Рішення

від 18.02.2020 по справі 420/5644/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5644/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань № 33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Гудков С.О.,

представника відповідача - Сєміног Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Державного агентства рибного господарства України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Державного агентства рибного господарства України, про:

визнання протиправним дії Державного агентства рибного господарства України, щодо відмови у внесенні даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року;

зобов`язання Державного агентства рибного господарства України, внести дані Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА вважає, що Державному агентству рибного господарства України були надані усі необхідні документи передбачені Положенням про місце базування суден флоту рибної промисловості, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №375 від 19.07.2017 року, а тому, у Держрибагенства були відсутні підстави для відмови у внесенні даних ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за його заявою.

Як зазначалося Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА , протиправні, на його думку, дії Державного агентства рибного господарства України щодо відмови у задоволенні заяви позивача на внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості призвели до порушення прав позивача, оскільки ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА не має можливості розпочати ведення законної господарської діяльності без внесення місця базування до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

14 листопада 2019 року, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

28 грудня 2019 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/5644/19, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Державного агентства рибного господарства України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку за наданням часу для примирення сторін, зупинено до 12 лютого 2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/5644/19, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Державного агентства рибного господарства України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - поновлено у зв`язку з не досягненням примирення сторін.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№38820/19 від 22.10.2019р.) на позовну заяву (а.с.42-59).

Відзив обґрунтований наступним .

Розглянувши надані Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА разом з заявою про внесенні даних до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості документи, Держрибагентство листом №3-9.2-17/2144-19 від 17.04.2019 року, зазначило, що у наданому договорі особистого строкового сервітуту, як документу, на підставі якого адміністрацією ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА використовується земельна ділянка, відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що унеможливлює проведення ідентифікації на Публічній кадастровій карті України, відведення у встановленому законодавством порядку земельної ділянки берегової території, на якій розміщено місце базування суден флоту рибної промисловості.

Тобто, у зв`язку з невідповідністю, на думку відповідача, поданих ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА документів вимогам чинного законодавства, Держрибагентство не має можливості щодо внесення даних позивача до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості.

Окрім цього, Держрибагентство зазначило, що після подачі повного пакета документів, приведених у відповідність до визначених Положенням про місце базування суден флоту рибної промисловості, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №375 від 19.07.2017 року вимог, Держрибагентством буде розглянуте питання щодо внесення місця базування суден Флоту рибної промисловості позивача до переліку.

У відповіді на відзив (вх№42676/19 від 14.11.2019р.) Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА зазначило, що 18.02.2019 року, між Кароліно-Бугазькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області (Розпорядник) та ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА (Сервітуарій) укладено договір особистого строкового сервітуту №143, відповідно до п.1 якого Розпорядник надає, а Сервітуарій приймає у термінове платне сервітутне користування реальну частку території села Кароліно-Бугаз для встановлення, обслуговування та експлуатації групи стаціонарних тимчасових споруд (у кількості п`ять штук по 30 кв.м. кожна) для провадження підприємницької діяльності - розміщення місця базування флоту підприємства та рибоприймального пункту за адресою: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Кароліни Собаньської, 2-А, загальною площею 150,00 квадратних метрів, на час дії паспорту прив`язки виданого TOB МЕРКУРІЙ-АКВА Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, реєстрованого 15.02.2019 року за 03/01-12 та дійсного до 15.02.2022 року. При цьому строк дії договору після продовження дії паспорту прив`язки, також продовжується на той же термін, що зазначений у паспорті прив`язки.

Як стверджує позивач, ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА отримало у сервітутне користування від Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району реальну частку території села Кароліно-Бугаз, яка визначена відповідно до паспорту прив`язки, тобто надані Держрибагенству документи дають можливість встановити реальне місце базування суден флоту рибної промисловості без кадастрового номеру.

Крім того, ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА зазначалося, що підставою для відмови у внесенні даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, з боку відповідача, була саме неможливість визначення місця базування, а не невідповідність поданих документів вимогам Положення про місце базування суден флоту рибної промисловості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 30.08.2013 року, номер запису: 1 557 102 0000 002255.

До видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА згідно код КВЕД відносяться: 03.11 Морське рибальство; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.21 Морське рибництво (аквакультура) (основний); 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах (а.с.34-36).

18.02.2019 року, Кароліно-Бугаська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, на підставі рішення Кароліно-Бугаської сільської ради Про погодження ТОВ Меркурій-Аква місця розташування групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул. Кароліни Собанської № 1548-VІІ від 24.05.2018 року (а.с.15), Паспорту прив`язки розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в с. Кароліно-Бугаз, по вул. Кароліни Собанської 2-А, виданого 15.02.2019 року Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації №03/01-12 (а.с.29-333) та Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА , уклали Договір особистого строкового сервітуту №143 (а.с.13-14).

Згідно Предмету договору особистого строкового сервітуту №143 від 18.02.2019 року, Кароліно-Бугаська сільська рада Овідіопольського району Одеської області надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА приймає у термінове платне сервітутне користування реальну частку території села Кароліно-Бугаз для встановлення, обслуговування та експлуатації групи стаціонарних тимчасових споруд (у кількості п`ять штук по 30 кв.м. кожна) для провадження підприємницької діяльності - розміщення місця базування флоту підприємства та рибоприймального пункту за адресою: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Кароліни Собаньської, 2-А, загальною площею 150,00 квадратних метрів, на час дії паспорту прив`язки виданого TOB МЕРКУРІЙ-АКВА Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, реєстрованого 15.02.2019 року за №03/01-12 та дійсного до 15.02.2022 року. При цьому строк дії договору після продовження дії паспорту прив`язки, також продовжується на той же термін, що зазначений у паспорті прив`язки. У користування передається реальна частка території загальною площею 150 квадратних метрів (а.с.13).

Факт передачі реальної частки території села Кароліно-Бугаз підтверджується Актом прийому-передачі до договору особистого строкового сервітуту (а.с.17).

21.03.2019 року, для здійснення господарської діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА звернулось до Державного агентства рибного господарства України з заявою про внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, відповідно до Положення про місце базування суден флоту рибної промисловості (а.с.12).

До вищевказаної заяви ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА було надано копії: договору особистого строкового сервітуту №143 від 18.02.2019 року (а.с.13-14), Акт огляду місця базування суден флоту рибної промисловості (а.с.18), наказ про призначення відповідального за порядок виходу та приходу суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства (а.с.19), заяву про проведення огляду місця базування.

Державне агентство рибного господарства України листом №3-9.2-17/2144-19 від 17.04.2019 року, повідомило ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА , що у наданому договорі особистого строкового сервітуту відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що унеможливлює проведення ідентифікації на Публічній кадастровій карті України, відведення у встановленому законодавством порядку земельної ділянки берегової території, на якій розміщено місце базування суден флоту рибної промисловості (а.с.21-22).

Тобто, у зв`язку з невідповідністю, на думку відповідача, поданих ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА документів вимогам чинного законодавства, Держрибагентство не має можливості щодо внесення даних позивача до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості.

Не погоджуючись з діями Державного агентства рибного господарства України, щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ МЕРКУРІЙ АКВА про внесення даних до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державне агентство рибного господарства України (далі - Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Основними завданнями Держрибагентства є реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, а також внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно статті 46 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів №3677-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон №3677-VI), перелік морських рибних портів, портопунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження водних біоресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Морські рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості мають забезпечувати безпечну стоянку суден (плавзасобів) флоту рибної промисловості та дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування суден.

19.07.2017 року, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №375, затверджено Положення про місце базування суден флоту рибної промисловості, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №971/30839 (далі - Положення №375), яким встановлено вимоги до облаштування місць базування суден флоту рибної промисловості та організації їх безпечної експлуатації.

Згідно Положення №375 місце базування суден флоту рибної промисловості (далі - місце базування) - земельна ділянка берегової території з прилеглими водними об`єктами або гідротехнічна споруда, відведені у встановленому законодавством порядку суб`єкту господарювання для постійного та безпечного утримання суден флоту рибної промисловості, вивантаження водних біоресурсів, посадки та висадки екіпажів риболовних суден, обладнані відповідно до вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів у сфері рибного господарства.

Згідно п.2 частини ІІ Положення №375, перелік місць базування суден флоту рибної промисловості (далі - Перелік) затверджується Держрибагентством.

Внесення місця базування до Переліку здійснюється на підставі письмової заяви на внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, яка надсилається до Держрибагентства поштою або з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку.

До заяви додаються акт огляду місця базування суден флоту рибної промисловості, складений посадовою особою Управління державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості Держрибагентства або міжвідомчою комісією, в якому зазначено, що місце базування після фактичного огляду придатне до експлуатації, та завірені в установленому законодавством порядку копії таких документів:

документ, на підставі якого адміністрацією використовується земельна ділянка;

документ, що підтверджує право власності або користування гідротехнічною спорудою (за наявності);

наказ адміністрації про призначення особи, відповідальної за забезпечення безпечної експлуатації місця базування, оформлення виходу суден у рейс, приходу суден з рейсу.

Внесення місця базування до Переліку є підставою для його експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА звернулось з заявою згідно додатку №1 до Положення №375, щодо внесення місця базування за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, вул. Кароліни Собаньської 2А, до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості (а.с.12).

До вищевказаної заяви (вх.№17/5343 від 21.03.2019 року) Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА було надано перелік документів встановлений Положенням №375, зокрема: акт огляду місця базування суден флоту рибної промисловості (а.с.18), документ, на підставі якого адміністрацією використовується земельна ділянка - Договір особистого строкового сервітуту (а.с.13), наказ адміністрації про призначення особи, відповідальної за забезпечення безпечної експлуатації місця базування, оформлення виходу суден у рейс, приходу суден з рейсу (а.с.19).

Проте, Держрибагенство, листом №3-9.2-17/2144-19 від 17.04.2019 року, повідомило ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА , що у наданому договорі особистого строкового сервітуту відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що унеможливлює проведення ідентифікації на Публічній кадастровій карті України та у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам чинного законодавства, Держрибагенство не має можливості внесення даних товариства до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості (а.с.21-22).

Слід зазначити, що згідно Положення про Державне агентство рибного господарства України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №895 від 30 вересня 2015 року, Держрибагентство у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (а.с.81-89).

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності Держрибагентством має видаватися відповідний наказ (а.с.86).

Тобто, рішення про внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості або про відмову внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Держрибагентства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Держрибагентство, відповідаючи на заяву встановленого Положенням №375 зразка Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА листом, а не приймаючи відповідного наказу - діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Держрибагентства про внесення до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості чи відмову у внесенні до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Крім того, стосовно наданої листом відмови у внесенні до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА із зазначенням причини невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Положенням №375 чітко визначено перелік документів, копії яких надаються разом із заявою про внесення місця базування до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості. Вищевказаний перелік є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає і серед цього переліку вказано - документ, на підставі якого адміністрацією використовується земельна ділянка .

Слід зазначити, що Земельним кодексом України №2768-III від 25.10.2001 року (розділ ІІІ Права на землю) (далі - Земельний кодекс України) розмежовуються поняття право власності на землю , право користування землею , право земельного сервітуту .

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 року, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державній реєстрації прав підлягають зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності - право користування (сервітут).

Згідно статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Важливо зазначити, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Стаття 99 Земельного кодексу України визначає такий вид сервітуту, як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 18.02.2019 року, між Кароліно-Бугаською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА , укладено Договір особистого строкового сервітуту №143 (а.с.13-14).

Згідно Предмету договору особистого строкового сервітуту №143 від 18.02.2019 року, Кароліно-Бугаська сільська рада Овідіопольського району Одеської області надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА приймає у термінове платне сервітутне користування реальну частку території села Кароліно-Бугаз для встановлення, обслуговування та експлуатації групи стаціонарних тимчасових споруд (у кількості п`ять штук по 30 кв.м. кожна) для провадження підприємницької діяльності - розміщення місця базування флоту підприємства та рибоприймального пункту за адресою: 67844, Одеська область, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Кароліни Собаньської, 2-А, загальною площею 150,00 квадратних метрів, на час дії паспорту прив`язки виданого TOB МЕРКУРІЙ-АКВА Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, реєстрованого 15.02.2019 року за №03/01-12 та дійсного до 15.02.2022 року. При цьому строк дії договору після продовження дії паспорту прив`язки, також продовжується на той же термін, що зазначений у паспорті прив`язки. У користування передається реальна частка території загальною площею 150 квадратних метрів (а.с.13).

Вказана земельна ділянка була передана згідно Акту прийому-передачі до договору особистого строкового сервітуту (а.с.17).

Суд звертає увагу, що Розділ V Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , стаття 28, встановлює особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, а саме, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Тобто, у даному випадку документом, на підставі якого адміністрацією (ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА ) використовується земельна ділянка, є саме Договір особистого строкового сервітуту №143 від 18.02.2019 року, укладений між Кароліно-Бугаською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та позивачем.

Суд зазначає, що Положення №375 не містить вказівок на обов`язкову наявність у земельної ділянки кадастрового номеру для проведення ідентифікації на Публічній кадастровій карті України, а лише вимагає від заявника надати документ, на підставі якого адміністрацією використовується земельна ділянка, у даному випадку - Договір особистого строкового сервітуту №143 від 18.02.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Держрибагентство відмовляючи у внесенні даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, також діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Державного агентства рибного господарства України внести дані Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою товариства вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що під час розгляду даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Держрибагенства щодо не прийняття відповідного наказу за заявою ТОВ МЕРКУРІЙ-АКВА вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, то суд вважає способом захисту необхідним для поновлення прав позивача саме зобов`язання Держрибагенства належним чином розглянути заяву позивача про внесення до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості із прийняттям відповідного владного рішення.

Суд звертає увагу, що згідно Положення про Державне агентство рибного господарства України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №895 від 30 вересня 2015 року, Держрибагентство у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (а.с.86).

З огляду на викладене, заявлена позовна вимога про зобов`язання відповідача внести дані Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, є передчасною.

Також за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо внесення даних до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам, уповноваженим на виконання функцій держави, певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зауважує, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання Державного агентства рибного господарства України внести дані Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою товариства вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, з огляду на втручання у дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Тобто, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність його дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА .

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій щодо не видання відповідного наказу та не внесення даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року, справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 гривень, згідно платіжного доручення №1006 від 26.09.2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА (67621, Одеська область, Біляївський район, с. Паліївка, вул. Лиманська 30, код ЄДРПОУ 38798270) до Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 45-А, код ЄДРПОУ 37472282), про визнання протиправним дії Державного агентства рибного господарства України, щодо відмови у внесенні даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року; зобов`язання Державного агентства рибного господарства України, внести дані Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА за вх.№17/5343 від 21.03.2019 року - задовольнити частково.

Дії Державного агентства рибного господарства України щодо відмови у внесенні даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до Переліку місць базування суден флоту рибної промисловості за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, листом - визнати протиправними;

Зобов`язати Державне агентство рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА (код ЄДРПОУ 38798270) вх.№17/5343 від 21.03.2019 року, про внесення даних Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА до переліку місць базування суден флоту рибної промисловості, у встановленому законодавством порядку з прийняттям за наслідками розгляду вмотивованого рішення суб`єкта владних повноважень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ-АКВА (код ЄДРПОУ 38798270), понесені судові витрати у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок два) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 18 лютого 2020 року.

Суддя Балан Я.В.

.