Ухвала від 11.02.2020 по справі 914/738/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.02.2020 Справа № 914/738/18

За позовом: Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» , м. Львів

про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов у розмірі 224 330 130, 00 грн.

Суддя Мороз Н. В.

При секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від позивача: Курібло В. А.

Від відповідача: Костур Р. В.

Суть спору:

Позовну заяву подано Зовнішньоекономічним підприємством «Азовімпекс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов у розмірі 224 330 130, 00 грн.

24.01.2020 представник позивача через службу діловодства господарського суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, разом із доказами їх надіслання відповідачу.

Представник відповідача 27.01.2020 подав додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 28.01.2020 оголошувалась перерва до 11.02.2020, про що представників сторін було ознайомлено під розписку.

Представник позивача в підготовче засідання 11.02.2020 з`явився, через службу діловодства господарського суду подав письмову позицію позивача з приводу клопотання відповідача про призначення експертизи та долученого до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку вартості частки. Представник позивача зазначив, що долучений відповідачем 17.12.2019 Звіт про незалежну оцінку вартості частки в статутному капіталі ТзОВ Регіон , виконаний ПП Донецько-східний брокерський торговий дім у 2019 році, не може прийматись судом до уваги, оскільки він містить недостовірну інформацію та висвітлені в ньому обставини не входять до предмету доказування у даній справі. Представник позивача повідомив, що ним долучено копію Звіту про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТзОВ Регіон станом на 30.06.2018, виконаного ПП Каштан ЛВ , в результаті виникнення необхідності для обгрунтування своїх заперечень щодо долученого позивачем Звіту про незалежну оцінку вартості частки в статутному капіталі ТзОВ Регіон . Згідно заперечення від 13.01.2020 та письмової позиції позивача від 11.02.2020, останній заперечив щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи у даній справі з метою визначення дійсної (ринкової) вартості активів ТзОВ Регіон . Представник позивача зазначив, що ним до матеріалів даної справи було долучено висновок експерта № 559-18 від 14.09.2018, в якому визначено вартість частки майна ТзОВ Регіон , що була пропорційна частці Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ у розмірі 17 % статутного капіталу ТзОВ Регіон , станом на 31.12.2016. Вказана експертиза проводилась на підставі балансу ТзОВ Регіон станом на 31.12.2016 та звіту про фінансові результати ТзОВ Регіон за 2016 рік, що відповідає способу визначення частини майна товариства, що належить до виплати учаснику який вийшов з товариства, закріпленому у практиці Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 913/966/16. Представник позивача звертає увагу, що позивач не наполягає на визначенні ринкової вартості активів ТзОВ Регіон станом на момент виходу Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ зі складу учасників товариства, оскільки проведення такої експертизи на його думку є неможливим, так як відповідач повідомив що не зможе надати документів для проведення такої експертизи. Відповідно, при зверненні з даним позовом позивач просив стягнути з відповідача вартість належної йому, як учаснику що вийшов з товариства, частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі та виплатити частину прибутку ТзОВ Регіон , отриманого до дати виходу. Позивач просив визначити його частку на підставі балансу та звіту товариства, а не на підставі ринкової вартості активів ТзОВ Регіон , що відповідно є його правом. Відтак, позивач не вбачає підстав для призначення експертизи про яку клопоче відповідач.

Представник відповідача в підготовче засідання 11.02.2020 з`явився, висловив усні заперечення щодо долучення поданого позивачем Звіту про фінансовий аналіз ПП Каштан ЛВ 2018 року, оскільки такий подано з порушенням строку на подання доказів. Клопотання про призначення експертизи від 17.12.2019 підтримав з підстав, наведених у ньому та у додаткових поясненнях до згаданого клопотання від 27.01.2020. Просить призначити у справі судову експертизу вартості частки та визначення розміру прибутку, що належить до виплати Зовнішньоекономічному підприємству «Азовімпекс» у формі ТзОВ у зв`язку із виходом зі складу учасників ТзОВ Регіон . На вирішення експертизи пропонує поставити наступні питання:

- Яка дійсна (ринкова) вартість активів ТзОВ Регіон станом на момент виходу Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ зі складу учасників товариства?

- Яка вартість частини майна ТзОВ Регіон , що належить до виплати Зовнішньоекономічному підприємству «Азовімпекс» у формі ТзОВ, пропорційно його частки (17 % статутного капіталу), у зв`язку з його виходом зі складу учасників ТзОВ Регіон станом на 31.12.2016? Необхідність призначення вказаної експертизи обґрунтовує посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/11/65/14 (постанова від 24.04.2018), у якій Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства. При цьому, відповідач вважає за неможливе враховувати висновок експерта № 559-18 від 14.09.2018 за результатами проведення судово-економічної експертизи на замовлення адвоката позивача у справі № 914/1096/18, долучений представником позивача до матеріалів даної справи, оскільки, у вказаному висновку експертом надано відповіді на питання, які відрізняються за своєю суттю від тих що пропонує відповідач. Також, матеріали подані для експертного дослідження не містять документів, що підлягають врахуванню при визначенні дійсної (ринкової) вартості майна відповідача, а серед нормативних актів, які використовувались експертом при проведені дослідження, відсутні ті що регулюють питання правового статусу територій на яких проводиться антитерористична операція та правовий статус окупованої території Автономної республіки Крим, на яких знаходиться значна частина активів відповідача. Разом з тим, відповідач вважає, що вказане експертне дослідження виконане Запорізьким відділенням Дніпропетровського НДІ судових експертиз, проведене з порушенням регіональних зон обслуговування науково-дослідними експертними установами, передбаченими Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки відповідач зареєстрований в межах зони обслуговування Львівського НДІ судових експертиз.

Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи суд зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи висновок експерта № 559-18 від 14.09.2018, виконаний на замовлення адвоката позивача, згідно якого встановлено, що вартість частки майна ТзОВ Регіон , що була пропорційна частці Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ у розмірі 17 % статутного капіталу ТзОВ Регіон , станом на 31.12.2016, складає 224 330 130, 00 грн. З наданого висновку вбачається, що при здійсненні експертного дослідження судовим експертом досліджувалися, зокрема, такі документи: заява Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ про вихід зі складу учасників ТзОВ Регіон ; статут ТзОВ Регіон від 19.02.2016; баланс (звіт про фінансовий стан) ТзОВ Регіон станом на 31.12.2016; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ТзОВ Регіон за 2016 рік. Таким чином, у поданому до суду висновку експерта обчислено вартість частки позивача у майні ТзОВ Регіон виходячи з даних про його активи станом на 31.12.2016, зазначених у балансі та звіті товариства.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Дослідивши долучений позивачем до матеріалів справи висновок експерта № 559-18 від 14.09.2018 суд встановив, що такий відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.

З приводу тверджень представника відповідача про те, що вказане експертне дослідження проведено з порушенням регіональних зон обслуговування науково-дослідними експертними установами суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не встановлено територіального обмеження при виборі стороною експертної установи для проведення експертного дослідження.

Щодо посилання представника відповідача на практику Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1165/14 (постанова від 24.04.2018), в частині того що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, суд зазначає таке.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, позивач у вказаній справі просив стягнути на його користь оцінену ринкову вартість частини майна при виході з товариства відповідача, пропорційну його частці у статутному капіталі.

За результатом касаційного розгляду справи № 925/1165/14, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

Водночас, згідно правової позиції наведеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 913/966/16, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). При цьому, у вказаній постанові Верховним Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду наведену у справі № 925/1165/14, з приводу якої зазначено, що учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві, тобто така вимога є правом учасника, а не його обов`язком .

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу.

Згідно ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України, майно підприємства становлять речі та інші цінності, включаючи нематеріальні активи, які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

За змістом статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" станом на 31.12.2016 вбачається, що законодавцем визначено поняття фінансової звітності як бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, інформація, що міститься в яких, після їх прийняття до обліку систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку товариства-суб`єкта господарювання складають та підписують уповноважені особи товариства та ці особи несуть відповідальність за недостовірність даних, відображених у таких документах.

Відтак, вартість майна (активів) товариства з обмеженою відповідальністю відображається у його фінансовій звітності на кінець звітного року та є підставою для здійснення розрахунку частки його учасника для її виплати при виході з товариства.

Згідно приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за достовірність даних при складенні бухгалтерських документів покладається на товариство, діяльності якого стосується звітність, а не на учасників такого товариства. При цьому, від наявності первинних документів в учасника товариства не може залежати реалізація його права на одержання частки у статутному капіталі товариства при виході з товариства.

Варто зазначити, що сторонами не заперечувалась достовірність відомостей відображених в балансі ТзОВ Регіон станом на 31.12.2016, на якому базується висновок експерта від 14.09.2018 № 559-18, долучений позивачем до матеріалів справи. Дійсність зазначених у балансі відомостей підтверджується підписами керівника та бухгалтера ТОВ "Регіон", які в силу ч. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" несуть відповідальність за недостовірність даних, внесених у фінансову звітність товариства-боржника.

Судом враховано обставини перебування частини активів ТОВ "Регіон" на тимчасово окупованій території у місті Донецьку, що унеможливлює проведення їх інвентаризації перед складанням фінансової звітності ТОВ "Регіон" та зумовлює застосування до спірних правовідносин передбаченого пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ №419 від 28.02.2000 (зі змінами та доповненнями), винятку щодо непроведення коригування даних балансу товариства-боржника до моменту, коли з`явиться реальна можливість безпечного та безперешкодного доступу до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Регіон" на тимчасово окупованій території у місті Донецьку.

Відповідно до п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Суд звертає увагу на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наведений у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/1096/18 (справа про банкрутство ТзОВ Регіон ), згідно якого, зважаючи на обставини проведення антитерористичної операції на території міста Донецька та обмеженість представників товариства-боржника у доступі до активів ТОВ "Регіон", що знаходяться на непідконтрольній державі Україна території у місті Донецьку, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про можливість визначення вартості частки спірного кредитора ЗП ТОВ "Азовімпекс" у статутному капіталі ТОВ "Регіон", виходячи з даних балансу товариства-боржника щодо його активу станом на 31.12.2016, оскільки неможливість впродовж тривалого періоду часу проведення інвентаризації активів ТОВ "Регіон", які знаходяться на території міста Донецька, для визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства-боржника матиме наслідком затягування розгляду кредиторських вимог ЗП ТОВ "Азовімпекс" та в цілому строків здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "Регіон", що не відповідає вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку розгляду справи судом.

Крім того, суд звертає увагу, що у повідомленні ТзОВ Регіон від 09.06.2017 № 969/1 про неможливість вивезення первинних документів, яке адресоване Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (копія якого міститься в матеріалах справи), відповідачем зазначено, що первинні документи ТзОВ Регіон знаходяться на тимчасово окупованій території, з якої їх отримати неможливо. Так, за відсутності первинних документів, необхідних для визначення дійсної (ринкової) вартості активів відповідача та за неможливості фізичного доступу експерта до об`єктів дослідження, призначення судової експертизи для визначення дійсної (ринкової) вартості активів ТзОВ Регіон станом на момент виходу позивача зі складу учасників товариства є недоцільним та сприятиме безпідставному затягуванню судового процесу.

Разом з тим суд зазначає, що відповідач не позбавлений був права надати суду висновок експерта, виготовлений на його замовлення, як передбачено ч. 3 ст. 98 ГПК України.

Суд звертає увагу відповідача на ст. 43 ГПК, згідно якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного (господарського, адміністративного) судочинства.

Призначення судової експертизи без належних на те правових підстав є затягуванням судового процесу.

За змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Зупинення провадження у справі під час проведення судової експертизи - є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору за відсутності висновків про факти, що входять до предмету доказування.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду спору і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.06.2018 у справі №922/699/17.

За таких обставин, з огляду на поданий позивачем висновок експерта від 14.09.2018 № 559-18, згідно якого визначено вартість частки майна ТзОВ Регіон , що була пропорційна частці Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі ТзОВ у розмірі 17 % статутного капіталу ТзОВ Регіон , станом на 31.12.2016, враховуючи волевиявлення позивача про визначення частки майна відповідача належного до виплати позивачу, у зв`язку із його виходом з учасників товариства, на підставі балансу та звіту товариства, з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку відмовити у клопотанні відповідача про призначення судової експертизи.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.ст. 183, 202, 216 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 89, 99, 182, 183, 185, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» від 17.12.2019 про призначення експертизи - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.02.2020 р. о 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 - зал судових засідань № 6.

3. Сторонам:

- забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, явка обов`язкова;

- за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України пов`язані з розглядом справи та не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні - надати такі заяви чи клопотання до суду за 3 дні до судового засідання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.