ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 (суддя Щоткін О. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 (головуючий - Поляк О. І., судді Кропивна Л. В., Смірнова Л. Г.) у справі
за позовом Бучанської міської ради
до: 1) Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча",
2) Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"
про визнання укладеним договору про пайову участь.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2018 року Бучанська міська рада (далі - Бучанська міськрада, Міськрада) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Головного навчального центру "Зелена Буча" (далі - ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча") і Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта") про визнання укладеним договору про пайову участь у редакції проєкту, викладеного у позовній заяві.
2. Позовна заява обґрунтовується безпідставною відмовою відповідача укладати договір про пайову участь замовника у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча, укладення якого є обов`язковим в силу вимог закону.
Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
3. У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта", Товариство, заявник) звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018, яким позовні вимоги було задоволено частково. Заявник просив суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Бучанської міськради відмовити.
4. Заява аргументована тим, що 08.10.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 911/594/18, в якій беруть участь одні й ті ж самі особи і досліджуються такі ж самі обставини - пайова участь при капітальному ремонті на об`єкті АТ "Укрпошта" (щодо об`єкта - майданчик відпочинку ГНЦ "Зелена Буча" по вул. Інститутській, 22 у м. Бучі). Ураховуючи суб`єктний склад сторін та предмет позову, на думку заявника, встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 обставини мають преюдиціальне значення для розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/596/18.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2018 (суддя Чонгова С. І.) позов задоволено частково. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міськрадою та ПАТ "Укрпошта" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В частині укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча з ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча" як стороною договору відмовлено.
6. Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог до ПАТ "Укрпошта", оскільки обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва, у зв`язку з чим ухилення замовника від укладення договору пайової участі є порушенням зобов`язань та вимог, прямо передбачених законом та порядком, встановленим органом місцевого самоврядування. При цьому філія ПАТ "Укрпошта" ГНЦ "Зелена Буча" не наділена повноваженнями на укладання з Міськрадою відповідного договору від імені юридичної особи.
7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020, відмовлено у задоволенні заяви АТ "Укрпошта" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 та зазначене рішення залишено в силі.
8. Ухвала і постанова мотивовані посиланням на статті 269, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про недоведеність заявником нововиявлених обставин з огляду на те, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 правова позиція не може свідчити про наявність нововиявлених обставин у справі № 911/596/18, позаяк зазначена постанова не є нововиявленою обставиною в розумінні положень статті 320 ГПК України, оскільки лише містить правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах і не може вважатися доказом, який раніше не був доступним і таким, що може призвести до іншого результату вирішення спору, тоді як питання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права є предметом апеляційного перегляду рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, АТ "Укрпошта" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, задовольнити заяву Товариства про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у цій справі за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Бучанської міськради.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норми процесуального права, а саме положень частини 4 статті 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) ураховуючи суб`єктний склад сторін та предмет позову, встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 обставини мають преюдиціальне значення для розгляду заяви Товариства про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 за нововиявленими обставинами; 2) правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, в якій беруть участь одні й ті ж самі особи і досліджуються такі ж самі обставини - пайова участь при капітальному ремонті на об`єкті АТ "Укрпошта", є істотними обставинами, які не були і не могли бути відомі АТ "Укрпошта" на час розгляду справи судом першої інстанції.
Узагальнені доводи інших учасників справи
11. Позивач у поданому відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 позов Бучанської міськради задоволено частково. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міськрадою та ПАТ "Укрпошта" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В частині укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча з ПАТ "Укрпошта" в особі ГНЦ "Зелена Буча" як стороною договору відмовлено.
13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.05.2019, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 з мотивів недоведеності ПАТ "Укрпошта" наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
14. Приймаючи постанову від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що предметом спору у справі, яка розглядається, є укладення договору про пайову участь. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що відповідач здійснював капітальний ремонт вже існуючої будівлі, дійшли висновку, що відсутні правові підстави для визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча в запропонованій позивачем редакції. В той час як у постанові від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 Верховний Суд зазначив (пункт 8.4), що у постанові від 22.03.2017 (справа № 908/312/16) Верховний Суд України, установивши, що відповідач здійснював реконструкцію павільйону у складі торгівельного комплексу, дійшов висновку про задоволення позовних вимог міськради щодо стягнення суми збитків у виді упущеної вигоди та вказав, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Міськрада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. Тож обставини у цій справі та справі № 908/312/16 є відмінними, тому підстав для відступу від вказаної правової позиції Верховного Суду України не вбачається. При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що ані норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані встановлені Порядком умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Позиція Верховного Суду
15. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
16. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
19. Частинами 4 і 5 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
20. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
21. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16 та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
22. Водночас нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
23. При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
25. Ураховуючи зазначені норми процесуального законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що сама по собі викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 правова позиція не може свідчити про наявність нововиявлених обставин у іншій справі (№ 911/596/18), позаяк зазначена постанова не є нововиявленою обставиною у розумінні положень статті 320 ГПК України, оскільки лише містить правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах і не може вважатися доказом, який раніше не був доступним і таким, що може призвести до іншого результату вирішення спору, тоді як питання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права може бути предметом апеляційного перегляду рішення суду.
26. Наведеним повністю спростовується помилкове твердження скаржника про те, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, в якій беруть участь одні й ті ж самі особи і досліджуються такі ж самі обставини - пайова участь при капітальному ремонті на об`єкті АТ "Укрпошта", є істотними обставинами, які не були і не могли бути відомі АТ "Укрпошта" на час розгляду справи судом першої інстанції.
27. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, тоді як аргументи скаржника про зворотне ґрунтуються передусім на безпідставному ототожненні нововиявлених обставин з правовими висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду, які (висновки) відповідно до частини 4 статті 236 цього Кодексу мають враховуватися судом при виборі і застосуванні конкретної норми права до спірних правовідносин, тобто під час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
28. Верховний Суд також відхиляє передчасні доводи скаржника про те, що встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 обставини мають преюдиціальне значення для розгляду заяви Товариства про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 за нововиявленими обставинами, оскільки, по-перше, безпосередньо судовими рішеннями касаційної інстанції факти, що мають преюдиціальне значення, не можуть встановлюватися в силу меж касаційного перегляду справи, позаяк відповідно до імперативних вимог частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. По-друге, з матеріалів цієї справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо неукладення Товариством договору про пайову участь у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча у зв`язку з введенням в експлуатацію об`єкта будівництва - капітальний ремонт адміністративного корпусу ГНЦ "Зелена Буча" по вул. Інститутській, 22 у м. Бучі, тоді як у справі № 911/594/18 суди досліджували та встановлювали обставини проведення капітального ремонту на зовсім іншому об`єкті АТ "Укрпошта" - майданчику відпочинку ГНЦ "Зелена Буча", що виключає преюдиціальний характер обставин у справі № 911/594/18 щодо судових рішень у справі № 911/596/18.
30. З цього приводу у рішенні Господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/596/18 зазначено, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № КС 142132740510 у графі "код об`єкта згідно державним класифікатором будівель та споруд ДК 018--2000" зазначений код об`єкта - 1220.9. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд 018-2000 під кодом 1220.9 знаходяться "Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші". Будівлі навчальних та дослідних закладів знаходяться за кодом 1263 Державного класифікатора будівель та споруд 018-2000. Таким чином, здійснення будівництва ГНЦ "Зелена Буча" ПАТ "Укрпошта" не підпадає під жодну з підстав звільнення від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбачених частиною 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній до 01.01.2020).
31. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
32. Касаційна інстанція зауважує, що Товариство, не наводячи в касаційній скарзі жодних обґрунтованих аргументів на спростування правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, і помилково посилаючись на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на порушення судами норми частини 4 статті 236 цього Кодексу, що регулює питання необхідності врахування правових висновків Верховного Суду під час вирішення спору по суті, намагається скасувати законну ухвалу суду першої інстанції лише з формальних міркувань, фактично вимагаючи перегляду судового рішення по суті у повному обсязі.
33. Разом з тим з наведених раніше мотивів Верховний Суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.
34. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин, тому правові підстави для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
36. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
38. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені Товариством у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Господарського суду Київської області від 01.11.2018, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.
Розподіл судових витрат
39. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 911/596/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
І. В. Кушнір
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2020 |
Оприлюднено | 21.05.2020 |
Номер документу | 89321279 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні