Ухвала

від 13.02.2020 по справі 927/1025/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

13 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1025/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій ,

код ЄДРПОУ 30875394, вул. Шкільна, 78, смт. Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область, 17300

Відповідач: Срібнянська селищна рада Чернігівської області

код ЄДРПОУ 04412573, вул. Миру, 43, смт. Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область, 17300

Предмет спору: про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» звернулось до суду з позовом до Срібнянської селищної ради Чернігівської області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 08.10.2019 про розгляд листа ТОВ «Обрій» про укладання (поновлення) договору оренди землі невитребуваної земельної ділянки (частка пай) № б/н від 21.05.2012 площею 5,0839 га кадастровий номер 7425155100:05:001:0026, визнати за ТОВ «Обрій» переважне право на поновлення Договору оренди землі № б/н від 21.05.2019 та зобов`язати Срібнянську селищну раду розглянути лист-повідомлення № 278 від 30.08.2019, узгодивши істотні умови поновлення Договору оренди землі № б/н від 21.05.2019 у порядку, встановленому ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Ухвалою суду від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.01.2020.

У підготовчому засіданні 09.01.2020 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.01.2020 на 12:00.

У підготовчому засіданні 23.01.2020 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.02.2020 на 12:00.

До початку підготовчого засідання 06.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про об`єднання справи №927/1025/19 та 927/1018/19 в одне провадження, з присвоєнням об`єднаній справі №927/1018/19.

Подане клопотання обґрунтовано тим, що справи №927/1018/19 та 927/1025/19 поєднані між собою однорідними позовними вимогами та однаковим складом сторін.

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька позовних вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, із викладеного вбачається, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Отже, об`єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить у тому числі, від того чи не буде це об`єднання перешкоджати з`ясуванню взаємовідносин сторін та чи не ускладнить воно вирішення спору.

Проаналізувавши позовні вимоги у справах № 927/1025/19 та 927/1018/19 суд встановив, що вони не є однорідними, оскільки ці вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами.

Так, у справі №927/1018/19 предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення 19 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019, а у справі № 927/1025/19 - визнання протиправним та скасування рішення 22 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 08.10.2019.

Крім того, дати укладення спірних договорів оренди землі, їх реєстрації та закінчення їх дії у вищезазначених справах також є різними, що потребує додаткового дослідження обставин справи № 927/1025/19 окремо від іншої справи щодо інших земельних ділянок.

Відповідачами у справі №927/1018/19 є Срібнянська селищна рада та СТОВ Батьківщина а у справі №927/1025/19 - Срібнянська селищна рада, тобто склад відповідачів у цих справах є різним.

Отже, в межах справ №927/1025/19 та №927/1018/19 фактично підлягають вирішенню окремі спори, які не пов`язані між собою доказами, що підтверджують ці вимоги, оскільки підставим виникнення спірних правовідносин є різні рішення та договори оренди землі.

Таким чином, суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме всебічному з`ясуванню обставин справ, ускладнить вирішення спору та буде сприяти затягуванню судового процесу вирішення спору по суті.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

У справах №927/1018/19 та №927/1025/19 підготовчі засідання були розпочаті 09.01.2020, а відтак об`єднання цих справ в одне провадження суперечить вимогам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для об`єднання справ №927/1025/19 та №927/1018/19 в одне провадження та у підготовчому засіданні 06.02.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача. Ця ухвала занесена до протоколу судового засідання від 06.02.2020.

У підготовчому засіданні 06.02.2020, після оголошеної перерви, представник відповідача подав заяву про роз`яснення протокольної ухвали суду від 06.02.2020 про відмову у задоволенні клопотання Срібнянської селищної ради щодо об`єднання справ №927/1025/19 та 927/1018/19 в одне провадження, яка є незрозумілою для відповідача.

У поданій заяві відповідач просить роз`яснити наступне:

1. Чому рішення про відмову в об`єднанні справ оформлено протокольною ухвалою, а не окремим процесуальним документом у вигляді мотивованої ухвали із зазначенням відповідних підстав для відмови?

2. Однією з підстав для відмови в об`єднанні справ судом було зазначено різний склад сторін у справах №927/1025/19 та №927/1018/19, що також є незрозумілим.

Відповідно до ч. 2 ч. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення встановлена ставка судового збору - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1051,00 грн.

Оскільки відповідач не надав докази сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення ухвали суду від 06.02.2020, суд у підготовчому засіданні 06.02.2020 відклав розгляд цієї заяви до наступного судового засідання.

У підготовчому засіданні 06.02.2020 суд постановив ухвали про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання до 13.02.2020 до 11:00.

До початку підготовного засідання 13.02.2020 відповідач надав суду докази сплати судового збору у розмірі 1051,00 грн за подання заяви про роз`яснення ухвали суду від 06.02.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи із змісту наведеної норми роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Частиною 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Такі висновки про застосування норм процесуального права викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16.

За своєю суттю виконання судового рішення полягає у вчиненні будь-яких дій судом або іншими особами, проте відмова суду вчинити певні процесуальні дії не підпадає під розуміння виконання судового рішення.

Оскільки ухвалою суду від 06.02.2020 у справі №927/1025/19 відмовлено відповідачу в об`єднанні справ №927/1025/19 та №927/1018/19 в одне провадження, зазначена ухвала не підлягає виконанню, у тому числі, у примусовому порядку, а відтак не належить до рішень, право на роз`яснення яких передбачено ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідач у своїй заяві фактично просить суд роз`яснити саме норми Господарського процесуального кодексу України щодо процесуального порядку постановлення судом ухвали від 06.02.2020 та мотиви прийняття цього судового рішення.

Враховуючи те, що ухвала суду від 06.02.2020 у справі №927/1025/19 про відмову в об`єднанні справ не може бути об`єктом роз`яснення у розумінні господарського процесуального закону, суд дійшов висновку, що у роз`ясненні цієї ухвали відповідачу необхідно відмовити.

Керуючись ст. 177, 182, 233-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу у роз`ясненні ухвали суду від 06.02.2020 про відмову в об`єднанні справ № 927/1025/19 та № 927/1018/19 в одне провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 13.02.2020. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028 .

Повний текст ухвали складено 18.02.2020.

Суддя В.В. Шморгун