Рішення

від 03.02.2020 по справі 456/899/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/899/17

Провадження № 2/456/85/2020

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , збільшивши позовні вимоги, звернулась до суду із заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 192 542, 49 грн. майнової шкоди; 95 000, 00 грн. збитків (упущеної вигоди), а всього 287 542, 49 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 18.06.2016 о 07:30 на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Кам`янка 81 км=200 м ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 , під час того, як його почав обганяти автомобіль DAF, р.н. НОМЕР_2 , перешкоджав обгону, виїхавши на смугу зустрічного руху, внаслідок чого водій автомобіля DAF, р.н. НОМЕР_2 змушений був різко гальмувати, що призвело до перекидання автомобіля та його пошкодження. Вказані обставини встановлені постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 у справі №456/2522/16 пр. №2/456/744/2016 та постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016. Крім цього, вказаними судовими рішеннями встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також у заподіянні шкоди майну ОСОБА_1 - пошкодження автомобіля DAF, р.н. НОМЕР_2 , що перебуває у її власності. Відповідач зобов`язувався відшкодувати заподіяну шкоду, про що написав розписку від 18.10.2016, однак на момент звернення до суду із вказаним позовом, заподіяну шкоду не відшкодував. У зв`язку із пошкодженням її транспортного засобу, вона змушена була здійснити купівлю запчастин для часткового відновлення технічного стану транспортного засобу, на суму 127 730, 00 грн. Вказані витрати підтверджуються платіжними дорученнями, видатковими накладними та рахунками-фактурами. 06.09.2017 на адресу страхової компанії UPSK ПАТ Українське пожежно-страхова компанія направлено адвокатські запити про надання копії висновку про оцінку вартості завданого їй збитку, внаслідок пошкодження транспортного засобу DAF, р.н. НОМЕР_2 , відповідно до якого розмір завданого збитку ОСОБА_1 , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу становить 243 032, 49 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача їй були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки кожного місяця, з використанням пошкодженого відповідачем автомобіля, нею надавались послуги з перевезення вантажів, в середньому на суму 95 000, 00 грн., однак вказаний автомобіль з 18.06.2016 по 20.10.2016 перебував на ремонті, а відтак дана обставина позбавила її додаткового доходу. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

15.02.2018 відповідачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву, який відповідач обґрунтовує тим, що на момент ДТП, а саме 18.06.2016 він перебував у трудових відносинах з ТзОВ Спрінтекс та керував автомобілем MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 під час виконання своїх трудових обов`язків. У заяві про збільшення позовних вимог, позивач мотивує позовні вимоги саме до нього, а не до ТзОВ Спрінтекс тим, що його доводи про те, що він виконував обов`язки водія у вказаному товаристві є необґрунтованими. Однак, такі твердження позивача суперечать чинному законодавству, оскільки він за своєю основною роботою був керівником ТзОВ Спрінтекс та обов`язки водія виконував протягом робочого часу за основною посадою, а відтак, виконання ним функцій керівника товариства та водія слід кваліфікувати як суміщення професій. По аналогії закону, виконання ним функцій керівника товариства та водія без отримання ним доплати за суміщення не є підставою стверджувати, що він не перебував у трудових відносинах з ТзОВ Спрінтекс , а тому вважає, що не є належним відповідачем у справі. Вважає, що сторона позивача не довела розмір упущеної вигоди, а на його думку винуватцем ДТП, яка мала місце 18.06.2016 є ОСОБА_4 . Не відповідає дійсності також посилання позивача на те, що у листі №1141/18 страхової компанії UPSK , зазначено, що розмір збитку, завданого ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням її автомобіля складає 242 032, 49 грн., однак в останньому абзаці цього ж листа вказано, що висновок про оцінку вартості збитку, завданого ОСОБА_1 не складався. Також не заслуговують уваги розрахунки вартості тягача ДАФ, р.н. НОМЕР_2 , викладені в листі розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ від 29.01.2017, складеного ФОП ОСОБА_5 через те, що при проведенні розрахунку брався фактичний пробіг тягача ДАФ, р.н. ВС2381СІ у 0, 000 км , що не відповідає дійсності.

24.04.2018 на адресу суду позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, яку позивач мотивує тим, що з відомості про нарахування заробітної плати вбачається, що ОСОБА_2 протягом 2016 року, в тому числі за червень нараховувалася виключно мінімальна заробітна плата. Жодні доплати, у тому числі за роботу у вихідні дні, згідно з положеннями ст. 107 КЗпПУ йому не проводилися. Вказана обставина підтверджує необґрунтованість доводів відповідача про те, що він виконує функцію водія та вчинив ДТП під час виконання ним трудових обов`язків. Будь-яких інших документів, які б підтверджували, що на момент ДТП ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки відповідачем не надано. ФОП ОСОБА_5 включений у реєстр оцінювачів та має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №16760/14 від 05.08.2014, а проведена ним оцінка вартості збитку, заподіяного ОСОБА_1 проведена згідно з вимогами законодавства та ніким не оспорювалась та не скасована. Як наслідок твердження відповідача про невідповідність оцінки дійсним обставинам справи є безпідставними.

03.09.2018 на адресу суду адвокатом Качмар І.О. подано доповнення до відповіді на відзив, з якого вбачається, що згідно відповіді на адвокатський запит №07/08/18-1 від 07.08.2018, 18.06.2016 ТОВ Спрінтекс не здійснювало перевезення на замовлення ТОВ Галичина-Захід .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Пояснила, що на місці ДТП не була. Відповідач обіцяв відшкодувати витрати у зв`язку з пошкодженням її транспортного засобу. 18.10.2016 ОСОБА_2 написав розписку, що зобов`язується повернути кошти на лікування водія ОСОБА_4 , який перебував з нею в трудових відносинах.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що 18.06.2016 відбулась ДТП за участю автомобілів MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 та DAF, р.н. НОМЕР_2 . Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016, яку постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016 залишено без змін, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП, позивачу заподіяно майнової шкоди. Страхової виплати недостатньо для покриття заподіяної їй шкоди. Крім того, вважає, що з відповідача слід стягнути упущену вигоду.

Представник відповідача, адвокат Доарме В.С. заперечив щодо задоволення позовних вимог. Звернув увагу на той факт, що вартість ремонту автомобіля перевищує його вартість.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він був очевидцем ДТП, яка мала місце 18.06.2016 за участю автомобілів MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 та DAF, р.н. НОМЕР_2 . Протокол про адміністративне правопорушення склали відносно водія, який порушив ПДР.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що в період з 2009 по 2018 р.р. працював керівником ТзОВ Галичина-Захід , ОСОБА_2 знав особисто. Замовлення від ТзОВ Галичина-Захід здійснював він та ОСОБА_9 . Замовлення здійснювались в усній формі по телефону, на підставі договору. Чи замовляли в ТзОВ Галичина-Захід перевезення на вихідні дні не пригадує, однак в інших підприємств замовляли. Розрахунку готівкою у них немає і ніколи не було, розрахунок здійснювався тільки по перерахунку. Договір на перевезення вони заключали з ТзОВ Спрінтекс , а не з ОСОБА_2 . ОСОБА_4 він також знає, однак перевезення у нього не замовляв. Йому відомо, що 18.06.2016 мала місце ДТП за участю автомобілів MAN 18.410, р.н. НОМЕР_1 та DAF, р.н. НОМЕР_2 , оскільки Тищенко виконував перевезення вантажу, який вони замовляли в ТзОВ Спрінтекс . Того дня, ОСОБА_2 подзвонив йому, що вантаж не прибуде, оскільки сталась аварія. Підтвердженням того, що між сторонами укладено договір на перевезення є товарно-транспортна накладна, на основі якої перевізник робив акт наданих послуг, а згідно вказаного акту проводилась оплата послуг. Всі ці документи робив перевізник, а бухгалтер проводила відповідну оплату. Відповідальність за перевезення несе сам перевізник.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що до ДТП, яка мала місце 18.06.2016 знав ОСОБА_2 , оскільки він возив зерно, пшеницю на ТзОВ Галичина-Захід . 18.06.2016 вони їхали на загрузку. Документів у нього не було, оскільки товарно-транспортну накладну дають, коли загружають товар, а вони ще були не загружені. 17.06.2016 він також перевозив товар і якщо не встигав це зробити в п`ятницю, то їхав ще в суботу. Гроші завжди оплачувались по перерахунку. В день ДТП, ОСОБА_2 його підрізав, і що було після зіткнення він не пам`ятає. ОСОБА_10 в той час їхав відповідач він не знає. Після ДТП з ОСОБА_2 вони не розмовляли. Надані ним пояснення, що містяться в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП відповідають дійсності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, які позов підтримали, відповідача та його представника, які заперечили щодо задоволення позову, показання свідків та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до оглянутої в судовому засіданні справи №456/2522/16-п пр.№3/456/744/2016 відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 /суддя Сас С.С./ провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Даною постановою встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /Т.1 а.с. 7-8/. Постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016 апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , адвоката Гордія В.О. залишено без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 щодо ОСОБА_2 без змін /Т.1 а.с. 9-10/.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації: 14.01.2011, 2 401 000 0000 002737 /Т.1 а.с. 11-12/.

Згідно з розпискою від 18.06.2016, ОСОБА_2 зобов`язується відшкодувати витрати на лікування після ДТП ОСОБА_4 /Т.1 а.с. 13/.

Відповідно до видаткової накладної PUD0000971/16 від 18.08.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено шини колісні на причеп та руль, наконечник рульової тяги правий, наконечник рульової тяги лівий та ресівер, на загальну суму 38 100, 00 грн. /Т.1 а.с. 15/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №74 від 22.08.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000131914/16 від 18.08.2016 /Т.1 а.с. 14, 16/.

Відповідно до видаткової накладної PUD0000914/16 від 10.08.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено шланг компресора, фільтр повітря, скло лампи, з`єднювач електричний, гофра впускна обігріву, хомут загальну суму 1 987, 00 грн. /Т.1 а.с. 18/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №64 від 10.08.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000125624/16 від 09.08.2016 /Т.1 а.с. 17, 19/.

Згідно з видатковою накладною PUD0000915/16 від 10.08.2016, ОСОБА_1 понесла витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено лампочку, габарит прямокутний, шланг еластичний підйому кабіни, гальмівна рідина, провід електричний, шланг поліамідний, хомут, насос паливний, перемикач світла і поворотів, швидкоз`єднювач, хомут стяжний, клапан зворотній, шланг поліамідний, кінцевик труби, гофра пічки, на загальну суму 3 631, 00 грн. /Т.1 а.с. 21/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №63 від 10.08.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000125621/16 від 09.08.2016 /Т.1 а.с. 20, 23-24/.

Відповідно до видаткової накладної PUD0000021/16 від 10.08.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено тент, вартістю 10 000, 00 грн. /Т.1 а.с. 26/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №62 від 10.08.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою від 10.08.2016 /Т.1 а.с. 25, 27/.

Відповідно до видаткової накладної PUD00000735/16 від 13.07.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено кронштейн кріплення фари правої, фару, болотник під кабіною, на загальну суму 5 650, 00 грн. /Т.1 а.с. 29/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №45 від 11.07.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000106025/16 від 08.07.2016 /Т.1 а.с. 28, 30/.

Згідно з видатковою накладною PUD0000772/16 від 18.07.2016, ОСОБА_1 понесла витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено змазку до системи центру змащування, пневмоподушку із стаканом, з`єднувач прямий, масльонку, клеми свинцеві, клему латунну, хомут, на загальну суму 4 801, 00 грн. /Т.1 а.с. 32/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №46 від 18.07.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000108455/16 від 13.07.2016 /Т.1 а.с. 31, 33/.

Відповідно до видаткової накладної PUD00000771/16 від 18.07.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено стрічку ізоляційну, змазку проникаючу, солідол, електроклапан пневматичного сигналу, провід електричний плоский, палець ресори, втулка ресори, шайба пальця ресори, сальник, лампочку, штуцер прямий, шланг поліамідний, хомут стяжний, мас льонку, швидкоз`єднювач, ущільнювач, шплінт, шланг еластичний підйому кабіни, шайбу, підкладку гумову хомута, масло моторне, наконечник, акумулятор, на загальну суму 17 794, 00 грн. /Т.1 а.с. 35-36/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №47 від 18.07.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000108459/16 від 13.07.2016 /Т.1 а.с. 34, 37-38/.

Відповідно до видаткової накладної PUD00000736/16 від 18.07.2016, ОСОБА_1 понесено витрати на ремонт автомобіля, зокрема куплено масло трансмісійне, фару, габарит поворотів, сходинку ліву нижню, сходинку ліву праву, корпус фари, кронштейн кріплення фари, змазку проникаючу, гайку, шланг еластичний підйому кабіни, штуцер трійник, радіатор охолодження, ремінь клиновий, фільтр гідравліки, фіксатор різьби, насос підйому кабіни, на загальну суму 26 088, 00 грн. /Т.1 а.с. 40/. Даний факт також підтверджується платіжним дорученням №44 від 11.07.2016, платник ФОП ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_11 та рахунком-фактурою 000102688/16 від 04.07.2016 /Т.1 а.с. 39, 42-43/

Згідно з Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТзОВ Спрінтекс є юридичною особою, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 16.08.2012 1 417 102 0000 000986, керівник - ОСОБА_2 /Т.1 а.с. 62-63/.

Відповідно до довідки АБ №482947 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, види діяльності ТзОВ Спрінтекс за КВЕД-2010: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; міжнародна діяльність /Т.1 а.с. 64-65/.

Згідно з наказом №4 директора ТзОВ Спрінтекс Тищенко М.М. від 19.06.2013 Про покладення виконання обов`язків відсутнього працівника , у зв`язку з виробничою потребою виконання обов`язків водія покладено на директора товариства Тищенка М.М. з 19.06.2013 /Т.1 а.с. 67/.

Відповідно до договору оренди автомобіля від 19.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М., ОСОБА_12 з однієї сторони (Орендодавець) та з іншої сторони ТзОВ Спрінтекс , в особі директора Тищенка М.М. (Орендар) уклали цей договір про таке: Орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове володіння та користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове володіння та користування автомобіль марки MAN 18.410, 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_3 , сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ САР НОМЕР_4 , виданого 15.06.2013 Стрийським ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату /Т.1 а.с. 68/.

Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Тернопільській області №14-17/813 від 20.07.2017, станом на 18.06.2017 дорожні знаки 1.23.1-1.23.2 Прилягання другорядної дороги на примиканні до автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград 80 км+200м, поблизу с. Куряни, були в наявності /Т.1 а.с. 88/.

Згідно відповіді страхової компанії UPSK №1141/18 від 07.04.2017, з вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 510,00 грн., що передбачена умовами договору (полісу) №АІ/5237339 від 26.07.2015, розмір страхового відшкодування складає 50000,00 - 510,00 = 49490,00 грн. /Т.1 а.с.177/.

13.09.2017 за вих. №3399/18 страховою компанією UPSK на адресу адвоката Качмар І.О., на його адвокатський запит, надіслано листа з наступними копіями документів: копія калькуляції вартості відновлювального ремонту транспортного засобу DAF 95XF430, р.н. НОМЕР_5 від 25.01.2017 ФОП ОСОБА_5 ; копія розрахунку коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу DAF 95XF430, р.н. НОМЕР_5 від 25.01.2017 ФОП ОСОБА_5 ; копія розрахунку утилізаційної вартості DAF 95XF430, р.н. НОМЕР_5 від 25.01.2017 ФОП ОСОБА_5 ; копія акту-огляду причепу ПР MOL, р.н. НОМЕР_6 ; копія калькуляції вартості відновлювального ремонту причепу ПР MOL, р.н. НОМЕР_6 ; копія розрахунку коефіцієнта фізичного зносу причепу ПР MOL, р.н. НОМЕР_7 .1 а.с. 157-175/.

З листа Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №16269 від 26.09.2017 Про надання інформації та підтверджуючих документів вбачається, що ТОВ Спрінтекс сплачує єдиний соціальний внесок, інші податки та обов`язкові платежі за ОСОБА_2 , який згідно до поданих звітних податкових форм з 2013 по дату надання інформації є керівником даного підприємства та єдиним працівником на даному підприємстві /Т.1 а.с. 179/.

15.02.2018 відповідачем до матеріалів справи долучено товарно-транспортну накладу №58 від 24.12.2015; товарно-транспортну накладну №11/03/1 від 11.03.2016; товарно-транспортну накладну №РНК81206017 від 12.06.2017, які підтверджують факт надання підприємством послуг з перевезення вантажу /Т.1 а.с. 206-208 /.

Згідно листа ТзОВ Галичина-Захід №159/1 від 13.06.2018, між ТзОВ Галичина-Захід та ТзОВ Спрінтекс було укладено договір перевезення вантажу №13-142 від 01.11.2013, який в подальшому було пролонговано. Протягом червня 2016 року ТзОВ Спрінтекс здійснювало перевезення вантажу за вказаним договором: з 08.06.2016 по 14.06.2016 - згідно акту прийому-передачі виконаних робіт; 17.06.2016 - згідно акту прийому-передачі виконаних робіт. ТзОВ Галичина-Захід не укладало жодних договорів про перевезення вантажу з ОСОБА_2 безпосередньо як з фізичною особою /Т.1 а.с.247/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2019 у Товариства з Обмеженою відповідальністю Спрінтекс , код ЄДРПОУ 38188324, адреса: Львівська область, м. Стрий, вул. Зваричі, буд. 76, кв. 21 витребувано: накази з кадрових питань ТзОВ Спрінтекс за 2013 рік щодо ОСОБА_2 , журнал реєстрації наказів з кадрових питань ТзОВ Спрінтекс за 2013 рік щодо ОСОБА_2 , журнал реєстрації щозмінного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв за 2016 рік щодо ОСОБА_2 ; у Страхової компанії UPSК Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40 витребувано інформацію про розмір збитку завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодженого транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепу ПР МОL, реєстраційний номер НОМЕР_6 , копію належним чином завіреного розрахунку збитку завданого ОСОБА_1 , внаслідок пошкоджених транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепу ПР МОL, реєстраційний номер НОМЕР_6 (копію розрахунків проведених ФОП ОСОБА_5 , по замовленню ПрАТ УПСК розміру збитку завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкоджених транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепу ПР МОL, реєстраційний номер НОМЕР_6 ) /Т.2 а.с. 67/.

09.04.2019 представником відповідача - адвокатом Доарме В.С. подано суду заяву, згідно якої витребувані судом документи не можуть бути надані, оскільки ОСОБА_2 є єдиним працівником підприємства і за місцем проживання відсутній /Т.2 а.с.77/.

23.04.2019 страховою компанією UPSК Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на адресу суду, на виконання ухвали суду від 26.03.2019 скеровано лист, яким суд повідомлено, що згідно ремонтної калькуляції №0398К від 25.01.2017 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 1093210,80 грн. На підставі розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №0398 встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 270285,89 грн. Оскільки витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди (270285,89 грн.) ремонт такого транспортного засобу є економічно необгрунтованим, транспортний засіб DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 вважається фізично знищеним. Згідно розрахунку утилізаційної вартості КТЗ №0398 ринкова вартість транспортного засобу DAF 95ХF430, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 43037,40 грн. Таким чином відшкодуванню підлягала наступна сума: 270285,89 (вартість транспортного засобу до ДТП) - 43037,40 грн. (вартість транспортного засобу після ДТП) = 227248,49 грн. 07.04.2017 ПрАТ УПСК у межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну шкоду здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 49 490, 00 грн. (50 000, 00 грн. - 510,00 грн. безумовної франшизи). Крім того, надано суду поліс №АІ/5237339 від 26.07.2015; ремонтну калькуляцію №0398К від 25.01.2017; розрахунок коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №0398; розрахунок утилізаційної вартості КТЗ №0398; фото пошкодженого транспортного засобу; ремонтну калькуляцію вартості відновлювального ремонту причепу ПР MOL р.н. НОМЕР_8 від 25.01.2017; розрахунок коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №0398 /Т.2 а.с. 82-100/.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166 , 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного суду від 17.09.2019 у справі № 638/16723/15-ц.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України , відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У разі відсутності преюдиційного доказу вини особи у завданні шкоди, зазначена обставина підлягає встановленню у ході розгляду цивільної справи. Не притягнення особи до адміністративної відповідальності з будь-яких причин за порушення Правил дорожнього руху не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. Винність особи у вчиненні ДТП, завданні шкоди у цивільній справі повинна бути доведена у загальному порядку.

Приймаючи рішення у даній справі та стягуючи з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_13 майнову шкоду в розмірі 177 758, 49 грн., суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 /суддя Сас С.С./ провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Даною постановою встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /Т.1 а.с. 7-8/. Постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016 апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , адвоката Гордія В.О. залишено без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 щодо ОСОБА_2 без змін /Т.1 а.с. 9-10/.

На момент ДТП, яка мала місце 18.06.2016 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN 18/410 р.н. НОМЕР_9 була застрахована у ПрАТ УПСК за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - страховим полісом №АІ/5237339 від 26.07.2015 /Т.2 а.с. 85/.

Відповідно до листа ПрАТ УПСК вих. №1141/18 від 07.04.2017, адресованого ОСОБА_1 , з вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 510, 00 грн., що передбачена умовами договору (полісу) №АІ/5237339 від 26.07.2015, розмір страхового відшкодування складає 49 490, 00 грн. /Т.1 а.с. 177/.

Згідно з ремонтною калькуляцією №0398К від 25.01.2017 вартість відновлювального транспортного засобу DAF 95ХF430, р.н. НОМЕР_2 становить 1 093 210, 80 грн. /Т.2 а.с. 87-88/.

Відповідно до розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ №0398, ринкова вартість транспортного засобу DAF 95ХF430, р.н. НОМЕР_2 становить 279 285, 89 грн. /Т.2 а.с. 89/.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного суду від 24.07.2019 у справі № 759/2229/16-ц.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 збитків на ремонт автомобіля, останньою долучено до матеріалів справи видаткові накладні, в яких вказано перелік запасних частин, які було замінено та платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем коштів за купівлю запасних частин до автомобіля. Вказані докази суд визнає належними, оскільки такі прямо підтверджують факт понесення позивачем ОСОБА_1 коштів на ремонт автомобіля, після ДТП, яка мала місце 18.06.2016, за участю відповідача, вина у вчиненні якого встановлена постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016; вказана постанова набрала законної сили, оскільки постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016 таку залишено без змін.

На підставі наведеного, суд, встановивши, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує стягнутий на користь позивача розмір страхового відшкодування, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що з ОСОБА_2 , як винної особи у вчиненні ДТП, яка мала місце 18.06.2016, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та стягнутим страховим відшкодуванням: 270285,89 (вартість транспортного засобу до ДТП) - 43037,40 грн. (вартість транспортного засобу після ДТП) - 49 490, 00 грн. (страхового відшкодування) = 177 758, 49 грн.

Задовольняючи частково вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну шкоду, суд вважає за необхідне спростувати наступні доводи відповідача.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі, шкода повинна стягуватись саме з ТзОВ Спрінтекс , оскільки у вказаному підприємстві, на момент настання ДТП /субота/, окрім функцій керівника підприємства, він виконував ще обов`язки водія, тобто 18.06.2016 він виконував свої трудові обов`язки щодо перевезення вантажу на замовлення ТОВ Галичина Захід , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 107 КЗпП України, робота у вихідні дні оплачується у подвійному розмірі.

Згідно з календарем за 2016 рік, 18.06.2016 припадало на суботу.

Відповідно до Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), ОСОБА_2 протягом 2016 року, в тому числі за червень місяць, нараховувалась виключно мінімальна заробітна плата; жодні виплати, в тому числі і за роботу у вихідні дні, згідно з положеннями ст. 107 КЗпП України відповідачу не проводились /Т.1 а.с. 223/.

Крім того, згідно відповіді Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області №16269 від 26.09.2017, наданої на адвокатський запит від 05.09.2017 №05/09-17 ТзОВ Спрінтекс сплачує єдиний соціальний внесок, інші податки та обов`язкові платежі за ОСОБА_2 , який згідно поданих звітних податкових форм з 2013 року є по дату надання інформації /26.09.2017/, є керівником даного підприємства та єдиним працівником на цьому підприємстві /Т.1 а.с. 179/.

Окрему увагу слід звернути на відповідь ТзОВ Галичина Захід на адвокатський запит ОСОБА_6 , відповідно до якої 18.06.2016 ТОВ Спрінтекс не здійснювало перевезення вантажу за Договором перевезення на замовлення Галичина Захід . Згідно з товарно-транспортною накладною №54 та №60 від 17.06.2016, перевезення здійснювалось водієм ОСОБА_2 на автомобілі MAN 18/410 р.н. НОМЕР_9 , доставка проводилась від ФГ Фльонц до ТзОВ Галичина Захід ; згідно з накладною №9049 від 17.06.2016 автомобіль покинув територію ТзОВ Галичина Захід о 14:40 год. та 23:15 год. Їм не відомий маршрут слідування даного водія, після того, як він покинув територію ТзОВ Галичина Захід /Т.1 а.с. 268/

Наведені судом обставини підтверджують необґрунтованість доводів відповідача про те, що він по сумісництву виконує обов`язки водія та керівника у ТзОВ Спрінтекс , та вчинив ДТП під час виконання ним трудових обов`язків. Такі суд розцінює, як бажання відповідача перекласти відповідальність за відшкодування шкоди на ТзОВ Спрінтекс , керівником якої він є.

Долучені відповідачем до матеріалів справи товарно-транспортні накладні від 12.06.2017, 11.03.2017 та 24.12.2015 жодного відношення до відшкодування шкоди внаслідок ДТП, яка мала місце 18.06.2016 не мають та не впливають на висновки суду про підставність стягнення заподіяної шкоди позивачу з відповідача.

Будь яких інших доказів, які б підтверджували той факт, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки по перевезенню вантажу на замовлення ТзОВ Галичина-Захід , відповідачем суду не надано.

Не заслуговує на увагу твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що винним у ДТП, яка мала місце 18.06.2016 є ОСОБА_4 , оскільки відповідно до оглянутої в судовому засіданні справи №456/2522/16-п пр.№3/456/744/2016 відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 /суддя Сас С.С./ провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Даною постановою встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /Т.1 а.с. 7-8/. Постановою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2016 апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , адвоката Гордія В.О. залишено без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016 щодо ОСОБА_2 без змін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд приходить до висновку, що розглядаючи спір щодо відшкодування шкоди, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини дорожньо-транспортної пригоди, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

У справах №722/1384/15-ц від 28.10.2019 та №234/16272/15-ц від 05.09.2019, Верховний Суд вказав, що розглядаючи позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, суд не вправі обговорювати вину особи, а лише вирішувати питання про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Слід звернути увагу, що відповідач ОСОБА_2 брав участь під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ст.124 КУпАП, реалізовував права, визначені ст.268 КУпАП, та жодних клопотань про призначення експертизи з метою спростування доказів про його причетність до вчинення правопорушення, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не подавав.

На підставі наведеного, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про необхідність встановлення вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , у суду відсутні підстави вважати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

ФОП ОСОБА_5 включений у реєстр оцінювачів та має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №16760/14 від 05.08.2014, а проведена ним оцінка вартості збитку, заподіяного ОСОБА_1 проведена згідно з вимогами законодавства та ніким не оспорювалась та не скасована. А відтак доводи представника відповідача в цій частині на увагу не заслуговують.

Показання свідка ОСОБА_8 , допитаного в судовому засіданні не спростовують висновків суду про те, що шкода повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 , а показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Що стосується вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача 95 000, 00 грн. збитків (упущеної вигоди), суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України , оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є винуватим у вчиненні ДТП, яка мала місце 18.06.2016, що підтверджується постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2016, яка набрала законної сили та зобов`язаний відшкодувати позивачу матеріальну (майнову) шкоду, завдану, внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачем не долучено до матеріалів справи жодних належних доказів на підтвердження розміру упущеної вигоди в розмірі 95 000, 00 грн., долучені до матеріалів справи докази використання автомобіля у господарській діяльності та отримання прибутку від неї не є належними доказами на підтвердження упущеної вигоди, у зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що в судовому засіданні 03.02.2020 позивач та її представник не заперечили того факту, що доказів на підтвердження розміру упущеної вигоди ними до матеріалів справи не долучено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, суд не вважає за необхідне давати оцінку іншим доводам сторін, оскільки такі не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1777 /одну тисячу сімсот сімдесят сім/ грн. 58 коп. судового збору, що складає 1% від суми позову, яка судом задоволена.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 177 758 /сто сімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім/ грн. 49 коп. матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1777 /одну тисячу сімсот сімдесят сім/ грн. 58 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог про стягнення судового збору відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська

Повний текст судового рішення

виготовлено 13.02.2020