Постанова

від 29.01.2020 по справі 602/343/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 602/343/14-ц

провадження № 61-12927св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Чорний Михайло Ярославович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду

від 10 червня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М.,

Ходоровського М. В., Ткача З. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту, визнання недійсними свідоцтв про право власності на спадщину, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - його мати ОСОБА_4 . На час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом з батьками, тому вважається таким, що вступив в управління спадковим майном та прийняв спадщину.

У листопаді 2013 року йому стало відомо, що все спадкове майно на себе оформила його сестра ОСОБА_2 .

Зазначав, що між ним та ОСОБА_2 не досягнуто домовленостей про поділ спадкового майна.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 13 грудня 2011 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори про те, що ОСОБА_5

є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 , яке складається з житлового будинку з надвірними господарськими будівлями

АДРЕСА_1 , земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,47 га та 2,95 га, які знаходяться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області;

- визнати за ним право власності на:

5/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею

2,47 га;

земельну ділянку (кадастровий номер 6123882700:01:002:0629) площею 0.1830 га; земельну ділянку (кадастровий номер 6123882700:01:002:0159) площею 0.2932 га;

3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,95 га, (кадастровий номер 6123882700:01:002:0628) площею 0,1828 га;

земельну ділянку (кадастровий номер 6123882700:01:002:0158) площею 2,7703 га;

- визнати нечинною та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказаний житловий будинок та земельні ділянки;

- посилаючись на те, що заповіт ОСОБА_4 від 30 жовтня 2007 року було посвідчено секретарем Верещаківської сільської ради Лановецького району в приміщенні Лановецької клінічної центральної районної лікарні (далі - Лановецька КЦРЛ), тобто за межами території Верещаківської сільської ради і за межами її повноважень на вчинення нотаріальних дій, просив суд встановити нікчемність заповіту.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області

від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заповіт ОСОБА_6

від 30 жовтня 2007 року посвідчено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він був посвідчений 30 жовтня 2007 року секретарем Верещаківської сільської ради Хом`як Н. Г. під час перебування спадкодавця ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в Лановецькії КЦРЛ , тобто, за межами території Верещаківської сільської ради, за межами її повноважень на вчинення нотаріальних дій. Разом із тим позивач пропустив позовну давність та не надав будь-яких доказів наявності поважних причин пропуску позовної давності з часу відкриття спадщини, тобто з 16 листопада 2007 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено у зв`язку із тим, що вони є похідними від вимоги про встановлення нікчемності заповіту.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 залишено без задоволення.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Тернопільської області 21 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 червня

2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2018 року скасовано.

Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на ім`я

ОСОБА_5 , посвідчений 30 жовтня 2007 року секретарем Верещаківської сільської ради Хом`як Н. Г., зареєстрований у реєстрі № 22, нікчемним.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом щодо

5/8 частини спадкового майна від 13 грудня 2011 року, видане Лановецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями

АДРЕСА_1

№ 1-1264.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом щодо

1/2 частини спадкового майна від 13 грудня 2011 року, видане Лановецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,47 га, кадастрові номери 6123882700:01:0020629, 6123882700:01:002:0159, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 648202, виданого Верещаківською сільською радою народних депутатів Лановецького району Тернопільської області

від 03 вересня 2001 року, зареєстрованого за НОМЕР_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом щодо

3/4 частини спадкового майна від 13 грудня 2011 року, виданого Лановецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,07703 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0628, 6123882700:01:002:0158, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 663844, виданого Верещаківською сільською радою народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 03 вересня 2001 року, зареєстрованого за № 148.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 5/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,47 га, кадастрові номери 6123882700:01:0020629, 6123882700:01:002:0159, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, що належала ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

та після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

на 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,07703 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0628, 6123882700:01:002:0158, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, яка належала померлому ОСОБА_3 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посвідчення заповіту спадкодавця ОСОБА_4 відбулося із порушенням вимог закону,

а отже, заповіт є нікчемним, тому позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частки спірного домоволодіння та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на праві приватної власності, а спадкоємцями першої черги за законом після померлого була його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 , які на час смерті спадкодавця проживали разом з ним та вступили у володіння майном, тобто успадкували по 1/4 частки спірного будинку та по 1/2 частки земельної ділянки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 був

ОСОБА_1 , який на час смерті спадкодавця проживав разом з нею, та

ОСОБА_2 , яка в установленому законом порядку подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належні їй 3/4 частки спірного домоволодіння,

1/2 - земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті чоловіка

ОСОБА_3 , та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на праві приватної власності.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 та

ОСОБА_3 успадкував 5/8 частки будинку та 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на праві власності, та 3/4 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а отже, оспорювані свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають визнанню недійсними лише щодо зазначених часток спадкового майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Чорний М. Я., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2019 рокудо закінчення касаційного провадження.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що у період з 11 лютого 2000 року по 06 серпня 2008 року, позивач з батьками був лише зареєстрований у спірному будинковолодінні, однак не проживав, а тому не вступив у володіння спадковим майном. Зазначає, що з 06 серпня 2008 року позивач зареєстрований за своїм дійсним місцем проживання, а саме по

АДРЕСА_2 . Вважає, що строк позовної давності щодо поділу спадкового майна слід відраховувати від 06 серпня 2008 року,

а не з 2014 року.

Доводи особи, яка подалавідзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки мотиви, вказані

у скарзі, не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 червня 1966 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 75 т. 1).

Житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , набутий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за час шлюбу, та відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного на час набуття у власність спірного домоволодіння) є їхньою спільною сумісною власністю.

Батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

15 жовтня 1983 року ОСОБА_9 та ОСОБА_1 уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_1

Відповідно до заповіту, посвідченого 10 вересня 2001 року секретарем Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за № 35, ОСОБА_3 все своє майно, з чого

б воно не складалося і де б воно не знаходилось, а саме: хату, хлів, льох, земельну ділянку, якою він користується, розміром 0,98 га, заповідає ОСОБА_11

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на належні йому 1/2 частки домоволодіння, що знаходиться

по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 2,95 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на праві приватної власності і не була спільною сумісною власністю.

Спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , були його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 , які на час смерті спадкодавця проживали разом з ними та вступили

у володіння майном.

Спадкоємці не подавали державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкоємцям не видавалось.

Відповідно до заповіту, посвідченого 30 жовтня 2007 року секретарем Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області та зареєстрованого у реєстрі за № 22, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а саме: житловий будинок

з надвірними господарськими будівлями, земельна ділянка розміром

0,98 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельний пай розміром 2,47 га, який знаходиться на території Верещаківської сільської ради, та належить

їй згідно з державним актом на праві приватної власності на землю серії РІ № 648202, заповідає ОСОБА_11

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є син ОСОБА_1 , який на час смерті спадкодавця проживав разом з нею та

ОСОБА_2 , яка в установленому законом порядку подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

04 квітня 2008 року ОСОБА_11 звернулася до державного нотаріуса Лановецької державної нотаріальної контори Джуса С. З. із заявою № 372 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , згідно з якою просила після спливу шестимісячного строку видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом. У заяві зазначено, що крім неї спадкоємцем є також син померлої - ОСОБА_1 , 1960 року народження. Більше інших спадкоємців ні згідно зі статтєю 1241 ЦК України, ні за заповітом немає.

13 грудня 2011 року ОСОБА_11 подала державному нотаріусу Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. заяву № 715 про те, що вона прийняла спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_4 , яке складається з: житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться по

АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,95 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0628, 6123882700:01:002:0158, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,47 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0629, 6123882700:01:002:0159, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, та просить видати їй свідоцтво на спадщину за законом, за заповітом - не бажає. Крім неї спадкоємців ні за заповітом, ні за законом немає.

13 грудня 2011 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_11 , після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ціна спадкового майна становить

19 893 грн. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1-1264.

13 грудня 2011 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_11 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,47 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0629, 6123882700:01:002:0159, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, належної ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РІ № 648202, виданого Верещаківською сільською радою народних депутатів трудящих Лановецького району Тернопільської області 03 вересня 2001 року, що залишилася після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Земельна ділянка спадкується без зміни цільового призначення земельної ділянки. Оцінка спадкового майна становить 34 908,86 грн. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1-1269.

13 грудня 2011 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_11 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,95 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0628, 6123882700:01:002:0158, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, належної ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РІ № 663844, виданого Верещаківською сільською радою народних депутатів трудящих Лановецького району Тернопільської області 03 вересня 2001 року, що залишилася після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Земельна ділянка спадкується без зміни цільового призначення земельної ділянки. Оцінка спадкового майна становить 36 241,94 грн. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1-1267.

12 травня 2014 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої матері ОСОБА_4 , в зв`язку з тим, що він як спадкоємець ОСОБА_4 не подав вчасно до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

12 травня 2014 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої матері ОСОБА_4 , в зв`язку з тим, що він як спадкоємець ОСОБА_4 не подав вчасно до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року № 561, за погосподарською книгою № 5 Верещаківської сільської ради за 1991 -1995 роки на погосподарському номері ОСОБА_3 зареєстровані: голова двору

ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Врещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року № 560, за господарською книгою № 4 Верещаківської сільської ради за 2006 -2010 роки на погосподарському номері ОСОБА_4 зареєстровані: голова двору - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_1 , внук -ОСОБА_12 .

Відповідно до відповіді Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 07 червня 2016 року № 78 на адвокатський запит ОСОБА_13 , ОСОБА_1 з 11 лютого 2000 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2011 року перереєстрований у житловий будинок по

АДРЕСА_1 .

Згідно з поясненнями від 04 липня 2017 року № 503/02-14 державного нотаріуса Лановецької державної нотаріальної контори Тернопільської області Джус С. З., 04 квітня 2008 року за № 227 заведено спадкову справу та внесено відомості до електронного реєстру спадкових справ щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_14 (заява від 04 квітня 2008 року № 372).

Запис у книзі обліку спадкових справ Лановецької державної нотаріальної контори від 16 травня 2008 року за № 139, заява № 505, щодо ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , помилковий, про що

в книзі обліку спадкових справ Лановецької державної нотаріальної контори зроблено відповідну відмітку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено

з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК Українивстановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частин першої -третьої статті 1247 ЦК Українизаповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними

у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Судом встановлено, що складання та посвідчення заповіту ОСОБА_4 відбулося із порушенням вимог закону, а саме, заповіт був посвідчений

30 жовтня 2007 року секретарем Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області Хом`як Н. Г. під час перебування спадкодавця ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні

в Лановецькій КЦРЛ, тобто за межами території Верещаківської сільської ради і за межами її повноважень на вчинення нотаріальних дій.

Ураховуючи зазначене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що відповідно до положень статті 1257 ЦК України вказаний заповіт є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням

є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У частині першій статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 1 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК Української РСР),

у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з ним у будинку, що

є спадковим майном. Як спадкоємець першої черги вступив у володіння та управління майном, обробляв земельні паї та ремонтував будинок, а отже, прийняв спадщину.

Згідно з довідкою від 24 лютого 2014 року № 101, виданою Верещаківською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 з лютого 2000 року зареєстрований по АДРЕСА_1 , у квітні 2011 року (згідно

з його усною заявою) перереєстрований на АДРЕСА_3 .

Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до статті 549 ЦК Української РСР (у редакції на час спірних відносин).

Отже, ОСОБА_1 та мати ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 успадкували по 1/4 частки будинку від 1/2 частки та по 1/2 частки земельної ділянки.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті останньої був син ОСОБА_1 , який на час смерті спадкодавця проживав разом

з нею, та ОСОБА_2 , яка в установленому законом порядку подала

в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Після смерті останньої відкрилася спадщина на належну їй 3/4 частки спірного домоволодіння, 1/2 - земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Також після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на праві приватної власності .

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю

НОМЕР_1, ОСОБА_4 передана у приватну власність земельна ділянка площею 2,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ураховуючи зазначене, правильним є висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 успадкував

5/8 частки будинку та 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4

на праві власності та 3/4 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 .

Згідно із статтею 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа якій воно видано, не мала права на спадкування, а також інших випадків, встановлених законом.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 успадкувала 3/8 частки будинку та

1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на праві власності, та 1/4 частки земельної ділянки для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва після смерті ОСОБА_4 , яка успадкувала 1/2 частки земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 .

У випадку визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину, нотаріусом видаються спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину з урахуванням часток спадкоємців, визначених судом.

Отже, відповідач мала право тільки на частину спадкового майна, а не на все майно, тому апеляційний суд правильно вважав, що оспорювані свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають визнанню недійсними лише щодо частки спадкового майна. Обґрунтовано визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 5/8 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , на 1/2 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,47 га, кадастрові номери 6123882700:01:0020629, 6123882700:01:002:0159, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, що належала ОСОБА_4 ;

право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та після смерті матері ОСОБА_4 на 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,07703 га, кадастрові номери 6123882700:01:002:0628, 6123882700:01:002:0158, що знаходиться на території Верещаківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, та належала померлому ОСОБА_3 .

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що в період з 11 лютого 2000 року по 06 серпня 2008 року позивач з батьками був лише зареєстрований у спірному будинковолодінні, однак там не проживав, а тому не вступив у володіння спадковим майном,

безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції іне дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою суду касаційної інстанції від 06 серпня 2019 року зупинено виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 червня

2019 року до закінчення касаційного провадження у цій справі. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення апеляційного суду, тому виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2019 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Тернопільського апеляційного суду

від 10 червня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк