Ухвала

від 13.02.2020 по справі 260/1082/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

іменем України

про залишення позову без розгляду

13 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1082/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Електрик" - представник - Стецяк Тетяна Іванівна;

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс"- представники - Тричинець Наталія Павлівна та Василенко Ірина Анатоліївна ;

відповідач: Закарпатська обласна державна адміністрація - представник - Славич Богдан Степанович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Рахівська районна державна адміністрація - представник - не з`явився;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Громадська організація "Комітет Екологічного Порятунку України та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації - представники - не з`явилися,

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Електрик" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Громадська організація "Комітет Екологічного Порятунку України" та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Електрик" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, офіс 1/9, код ЄДРПОУ 40173123) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496), в якому просило: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24.01.2019 "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій"."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було повернуто заяву про зміну предмету позову, оскільки така не відповідача вимогам статті 47 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було повернуто заяву про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" до участі в даній адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки подана не уповноваженою особою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року було залучено Громадську організацію "Комітет Екологічного Порятунку України" та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року було виправлено допущену в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року в справі № 260/1082/19 описку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року (суддя Микуляк П.П.) було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Гір плюс" до Закарпатської обласної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (справа № 260/1574/19), в якому позивач просив суд: "1. Поновити строк на звернення до суду та прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА №35 від 24.01.2019 "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій" в частині скасування: розпорядження голови Рахівської РДА №149 від 09.06.2017 "Про розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; розпорядження голови Рахівської РДА №241 від 26.07.2018 "Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; 3. Судові витрати покласти на відповідача".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року клопотання представника Громадської організації "Комітет Екологічного Порятунку України про об`єднання справ в одне провадження задоволено. Об`єднано адміністративні справи № 260/1082/19 та № 260/1574/19 та присвоєно об`єднаним справам загальний № 260/1082/19.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання було прийнято до розгляду заяву представника позивача від 25 грудня 2019 року (зареєстрована Закарпатським окружним адміністративним судом 26 грудня 2019 за вхідним номером 18362) про зменшення позовних вимог у даній справі, а саме до розгляду прийнято вимоги, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Електрик" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, офіс 1/9, код ЄДРПОУ 40173123) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 22106207), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Громадська організація "Комітет Екологічного Порятунку України (79008, м. Львів, вул. Очаківська, 5/38, код ЄДРПОУ 34606137) та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, м. Ужгород, Закарпатська область, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 35663526), з наступним предметом позову: "Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24.01.2019 "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій" в частині скасування: розпорядження голови Рахівської РДА № 138 від 25.05.2017 "Про розроблення детального плану території для будівництва гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; розпорядження голови Рахівської № 243 від 14.09.2017 "Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту".".

Таким чином, у зв`язку із об`єднанням адміністративних справ за № 260/1082/19 та за № 260/1574/19, а також із врахуванням заяви представника позивача від 25 грудня 2019 року (зареєстрована Закарпатським окружним адміністративним судом 26 грудня 2019 за вхідним номером 18362) про зменшення позовних вимог - на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді знаходиться адміністративна справа за № 260/1082/19 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатив Електрик" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, офіс 1/9, код ЄДРПОУ 40173123) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" (90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Крушник, буд. 1, код ЄДРПОУ 41302277) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 22106207), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Громадська організація "Комітет Екологічного Порятунку України (79008, м. Львів, вул. Очаківська, 5/38, код ЄДРПОУ 34606137) та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, м. Ужгород, Закарпатська область, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 35663526), якими просять: "1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24.01.2019 "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій" в частині скасування: розпорядження голови Рахівської РДА № 138 від 25.05.2017 "Про розроблення детального плану території для будівництва гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; розпорядження голови Рахівської № 243 від 14.09.2017 "Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту""; 2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24.01.2019 "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій" в частині скасування: розпорядження голови Рахівської РДА № 149 від 09.06.2017 "Про розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; розпорядження голови Рахівської РДА № 241 від 26.07.2018 "Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту"".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації "Комітет Екологічного Порятунку України" на Великобичківську селищну раду, було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації "Комітет Екологічного Порятунку України" про застосування наслідків спливу позовної давності в даній адміністративній справі, було відмовлено.

Треті особи в підготовче засідання не забезпечили явку своїх представників, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, неявка учасників справи не перешкоджає проведенню такого засідання.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" (Т. 2 а.с.а.с. 14), зокрема, просило визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24 січня 2019 року "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій" в частині скасування: розпорядження голови Рахівської РДА № 149 від 09 червня 2017 року "Про розроблення детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту"; розпорядження голови Рахівської РДА № 241 від 26 липня 2018 року "Про затвердження детального плану території для будівництва малої гідроелектростанції, за межами населеного пункту".

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує що оскаржуване розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 прийнято 24 січня 2019 року, при цьому, позивач, затвердивши містобудівну документацію на місцевому рівні, не міг знати про скасування її через півтора року після повної реалізації розпоряджень Рахівської РДА, оскільки йому було достеменно відомо, що такі рішення скасуються в період їх дії. Тільки в серпні 2019 року позивачу стало відомо, що Закарпатським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 260/1082/19 за позовом TOB "Альтернатив Електрик" про скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА і що відповідним розпорядженням останній вирішив питання, яке стосується і його прав. З метою отримання інформації щодо того, чи приймались головою Закарпатської ОДА будь які розпорядження стосовно товариства, 03 вересня 2019 року останнє звернулось до відповідача із запитом про надання публічної інформації. 24 вересня 2019 року позивач отримав відповідь на свій запит, в якому відповідач надав і копію оскаржуваного розпорядження, і копії документів, на підставі яких таке було прийнято.

Статтею 1 частиною 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Приписами статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Судом встановлено, що оскаржуване розпорядження оприлюднене - 24 січня 2019 року на офіційній сторінці Закарпатської обласної державної адміністрації у мережі інтернет, яка має загальний доступ, отже з цього дня з його текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа.

Враховуючи публічність та відкритість зазначеної вище інформації, позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів ще починаючи 24 січня 2019 року, при цьому, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують наявність будь-яких обмежень доступу до оскаржуваного рішення.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом - 06 листопада 2019 року, оскаржуване розпорядження прийняте та опубліковане - 24 січня 2019 року. Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд не вбачає об`єктивних непереборних перешкод, які б унеможливлювали отримання позивачем інформації щодо наявності оскаржуваного розпорядження, яка в свою чергу була розміщена на сайті відповідача у день прийняття оскаржуваного розпорядження, а відтак й можливості звернення до належного суду у найкоротший строк щодо оскарження такого.

Крім того, позивачем повинно було бути враховано наявний суспільний інтерес територіальних громад, громадян щодо можливого негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" 25 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА № 35 від 24 січня 2019 року, однак ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року вказаний позов було повернуто позивачеві з підстав передбачених статтею 169 частиною 4 пунктом 3 КАС України.

Судом зазначається що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом як 25 жовтня 2019 року, так і 06 листопада 2019 року - було поза межами строків, що встановлені КАС України для звернення до суду.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Суд вважає, що можливість дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у позивача з`явилася після того, як 24 січня 2019 року на офіційному сайті відповідача було розміщено оскаржуване розпорядження і позивачем не було вчинено жодних дій щодо отримання такого рішення.

Звернення позивача у вересні 2019 року із запитом № 5/19 до Закарпатської обласної державної адміністрації щодо надання спірного розпорядження, суд розцінює як штучне створення ситуації, за допомогою якої позивач вказує на те, що ними строк звернення до суду не пропущений.

Також судом зауважується, що відкриваючи 11 листопада 2019 року провадження у справі 260/1574/19 11 суддею не було вирішено питання поновлення строків звернення до суду (пункт 1 прохальної частини позовної заяви) (Т. 2 а.с. 14), а відтак судом резюмується що постановляючи 11 листопада 2019 року ухвалу про відкриття провадження у справі суддя вважав, що строки звернення до суду не були пропущені.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними. Отже, з огляду на встановлені обставини у даній адміністративній справі суд вважає, що жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку, починаючи з 24 січня 2019 року позивачем не надано.

На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 1 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, статтею 240 частиною 5 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Як передбачено статтею 7 частиною 1 пунктом 4 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, враховуючи те, що позов підлягає залишенню без розгляду, суд вважає за можливе повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. згідно квитанції № 0401830046 від 18 жовтня 2019 року (Т.2 а.с. 6).

Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Гір плюс" (90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Крушник, буд. 1, код ЄДРПОУ 41302277) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рахівська районна державна адміністрація (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 22106207), треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Громадська організація "Комітет Екологічного Порятунку України (79008, м. Львів, вул. Очаківська, 5/38, код ЄДРПОУ 34606137) та Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, м. Ужгород, Закарпатська область, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 35663526) про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без розгляду .

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергія гір плюс" (90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Крушник, буд. 1, код ЄДРПОУ 41302277) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1921 грн згідно квитанції № 0401830046 від 18 жовтня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 13 лютого 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 18 лютого 2020 року.

Суддя С.Є. Гаврилко