Ухвала

від 17.02.2020 по справі 120/567/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 лютого 2020 р. Справа № 120/567/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.

Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення наведених норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням зазначених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви у цій частині, позивачу необхідно подати до суду належним чином засвідчені копії документів, що долучені до позовної заяви, (примірники для суду та із урахуванням кількості учасників справи).

Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Особливості правого регулювання строків звернення до адміністративного суду передбачено статтею 122 КАС України. Зокрема, у частині першій цієї статті йдеться про те, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

За загальним правилом передбаченим нормою ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися , що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.04.2013 Бершадським районним судом Вінницької області по справі № 2-а-2750/2011 видано виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання до органів виконавчої служби.

11.04.2019 позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з приводу невиконання виконавчого листа від 04.04.2013 № 2-а-2750/2011.

Листом від 19.04.2019 № М-310/2/а-23 Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області повідомило позивача, що постанова по справі № 2-а-2750/2011 прийнята до обліку та включена до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 22.01.2015 внесені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 46168591.

Також позивач зазначає, що листом Головного управління Державної казначейської служби України від 29.05.2019 № 13-28/1641 його повідомлено, що Головним управлінням Державної казначейської служби України отримано від Державної виконавчої служби України акти приймання - передавання за ІІ квартал 2016 року із пакетом судових рішень.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі - Порядок № 440), відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов`язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено (п. 9 Порядок № 440).

Пунктом 17 Порядку № 440 передбачено, що відповідальна особа не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження акта приймання-передавання надсилає заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням реквізитів акта приймання-передавання.

Отже, із системного аналізу положень Порядку № 440 можна дійти висновку, що процедура погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання якої гарантується державою (до якої відносяться кошти присуджені позивачу рішенням Бершадського районного суду Вінницької області по справі № 2-а-2750/2011) передбачає в обов`язковому порядку надсилання стягувачу (заявнику): по - перше - повідомлення про прийняття рішення суду для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено; по - друге повідомлення про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів після затвердження акта приймання-передавання.

Із тексту позовної заяви встановлено, що рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15.05.2011 по справі № 2-а-2750/2011 внесено до Реєстру 22.01.2015. Акт приймання - передавання складено за ІІ квартал 2016 року. Тому, враховуючи презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав, яка застосовується в цілях визначення моменту із якого починає свій відлік строк звернення до суду, позивач у разі незгоди із фактом передачі рішення щодо нього до органів казначейської служби, чи із змістом внесених у реєстр відомостей, мав можливість звернутися до суду із відповідним позовом у період складення та направлення його документів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, позовну заяву здано на пошту з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду лише 10.02.2020, що підтверджується відміткою поштового відділення на поштовому конверті у якому позовна заява направлена до суду.

Тому, враховуючи встановлені в цілях обрахування строків звернення до суду обставини, ОСОБА_1 пропущено передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович