Ухвала

від 03.03.2020 по справі 376/2855/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 ,та накладено арешт на речі, виявлені та залишені на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_8 під час огляду від 15 листопада 2018 року на території ТОВ «Сквираагрохім» (ЄДРПОУ 33689495), яке розташоване по АДРЕСА_1 та перебуває в оренді Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 , а саме: брухт чорного металу, загальною вагою 11 230 кг., із забороною розпоряджатися будь-яким чиномвказаним майномта визначено місцем зберігання вказаного майна територію ТОВ «Сквираагрохім», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого 15 листопада 2018 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках кримінального провадження № 12018110260000572 від 21 жовтня 2018 року.

Також в своїй апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_5 про існування оскаржуваної дізнався лише 11 липня 2019 року після отримання відповіді на публічний запит до Сквирського районного суду Київської області.

Апелянт вважає, що арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначає ОСОБА_5 , 15 листопада 2018 року в результаті проведеного огляду працівниками поліції було арештовано на вказаній площадці (покритті) належне ОСОБА_8 майно - металобрухт вагою 11230 кг, яке було передане ОСОБА_5 на зберігання.

ОСОБА_5 вказує, що до початку проведення огляду працівники поліції повідомили йому, що він як охоронець, повинен написати дозвіл на огляд.

Однак, законним володільцем саме території, що оглядалася слідчими, є ФОП ОСОБА_8 , і від неї як законного володільця території слідчим не отримано добровільної згоди на проведення огляду. ОСОБА_5 , не є володільцем даної території, оскільки він на підставі договору зберігання володів лише переданим йому на зберігання майном (зокрема, металобрухт, вагами, залишками металевих деталей). Оскільки слідчим для огляду саме території потребувалася згода її законного володільця, тобто ФОП ОСОБА_8 , то отримання такої згоди від ОСОБА_5 , як такого, що не був володільцем території, суперечить ч. 1 ст. 233 КПК України.

Таким чином, як зазначає апелянт, проведений огляд є незаконним, за відсутності підстав для його проведення, за відсутності згоди ФОП ОСОБА_8 , що суперечить ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що дає апеляційному суду підстави розглядати справу у їх відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Відповідно до частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 22 листопада 2018 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12018110260000572 від 21 жовтня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що 20 жовтня 2018 року до ЧЧ Сквирського ВП ГУНП в Київській області надійшов письмовий рапорт від поліцейського СРПП № 1 Сквирського ВП ОСОБА_9 про те, що ним в ході спілкування з громадянами отримано інформацію стосовного того, що на території міста Сквира чоловік на ім`я ОСОБА_10 організував пункт прийому брухту кольорових та чорних металів.

14 листопада 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук території по АДРЕСА_1 , яка на праві колективної власності належить ТОВ «Сквираагрохім», в ході якого було виявлено брухт чорних металів, загальна вага яких складає 2 031 кг та промислові ваги для зважування металу.

Також, 15 листопада 2018 року, в порядку ст. 233 КПК України, на підставі добровільної згоди ОСОБА_5 було проведено огляд території за вище зазначеною адресою, під час якого було виявлено брухт чорного металу, загальна вага якого складає 11 230 кг.

Постановою слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 15 листопада 2018 року виявлений металобрухт загальною вагою 11 230 кг. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018110260000572.

15 листопада 2018 року слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Сквирського районного суду Київської області з клопотання про накладення арешту на речі, виявлені та залишені на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_8 під час огляду від 15 листопада 2018 року на території ТОВ «Сквираагрохім» (ЄДРПОУ 33689495), яке розташоване по АДРЕСА_1 та перебуває в оренді Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 , а саме: брухт чорного металу, загальною вагою 11, 230 кг.

Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року зазначене клопотання задоволено та накладено арешт на брухт чорного металу, загальною вагою 11 230 кг., із забороною розпоряджатися будь-яким чиномвказаним майном та визначено місцем зберігання вказаного майна територію ТОВ «Сквираагрохім», що розташоване за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Київська, 34.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону, в цілому, дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12018110260000572, про накладення арешту на брухт чорного металу, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обгрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказаний металобрухт, оскільки він, як вважає колегія суддів відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 15 листопада 2018 року визнаний речовим доказом (а.с.45).

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що огляд, в порушення вимог ч. 1 ст. 233 КПК України, проводився без відповідної згоди ФОП ОСОБА_8 , як законного володільця території, то вони є безпідставними, оскільки, огляд вказаної території проводився в порядку ст. 233 КПК України, на підставі добровільної згоди ОСОБА_5 .Крім того, 16 листопада 2018 року ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області було задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 та визнано законним огляд проведений 15 листопада 2018 року на території ТОВ«Сквираагрохім» за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 34. (а.с.47-48).

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказаний металобрухт діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доводи апелянта про те, що арешт на вищевказану квартиру накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_5 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_11 строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року.

Ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 ,та накладено арешт на речі, виявлені та залишені на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_8 під час огляду від 15 листопада 2018 року на території ТОВ «Сквираагрохім» (ЄДРПОУ 33689495), яке розташоване по АДРЕСА_1 та перебуває в оренді Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 , а саме: брухт чорного металу, загальною вагою 11 230 кг., із забороною розпоряджатися будь-яким чиномвказаним майномта визначено місцем зберігання вказаного майна територію ТОВ «Сквираагрохім», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1777/2020

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_12

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1