення скаржника до Верховного Суду з даною касаційною скаргою становить 3842,00 грн. (1921,00 грн. х 200 %).
Згідно із частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаного вище недоліку, шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 3842,00 грн., який підлягає зарахуванню за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 , Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN), UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Банківські реквізити для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України, у тому числі й для сплати судового збору за подання до Верховного Суду заяви про перегляд рішення, розміщено на сайті Державної казначейської служби України. У графі Призначення платежу обов`язково необхідно вказати: *;101;22030102 (код класифікації доходів)___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
У випадку неусунення вказаного недоліку, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність надання скаржнику строків для усунення указаних в ухвалі недоліків терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись статтею 169, 332, 333 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/3904/19 за позовом Приватного підприємства "Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Адоніс" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Близнюківському, Лозівському, Первомайському районах з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - Іщенко Олександра Вікторовича, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису - залишити без руху та надати скаржнику строк, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення належного обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог статті 332 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог статті 333 КАС України, в установлений судом строк, скаржнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2020 |
Номер документу | 87559960 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні