Рішення

від 04.02.2020 по справі 915/1909/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Справа № 915/1909/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: Петренко О.В., ордер Серія МК №144813 від 11.09.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

(01001, м.Київ, вул.Гру шевського, буд.ІД; ідент.код 14360570; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800; адреса представника: Савіхіної A.M.: 46094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50);

до відповідача: Фермерського господарства "Гарант"

(55425, Миколаївська обл., Братський р-н, с.Обухівка; ідент.код 20889375; адреса представника Петренко О.В.: АДРЕСА_1 ),

про: стягнення заборгованості у розмірі 147490,43 грн,-

в с т а н о в и в:

22.08.2019 Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "Гарант" заборгованість по Договору банківського обслуговування б/н від 13.02.2014, укладеному між АТКБ "Приватбанк" та Фермерським господарством "Гарант", у розмірі 147490,43 грн, з яких 48444,35 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 91394,08 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 7652,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором б/н від 13.02.2014 щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, а також не виконання відповідачем рішення суду від 02.06.2015 у справі №915/611/15 щодо стягнення з нього на користь банку суми заборгованості, внаслідок чого у банку виникло право захисту свого порушеного права шляхом стягнення зазначених сум заборгованості, які були нараховані згідно умов кредитного договору, але не були предметом розгляду попереднього судового процесу.

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2019.

Ухвалою суду від 12.09.2019 відкладено розгляд справи на 15.10.2019.

Відповідач скористався наданим йому ч.ч.1,2,4 ст. 161 ГПК України правом та подав до суду відзив б/н від 15.10.2019 (вх№15937/19 від 15.10.2019), в якому просить суд в задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до фермерського господарства Гарант про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

15.10.2019 від ФГ Гарант до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання б/н від 15.10.2019 (вх№15937/19 від 15.10.2019) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому останній просить суд призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні, оскільки позивачем вже подавався з даного предмету спору позов, а саме стягнення заборгованості по договору б/н від 13.02.2014 з ФГ Гарант на користь AT КБ Приватбанк та вже приймалося рішення Господарським судом Миколаївської області від 02.06.2015 по справі №915/611/15, а тому справа №915/1909/19, потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин.

Згідно ч.4 ст.250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Приймаючи до уваги заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також в зв`язку з необхідністю вирішення кола питань, визначених ст.182 ГПК України, що можливо лише при розгляді справи за правилами загального провадження, суд вважає за необхідне за обґрунтованим клопотанням відповідача в порядку ч.6 ст.250 ГПК України перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.6 ст.250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2019 призначено справу №915/1909/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 13.11.2019.

07.11.2019 від ФГ Гарант до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов супровідний лист (вх№17182/19 від 07.11.2019) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: оригіналів довідок Братського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 11.09.2019 № 6064/14.5-19 та від 22.10.2019 №7336/14.5-19.

Подані документи оглянуті та долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.11.2019 розгляд справи відкладено на 03.12.2019.

18.11.2019 від АТ КБ "Приватбанк" до суду надійшла відповідь на відзив №20191022/1390 від 31.10.2019 (вх№17695/19 від 18.11.2019), в якій останній зазначає, що погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2015 відповідачем не проводилося і рішення не виконано досі, тому договірні правовідносини між сторонами не припинилися.

Ухвалою від 03.12.2019 з метою дотримання процесуальних прав сторін та враховуючи відсутність у суду доказів належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України та відкладено підготовче засідання 14.01.2020.

Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

03.02.2020 від ФГ Гарант до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 30.01.2020 (вх№1412/20 від 03.02.2020) про долучення документів до матеріалів справи.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 04.02.2020 не забезпечив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом також враховано, що явка представника позивача не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13.02.2014 ФГ Гарант підписав заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви ФГ Гарант приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 13.02.2014 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору (а.с.20).

Згідно вказаної заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, підписавши цю заяву Клієнт погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 21).

До позовної заяви позивачем долучено копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.21-30), якими передбачено наступне.

При укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк i клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій ocoбi клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів i угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п.3.18.1.16 Умов).

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо (п.3.18.1.1 Умов).

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні (п.3.18.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнту у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет-клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, повернення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно з пунктом 3.18.2.3.4 цього розділу Умов та Правил надання банківських послуг. Згідно статей 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою (п.3.18.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.18.1.6 Умов).

Пунктом 3.18.4 Умов передбачений порядок розрахунків.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.18.4.1 Умов).

Порядок розрахунків відсотків визначений наступним чином:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).

- при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2 Умов).

- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановленні іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.18.4.1.3 Умов). Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.18.4.1.4 Умов).

- клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

При зміні ліміту протягом одного місяця більше одного разу:

- у випадку, якщо знову встановлений ліміт за величиною перевищує ліміт, встановлений раніше на поточний місяць згідно п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то банк може зажадати сплати винагороди від різниці між знову встановленим лімітом і раніше діючим лімітом. Термін сплати винагороди: не пізніше трьох днів з дати встановлення нового ліміту.

- у випадку, якщо знову встановлений ліміт за величиною менше ліміту, встановленого раніше на поточний місяць згідно п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то винагорода за знову встановлений на поточний місяць ліміт не сплачується (п.3.18.4.4 Умов).

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Умов та правил надання банківських послуг, банк має право, зокрема, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання (п.3.18.2.3.4 Умов).

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п.3.18.5.1 Умов).

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.п.3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане клієнтом (п.3.18.5.4 Умов).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет-клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами (п.3.18.6.1 Умов).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2015 у справі № 915/611/15 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ФГ "Гарант" було стягнуто з відповідача заборгованість за договором № б/н від 13-02-2014 у розмірі 34057,64 грн.

Позивач вказує, що в зв`язку з порушенням зобов`язань відповідач на поточному рахунку має заборгованість в сумі 147490,43 грн, з яких: 48444,35 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7652,0 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 91394,08 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивач зазначає, що відповідачем попереднє судове рішення про стягнення заборгованості повністю не виконано, тому ПАТ КБ "ПриватБанк" звертається до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача сум, які були нараховані згідно умов кредитного договору до теперішнього часу, але не були предметом розгляду попереднього судового процесу.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини п.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, комісію, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.02.2014, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг як невід`ємної частини спірного договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 13.02.2014 про приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати комісії, процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки (пені, штрафів) та їх розміру і порядоку нарахування саме у тій редакції, яка додані банком до позовної заяви.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може в будь-який час вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування і ця обставина не спростована позивачем при розгляді вказаної справи. Вказаний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" з часу виникнення спірних правовідносин (27.12.2013) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (22.08.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, за відсутності доказів підтвердження приєднання відповідача саме до наданих суду Умов та правил надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату комісії, відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й до будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, оскільки вони не підписані позичальником, а також прямо не передбачені в заяві позичальника.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема ст.ст.625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів погодження між сторонами у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись cm.cm.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.І cm.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.І, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно cm.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.І Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 14.02.2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва