Постанова

від 12.02.2020 по справі 376/2855/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 р.

м. Київ

справа № 376/2855/18

провадження № 51-4948км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 04вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області ухвалою від22листопада 2018року задовольнив клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області, подане у кримінальному провадженні №12018110260000572, та наклав арешт на майно ОСОБА_8 , а саме брухт чорних металів вагою 11230кг, виявлений під час огляду від 15листопада 2018року на території ТОВ«Сквираагрохім» на вул.Київській,34, у м.Сквирі Київської області, із забороною розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 04вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 повернув на підставі п.2 ч.3 ст.399КПК України, оскільки вона подана особою, яка не має права її подавати.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив ОСОБА_7 у прийнятті до розгляду апеляційної скарги, внаслідок чого позбавив його права на доступ до правосуддя.

Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 укладено договір зберігання, за яким було передано на зберігання майно, тому, на думку адвоката, ОСОБА_7 був законним володільцем арештованого майна й відповідно до вимог ч. 7 ст. 173, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України має право оскаржити рішення слідчого судді про накладення арешту на це майно.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає, що касаційну скаргу потрібно відхилити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час тамісце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, вякому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, ОСОБА_7 було відмовлено уприйнятті до розгляду його апеляційної скарги та повернуто її на підставі п. 2 ч. 3 ст.399КПК України, оскільки, на думку судді цього суду, її подано особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу. При цьому суд зазначив, що матеріали скарги не містять будь-яких доказів та обґрунтувань, що оскаржуваною ухвалою вирішувалося питання щодо майна ОСОБА_7 , й останній є особою, яка має право подавати апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не містить відповідних мотивів, з огляду на які суд апеляційної інстанції прийшов до такого висновку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню.

Крім цього, ч.7 ст.173КПК України передбачено право третіх осіб на оскарження судового рішення про арешт майна.

У матеріалах провадження міститься копія договору зберігання майна від 31жовтня 2018року, укладеного між ФОП ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , й копія акта приймання-передачі майна, на яке було накладено арешт (а.м.п. 114, 115).

Однак, цим документам суд апеляційної інстанції у змісті оскаржуваної ухвали жодної оцінки не дав.

Зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотним в розумінні ч. 1ст. 412 КПК України, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України єпідставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду всуді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, єостаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3