Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/15788/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/15788/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт"

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди та поновлення терміну дії договору.

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Ступак А.Ю. - представник за довіреністю б/н від 08.01.2020;

від відповідача: Власенко І.І. - представник за довіреністю №225-КМГ-6885 від 25.11.2019

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 від 17.12.2007 року та поновлення терміну дії договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та виконує всі обов`язки орендаря, а Київська міська рада протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди, не надала листа-повідомлення про заперечення у поновленні строку такого договору, тому на думку позивача, договір оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007 року є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, на підставі ч. 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, відповідно до положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", після автоматичної пролонгації дії договору у відповідності до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вимагається укладення сторонами відповідної додаткової угоди.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.12.2019 р.

26.11.2019 через канцелярію суду позивач подав клопотання про заміну неналежного відповідача.

В судовому засіданні 10.12.2019 року позивач підтримав клопотання про заміну неналежного відповідача, просив суд задовольнити.

Відповідач не заперечував проти клопотання позивача про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2019 року клопотання позивача про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено первісного відповідача Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26199097) на належного відповідача Київську міську раду (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141). Відкладено підготовче засідання у справі на 20.01.2020 року.

24.12.2019 року до канцелярії суду позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.

20.01.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано письмові пояснення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.01.2020 року суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.02.2020 року.

03.02.2020 року до канцелярії суду позивачем подано письмові пояснення.

В судовому засіданні 04.02.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню частково.

17.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Південбудконтракт (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2.1 договору, об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - перетин вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва;

- розмір 5 602 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько- житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об`єктами соціального призначення та підземними паркінгами;

- кадастровий номер 8000000000:75:212:0010.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.12.2007 року відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт оренди.

По закінченню строку дії договору оренди, його було поновлено на 5 років на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем 15.05.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний №288.

Тобто, з урахуванням змін та доповнень, строк дії договору оренди було встановлено до 15.05.2019 року.

Відповідно до п.11.3 договору договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов, переважне право па поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що реалізуючи право своє переважне право на поновлення договору оренди позивач за 4 місяці до закінчення дії договору оренди направив до відповідачу лист-повідомлення № КОП-1313 від 15.01.2019 року щодо поновлення договору оренди.

Проте, орендодавець не розглянув лист-повідомлення у місячний строк. Жодних листів-повідомлень щодо прийнятого рішення відповідач на адресу позивача не надсилав.

Натомість, позивач отримав лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.08.2019 року №05716-14354 про відсутність підстав для підготовки Департаментом відповідних документів за листом-повідомленням ТОВ Південбудконтракт .

Позивач зазначає, що, вищевказаний лист не може вважатися запереченнями орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки, такі заперечення повинні бути:

- направлені орендодавцем, тобто Київською міською радою, в той час як лист направлено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- висловлені тільки у формі рішення, в той час як отриманий документ є інформаційним листом, який не є нормативним актом та не породжує жодних правових наслідків;

- направлені листом-повідомленням протягом 1 місяця з моменту отримання листа- повідомлення орендаря, тобто до 15.02.2019 року, в той час, як лист датовано 01.08.2019 року.

Оскільки, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та виконує всі обов`язки орендаря, а Київська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, не надала листа-повідомлення про заперечення у поновленні строку такого договору, тому на думку позивача, договір оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007 року є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, як зазначено позивачем, відповідач вже протягом кількох місяців зволікав з підготовкою та укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007 року. Позивач самостійно підготував проект відповідної угоди та направив на розгляд відповідачу 15.10.2019 року.

Проте, на момент звернення до суду жодної відповіді на лист від відповідача не надходило.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки № 75-6-00373 (зі змінами та доповненнями), укладений 17.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" та Київською міською радою та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 26.03.2008 року та визнати укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" та Київською міською радою додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 75-6-00373 від 17.12.2007 року (зі змінами та доповненнями) в редакції, запропонованій позивачем.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 року (зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.12.20017 року за №75-6-00373) позивач набув у користування земельну ділянку з наступними характеристиками:

- місце розташування - перетин вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва;

- розмір 5 602 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько- житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об`єктами соціального призначення та підземними паркінгами;

- кадастровий номер 8000000000:75:212:0010.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов, переважне право па поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки №КОП-1313 від 15.01.2019.

Проте, будь-яких доказів розгляду вищезазначеного листа у місячний строк матеріали справи не містять.

Проте, у відповідь на лист-повідомлення позивач отримав лист від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.08.2019 року №05716-14354 в якому повідомлено, що на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування знаходиться проект рішення Київської міської ради від 26.03.2019 №08/231-1321/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 №75-6-00373 (зі змінами) для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об`єктами соціального призначення з підземними паркінгами на перетині вул. Львівської та Живописної у Святошинському районі м. Києва , суб`єктами подання якого є депутати Київської міської ради. У зв`язку з чим, наразі відсутні підстави для підготовки Департаментом відповідних документів за листом-повідомленням про поновлення зазначеного договору оренди.

Разом з тим, підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а протягом одного місяця після його закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення цього договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

Правову позицію щодо підстав розірвання договору оренди землі згідно приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на час звернення до суду за захистом своїх прав, позивач, по-перше, після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує належним чином користуватися орендованою ділянкою та виконує обов`язки землекористувача за спірним договором оренди земельної ділянки, в тому числі сплачує орендну плату.

Факт сплати позивачем орендної плати підтверджується доданими до позову копіями платіжних доручень.

Докази наявності у позивача заборгованості по орендній платі станом на час вирішення спору матеріали справи не містять.

Також, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази того, що протягом строку дії договору чи протягом місяця після його закінчення відповідачем направлялися позивачу претензії щодо неналежного виконання позивачем умов договору, зокрема щодо не завершення будівництва.

По-друге, в місячний строк після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, відповідач не направляв позивачу повідомлення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки.

Так, суд зазначає, що лист від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.08.2019 року №05716-14354 не є відмовою (запереченням) в поновленні договору на підставі ч.6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі").

Частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Проте у визначений законодавством строк додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 від 17.12.2007 сторонами укладена не була.

При цьому як вбачається із матеріалів справи, листом вих. №б/н від 15.10.2019 позивач надіслав додаткову угоду про поновлення оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про його поновлення, чим порушує вимоги Закону України "Про оренду землі" та права і охоронювані законом інтереси позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. При зверненні до суду з даним позовом позивач на виконання вимог законодавства виклав текст відповідної додаткової угоди в прохальній частині позовної заяви.

З урахуванням вище наведеного, встановивши факт належного виконання позивачем умов договору оренди, ненадіслання відповідачем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007 на новий строк згідно приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 (зі змінами та доповненнями) від 17.12.2007 у редакції викладеній у прохальній частині позову є правомірними та обґрунтованими, у зв`язку із чим, підлягають задоволенню у цій частині.

Щодо вимоги позивача про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки № 75-6-00373 (зі змінами та доповненнями), укладений 17.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" та Київською міською радою та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 26.03.2008 року, судом встановлено наступне.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Як встановлено судом вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Отже, у такому випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу приписів частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17.

За змістом частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У даній справі, що розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди та водночас шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин, позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі у наведеному випадку не може забезпечити захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що такий спосіб захисту не є належним у розумінні положень чинного законодавства.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги незалежно від інших встановлених обставин справи.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки № 75-6-00373 (зі змінами та доповненнями), укладений 17.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" та Київською міською радою та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 26.03.2008 року.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" в частині визнання укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт" та Київською міською радою додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 75-6-00373 від 17.12.2007 року (зі змінами та доповненнями) в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, 76, 77, 78, 79 ст. 129, ст.ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт та Київською міською радою додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 від 17.12.2007 року (зі змінами та доповненнями) в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення Договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 від 17.12.2007 року

м. Київ ___

---

2019 року

Київська міська рада, ідентифікаційний код 22883141, розташована в м. Києві, вул. Хрещатик, 36 - далі у тексті - Орендодавець , в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю Південбудконтракт , код ЄДРПОУ 32733621, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл. м. Дніпро, вул. Собінова 1 -далі у тексті - Орендар , в особі Директора Ісаєвої Ольги Олександрівни, яка діє на підставі Статуту - з другої сторони, на підставі п.п. 9.11, 9.12 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №241/2463 та ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , уклали цю Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки №75-6-00373 від 17.12.2007 року (далі у тексті - Додаткова угода) про наступне:

1. Сторони дійшли згоди поновити на 5 (п`ять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем і Орендарем , зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.12.2007 року за №75-6-00373, зі змінами та доповненнями (надалі - Договір оренди ), тобто, з 16.05.2019 року по 15.05.2024 року.

2. Всі інші умови Договору оренди, за винятком строку дії Договори оренди, залишаються без змін.

3. Ця Угода набуває чинності з дня її державної реєстрації в порядку встановленому чинним законодавством.

4. Усі спори, що пов`язані із виконанням умов цієї Додаткової угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

5. Витрати пов`язані з нотаріальним посвідченням цієї Додаткової угоди, сплачує орендар.

6. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди і складена у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця, один - для зберігання у справах приватного нотаріуса.

ПІДПИСИ С ТОРІН

Орендодавець Орендар

Київська міська рада ТОВ Південбудконтракт

Київський міський Директор

голова

---

В.В. Кличко

---

О.О. Ісаєва .

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь товариством з обмеженою відповідальністю "Південбудконтракт (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32733621) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 18.02.2020 року.

Суддя С.М. Мудрий