Постанова

від 29.09.2020 по справі 755/6900/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/6900/18 головуючий у І інстанції: Астахова О.О.

провадження 22-ц/824/5882/2020 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Маяк-ООК на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із вищевказаним позовом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року заяву представника ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат залишено без розгляду.

29 січня 2020 року адвокат відповідача ОСОБА_3 надав повторно заяву про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 43 500,00 грн. посилаючись на ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України.

Одночасно відповідач просив поновити йому процесуальний строк на подання даної заяви, мотивуючи поважність пропуску строку для звернення тим, що вперше документи про компенсацію судових витрат були здані на пошту 23 грудня 2019 року та з незалежних від відповідача причин були отримані судом тільки 09 січня 2020 року, на підтвердження обставин того, що вперше заява була подана в строки, надав інформацію про відправлення з Укрпошта .

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 13 лютого 2020 року заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним висновком суду , представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що норми процесуального законодавства передбачають повернення сплачених витрат на правничу допомогу, необхідні докази їх понесення були надані представником в межах необхідного строку, що було підтверджено місцевим судом, а тому підстав для залишення заяви без задоволення не вбачає.

Зазначає, що місцевий суд помилково прийшов до висновку про необхідність встановлення факту зловживання процесуальними правами позивачем для компенсації витрат на правничу допомогу в разі залишення позову без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Залишаючи заяву про компенсацію судових витрат без задоволення, місцевий суд виходив з того, що доказів того, що позивачем чи його представником відбувалось зловживання процесуальними правами або ж спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача матеріали справи не містить, а оскільки позов залишено без розгляду - підстав для компенсації судових витрат не вбачається.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як було зазначено, 19грудня 2019 року Ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Маяк-ООК про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду, заяву про компенсацію судових витрат подано в 23 грудня 2019 року, тобто в межах п`ятиденного строку, умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву при залишенні позову без розгляду не передбачено процесуальним законодавством.

Наявними в справі письмовими доказами підтверджується, що відповідачем та його представником вищенаведені вимоги закону , щодо строку на подачу заяви дотримані, що було вірно з`ясовано судом першої інстанції .

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду про те, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суду при визначенні розміру компенсації слід ураховувати (а сторонам доводити) співмірність витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України п.131).

Судом першоїі інстанції було вірно встановлено, що 04 липня 2018 року між ПП Маяк-ООК та Адвокатським об`єднанням Шкребець і Партнери укладено договір про надання правничої допомоги. Предметом якого є надання Адвокатським об`єднанням Шкребець і Партнери Клієнтові правничу допомогу (Т. 2 а.с.175,176).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 04липня 2018 року правнича допомога Клієнтові надається для представництва інтересів в Дніпровському районному суді м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Маяк-ООК ; про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідачем надано детальний опис робіт (наданих послуг) та витрат на правову (правничу) допомогу вартість яких становить 43 500,00 грн. А також акти наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 04липня 2018 року: № 1 від 31 липня 2018 року на суму 15000,00 грн; № 2 від 15 січня 2019 року на суму 12000,00 грн.; № 3 від 19 грудня 2019 року на суму 16 500,00 грн. (Т. 2. а.с.178-180).

Факт здійсненої оплати за вказаними актами наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 04 липня 2018 року, підтверджується платіжними дорученнями: № 1317 від 31 липня 2018 року на суму 15000,00 грн.; № 88 від 22 січня 2019 року на суму 12000,00 грн.; № 1271 від 19грудня 2019 року на суму 16 500,00 грн. (Т. 2 а.с. 182,184,188).

Вищевказані документи є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження факту понесення відповідачем витрат по правовій допомозі, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи те, що позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, а відповідачем по справі понесено судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу, що підтверджується наданими ним належними, допустимими та достовірними доказами, неспростованими позивачем, колегія суддів приходить до висновкупро наявність підстав для задоволення заяви відповідача та стягнення на його користь з позивачки понесених витрат, зважаючи на те, що ці витрати понесено відповідачем у зв`язку з необґрунтованими діями позивача, які полягають у тривалому розгляді справи в суді, спровокованому діями сторони позивача, яка неодноразово не з`являлась в судові засідання.

Колегія суддів зауважує, що на момент розгляду справи позивач із апеляційною скаргою на ухвалу про залишення позову без розгляду не зверталась, що вказує на те, що остання не заперечує проти вказаних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, доводи викладені в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд помилково прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про компенсацію судових витрат.

У відповідності до п.1.ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, а заява про компенсацію судових витрат підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Маяк-ООК задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 13 лютого 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву Приватного підприємства Маяк-ООК про компенсацію судових витрат задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Маяк-ООК (ЄДРПОУ 25180150) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 000 (сорок три тисячі) грн., понесених у зв`язку з розглядом справи №755/6900/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року.

Головуючий

Судді: