Рішення

від 10.02.2020 по справі 922/3716/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3716/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сови Олександра Вікторовича, м. Барвінкове, Харківська область до Селянського (Фермерське) господарства Чалого Георгія Анатолійовича, с. Дібрівне, Харківська область про стягнення коштів 408 712,91 грн. за участю представників:

позивача: Трофименко М.С., адвокат;

відповідача: Караченцев Ю.Л., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сова Олександр Вікторович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Селянського (Фермерське) господарства Чалого Георгія Анатолійовича заборгованості за Договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 18.03.2019 в сумі 408 712,91 грн. з якої: основний борг 177 660,00 грн., інфляційні втрати 1 243,62 грн., 3% річних 627,89 грн., пеня 229 181,40 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 18.03.2019 позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 177 660,00 грн., проте відповідач у встановлені в договорі строки оплату за отриману продукцію не здійснив, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по оплаті товару в сумі 177 660,00 грн. та за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано заявлену до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2019 призначено справу №922/3716/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.12.2018 о (об) 10:30 год.

Ухвалою,що була занесена до протоколу судового засідання від 18.12.2019, на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 08.01.2020.

Ухвалою, що була занесена до протоколу судового засідання від 08.01.2020, на підставі п.3 ч.2 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2020 о 10:30 год.

04.02.2020 представник відповідача до суду надав письмові пояснення (вх.№2862), в яких заперечує проти позову та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.01.2020 та 05.02.2020 року з розгляду справи по суті оголошувалась протокольною ухвалою перерва до 10.02.2020.

Після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відповідачем до суду було надано клопотання про витребування доказів (вх№2241 від 19.01.2020), про призначення експертизи документів (вх.№2886 від 05.02.2020), клопотання про допит позивача в якості свідка (вх.№3092 від 06.02.2020), промова у судових дебатах разом з заявою про надання в суд оригіналів документів (вх.№3154 від 07.02.2020).

Ухвалою господарського суду від 10.20.2020 подані відповідачем клопотання про витребування доказів (вх№2241 від 19.01.2020), про призначення експертизи документів (вх.№2886 від 05.02.2020), клопотання про допит позивача в якості свідка (вх.№3092 від 06.02.2020), промова у судових дебатах разом з заявою про надання в суд оригіналів документів (вх.№3154 від 07.02.2020) залишені без розгляду.

Після перерви у судовому засіданні 10.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні 10.02.2020 представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2019 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу б/н від 18.03.2019 за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю продукцію (п. 1.1 договору).

У п.2.1 та п.2.1 Договору зазначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупцю продукцію, що відповідає наступним вимогам щодо якості, кількості, асортименту, а саме: Ячмінь ЯВГУР у кількості 11 025 кг., вартістю 132 300,00 грн., Насіння соняшнику Гусляр у кількості 28 кг., вартістю 45 360,00 грн., загальна вартість продукції, що поставляється становить 177 660,00 грн.

Відповідно до п.1.6 Договору оплата за продукцію здійснюється покупцем у строк до 01 жовтня 2019 року.

Згідно п. 1.7 Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом внесення готівкових коштів в касу або на розрахунковий рахунок Продавця.

За умовами п.6.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за наявності).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1. цього Договору та закінчується 31.12.2019р., а в частині розрахунків до моменту його остаточного виконання.

На виконання умов договору позивачем за видатковою накладною №2 від 18.03.2019 було поставлено відповідачу продукцію у кількості 11 025 кг., вартістю 132 300,00 грн. За видатковою накладною №6 від 22.04.2019 відповідачу було поставлено продукцію у кількості 28 т., вартістю 45 360,00 грн.

Станом на момент розгляду справи поставлена за видатковими накладними продукція відповідачем не оплачена.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача за вих.№2 від 11.10.2019 було направлено претензію, в якій зазначено про необхідність у строк до 30.10.2019р. сплатити наявну заборгованість за договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 18.03.2019. Проте отримана 11.10.2019 відповідачем претензія була залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлену продукцію у сумі 177 660,00 грн. підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними №2 від 18.03.2019 та №6 від 22.04.2019.

Строк виконання зобов`язань з його оплати є таким, що настав.

Судом встановлено, що в накладній №6 від 22.04.2019 (а.с.30) одиниця виміру поставленого відповідачу насіння соняшнику "Гусляр" зазначено як тонну. Вказане свідчить про наявність описки у даній накладній, оскільки вартість насіння соняшнику "Гусляр" поставленого за накладною №6 від 22.04.2019 повністю співпадає з його вартістю визначеною сторонами у п.2.1.1 договору за кг., а саме 45360,00 грн . Наявність описки в частині позначення одиниці виміру в накладній №6 від 22.04.2019 у тоннах також було підтверджено самим позивачем у судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 177 660,00 грн. заборгованості за отриману продукцію.

Щодо позову про стягнення пені 229 181,40 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати, оскільки не оплатив отриману продукцію у строк, встановлений п.1.6 Договору.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок пені, останнім її нарахованої за період прострочення з 01.10.2019 по 12.11.2019.

Пунктом 3.3 договору визначено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за прийняту продукцію продавець стягує з покупця суму платежу і пеню у розмірі 3 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Здійснивши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6721,87 грн. пені, нарахованої за період прострочення з 01.10.2019 по 12.11.2019.

В решті позову про її стягнення слід відмовити у зв`язку з безпідставністю її нарахування до стягнення.

Щодо позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 243,62 грн. та 3% річних у розмірі 627,89 грн. суд зазначає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Відповідач не надав до суду жодних належних аргументів та доказів в обґрунтування невиконання ним договірних зобов`язань.

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, позивач з посиланням на зазначену норму закону має право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних за таке прострочення.

Отже, за наявності встановленого факту невиконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті поставленої продукції, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно з п. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлений позивачем позов в межах даної справи підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2793,80 грн. судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА ЧАЛОГО ГЕОРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА (64762, Харківська область, Барвінківський район, с.Дібрівне, вул. Центральна, буд.14; код ЄДРПОУ 22681779) на користь Фізичної особи-підприємця Сови Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) основний борг 177 660 грн. 00 коп., пеню 6721 грн. 87 коп., інфляційні втрати 1243 грн. 62 коп., 3% річних 627 грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору 2793 грн. 80 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "17" лютого 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне