ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року Справа № 923/637/19 м.Одеса, проспект Шевченка,29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А.Мишкіної
суддів В.В. Бєляновського, Л.В. Поліщук
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
на рішення господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2019 року
у справі № 923/637/19
за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
до Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області
про стягнення 52209,22 грн.
суддя суду першої інстанції: К.В. Соловйов
час і місце ухвалення рішення: 20.09.2019р., м.Херсон, господарський суд Херсонської області
повне рішення складено 25.09.2019р.
встановив:
30.07.2019р. Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (надалі -позивач, ГУ ПФУ в Херсонській області) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області (надалі - відповідач, Борозенська сільрада) про стягнення 52209,22 грн. надміру виплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми ст.50 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст.1166 ЦК України та вмотивовані наступним:
- на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області перебуває ОСОБА_1, яка отримує пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
- при проведенні перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1 від 13.06.2007р. було застосовано довідки про заробітну плату № 303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007 видані Чарівненською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області за період з 01.01.1992 по 31.12.1996. (рішенням першої сесії сьомого скликання №7 від 14.11.2017р. вирішено почати процедуру реорганізації Новокубанської сільської ради та Чарівненської сільської ради шляхом приєднання до Борозенської сільської ради).
- в ході перевірки довідок про заробітну плату № 303 та № 304 , проведеної на виконання наказу головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.10.2018 № 241, щодо здійснення зустрічних перевірок достовірності видачі довідок про заробітну плату зі значним коефіцієнтом, по пенсійній справі № 965030122113 ОСОБА_1 встановлено розбіжності в сумах заробітної плати (за період з січня 1992 року по грудень 1996 року), зазначених у довідках, та даними у первинних документах (за вказаний період заробіток завищено). За результатами перевірки була надана нова довідка про заробітну плату № 921 від 08.04.2019р., з урахуванням якої ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з 13.06.2007р., коефіцієнт заробітної плати зменшився з 1,98348 до 1,03441, а відповідно зменшився і розмір пенсії .
згідно листа управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України від 27.05.2019 № 2971/04-04 по особовому рахунку 965030122113 ОСОБА_1 виникла переплата пенсійних коштів за період з 13.06.2007 по 31.05.2019 в розмірі 52209.22 грн.
- листом від 30.05.2019р. №407/02-15 Управління повідомило Борозенську сільську раду про утворену переплату. Листом від 13.06.2019 № 489/02-15 Борозенська сільська рада повідомила, що відшкодувати переплату пенсійних коштів за період з 13.06.2007 по 31.05.2019 рік в сумі 52209,22 грн. на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області немає змоги.
-своїми діями, зокрема видачею недостовірних документів, Борозенська сільська рада завдала головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 52209,22 грн. яку повинна відшкодувати, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
04.09.2019р. від Борозенської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву , в якому відповідач, з посиланням на ст. 103 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ст. ст. 17, 49 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 11, 1166 ЦК України, п.п. 3 ,4, 7 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, постанови Верховного Суду від 15.08.2019р. у справі № 340/134/15-а, від 22.08.2019р. у справі № 761/21256/16-а, від 13.06.2019р. по справі №489/5805/16-а, просив відмовити у задоволенні позову Головного управління ПФУ в Херсонській області до Борозенської сільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення 52209,22 грн. у повному обсязі, зазначаючи наступне:
-позивач в порушення встановленого чинним законодавством порядку стягнення коштів, не вчинив жодних дій щодо прийняття рішення про стягнення з пенсіонера надміру сплаченої суми пенсії або звернення до суду з позовом про стягнення з останньої коштів в разі відмови пенсіонера повернути таку суму та необгрунтовано просить стягнути виплачену надміру суму пенсії з Борозенської сільської ради, яка не має жодного відношення до складання документів, на підставі яких пенсіонеру нараховувалась пенсія.
- позивач мав перевірити саме достовірність видачі довідок, а не даних первинних документів даним довідок.
- позивачем не встановлено факт недостовірності виданих пенсіонеру довідок, а отже і відсутні докази щодо фіктивності довідок №303 та №304, на підставі яких пенсійним органом нараховувалась пенсія.
-позивачем не спростовується, що у довідці від 16.06.2007р. №303 за період з 01.02.1992р. по 31.12.1995р. суми заробітної плати зазначені в карбованцях, а в довідці від 16.06.2007р. №304 за період з 01.01.1996р. по 31.12.1996р. - у гривнях, що в свою чергу могло призвести до помилкового розуміння сум заробітної плати з боку позивача або допущення технічної помилки (описки) з боку Чарівненської сільської ради.
- позивачем не надано доказів несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів саме Борозенською сільською радою або доказів фіктивності довідок №303 та 304, вимоги про стягнення з сільської ради надміру сплаченої суми пенсії є безпідставною, необгрунтованою та неправомірною.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.09.2019р. частково задоволено позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області до Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області - стягнуто з Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області на користь ГУПФ України в Херсонській області 13052,31 грн. надміру виплачених коштів (пенсії) та 480,25грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовну відмовлено.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.1 ст.50 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.101, ч.1 ст.103 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ч.1,.2 ст.1166, ч.2 ст.1193 ЦК України, Постанову Кабінету Міністрів від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян" та вмотивоване наступним:
- Доказами у справі доведена наявність правових та фактичних підстав для відшкодування за рахунок відповідача, як з правонаступника, зокрема, обов`язків Чарівненської сільської ради, шкоди від виплати надміру пенсії, внаслідок надання Чарівненською сільською радою довідок № 303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007 про заробіток для обчислення пенсії, з недостовірними даними щодо розміру щомісячного заробітку для призначення пенсії.
-у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення Чарівненської сільської ради, у разі, якщо б її на сьогодні не було припинено, до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди: протиправною поведінкою є дії Чарівненської сільської ради з видача пенсіонерці довідки № 303 від 16.06.2007 про заробіток для обчислення пенсії за 1992-1995рр та довідки № 304 від 18.06.2007 про заробіток для обчислення пенсії за 1996 рік для перерахунку пенсії, з недостовірними відомостями; матеріальний шкідливий результат вказаної протиправної поведінки Чарівненської сільської ради складають витрати позивача у сумі 52209,22грн., що відповідає сумі пенсії, що позивач виплатив пенсіонерці надміру; причинний зв`язок між вказаним протиправною поведінкою Чарівненської сільської ради та зазначеним матеріальним шкідливим результатом полягає у призначені пенсіонерці у червні 2007 року пенсії з подальшою її виплатою з червня 2007 року по травень 2019 року, саме на підставі виданих Чарівненською сільською радою довідок № 303 та №304 від про заробітну плату за 1992-1996рр з недостовірними відомостями, що спричинило виплату пенсіонерці пенсії надміру.
- відомості (дані) довідок Чарівненської сільської ради про розмір щомісячного заробітку за 1992-1996рр пенсіонерки для призначення пенсії є недостовірними, оскільки ці дані суперечать даним відповідних первинних документів.
-Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справах № 489/5805/16-а та № 340/134/15-а не може бути застосована судом при розгляді даної справи №923/637/19, оскільки фактичні обставини у справах не є подібними, суттєво відрізняються
-в силу приписів ч.2 ст.1193 ЦК України, розмір вказаної шкоди, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача має бути зменшений на три чверті від загального розміру завданої шкоди: три чверті розміру шкоди, а саме, три чверті від 52209,22грн., внаслідок виплати пенсіонерці пенсії надміру, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та мають бути покладені на позивача, а решта, 13052,31 грн. - на відповідача ( 13052,31грн. = 52209,22грн. - (52209,22грн./4) х 3).
- оцінюючи ступінь вини позивача та Чарівненської сільської ради у виникненні шкоди, внаслідок виплати пенсії надміру, суд виходив з того, що вина особи у завданні шкоди полягає, у даному випадку (як для позивача, так і для Чарівненської сільської ради), у невияві розумної обачності, тобто, невжитті тих застережних заходів для запобігання шкоді, яких від особи було б розумним очікувати. Посадові особи Чарівненської сільської ради не звернули увагу на кому у сумах заробітку пенсіонерки у первинних документах та зазначили відповідні суми заробітку у довідці № 303 від 16.06.2007 без коми, збільшивши на два порядки розмір (суми) заробітку, а посадові особи та/або працівники позивача не звернули увагу на зазначений у цій довідці суттєво більший (у 20-271 рази), ніж визначений постановою Кабінету Міністрів України в середньому по державі, заробіток за відповідні періоди часу колишньої сільської вчительки.
- оцінюючи дії позивача, саме як "грубу необережність", що сприяла виникненню та збільшенню шкоди, внаслідок виплати пенсії надміру, суд виходив з того, що під грубою необережністю у деліктних правовідносинах слід розуміти невжиття потерпілим, через свою необачність, нерозважливість та недбайливість, звичайних, елементарних заходів для відвернення шкоди, які на місці потерпілого мав би вжити кожен.
21.10.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ГУПФ України в Херсонській області на рішення від 20.09.2019р., в якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з Борозенської сільської ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суму надміру виплачених коштів пенсії у розмірі 52209,22 грн. та судовий збір в розмірі 1921 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області зазначало наступне:
- Управління не вбачає в своїх діях при перерахунку пенсії вини, а тимпаче грубої необережності;
-щодо посилання суду на Постанову Кабінету Міністрів від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", то в додатках до постанови є показники середньомісячні показники заробітної плати з 1958 по 2002 роки, які застосовуються при призначенні та перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", а саме в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати. Такі показники середньомісячної заробітної плати застосовуються, як показник при вирахуванні коефіцієнта, а не для порівняння розмірів заробітної плати зазначених у довідках про заробітну плату, яку пенсіонери надають Управлінню для призначення та перерахунку пенсії.
-при призначенні пенсії Управління керується ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, за яким при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі. Органи Пенсійного Фонду мають право, а не зобов`язані. В даному випадку має місце можливість здійснення певних дій, якщо документи або довідки про заробітну плату будуть викликати сумніви та потребуватимуть додаткових з`ясувань в інтересах органу, що призначає пенсію.
- перевірка показників заробітної плати зазначених у довідки відповідно до середніх показників заробітної плати по України не входить до зобов`язань органів, що призначають пенсію. Адже, надаючи довідку для призначення пенсії пенсіонер несе відповідальність за відомості, які він надає до Пенсійного фонду, а підприємство в свою чергу несе відповідальність за відомості відображені у довідці про заробітну плату. Проведення розлідувальних дій та перевірка кожного наданого документу, який не викликає сумніву візуально, не передбачено в законодавстві та входить до зобов`язань органів Пенсійного фонду.
-щодо здійснення перевірки довідки № 303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007р. лише в березні 2019 року то підставою для проведення перевірки довідки № 303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007 в березні 2019 був завищений коефіцієнт заробітної плати, який застосовується при обрахунку пенсії, а не недостовірність довідки № 303 від 16.06.2007р.та № 304 від 18.06.2007.
-своїми діями, зокрема видачею недостовірних документів, Борозенська сільська рада завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 52209,22 грн. яку повинна відшкодувати в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.І ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2019 року у справі №923/637/19, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
15.01.2020р. від Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу , в якому відповідач, з посиланням на ст. 103 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ст. ст. 17, 49 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 11, 1166 ЦК України, п.п. 3 ,4, 7 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, постанови Верховного Суду від 15.08.2019р. у справі № 340/134/15-а, від 22.08.2019р. у справі № 761/21256/16-а, від 13.06.2019р. по справі №489/5805/16-а просить відмовити у задоволенні позову Головного управління ПФУ в Херсонській області до Борозенської сільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення 52209,22 грн. у повному обсязі.
Доводи відзиву Борозенської сільської ради на апеляційну скаргу є аналогічними доводам відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 13.06.2007р. гр.. ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Великоолександрівському районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, подавши серед інших документів для проведення розрахунку підписані та скріплені печатками Чарівненської сільської ради довідки № 303 від 16.06.2007 та №304 від 18.06.2007 про її заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.12.1996р.
На підставі розпорядження №122113 від 25.07.2007р. (а.с. 20) про призначення пенсії УПФУ у Великоолександрівському районі Херсонської області, за результатами перерахунку пенсії пенсіонерці призначено до виплати щомісяця, починаючи з 13.06.2007 пенсію у розмірі 670,47 грн., а з 01.10.2007 - у розмірі 671,12 грн., розмір якої в подальшому автоматично перераховувався згідно змін у пенсійному законодавстві.
14.11.2017 першою сесією сьомого скликання Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, прийняте рішення № 7 "Про початок реорганізації діяльності Новокубанської сільської ради та Чарівненської сільської ради шляхом приєднання до Борозенської сільської ради", за яким вирішено, зокрема:
- почати процедуру реорганізації Чарівненської сільської ради шляхом приєднання до Борозенської сільської ради,
- Борозенська сільська радає правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чарівненської сільської ради;
- передбачено передання до Борозенської сільської ради наявних станом на 31.12.2017 документів двох вказаних сільських рад, що приєднуються до неї;
29.01.2018р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення Чарівненської сільської ради в результаті реорганізації.
29.03.2019р. провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №3 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю позивача, в присутності керівника та головного бухгалтера відповідача проведено звірку відповідності даних первинних документів (особових рахунків по нарахуванню заробітної плати) про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки даним довідок Чарівненської сільської ради про її заробітну плату №303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007, за результатами якої складено відповідну довідку звірки від 29.03.2019 №39/3-03.
Підставою для здійснення звірки вказано службову записку Великоолександрівського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.03.2019р. №03-13 щодо необхідності звірки достовірності видачі довідок від №303 та №304 про заробітну плату.
За результатами вказаної звірки встановлено наступне:
-суми заробітної плати в довідках за період з лютого 1992 року по листопад 1993 року, з червня 1994 року по вересень 1994 року, з червня 1995 року по серпень 1995 року, з червня по липень 1996 року, не відповідають первинним документам;
- суми відпускних у первинних документах з 1992 по 1996 роки зазначені загальною сумою, визначити до якого періоду вони відносяться немає можливості.
Із сум нарахованої заробітної плати за період роботи з лютого 1992 року по жовтень 1996 року проводилися утримання, а саме: "пенсион фонд", "профсоюз", "госстрах" та "подоходн. налог" (мовою документа), крім нарахувань за квітень ]923року в сумі 2314 "На получение разовой, премии по итогам года" (мовою документа), з якої не проведено утримання "пенсион фонд" (мовою документа).
Інформація щодо сум нарахованої заробітної плати (відповідно до первинних документів та довідок від 16.06.2007 №303 та від 18.06.2007 №304) наведена в додатку №1 за період роботи з 01.02.1992 по 31.12.1995, в додатку 2 за період роботи з 01.01.1996р. по 31.12.1996.
В довідці від 16.06.2007 №303 за період з 01.02.1992 по 31.12.1995 суми заробітку зазначено в карбованцях, в довідці від 16.06.2007 №304 за період з
01.01.1996 по 31.12.1996 суми заробітку зазначено в гривнах, в первинних документах грошова одиниця не вказана.
За результатами перевірки рекомендовано надати нові довідки про заробітну плату по ОСОБА_1 за період роботи з 01.02.1992 по 31.12.1996.
Додаток №1 до вказаної довідки звірки містить наступні відомості про розмір заробітку пенсіонерки (спочатку наведено дані з довідки № 303 від 16.06.2007 Чарівненської сільської ради, у карбованцях, потім дані первинних документів, без зазначення грошової одиниці):
- за період з лютого 1992 року по листопад 1993 року (спочатку наведено дані з довідки №303 від 16.06.2007 Чарівненської сільської ради, у карбованцях, потім дані первинних документів, без зазначення грошової одиниці): за лютий 1992 року 147925 проти 1479,25; за березень 1992 року 147925 проти 1479,25; за квітень 1992 року 163225 проти 1632,25; за травень 1992 року 177425 проти 1774,25; за червень 1992 року 1347722 проти 20408,72 (в тому числі 6931,50 відпускні); за липень 1992 року 693150 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1992 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за серпень 1992 року 110588 проти 1105,88; за вересень 1992 року 1150033 проти 11500,33; за жовтень 1992 року 721333 проти 7213,33; за листопад 1992 року 698025 проти 6980,25; за грудень 1992 року 1806075 проти 18060,75; за січень 1993 року 1067375 проти 10673,75; за лютий 1993 року 2316125 проти 23161,25; за березень 1993 року 1691750 проти 16917,50; за, квітень 1993 року 5547050 проти 55470,50; за травень 1993 року 2597725 проти 25977,25; за червень 1993 року 4074213 проти 158495,80 (в тому числі 117753,67 відпускні); за липень 1993 року 11775367 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1993 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за серпень 1993 року 3240198 проти 32401,98; за вересень 1993 року 19311694 проти 193116,94; за жовтень 1993 року 24643694 проти 246436,94; за листопад 1993 року 23427694 проти 234276,94;
- за період з червня по вересень 1994 року: за червень 1994 року 864162 проти 2021492 (в тому числі 1157330 відпускні); за липень 1994 року 1157330 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1994 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за серпень 1994 року 535236 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у серпні 1994 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за вересень 1994 року 458700 проти 1175000 (в тому числі 458700 відпускні);
- за період з червня по серпень 1995 року: червень 1995 року 8802600 проти 10680200; за липень 1995 року 1024600 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1995 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду); за серпень 1995 року 1643000 проти 20703000 (в тому числі 20352000 відпускні).
Додаток №2 до вказаної довідки звірки містить наступні відомості про розмір заробітку пенсіонерки (спочатку наведено дані з довідки № 304 від 18.06.2007 Чарівненської сільської ради, у гривнях, потім дані первинних документів, без зазначення грошової одиниці): за червень 1996 року 144,58 проти 488,74 (в тому числі 344,16 відпускні), за липень 1996 року 344,1 проти 0 (прочерк) (згідно первинних документів у липні 1996 року відсутні відомості про утримання з заробітку до пенсійного фонду).
Вказану довідку звірки від 29.03.2019 №39/3-03 було підписано керівником та головним бухгалтером відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, зокрема, щодо викладених у довідці результатів звірки та щодо встановлених звіркою відповідних даних первинних документів.
08.04.2019 Борозенською сільською радою видана нова довідка про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 1992-1996рр (у гривнях) № 921 , згідно якої дані про заробітну плату пенсіонерки за періоди з лютого 1992 року по листопад 1993 року, з червня по вересень 1994 року, з червня по серпень 1995 року, за червень та липень 1996 року (з урахуванням співвідношення (перевідного коефіцієнту) карбованців у гривні, за яким 100000 карбованців відповідає 1 гривні) повністю співпадають з даними, що зазначені у додатках до довідки від 29.03.2019 № 39/3-03 звірки, як дані первинних документів (особових рахунків по нарахуванню заробітної плати) про заробітну плату за 1992-1996рр пенсіонерки.
На підставі вказаної довідки відповідача від 08.04.2019 № 921 позивачем проведений індивідуальний перерахунок пенсії по пенсіонерці за період з 01.06.2007 по 31.05.2019, яким встановлено виникнення протягом зазначеного часового періоду переплати пенсії в розмірі 52209,22грн., у зв`язку з призначенням пенсіонерці з червня 2007 року пенсії у завищеному розмірі на підставі довідок №303 від 16.06.2007 та № 304 від 18.06.2007 Чарівненської сільської ради про заробітну плату для обчислення пенсії.
За розрахунком позивача розмір надміру сплаченої пенсіонерці за період з 13.06.2007 по 31.05.2019 пенсії складає 52209,22грн.
30.05.2019р. УПФУ в Херсонській області звернулося до ОСОБА_1 з листом №406/02-15 (а.с. 36), в якому повідомило про встановлення переплати в розмірі 52209,22грн. та запропонувало звернутися до сектору обслуговування громадян для вирішення питання про відшкодування переплати.
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 в усній формі повідомила Управління, що не дає згоду, щоб з її пенсії відраховували утворену переплату.
Звертаючись до господарського суду з позовом, УПФУ в Херсонській області зазначає, що Борозенська сільська рада своїми діями, зокрема, видачею недостовірних документів, завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 52209,22 грн., яку повинна відшкодувати відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивач стверджує, що внаслідок видачі відповідачем довідки з недостовірними даними Управління нарахувало та виплатило фізичній особі надміру пенсію в розмірі 52209,22 грн.
Згідно статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Як встановлено ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок).
Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 17 Порядку (в редакції, чинній на момент звернення за перерахунком пенсії) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Згідно п.38 Порядку При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;
в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
В виданих ОСОБА_1 Чарівненською сільською радою довідках про заробіток для обчислення пенсій №304 від 18.06.2007р. за 1996р. та №303 від 16.06.2007р. за 1992-1995р.р. вказано: сума заробітку з розшифруванням (грн..).
Поряд з тим, до серпня 1996 року виплата заробітних плат здійснювалась в карбованцях.
Тобто, ОСОБА_1 з лютого 1992 року по серпень 1996 року нарахування та виплата заробітної плати здійснювалася у карбованцях.
Указом Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.1996 року з вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа відповідно до якої національною валютою була визначена гривня та її сота частина - копійка. Українські купоно - карбованці підлягали обміну на гривні за курсом 100000 купоно - карбованців на 1 гривню. Для цього мільйони переведені у тисячі треба було знову записати у мільйонах, а потім поділивши на 100000 отримати гривні.
Постановою Кабінету України від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", у якій вказано щомісячний розмір середньомісячної заробітної плати за 1992-1993рр (у карбованцях) працівників, зайнятих у галузях національної економіки, належний для врахування при призначенні (перерахунку) пенсії (додаток 2 до зазначеної постанови).
За даними цього додатку розмір середньомісячної заробітної плати з лютого 1992 року по листопад 1993 року складав (у карбованцях): у лютому 1992 року 1681,1; у березні 1992 року 2375,9; у квітні 1992 року 2784,1; у травні 1992 року 3277,7; у червні 1992 року 4966,3; у липні 1992 року 5056; у серпні 1992 року 5422,1; у вересні 1992 року 7189,1; у жовтні 1992 року 8171,6; у листопаді 1992 року 10550,3; у грудні 1992 року 16987,8; у січні 1993 року 14204; у лютому 1993 року 17854; у березні 1993 року 22945; у квітні 1993 року 25396; у травні 1993 року 30489; у червні 1993 року 60423; у липні 1993 року 76564; у серпні 1993 року 88737; у вересні 1993 року 208343; у жовтні 1993 року 253272; у листопаді 1993 року 327639.
Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно наведених вище положень Порядку остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. Та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних, проте зазначеного не зробили.
Як уже зазначалось, в довідках про заробіток для перерахунку пенсії №303,№304 які були подані ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України для здійснення перерахунку, вказано суми заробітку з розшифруванням (грн..).
Господарський суд вірно вказав, що приймаючи та перевіряючи відповідні довідки, орган пенсійного фонду мав би звернути увагу, що вказані в них суми перевищували розмір середньомісячної заробітної плати (у гривні) за відповідні місяці 1992-1993рр.. працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, а саме (першими наведено дані довідки відповідача №303, потім - переведені у гривню, відповідні дані додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783): за лютий 1992 року 147925 проти 1681,1 (співвідношення 88 до 1); за березень 1992 року 147925 проти 2375,9 (співвідношення 62 до 1); за квітень 1992 року 163225 проти 2784,1 (співвідношення 58,6 до 1); за травень 1992 року 177425 проти 3277,7 (співвідношення 54 до 1); у червні 1992 року 1347722 проти 4966,3 (співвідношення 271 до 1); у липні 1992 року 693150 проти 5065 (співвідношення 136,8 до 1); у серпні 1992 року 110588 проти 5422,1 (співвідношення 20,4 до 1); у вересні 1992 року 1150033 проти 7189,1 (співвідношення 160 до 1); у жовтні 1992 року 721333 проти 8171,6 (співвідношення 88 до 1); у листопаді 1992 року 698025 проти 10550,3 (співвідношення 66 до 1); у грудні 1992 року 1806075 проти 16987,8 (співвідношення 106 до 1); у січні 1993 року 1067375 проти 14204 (співвідношення 75 до 1); у лютому 1993 року 2316125 проти 17854 (співвідношення 129,7 до 1); у березні 1993 року 1691750 проти 22945 (співвідношення 73,7 до 1); у квітні 1993 року 5547050 проти 25396 (співвідношення 218 до 1); у травні 1993 року 2597725 проти 30489 (співвідношення 85 до 1); у червні 1993 року 4074213 проти 60423 (співвідношення 67 до 1); у липні 1993 року 11775367 проти 76564 (співвідношення 155,6 до 1); у серпні 1993 року 3240198 проти 88737 (співвідношення 36 до 1); у вересні 1993 року 19311694 проти 208343 (співвідношення 92,7 до 1); у жовтні 1993 року 24643694 проти 253272 (співвідношення 97 до 1); у листопаді 1993 року 23427694 проти 327639 (співвідношення 71,5 до 1).
Тобто, працівники УПФУ при розрахунку пенсії повинні були звернути увагу, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 становив значно менший розмір ніж було визначено відповідачем у довідці №303, що повинно було б бути виявленим працівниками та/або посадовими особами позивача та мало б своїм наслідком перевірку достовірності даних довідки Чарівненської сільської ради № 303 від 16.06.2007 про заробіток для обчислення пенсії, а також перевірку достовірності даних довідки Чарівненської сільської ради №304 від 18.06.2007 про заробіток для обчислення пенсії.
Як вірно вказано судом першої інстанції, зазначені невідповідності не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та призначенні пенсії із завищеним коефіцієнтом заробітку , не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей, ними не були витребувані пояснення щодо неадекватності та надмірної величини зазначеної заробітної плати. У відповідальних працівників органу не виникло питань щодо можливої помилки в наданій їм довідці та невідповідності дійсності її даних.
Натомість без жодних питань чи зауважень такі документи були прийняті та на підставі них здійснено перерахунок пенсії.
При цьому, лише у 2019 році (майже через 12 років) органом ПФУ при проведенні перевірки (звірки) було встановлено розбіжності довідок №303 та №304 з первинними документами.
З огляду на викладене, матеріальна шкода виникла внаслідок дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів у завищеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, з огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.
На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.
Апелянт, в обґрунтування своєї позиції у скарзі посилається на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року № 22-1, відповідно до якого орган, що призначає пенсію має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії. На переконання скаржника, в даній нормі йде мова про право фонду, а не про обов`язок перевірити відповідні документи.
З цего приводу колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.80 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону станом на час подання заяви про перерахунок пенсії ) заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.
Згідно з ст.81 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно п. 38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при перерахунку пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.
Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов`язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.
Зазначене свідчить про те, що позивач при здійсненні своїх повноважень при перерахунку відповідної пенсії, як уповноважений орган, у встановленому порядку мав право та обов`язок перевірити подані документи своєчасно, особливо якщо такі документи містять невідповідність та викликають сумнів.
З урахуванням цього, на момент подання заяви гр. ОСОБА_1 саме орган, який призначив пенсію, здійснював контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при здійсненні її розрахунку і посадові особи не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість поданих документів, необхідних для обчислення пенсії, у тому числі спірної довідки.
З приводу аргументів скаржника, що встановлені в додатку до Постанови Кабінету Міністрів від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян" показники середньомісячної заробітної плати застосовуються як показник при вирахуванні коефіцієнта, а не для порівняння розмірів заробітної плати зазначених у довідках про заробітну плату, яку пенсіонери надають Управлінню для призначення та перерахунку пенсії колегія суддів зазначає, що такі аргументи є спростовними, оскільки в п.1 згаданої постанови встановлено, що Пенсійному фонду під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 рік згідно з додатками 1 і 2.
Колегія суддів вважає що господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність такого обов`язкового елементу деліктного зобов`язання, як причинний зв`язок між діями відповідача і завданою шкодою, оскільки первинні документи, які є підставою для нарахування пенсії ОСОБА_1 могли бути витребувані органом пенсійного фонду та, крім того, працівники Пенсійного фонду при перерахунку пенсії повинні були звернути увагу, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 становив значно менший розмір ніж було визначено позивачем при здійсненні розрахунку пенсії ОСОБА_1 .
В даній справі позивачем не доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме - причинно-наслідкового зв`язку між видачею довідки із невірними даними та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії, що виключає застосування до відповідача деліктної відповідальності.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання господарського суду на положення ч.2 ст. 1193 ЦК України, відповідно до якої якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Наведена норма Закону не може бути застосована в даному випадку, оскільки ст. 1193 ЦК України унормовує урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.
Крім того, судом взагалі не відображено, з чого він виходив при визначенні ступеню вини та відповідного відшкодування відповідачем тільки 13052,31грн. та покладанні на позивача 3/4 розміру шкоди.
Згідно з п.3 ч.1 ст.277 ГПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції допущене неправильне застосування норм ст. ст. 1166, 1193 ЦК України, що є підставою для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів та вимог апеляційної скарги, скасування судового рішення в повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, оскільки доводи апеляційної скарги відхилені в повному обсязі та апеляційним господарським судом ухвалено нове рішення про відмову у позові повністю.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284, 286-288 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2019р. у справі №923/637/19 скасувати .
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття, згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя Л.В. Поліщук
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2020 |
Оприлюднено | 19.02.2020 |
Номер документу | 87651732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Мишкіна М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні