Ухвала

від 14.02.2020 по справі 160/12494/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 лютого 2020 р.Справа №160/12494/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Тулянцева І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 17.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 січня 2020 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 20.12.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА про забезпечення позову - відмовлено.

08 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

На підставі клопотання позивача судове засідання 20.01.2020 було відкладено на 17.02.2020 о 16:30 год.

14 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просять:

- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю РБО Україна , до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/12494/19.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду із позовом про оскарження постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019. Однак, не зважаючи на оскарження вказаної постанови про накладення штрафу, відповідач, не очікуючи результатів вирішення спору у судовому порядку, розпочав (ініціював) процедуру примусового виконання оскаржуваного позивачем рішення в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження. Так, постановою державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Самбурської Тетяни Сергіївни від 12.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61244023 по примусовому виконанню постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019. Таким чином, на даний момент вчиняються дії щодо примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яка є предметом спору у справі №160/12494/19, у зв`язку із чим, на думку представника, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі та набрання таким рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом частини першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Судом встановлено, що Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Вказана постанова пред`явлена Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області для примусового виконання до Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та постановою державного виконавця від 12.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61244023 про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА штрафу у розмірі 250 380,00 грн. на підставі постанови №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019.

Також, постановою від 12.02.2020 ВП №61244023 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 180,00 грн.

Постановою від 12.02.2020 ВП №61244023 з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА стягнуто виконавчого збору у розмірі 25 038,00 грн.

Отже, на даний момент вчиняються дії щодо примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 статті 34 Закону № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За правилами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням того, що постанова №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 звернена Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області до примусового виконання і на момент розгляду заяви триває виконавче провадження, та зважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, суд погоджується з позицією позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, на думку суду, звернення до примусового виконання та подальше стягнення суми боргу на підставі вищезазначеної постанови порушить належне співвідношення прав та інтересів, про захист яких просить заявник. Тобто, ефективність захисту інтересів позивача безпосередньо залежить від недопущення настання несприятливих змін власного матеріального становища у вигляді непомірного зменшення наявних у розпорядженні позивача грошових коштів, покладення витрат та обмежень, пов`язаних з виконанням в порядку примусового виконання.

Разом з тим, обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що належним і достатнім способом забезпечення позову є саме зупинення стягнення на підставі оскаржуваного рішення, оскільки судом встановлено факт відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

Водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА штрафу у розмірі 250 380,00 грн. по виконавчому провадженню ВП №61244023 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №160/12494/19.

В іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА (50050, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 6, офіс 62; код ЄДРПОУ 39544128).

Боржник: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, місто Дніпро, вулиця Казакова, будинок 3; ідентифікаційний код 39788766).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева