Рішення

від 14.02.2020 по справі 280/6130/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2020 року Справа № 280/6130/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (вул. Південне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 41507902)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 43005393),

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 23.10.2019 № 1313460/41507902, від 28.10.2019 №1315983/41507902, від 19.11.2019 №1333146/41507902, №1333151/41507902;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101 датою їх направлення на реєстрацію;

визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.10.2019 №22, яким віднесено позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання;

зобов`язати відповідача 2 виключити з бази ризикових платників позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що у вересні-жовтні 2019 року відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України, товариством було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101. За результатом направлення зазначених податкових накладних нами отримані повідомлення, з яких вбачається, що накладні прийнято під час її подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, але їх реєстрацію зупинено. Підставою зупинення реєстрації визначено п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), із зазначенням, відповідності податкових накладних вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем в електронній формі засобами електронного зв`язку до контролюючого органу було надано письмові пояснення та копії необхідних документів по кожному випадку зупинення реєстрації податкової накладної. Однак, комісією контролюючого органу було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладлних. Позивач вказав, що прийняття оскаржуваних рішень відбулось без належної перевірки комісією достовірності та аналізу наданих платником разом з поясненнями документів його діяльності, що належним чином підтверджують реальність проведення господарської операції. Таким чином, оскаржувані рішення, не відповідають вимогам та принципам управлінської діяльності (закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України), оскільки прийняті необгрунтовано, тобто без урахування наданих платником документів, всупереч вимогам чинного законодавства. Разом з цим, позивач вказує і на те, що після того як стало відомо про зупинення реєстрації податкових накладних, останій звернувся із запитом до контролюючого органу щодо надання інформації від 11.10.2019 року та просив повідомити якому саме критерію, що визначені у пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає підприємство, а також просив надати витяг з протоколу Комісії, яка приймала таке рішення, а також фактичні данні на яких грунтується таке рішення. 17.10.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання. Відповідями від 23.10.2019 року №9668/10/08-01-06-03-17 та від 28.10.2019 року №10455/10/808-01-06-03-17 контролюючий орган повідомив, що підприємство віднесене до ризикових за критерієм в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування . Крім цього, надано витяг з протоколу №22 від 02.10.2019 року, з якого вбачається, що від Вознесенівського управління отримано інформацію відповідно до якої можливе включення підприємства до ризикових . Копій жодних матеріалів щодо яких встановлювалась ризиковість підприємства позивача не надано. Враховуючи зазначене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржуванні рішення, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні та виключити його з бази ризикових платників.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 13.01.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

02.01.2020 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№184), в якому зазначає, що реєстрація податкових накладних від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101 виписаних TOB ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ. Зазначені податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Комісією ГУ ДПС в Запорізькій області прийнято Рішення про відмову у реєстрації накладних позивача. За висновком комісії підставами відмови у реєстрації податкової накладної № 97 від 23.09.2019 року при опрацюванні пакетів документів було ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи). підставами відмови у реєстрації податкової накладної № 98 від 25.09.2019 року при опрацюванні пакетів документів було: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Підставами відмови у реєстрації податкової накладної № 99 від 02.10.2019 року при опрацюванні пакетів документів було: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання тс варів/послуг, зберіганню і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Додаткова інформація: ненадання платником податку копій документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи). Підставами відмови у реєстрації податкової накладної №101 від 09.10.2019 року при опрацюванні пакетів документів було: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Додаткова інформація: ненадання платником податку копій документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи). Вказує, що Комісія ДПС України та ГУ ДПС у Запорізькій області приймали Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Також, представник відповідачів посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19) вказує, що дії комісії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо віднесення TOB "ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ до переліку ризикових платників податку, відповідно до п.п. 1.6 п.1 Критеріїв у зв`язку із наявністю податкової інформації, є обгрунтованими.

Ухвалою суду від 14.02.2020 відмовлено представнику відповідача 1 у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ "Гідроком Інтернешнл" зареєстроване юридичною особою 08.08.2017 за адресою: вул. Південне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69032, основним видом діяльності позивача є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями, про що свідчать дані Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що позивачем в рамках здійснення господарської діяльності, відповідно до приписів статей 187, 201 ПК України було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101. Проте, згідно з отриманими квитанціями реєстрація вищевказаних податкових накладних була зупинена із зазначенням: Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" .

Підприємству пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання даних вимог, позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

23.10.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1313460/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 23.09.2019. За змістом рішення причиною відмови в реєстрації є ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У графі Додаткова інформація зазначено: відсутні первинні документи щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи).

28.10.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1315983/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №98 від 25.09.2019. За змістом рішення причиною відмови в реєстрації є ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

19.11.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1333146/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №99 від 02.10.2019. За змістом рішення причиною відмови в реєстрації є ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У графі Додаткова інформація зазначено: ненадання платником податку копій документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

19.11.2019 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1333151/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 09.10.2019. За змістом рішення причиною відмови в реєстрації є ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У графі Додаткова інформація зазначено: ненадання платником податку копій документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом201.1статті201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту187.1статті187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті14.1.60 пункту14.1статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту200.2статті200 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010(далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис" , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 ПК Українизмінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цимЗакономта забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно зУКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних була зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року. Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту201.16 статті 201 ПК України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом ДФС № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

За змістом підпункту 1.6 пункту 1 листа № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року ДФС комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

-керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

-платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49Податкового кодексуУкраїни;

-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

-в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, лист ДФС № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року містить наступні положення.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд звертає увагу, що в зазначеній квитанції відповідачем не наведено конкретний підпункт обставини, визначеної пп.1.6 п.1 Критерії ризику для зупинення реєстрації податкової накладної.

Крім того, реєстрація поданих товариством податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанціях, через те, що ПН/РК відповідають певним вимогам "Критеріїв ризиковості платника податку", тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101.

Судом встановлено, що позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.10.2019 № 1313460/41507902 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №97 від 23.09.2019 року, від 28.10.2019 № 1315983/41507902, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №98 від 25.09.2019 року, від 19.11.2019 № 1333146/41507902, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №99 від 02.10.2019 року, від 19.11.2019 № 1333151/41507902 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №101 від 09.10.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в ЄРПН, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 ПК України, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов`язання відповідача-1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкові накладні від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101 датою їх подання на реєстрацію.

Також, як вбачається з Витягу з протоколу засідання від 02.10.2019 №22, Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, яким включено підприємство до переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що будь-яких мотивів та підстав, за якими позивача віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у даному протокольному рішенні не вказано.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до суду.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1ст.1 ПК України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексомвизначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом41.1статті41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації №117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій №117) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг №117).

Згідно п.2 Порядку №117, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - це визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Підпунктами 5 та 6 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно доп.10 Порядку №117,критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117та з метою організації роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), визначення взаємодії Комісії ДФС, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).

Згідно п.1 Порядку №523, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, даний порядок є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня).

Відповідно доп.п.6-9 Порядку №523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок". Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4до Порядку.

Суд зауважує, що прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим в даному випадку саме протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно п. 1 Порядку №117, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Пунктом 3 Порядку №117 визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями Порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

За змістом п.п.1.6 п.1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

-керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

-платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексуУкраїни;

-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

-в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зауважує, що рішення відповідача не містить належних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019, лише посилання на наявну податкову інформацію.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС від 07.08.2019, є безпідставним.

Водночас, суд зауважує, що лист міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, отже, не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 в справі № 822/1878/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідачами не надано податкову інформацію, що стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення від 02.10.2019 №22 в частині внесення ТОВ "Гідроком Інтернешнл" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, через що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 02.10.2019 №22 , в частині внесення ТОВ "Гідроком Інтернешнл" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

З огляду на те, що в ході судового розгляду визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 02.10.2019 № 22, в частині внесення ТОВ "Гідроком Інтернешнл" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, враховуючи положення ст. 245 КАС України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ "Гідроком Інтернешнл" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на наведене, позовні вимоги ТОВ "Гідроком Інтернешнл" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9605,00 грн. і такий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, пропорційно сумі, а саме по 4802,50 грн. (9605,00 грн / 2).

Також представником позивача було подано клопотання, в якому просив покласти на відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу, які складають 3000,00 грн.

В силу ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обгрунтованості.

Представником відповідачів суду подано клопотання в якому представник просить зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу. В обґрунтування зазначеного клопотання представником зазначено, що витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 не мають належного документального підтвердження та не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник в особі керуючого Штабовенка Дениса Всеволодовича укладено договір про надання правової допомоги від 02.12.2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ доручає, а Адвокатське об`єднання Юридична компанія Радник в особі керуючого Штабовенка Дениса Всеволодовича приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Додатковою угодою від 05.12.2019 року до вказаного Договору, сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надасться.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, Адвокатське об`єднання Юридична компанія Радник в особі керуючого Штабовенка Дениса Всеволодовича зобов`язується здійснити:

складання та подання адміністративного позову до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 23.10.2019 року № 1313460/41507902, від 28.10.2019 року №1315983/41507902, від 19.11.2019 року №1333146/41507902, №1333151/41507902 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 23.09.2019 року №97 на суму 34 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5700,00 грн.), від 25.09.2019 року №98 на суму 33 564.00 грн. (в т.ч. ПДВ 5594,00 грн.), від 02.10.2019 року №99 на суму 104 699.98 грн. (в т.ч. ПДВ 17450,00 грн.). від 09.10.2019 року №101 на суму 153 599,98 грн. (в т.ч. ПДВ 25600,00 грн.) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх направлення, а також про визнання протиправним протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.10.2019 року №22, яким віднесено підприємство ТОВ ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

У відповідності з п. 4.4. Договору адвокатським об`єднанням складено акт приймання-передачі наданих послуг від 05.12.209 року, згідно якого ТОВ ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ отримало послуги з складання та подання адміністративного позову до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригу вання в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 23.10.2019 року № 1313460/41507902, від 28.10.2019 року №1315983/41507902, від 19.11.2019 року №1333146/41507902, №1333151/41507902 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 23.09.2019 року №97 на суму 34 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5700,00 грн.), від 25.09.2019 року №98 на суму 33 564.00 грн. (в т.ч. ПДВ 5594,00 грн.), від 02.10.2019 року №99 на суму 104 699.98 грн. (в т.ч. ПДВ 17450,00 грн.). від 09.10.2019 року №101 на суму 153 599,98 грн. (в т.ч. ПДВ 25600,00 грн.) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх направлення, а також про визнання протиправним протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.10.2019 року №22, яким віднесено підприємство ТОВ ГІДРОКОМ ІНТЕРНЕШНЛ до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тривалість надання послуги, годин - 6, всього вартість надання послуги - 3000,00 грн. (500,00 грн. *6).

Вказані послуги були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 05.12.2019 №601.

Судом при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу надано оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України, та встановлено, що: 1) ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, є справою незначної складності та вирішена за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження; 2) спірні правовідносини склались внаслідок відмови у реєстрації податкових накладних.

Крім того, слід відмітити, що подання позову до суду не потребує спеціальних знань та навиків.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованим клопотання представника відповідачів про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат на складання та подання адміністративного позову у розмірі 3000,00 грн. не є співмірною із складністю справи.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 1500,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів по 750,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (вул. Південне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 41507902) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 43005393), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1313460/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 23.09.2019, №1315983/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №98 від 25.09.2019, №1333146/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №99 від 02.10.2019, №1333151/41507902 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 09.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 41507902) від 23.09.2019 № 97, від 25.09.2019 № 98, від 02.10.2019 № 99, від 09.10.2019 № 101 датою їх подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 02.10.2019 №22, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (вул. Південне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 41507902) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 4802,50 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 750,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроком Інтернешнл" (вул. Південне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 41507902) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 4802,50 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1Перехідних положень КАС Українирішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 14.02.2020.

Суддя А.В. Сіпака