Ухвала

від 13.02.2020 по справі 755/6900/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6900/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарі Погорілій К.В.

вивчивши матеріали клопотання представника Колесника К.А про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 свчня 2020 року заяву представника ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат від 09.01.2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишено без розгляду.

29 січня 2020 року адвокат відповідача Колесник К.А надав повторно заяву про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 43500,00 грн. посилаючись на ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України. Одночасно відповідач просить поновити йому процесуальний строк на подання даної заяви. Мотивуючи поважність пропуску строку для звернення тим, що вперше документи про компенсацію судових витрат були здані на пошту 23.12.2019 року та з незалежних від відповідача причин були отримані судом тільки 09 січня 2020 року. Відсутність конверту про направлення документів засобами поштового зв`язку пояснити не може, проте на підтвердження обставин того, що вперше заява була подана в строки, надає інформацію про відправлення з Укрпошта .

У судове засідання сторони не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки неявка учасників не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе проводити розгляд у відсутність нез`явившихся осіб.

Суд, дослідивши клопотання, матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Як було зазначено, 19.12.2019 року Ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Із матеріалів справи убачається, що відповідач вперше звернувся із заявою про компенсацію судових витрат 09.01.2020 року, про що свідчить штамп суду про отримання (Т. 2 а.с. 144). Конверт про направлення документів засобами поштового зв`язку - відсутній. Разом з тим, при повторному зверненні із заяврю про компенсацію судових витрат, представник ПП Маяк-ООК надає суду належні докази на підтвердження того, що вперше заява була направлена відповідачем до суду 23.12.2019 року цінним листом з описом з долученими до неї документами. (Т. 2 а.с. 189,190). Вдруге із заявою відповідч звернувся 29.01.2020 року (Т.2 а.с. 170).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу подана в строк передбачений ч. 6 ст. 142 ЦПК України. А тому підстави для його поновлення відсутні.

Судом встановлено, що 04.07.2018 року між ПП Маяк-ООК та Адвокатським об`єднанням Шкребець і Партнери укладено договір про надання правничої допомоги. Предметом якого є надання Адвокатським об`єднанням Шкребець і Партнери Клієнтові правничу допомогу (Т. 2 а.с.175,176).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 04.07.2018 рлку правнича допомога Клієнтові надається для представництва інтересів в Дніпровському районному суді м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідачем надано детальний опис робіт (наданих послуг) та витрат на правову (правничу) допомогу вартість яких становить 43 500,00 грн. А також акти наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 04.07.2018 року: № 1 від 31.07.2018 року на суму 15000,00 грн; № 2 від 15.01.2019 року на суму 12000,00 грн.; № 3 від 19.12.2019 року на суму 16500,00 грн. (Т. 2. А.с.178-180).

Факт здійсненої оплати за вказаними актами наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 04.07.2018 року, підтверджується платіжними дорученнями: № 1317 від 31.07.2018 року на суму 15000,00 грн.; № 88 від 22.01.2019 року на суму 12000,00 грн.; № 1271 від 19.12.2019 року на суму 16500,00 грн. (Т. 2 а.с. 182,184,188).

Виходячи з положень ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача .

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

За ч. 9 ст. 141 ЦПК, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, виходячи з означених норм цивільно-процесуального законодавства, підставою для стягнення компенсації судових витрат при постановленні ухвали суду про залишення позову без розгляду, є встановлення судом необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст. 142 ЦПК України), а також у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч.6 ст. 142 ЦПК України, ч. 9 ст. 141 цього Кодексу).

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Суду не надано і судом не здобуто конкретних правових доказів, які б свідчили про зловживання стороною позивача чи її представником процесуальними правами, або що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача.

За таких обставин, заява про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 133, 141, 142, 258, 260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Колесника К.А про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя О.О. Астахова