П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1172/19
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченко К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Гілея-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
05 лютого 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на зазначене рішення, яким адміністративний позов ПП "Гілея-Інвест" задоволено, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року апелянту відмовлено в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України, у зв`язку з його пропуском, надано 10 денний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
06 березня 2020 року до суду надійшло клопотання апелянта, в якому ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що вживав послідовні та регулярні дії щодо реалізації механізму сплати судового збору шляхом направлення відповідних листів до вищестоящого контролюючого органу. Крім того, пропуск місячного строку подачі апеляційної скарги з моменту оплати судового збору 27.12.2019 року відбувся через надходження платіжного доручення до управління лише 13.01.2020 року та додаткового навантаження на працівника, що здійснював супровід даної справи.
Судова колегія вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №540/1172/19 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.
Судова колегія вважає помилковими доводи апелянта про вчинення ним регулярних та послідовних дій спрямованих на забезпечення сплати судового збору саме в даній справі.
Наявні в матеріалах справи листи про стягнення коштів містять відомості про зупинення операцій на рахунках апелянта, проте не підтверджують здійснення запитів щодо виділення коштів на сплату судового збору по справі №540/1172/19 за позовом ПП Гілея-Інвест .
Інші листи про виділення додаткових коштів на забезпечення, зокрема, можливості здійснення апеляційного оскарження в цілому, також не підтверджують регулярність та послідовність дій податкового органу в даній справі.
На думку судової колегії пропуск місячного строку подачі апеляційної скарги з моменту оплати судового збору 27.12.2019 року не обґрунтований належним чином.
Посилання апелянта на отримання платіжного доручення 13.01.2020 року не підтверджені належними доказами.
Доводи про додаткове навантаження на працівника, що здійснює супровід справи в зв`язку з неукомплектованістю відділу супроводження судових спорів та перебуванням у відпустці однієї з посадових осіб даного відділу не є вмотивованою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Судова колегія враховує, що після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду по справі №826/13063/17 від 02.07.2019 року.
Судова колегія вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Апелянтом не надано доказів на спростування доводів викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а отже недоліки, встановлені ухвалою від 14.02.2020 року, не усунуто.
Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги по зазначеній справі, який підлягає поверненню у зв`язку із відмовою у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 295, 299, 321 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року.
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Гілея-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) сплачений судовий збір у розмірі 12 493,05 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 05 (п`ять) коп., згідно платіжного доручення № 3541 від 27 грудня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Ухвала підписана колегією суддів 18 березня 2020 року.
Суддя-доповідач Вербицька Н. В. Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2020 |
Оприлюднено | 20.03.2020 |
Номер документу | 88273068 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Вербицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні