Рішення

від 22.01.2020 по справі 308/735/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/735/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бедьо В.І.

за участю секретаря судових засідань - Пазяк С.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за позовною заявою ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує наступним.

20 грудня 2006 року між фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) було укладено Кредитний договір №06/1675К-06, згідно якого Кредитор надав Позичальнику кредит з лімітом кредитної лінії у сумі 100 000,00 дол. США під 14,5% річних. Забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, є: будинок, загальною площею 347.85 кв.м., житловою площею 101,1 кв.м., що складається з житлового будинку під. А в цілому з цегли, сараїв під літ. літ. Б , В , навісу під літ. Г , навісу під літ. Д , огорожі 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 - згідно Договору іпотеки від 21.12.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округ] Сабов О.І. за реєстровим №5888 (надалі за текстом - Договір іпотеки-1) та належить Іпотекодавцю - Позичальнику ОСОБА_2 , Іпотекодавцю Майновому поручителю 1 ОСОБА_4 та Іпотекодавцю-Майновом) поручителю 2 ОСОБА_6 ; земельна ділянку, площею 0,0693 га, надана для будівництва та обслуговуваній житлового будинку та господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2110100000:106002:0086, за адресою: АДРЕСА_1 - згідно Договору іпотеки від 21.12.2006 року , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за реєстровим №5900 (надалі за текстом - Договір іпотеки-2) та належить Іпотекодавцю - Позичальнику ОСОБА_2 ; порука фізичної особи ОСОБА_4 - згідно Договору поруки №06/1676П-06 від 20.12.2006 року ;порука фізичної особи ОСОБА_6 - згідно Договору поруки №06/1677П-06 від 20.12.2006 року .

30.11.2010 року Ужгородським міськрайонним судом прийнято рішення у справі №2п- 904/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ Універсал Банк суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1 155 087,92 гривень.

Позивач вказує на те, що факт укладення Кредитного зговору між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 , отримання ним коштів за даним договором, факт укладання поруки та іпотеки, факт порушення умов Кредитного договору, що потягло за собою набуття ПАТ Універсал Банк права достроково вимагати повернення усієї суми кредиту та нарахованих відсотків з відповідачів підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду №2п-5904/10 від 30.11.2010 року, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

Позивач вказує на те, що станом на день звернення ПАТ Універсал Банк із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена, рішення суду не виконано, а станом на 04.01.2018 року заборгованість за Кредитним договором складає 278 893,45 дол. США та нарахована пеня в розмірі 1926 081,69 гривень з яких: прострочена заборгованість по кредиту: 117 663,63 дол. США; сума дострокового стягнення кредиту: 0,0 дол. США; відсотки: 161 229,82 дол. США; пеня: 1 926 081, гривень.

На підставі викладеного позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки:будинок, загальною площею 347.85 кв.м., житловою площею 101,1 кв.м., що складається з житлового будинку під. А в цілому з цегли, сараїв під літ. літ. Б , В , навісу під літ. Г , навісу під літ. Д , огорожі 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 , належний Іпотекодавцю - Позичальнику ОСОБА_2 , Іпотекодавцю-Майновому поручителю 1 ОСОБА_4 та Іпотекодавцю-Майновому поручителю 2 ОСОБА_6 , земельну ділянку, площею 0,0693 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2110100000:10:002:0086, за адресою: АДРЕСА_1 , належну Іпотекодавцю-Позичальнику ОСОБА_2 , в межах суми боргу ОСОБА_2 за Кредитним договором №06/1675К-06 від 20.12.2006 року, з яких 278 893,45 дол. США заборгованість по кредиту та нарахована пеня в розмірі 1 926 081,69 (один мільйон дев`ятсот двадцять шість тисяч вісімдесят одна гривня 69 коп.) гривень шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 гривень.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2018 року відкрито провадження у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач вказує на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30.11. 2010 року з відповідача та його поручителів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в солідарному порядку вже стягнуто 1 155 087, 92 грн. у зв`язку порушенням умов кредитного договору № 06/1675К-06 від 20.12. 2006 року, відтак відповідач вважає неправомірним звернення до суду після спливу більше 7 років з дня вказаного рішення суду з вимогою та вказівкою на зовсім іншу суму заборгованості та в іншій валюті, зокрема в розмірі 278893, 45 дол. США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач акцентує увагу на тому, що після дострокового звернення до суду та винесення вказаного рішення було змінено строки повернення кредиту, а тому позивач втратив можливість подальшого нарахування та стягнення відсотків за кредитом з відповідачів. Відповідач вважає, що позивач мав право звертатися з вказаними вимогами до поручителя протягом 6 місяців з дня направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення заборгованості, одна позивач пропустив вказаний строк, адже звернувся до суду тільки 24.01.2018 року. Також відповідач вказує на те, що позивач безпідставно змінив валюту зобов`язання з долара США на гривню. Відтак відповідач просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, хоч були повідомлені про дату та час розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши зміст позову, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 20 грудня 2006 року між фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) було укладено Кредитний договір №06/1675К-06, згідно якого Кредитор надав Позичальнику кредит з лімітом кредитної лінії у сумі 100 000,00 дол. США під 14,5% річних, з визначеною датою погашення кредиту 19.12. 2016 рік.

Із метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором того самого дня між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) укладений поруки № 06/1676П-06, за умовами якого поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати по зобов`язаннях ОСОБА_2 , що випливають з Кредитного договору №06/1675К-06 від 20.12.2006 року ( а с. с. 18)

Окрім того 20.12. 2006 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором дня між ОСОБА_6 та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) укладений поруки № 06/1677П-06, за умовами якого поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати по зобов`язаннях ОСОБА_2 , що випливають з Кредитного договору №06/1675К-06 від 20.12.2006 року ( а с. с. 19)

Також з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором№06/1675К-06 від 20.12.2006 року між та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 21.12. 2006 року було укладено договір іпотеки (майнової поруки), за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю наступне майно: будинок, загальною площею 347.85 кв.м., житловою площею 101,1 кв.м., що складається з житлового будинку під. А в цілому з цегли, сараїв під літ. літ. Б , В , навісу під літ. Г , навісу під літ. Д , огорожі 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 , належний Іпотекодавцю - Позичальнику ОСОБА_2 , Іпотекодавцю-Майновому поручителю 1 ОСОБА_4 та Іпотекодавцю-Майновому поручителю 2 ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності згідно рішення № 92 від 30.03.2005 року виконкому Ужгородської міської ради від 07.04. 2005 року ( а.с. 20).

У пункті 1.1 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за кредитним договором у розмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії.

Крім того з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором№06/1675К-06 від 20.12.2006 року між та Відкритим акціонерним товариством Універсал Банк (08.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ Універсал Банк ) та ОСОБА_2 21.12.2006 року було укладено договір іпотеки (майнової поруки), за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю наступне майно: земельну ділянку, площею 0,0693 га, надана для будівництва та обслуговуваній житлового будинку та господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2110100000:106002:0086, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю - Позичальнику ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного Акту на право власності не земельну ділянку серії ЗК № 044744 ( а. с. 22).

З матеріалів справи слідує, що 30.11.2010 року Ужгородським міськрайонним судом прийнято рішення у справі №2п- 904/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ Універсал Банк суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1 155 087,92 гривень.

Позивач вказує на те, що вказане рішення суду підтверджує факт укладення Кредитного зговору між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 , отримання ним коштів за даним договором, факт укладання поруки та іпотеки, факт порушення умов Кредитного договору, що потягло за собою набуття ПАТ Універсал Банк права достроково вимагати повернення усієї суми кредиту та нарахованих відсотків з відповідачів.

Зі змісту позову та пояснень, наданих в судовому засіданні представником позивача встановлено, що станом на день звернення ПАТ Універсал Банк із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена, рішення суду не виконано, а станом на 04.01.2018 року заборгованість за Кредитним договором складає 278 893,45 дол. США та нарахована пеня в розмірі 1926 081,69 гривень з яких: прострочена заборгованість по кредиту: 117 663,63 дол. США; сума дострокового стягнення кредиту: 0,0 дол. США; відсотки: 161 229,82 дол. США; пеня: 1 926 081, гривень.

У зв`язку цим позивач ставить питання про звернення стягнення на предмети іпотеки за Кредитним договором №06/1675К-06 від 20.12.2006 року, з яких 278 893,45 дол. США заборгованість по кредиту та нарахована пеня в розмірі 1 926 081, гривень шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Разом з тим зі змісту кредитного договору вбачається, що п. 7.1.3 сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у випадку порушення або невиконання позичальником умов даного договору.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечуючи вимоги позову вказує на те, після дострокового звернення до суду та винесення вказаного рішення було змінено строки повернення кредиту, а тому позивач втратив можливість подальшого нарахування та стягнення відсотків за кредитом з відповідачів. Відтак відповідач вважає, що позивач мав право звертатися з вказаними вимогами до поручителя протягом 6 місяців з дня направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення заборгованості, однак позивач пропустив вказаний строк, адже звернувся до суду тільки 24.01.2018 року. З цих підстав стороною відповідача було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Проаналізувавши правові позицію сторін, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 33 Закону України Про іпотеку визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Частина перша статті 35 Закону України Про іпотеку передбачає, що в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Суд звертає увагу на те, що у пункті 1.1 договорів іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за кредитним договором у розмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту - 19 грудня 2016 року.

Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань (пункт 7.1.3) та у випадку виникнення в позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту або по сплаті процентів за користування ним більше 10 календарних днів, Банк надсилає позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання Позичальником вимоги банку, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту , вказана в п. 1.1. Договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати, зазначеної у повідомленні. В цю дату Позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти та інші платежі, передбачені цим Договором ( п. 10.4).

Зі змісту заяви відповідача вбачається, що позивач заявив вимогу до суду про дострокове повернення кредиту 31.05.2010 року і як вже попередньо зазначалось рішенням суду у справі № 2п-5904/10 від 30.11. 2010 року вимоги позивача задоволено та видано виконавчий лист.

Відтак пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.

За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Однією із підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників.

Верховний Суд звертає увагу, що позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення.

Указаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18).

У зв`язку із цим, звернувшись до суду із позовом до відповідачів про стягнення кредитної заборгованості, який розглянутий судом по суті, банк перервав строк позовної давності у спорі з відповідачами щодо погашення останніми спірної кредитної заборгованості, а тому при зверненні у 24.01.2018 року до суду із позовом у цій справі щодо суми кредитної заборгованості, але шляхом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, банк пропустив строк позовної давності.

Узагальнюючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання у термін, встановлений у повідомленні про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, протягом трьох років, проте до суду звернувся з позовом 24.01.2018 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

За таких обставин суд відмовляє у позовних вимогах в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України,ст.ст.252-255, 256,257, 264, 526 ЦК суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовної заяви ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.І. Бедьо