Ухвала

від 14.02.2020 по справі 540/1172/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1172/19

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Гілея-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

05 лютого 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на зазначене рішення, яким адміністративний позов ПП "Гілея-Інвест" задоволено, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

06.08.2019 року апелянт звернувся з апеляційною скаргою вперше, без пропуску строку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року, за клопотання апелянта, судом продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги у строк встановлений судом.

05.02.2019 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі звернулося з апеляційною скаргою повторно.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначає, що неспроможність сплати судового збору при первісному зверненні з апеляційною скаргою обумовлена відсутністю відповідного фінансування для покриття витрат з сплати судового збору, а також арештом рахунків

Повторну подачу апеляційної скарги майже ніж через пів року після закінчення строку на апеляційне оскарження не можна визнати своєчасною та обґрунтованою.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що вперше ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі звернулась з апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року, від 05.05.2018 у справі № 808/3787/16, від 02.10.2018 у справі № 810/1104/16, від 21 березня 2019 року у справі № 813/7726/14.

Крім того, в постанові по справі № 820/2921/17 від 19 лютого 2019 року Верховний Суд дійшов висновку, що маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Недостатність суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

На підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності апеляційного оскарження судового рішення у справі №540/1172/19 та отримання відповідного фінансування.

Враховуючи факт повторного звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку апелянту необхідно надати до суду докази послідовного та регулярного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору з моменту звернення з апеляційною скаргою по даній справі.

Судова колегія звертає увагу, що апелянтом сплачено судовий збір по даній справі 27.12.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №3541 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, проте даний факт не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, судова колегія зазначає, що податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення в найкоротші строки з моменту сплати судового збору по даній справі (з моменту сплати судового збору 27.12.2019 року до повторної подачі апеляційної скарги пройшло більше місяця).

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання викладених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Частиною 3 ст.298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у 10 денний строк повинно подати до суду вмотивоване клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.296, 298, 299 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.299 КАС України апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вербицька Н. В. Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.