Рішення

від 17.02.2020 по справі 640/10716/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10716/19

н/п 2/953/419/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.,

за участю секретаря судових засідань -Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою та просила стягнути з відповідача на її користь частку матеріальної шкоди в розмірі 91032,04 грн., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 1560,00 грн., витрати на проведення оцінювання та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн., всього на загальну суму 124 197,04 грн. Також просила стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 05.04.2019 року о 15:20 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ноnda , реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Сидора Ковпака, біля б. 7 в м. Харкові, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду. Наведені обставини на переконання позивача підтверджуються постановою Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП. Зазначила, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить позивачу на праві власності. Зазначила, що відповідно до висновку звіту №10/04/2019Ч дослідження спеціаліста авто товарознавця автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 складеного 21.04.2019 р.: матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 191 032,04 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 9822,68 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 181 209,36 грн. Звернула увагу суду, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії Еталон за договором №АМ/8466492 від 11.02.2019 року, страхова сума за заподіяну шкоду майну -100 000 грн., франшиза -0 грн. Позивач зазначила, що наразі нею подано заяву і очікується виплата в розмірі страхової суми (ліміту відповідальності страховика) - 100 000 грн. Крім того, вказала, що оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, частину збитків, що не покривається страховою компанією, необхідно стягнути з заподіювача шкоди. Таким чином, на переконання позивача частка матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача складає: 191 032,04- 100 000= 91 032,04 грн. Також повідомила суд, що з метою відновлення порушеного права нею були здійснені наступні витрати: витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 1560,00 грн., витрати на проведення оцінювання та стоянки на СТО у офіційного дилера Фрунзе -Авто у розмірі 1605,00 грн. Просила суд стягнути з відповідача на її користь частку матеріальної шкоди в розмірі 91032,04 грн., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 1560,00 грн., витрати на проведення оцінювання та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн., всього на загальну суму 124 197,04 грн. Також просила стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

08.07.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача -адвоката Бірючинського Е.О., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав того, що сума позову є завищеною, а вимога щодо розміру моральної шкоди є надмірною та недоведеною. Одночасно заявив клопотання про проведення комісійної судової авто-товарознавчої експертизи.

09.07.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_3 , в якій останній зазначив, що якщо до суми визначеної у калькуляції №14983 від 05.04.2019 року, яку додає представник відповідача, додати суму ПДВ та суму втрати товарної вартості, то отримуємо суму 190463,93 грн., що майже однакова із сумою, визначеною у звіті №10/04/2019Ч від 21.04.2019 року - 191032,04 грн. Вважав калькуляцію №14983 від 05.04.2019 року недопустимим доказом по справі, оскільки вона не відповідає положенням Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Також посилався, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є обґрунтованим, оскільки станом на сьогодні, шкоду відповідачем не відшкодовано, а незручності, які позивач відчув у зв`язку із пошкодженням свого майна, підлягають оцінці виходячи виключно з внутрішніх переконань позивача.

15.07.2019 року через канцелярію суду надійшли заперечення представника відповідача - адвоката Бірючинського Е.О., в яких останній зазначив, що сума вимог позивача є завищеною, що підтверджується калькуляцією, з якою погодилась сама страхова компанія. Також вказав, що розмір моральної шкоди та їх характер є недоведеним.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2019 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2019 р. заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Постановою Харківського апеляційного суду від 18.07.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2019 р. залишено без змін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2019 року клопотання представника відповідача - адвоката Бірючинського Е.О. задоволено. Призначено комісійну судово-автотоварознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено.

07.08.2019 року до суду надійшло клопотання Харківського НДІСЕ ім.. Засл. проф.. Бокаріуса М .С. про надання додаткових матеріалів.

05.12.2019 року через канцелярію суду надійшов висновок експертів за результатами комісійної авто товарознавчої експертизи.

06.12.2019 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова відновлено провадження у справі.

ІІІ. Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Представник позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 22.05.2019 року в судове засідання надав заяву про слухання справи за його відсутності, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бірючинський Е.О., який діяв на підставі договору-доручення про надання правничої допомоги від 07.06.2019 року, довіреності від 11.06.2019 року в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать корінці поштових відправлень про отримання ними судової повістки, клопотань про відкладення слухання справи не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Цих випадків, суд не встановив, а відповідач та його представник суду не довели.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи матеріали справи не містили, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не можуть перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив матеріали та докази, які були своєчасно долучені сторонами, та встановив наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником автомобіля марки Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.10).

11 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Страховою компанією Еталон було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано Поліс №АМ №8466492 (а.с.13).

05.04.2019 року о 15:20 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ноnda , реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Сидора Ковпака, біля б. 7 в м. Харкові, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 р., що набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАп та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(а.с.11).

ОСОБА_1 звернулася до СК Еталон з повідомленням про подію та заявою про виплату страхового відшкодування, відповідно до вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Судом встановлено, що 10.04.2019 року оцінювачем ОСОБА_5 було оглянуто автомобіль марки Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та виявлено перелік пошкоджень, отриманих автомобілем внаслідок ДТП. Протокол огляду транспортного засобу було підписано позивачем та відповідачем, оцінювачем ОСОБА_5 (а.с.24).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії звіту № 10/04/2019Ч дослідження спеціаліста-авто-товарознавця від 21.04.2019 року було визначено розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобілю Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, який складає 191 032,04 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 9822,68 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 181 209,36 грн. (а.с.17-23).

05 грудня 2019 року до суду надійшов висновок комісійної авто-товарознавчої експертизи №15828/17763, відповідно до якого встановлено, що вартість автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 до моменту його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді 05.04.2019 року склала 278 986,28 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 станом на день проведення експертизи складає 159 665,38 грн. Ринкова вартість автомобіля Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 після ДТП, яке мало місце 05.04.2019 року станом на момент проведення експертизи складає 119 320,90 грн. (а.с.141-154).

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України, в разі заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, обов`язок по її відшкодуванню покладається на особу, яка володіє транспортним засобом, використання якого призвело до заподіяння шкоди. Цією особою в даній справі є відповідач.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 та 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 6 міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструменту функціонування Конвенції, що є частиною національного законодавства.

Відповідно до матеріалів справи Бурдов проти Росії \ Розгляд по суті і справедлива сатисфакція\, Страсбург, 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначенні суми компенсації принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд зменшив суму моральної шкоди.

VІ. Позиція суду та висновки суду за результатами розгляду справи.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Такою особою у виниклих правовідносинах є відповідач ОСОБА_2 , як власник джерела підвищеної небезпеки, згідно ст. 1187 ЦК України, з вини якої завдано шкоду майну позивача.

Розмір шкоди, яка заподіяна позивачу даною дорожньо-транспортною пригодою, ґрунтується на отриманому судом висновку комісійної авто-товарознавчої експертизи від 28.11.2019 року і сумнівів у суду не викликає, оскільки вказаний висновок був зроблений на підставі наданих експертам матеріалах та доказах, експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії Еталон за договором №АМ/8466492 від 11.02.2019 року, страхова сума за заподіяну шкоду майну -100 000 грн., франшиза -0 грн.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Виходячи із викладеного, суд прийшов до висновку, що за вирахуванням суми у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень), ОСОБА_2 , як особа, з вини якого сталося ДТП, оскільки саме він керував автомобілем марки Ноnda , реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен сплатити позивачу вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю марки Hyundai Accent 1.4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП, у розмірі 59665,38 грн. (159665,38 грн.-100000 грн.).

Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і глибину фізичних та душевних страждань позивача, характер правопорушення, а також інші обставин, що мають істотне значення, вимоги розумності та справедливості.

Так, суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги в повному обсязі, оскільки позивач не надав доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру саме на суму заявлену в позові, оскільки належних та допустимих доказів суттєвого порушення якості життя позивача надано не було, але враховуючи характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження його майна та, яке є у користуванні та володінні його родини, що змусило його та його сім`ю в деякій мірі змінити постійний спосіб свого життя, суд задовольняє позовні вимоги в сумі 5000 грн.

Щодо вимог позивача про відшкодування йому витрат, які пов`язанні зі зберіганням транспортного засобу у офіційного дилера та проведення оцінки автомобіля у загальному розмірі 1605,00 грн. та витрат на проведення автотоварозначного оцінювання, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки .

Отже, відшкодування потерпілому витрат, які пов`язанні з ремонтом або зберіганням транспортного засобу, є складовою відшкодування шкоди, заподіяною майну потерпілого. Більш того, закон не встановлює перелік поважних причин для розміщення транспортного засобу на стоянці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач понесла витрати пов`язані з проведенням оцінювання автомобіля та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605 грн. та витрати на проведення автотоварозначного оцінювання у сумі 1560 грн.(а.с.15-16).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача і цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Судові витрати.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України і вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору, який вираховується пропорційно до розміру задоволених вимог (54,62%), що дорівнює наступному: 934,22 грн. = (1710,39 грн. (загальний розмір сплаченого судового збору)*54,62% /100%).

Керуючись ст.ст. 13, 77-79, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 59665 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять ) грн. 38 (тридцять вісім) коп., витрати, пов`язані з проведенням оцінювання автомобіля та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605 (тисяча шістсот п`ять грн..) 00 грн., витрати на проведення автотоварозначного оцінювання у сумі 1560 (тисяча п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. , а в загальному розмірі 62830 (шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 38 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 934 (дев`ятсот тридцять чотири) грн. 22 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ,

Представник позивача - ОСОБА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_3.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

Представник відповідача -адвокат Бірючинський Едуард Олександрович, адреса для листування: АДРЕСА_6.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2020 року.

Суддя: