Постанова

від 12.02.2020 по справі 911/596/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа№ 911/596/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 (повний текст складено 03.01.2020) про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №911/596/18 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Бучанської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта";

Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

про визнання укладеним договору про пайову участь,-

за участю представників:

позивача : Куча М.М. (дов. № 04-09/694 від 17.07.2019);

відповідача-1 :не з`явились;

відповідача-2 : не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Бучанська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання укладеним договору про пайову участь в редакції, яка викладена у прохальній частині позовної заяви. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача укласти договір про пайову участь замовника у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча, укладення якого є обов`язковим в силу вимог закону. Згодом, Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2018 (суддя Чонгова С.І.) позов задоволено частково. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою та ПАТ "Укрпошта" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В частині укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча з ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча" ПАТ "Укрпошта" як стороною договору відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Укрпошта" на користь Бучанської міської ради 881,00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

11.11.2019 Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою до від 08.11.2019 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 за нововиявленими обставинами, в якій просило суд скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Бучанської міської ради відмовити. Заява обґрунтована тим, що 08.10.2019 Велика Палата Верховного Суду винесла постанову у справі № 911/594/18, в якій беруть участь одні й ті ж самі особи і досліджуються такі ж самі обставини - пайова участь при капітальному ремонті на об`єкті АТ "Укрпошта". Враховуючи суб`єктний склад сторін та предмет позову, на думку заявника, встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 обставини мають преюдиціальне значення для розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/596/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2019 (суддя Щоткін О.В.) відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрпошта" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 за нововиявленими обставинами у справі № 911/596/18. Рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 залишено в силі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/596/18; задовольнити заяву Акціонерного товариства "Укрпошта" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі №911/596/18 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Бучанської міської ради Київської області відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звернулась із заявою, на час розгляду справи. Великою Палатою Верховного Суду винесено Постанову від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, в якій беруть участь ті самі сторони і досліджуються аналогічні обставини. Апелянт зазначив, що встановлені у справі № 911/594/18 обставини мають преюдиціальне значення для справи №911/596/18, отже судом першої інстанції порушено вимоги ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

20.01.2020 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 20.12.2019, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 відкрито апеляційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/596/18, розгляд скарги призначено на 12.02.2020.

11.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з тим, що його представник буде задіяний в судовому засідання 12.02.2020, що призначене у Верховному Суді.

12.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній наголошує на тому, що в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України правова позиція, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.02.2020 колегія суддів, заслухавши думку позивача, який не підтримав клопотання відповідача про відкладення розгляду скарги, відмовила у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з того, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника і його явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи тридцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, який не підлягає продовженню.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, який заперечив проти задоволення скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі №911/596/18 встановлено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 01.10.2013 за № КС 142132740510 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану замовником будівництва ГНЦ "Зелена Буча" УДППЗ "Укрпошта", згідно з якою введено в експлуатацію об`єкт будівництва - Капітальний ремонт адміністративного корпусу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, суд дійшов висновку, що обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва, і зв`язку з чим ухилення замовника від укладення договору пайової участі є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та порядком, встановленим органом місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої інстанції, наведені у заяві вимоги обґрунтовані посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 за позовом Бучанської міської ради до ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча" ПАТ "Укрпошта" та ПАТ "Укрпошта" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Бучі (щодо об`єкту - майданчик відпочинку ГНЦ Зелена Буча на вул. Інститутський,22 у м. Буча) в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви, яка надсилалась відповідачу як замовнику будівництва в порядку переддоговірного врегулювання. Справу № 911/594/18 передано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду разом із касаційною скаргою Бучанської міської ради на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 14.05.2019. Приймаючи до розгляду справу № 911/594/18, Велика Палата Верховного Суду встановила, що вказану вище ухвалу від 14.05.2019, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду мотивував необхідністю відступу від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16 (провадження № 3-1441гс16) та від 22.03.2017 у справі № 908/312/16 (провадження № 3-1553гс16), у яких Верховний Суд України вказав на помилковість висновку про те, що реконструкція наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки звільняє відповідача від необхідності укладення з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь, а також від перерахування коштів пайової участі.

Приймаючи постанову від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що предметом спору у справі, яка розглядається, є укладення договору про пайову участь. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що відповідач здійснював капітальний ремонт вже існуючої будівлі, дійшли висновку, що відсутні правові підстави для визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча в запропонованій позивачем редакції. В той час як у Постанові від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 Верховний Суд зазначив (п. 8.4.), що у Постанові від 22.03.2017 (справа № 908/312/16) Верховний Суд України, установивши, що відповідач здійснював реконструкцію павільйону у складі торгівельного комплексу, дійшов висновку про задоволення позовних вимог міськради щодо стягнення суми збитків у виді упущеної вигоди та вказав, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. Тож обставини у цій справі та справі № 908/312/16 є відмінними, тому підстав для відступу від вказаної правової позиції Верховного Суду України не вбачається. При цьому, Верховний суд дійшов висновку про те, що ані норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ані встановлені Порядком умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Заявник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, стверджує, що встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 обставини є істотними для справи № 911/596/18 та такими, що не були і не могли бути відомі заявнику.

Господарський суд Київської області не погодився з такою позицією заявника, оскільки, на думку суду, постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/594/18 не може свідчити про наявність нововиявлених обставин у справі № 911/596/18. Така постанова в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України не є нововиявленою обставиною, адже не можуть бути визнані нововиявленими обставинами викладені в іншій справі правові висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч. 2 ст. 320 цього Кодексу).

Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, колегія суддів налогошує на тому, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже були оцінені господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), їх юридична оцінка та правові мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Не вважається нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правова позиція, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/594/18, не може свідчити про наявність нововиявлених обставин у справі № 911/596/18. Така постанова не є нововиявленою обставиною в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки лише містить правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, та не може вважатись доказом, який раніше не був доступний та таким, що може призвести до іншого результату вирішення спору. Водночас, питання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права є предметом апеляційного перегляду рішення суду.

Отже, Північний апеляційний господарський суд, дослідивши в межах доводів апеляційної скарги обставини справи, встановив, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив подані докази, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрпошта" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 за нововиявленими обставинами, та залишення останнього в силі.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, судові витрати покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/596/18 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 17.02.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна